Ичкиздень масторхня/15

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
15-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 73—79

[ 73 ]

15.

Ару тишеннь капа. Капать жильфонц вакса вельхтясь станя, штоба сон афоль няев кинять ширеста, мадонц Петькась, конац улсь пяк сизеф.

[ 74 ]Сон ащесь стама сятавста, нльни варонась, конац шятясь капать пряста шуфтонять лангс исця няй Петькать.

Сон ащесь няйви васца, аф кенордазь петнезень нярсонза эсь долганзон. И Петькась арсесь, кодама тёждяняста улель кода ляцемс тяста варонать.

Но случайнай ёнць терць лия ён, конаннь сон исця вешь кульмода. И сон нолдазя прянц кядьнзон лангс.

Равжа варонась варжась алу. Апак кенордак сон ладязнь пацянзон и лийкстась байдект лангста келу шуфтть тарадонзон лангс и варжаксць толда скамонза ащи и аварьди цёранять лангс.

Петькась кеподезя прянц. Алёшинаста кить ланга сась Серафим дядяць и вятезя ноктада алашанц; кода няеви кавандафтомс. Сяда меля сон няезя Васькать, конац молсь кинять эзга куду.

И эста Петькась сетьмось, анак учть арсемать вельдя: тя аф Васькать лангс ли сон эцесь кархчнень потмоса, мзярда вешсь тумода кинять эзда. Значит Васькась мезя бди содай, мезень бди колга арси, лиякс месть сон мельган якаль. Значит кяшентьк дяк кяшенть сембя сяка ули содаф.

Но сяннь васц, штоба терьдемс Васькать и азондомс сембоннь мезя улсь, сон нардазнь лацкас сельмя ведензон и арсесь киндигя мезнява аф корхтамс. Катк мусазь сонь синьць, и катк тиендихть мархтонза мезя тейст эряви.

Тя ёнтт мархта сон стясь, и тейнза арась сяда тёждяня. Кяжиста сон варжась Алёшинскай вирть потмос, кяжиста сельксь.

— Петька! — марязя сон эсь фталонза вайгялть.

Сон кышморгоць, шаркстась и няезя Иван Михайловичть.

— Тонь шавонзя кие бди? — кизефтезя атясь. — Али... Кие бди тонь обижанзя? Стане аш... А мес на тонь сельмотьни кяжийхть и начкт?

— Скучна! — мярксь Петькась и сонць шарксць...

— Кода станя, скучна? То улсь весяла, то эзк арась скучна. Варжак Васькать и Серёжкать лангс. Валда синь мезя-мезя тийхть, валда синь марса. А тон сембя ськамт и ськамт. Тонь хоть монь ширезнь якалать. Вов минь серядаста фкя ломань мархта тутам перепелнь кунцема сяфтядязь мархтонок.

Иван Михайловичсь чокадезя Петькать лафту ланга и кизефтазя, сонць ванц Петькать осал и лофтана шаманц лангс.

— Тон, может быть аф шумбрат. Тонь может быть мезцегя [ 75 ]сяряди. А тётьмакня тяннь аф шарьхкоцазь и корхтайхть мондейнь: «Вов Петькась тяфтама хмурай и скучнай».

— Монь пейнзя сяряди, — согласидондась Петькась. — А синь разве шарьхкодихть? Синь, Иван Михайлович, мезнява аф шарьхкодихть. Тяса стадонга сяряди. А синь — мес да мес?

— Таргамс эряви. — Мярьксь Иван Михайловичсь. — Кда тутам меки то суватам фельшерти и сон эзкие таргасы.

— Монь... Иван Михайлович аф кемоста тяни сяряди, исяк пяк сяряць, а тячи сярятьфсь ётни, — аф ламос апак корхтак ащемода меля азондозя Петькась. — тячи аф пейнза, а прязя мес бди сяряди.

— Ну вов, няйсак. Дялеть скучадонда, да скучадондат. Суватам фельшерти, сон кодама, кодама микстура максы или порошокть максы.

— Монь тячи прязя пяк сяряць, — корхтась сяда тов Петькась, конац вохси изь вешь, штоба таргалезь сонь здоров пейнзон и максолхть тейнза сяпи микстуркат и шапама порошокт.

Ну тяфта сяряц! Тяфта сяряц! Цвбярь аньцек, што тяни сон ётась.

— Вов няйсак, и пейхня аф сярядихть, и пряця ётась. Прокс цебярь — мярькс Иван Михайловичсь, сонць сятявняста пеець эсь седой усанзон пачк.

— «Цебярь, — таргазя ваймонц Петькась — цебярь да аф прокс».

Синь ётасть кинять кувалмова и озасть эчкя келу шочкть лангс.

Иван Михайловичсь таргазя табак мархта киседнц, а Петькась ащесь ваксонза озада и мезнява изь корхта.

Вдруг Иван Михайловичсь марясы, што Петькась вишкста шашць теезонза и кярмоць сонь шава ожязонза.

— Тон мезя! — кизефтезя атясь, кда няезя кода лофтамс цёранясь и зырнаць сон прокс.

Петкась из корхта мезнява.

Кие бди, сась аф ровнай аськолмаса и морась мора.

Тя улсь стака и смыслафтома мора, иретьф вайгялсь юваць:

Иэ-эха! И ардон, эх-ха-ха!
Вов станя ардонь аха-ха,
И сонь ... Эх-ха-ха!
Эх-ха! Ды аха-ха!

[ 76 ]Тя улсь ся самай аф кельгома морось, конаннь кулезя Петькась ся илядня, мзярда эрьгоць Сенемя озерати мольмоста. И, кемоста кярьмоць атять шава ожяс, а сонць ванць шуфтнень шири и учсь няймос ненгя апак содак ломантть.

Шуфтненди кярьмочнезь, кемоста шатадондазь, шарксть эзда лиссь Ермолайсь. Сон лоткась, шюкадезя тапоряф прянц мезенгс бди шукшсь сурсонза и апак корхтак тусь сяда тов.

— Эк кода симсь! — мярьксь Иван Михайловичсь, кяжиясь сяс, мес Ермолайсь тяфта кемоста эйфтезя Петькать. — А тон, Петька, месть пелять? Ну ирецта и ирецта. Кржа ли тяфтамонда миннь якайхть!

Петькась изь корхта мезева. Сельмя шурхконза сонь шашцть, сельмонза пиндолгоцть, а зырнати губанза пуромст марс. И апак учть сонь шаманц лангс лиссь кяжи пеедема кода мярьгат аньцек тяни сон шарьхкоць мезя бди эрявикс, бта пуць кодама-бди решение и тя решениять путозя апак мрдак.

— Иван Михайлович — вишкста сон мярксь, сонць ванц атять сельмос, — а вдь тя Ермолайсь шавозя Егор Михайловичть.

 

Веть оцю кить ланга ластя тревожный куля мархта раз’езцта арць Алёшинав Серафим дядясь. Арць тиссь ульцяти, сон чокаць локшоса крайной кутти и юваць од Игошкинтти, штоба сон сяда курок ласьколь председателти, а сонць тусь ардозь сяда тов, сидеста лотксесь эсь ялганзон вальмаснон ала.

Сон кемоста стукась председателть воратас. Апак учть мзярда панчсазь кенкшть, сон комоць пирьфть вельдя, панжозя пондамать, сувафтозя алашанц и сонць сувась сяда курок куду, коса ни кырвясиесть тол.

— Месть тон? — Кизефтезя председателсь, сонць улсь удивленнай Серафим атять лангс, сяс мес сон улсь спокойнай... а тяни месь бди ветть сась.

— А вов месть! — мярксь Серафим дядясь, сонць ёрдазя тапаф такянц моркшсь лангс, конац улсь пацкаф шовда вернь пятнаса — вов месть, штоба тинь сембя урадольдя! Ведь Егорсь ковонга из оргочня, а сонь миннь вирнеськонь потмоса куломс шавозь.

Куць пяшкоць ломаньдя. Фкять эзда омбоцети пачкоць куля

[ 77 ]
сяннь колга, што Егорть шавозь, мзярда сон тусь Алёшинаста ошу. Сон молсь вирнь кинять эзга раз’езтти, штоба няймос эсь сиря ялганц Иван Михайловичть.

— Сонь шавозя Ермолайсь и шуфтнень потмос прафтозя Егорнь пряста картузнц, а сяда меля сембя якасть вирть пачк вешендезь сонь да ашезь му. А картузнц лангс прась машенистть цёра мороц Петькась, конац эрьгоць и повсь тя вастти.

И тяннь ззда сембя сокай ломатнень инголя тевсь валцта няевсь. Сразу тевсь арась яснай и шарьхкодеви. И аф шярьхкодевись улсь аньцек ся: кода и коста лиссь ся ёнць, што Егор Михайловичсь — тя сех цебярь и надежнай ялгась — кяшсь казеннай ярмакнень мархта.

Но эзк, тяннь азондома лиссь наротть ёткста храмой Сидорсь, сон юваць сяряди ломаннь лаца. Ся Сидорсь, конац, кда мархтонза уйфнесть корхтама Егорть колга, шаркснесь бокс тушонц.

— Мезя Ермолай! — юваць сон. — Киннь ружьясь? Сембя тийф. Тейсть кржа улсь фкя смерць... Тейст позор... Ярмакт [ 78 ]уски... Бабах сонь! А сяда меля тусь ласькозь... Вор! Сокайхня кеподихть: коса Ярмакня? Улсь колхоз — аф ули... Сявсаськ меки лятьфть... Мезя Ермолай... Сембя... сембя тийф...

И эста корхтазевсь ненгя сяда вишкста. Кутть эса улсь ни тесна. Вальмятнень пачк кяжссь лиссь ушу.

— Тя Данилинть тевсь! — Юваць кие бди.

— Тя синнь тевсна! — Ювацть кругом кяжи вайгялхня.

И вдруг церькунь пайкть вачкодезя мезя вийхть и сонь грнай вайгяленц звуконза цингоргоцть сяда пяк и сяда сярядиста.

Тя храмой Сидорсь эсь отям куцьссь колоколняв, конац улсь пяк кяжи сяс мес шавозь Егорснон, гайфць вишктонга вишкста пайкть эса.

— Катк гайфти. Дясть токся? — Юваць Серафим дядясь — катк сембонь кепоцыйня. Кунара эряволь ба!

Крвязьшневсть толхня, панчевсть вальмятьня, хлопиесть ортанятня, и сембя ласксть площадть шири — содамс мезя тйевсь, кодама беда, мес тяфтама крик, жалф, гайфцазь пайкть, кода пожарнди.

А тя пингть эзда Петькась васенкие удось кемоста и спокойнаста. Сембя ётась. Сембя стакас, конац сонь апак учть и кемоста люпштазя, улсь ароптф, ёрдаф. Сон пяк мучендавсь. Тяфтамажа цёраня, кода и сембя лиятня, цютькя ёжу, цютькяня пелякшу, лияста видя, лияста скромнай и цюткя хитрай, сон пельманкса, сяс мес тийсь аф оцю беда, кяшенц оцю тев.

Сон няезя ёрдаф картузнц сяка пинкть эзда, мзярда эвоць ирецтань морода, вешсь орьгодьмода куду. Сон путозя компас мархта картузонц нарть ланкс кепоць кепка и содазя сонь: тя улсь клетка мархта Егорть кепкац, марнек варяв и лангоц вадентьф коськя верса.

Сон зрнатозевсь, прафтозя кепкать и тусь скорей ласькозь, нльни юкстазя компаз мархта картузонц.

Ламоксть сон вешсь тумода вири, сявомс картузть и ваяфтомс тя проклятай компазть ляйти или эрьхкти, а тоса азондомс муфксть колга, но эрь мезня сонь пелькссь сяськондозя и сон куду мрцесь шава кятть.

А азмос станя, што сойнгя картузоц салаф компазонц мархта ащесь пачк ляцьф кепкать вакса, сонь изь сатня виец. Тя сюдоф компазть инкса Серёгась улсь весть шавф, улсь [ 79 ]васькафтф Васькась, сон сонць, Петькась, мзярксть наругазя цёратнень пинкста, мянф ворть. И вдруг содалезь, што ворсь сонць. Визькс! Нльни страшна мяляфтомс. Аф корхтамс-ни сянь колга, што Серёгать эзда поволь пилети и алянц эзда кемоста поволь-ба. И сон потась, лоткась корхтамода и сетьмось, сембонь кяшезя и крдезя эсь седисонза. И аньцек исяк илять, мзярда сон содазя Ермолайть, моронц колга, содазя мезя Ермолайсь вешенди вирса, сон азондозя сембя виденц Иван Михайловичти, песта пес азондозя мезевок изь сёп.