Page:Ичкиздень масторхня (А. П. Гайдар, 1933).pdf/79

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

сяряди. А тётьмакня тяннь аф шарьхкоцазь и корхтайхть мондейнь: «Вов Петькась тяфтама хмурай и скучнай».

— Монь пейнзя сяряди, — согласидондась Петькась. А* синь разве шарьхкодихть? Синь, Иван Михайлович, мезнява аф шарьхкодихть. Тяса стадонга сяряди. А синь — мес да мес?

— Таргамс эряви. — Мярьксь Иван Михайловичсь. Кда* тутам меки то суватам фельшерти и сон эзкие таргасы.

— Монь... Иван Михайлович аф кемоста тяни сяряди, исяк пяк сяряць, а тячи сярятьфсь ётни, — аф ламос апак корхтак ащемода меля азондозя Петькась. — тячи аф пейнза, а прязя мес бди сяряди.

— Ну вов, няйсак. Дялеть скучадонда, да скучадондат. Суватам фельшерти, сон кодама, кодама микстура максы или порошокть максы.

— Монь тячи прязя пяк сяряць, — корхтась сяда тов Петькась, конац вохси изь вешь, штоба таргалезь сонь здоров пейнзон и максолхть тейнза сяпи микстуркат и шапама порошокт.

Ну тяфта сяряц! Тяфта сяряц! Цвбярь аньцек, што тяни сон ётась.

— Вов няйсак, и пейхня аф сярядихть, и пряця ётась. Прокс цебярь — мярькс Иван Михайловичсь, сонць сятявняста пеець эсь седой усанзон пачк.

— «Цебярь, — таргазя ваймонц Петькась — цебярь да аф прокс».

Синь ётасть кинять кувалмова и озасть эчкя келу шочкть лангс.

Иван Михайловичсь таргазя табак мархта киседнц, а Петькась ащесь ваксонза озада и мезнява изь корхта.

Вдруг Иван Михайловичсь марясы, што Петькась вишкста шашць теезонза и кярмоць сонь шава ожязонза.

— Тон мезя! — кизефтезя атясь, кда няезя кода лофтамс цёранясь и зырнаць сон прокс.

Петкась из корхта мезнява.

Кие бди, сась аф ровнай аськолмаса и морась мора.

Тя улсь стака и смыслафтома мора, иретьф вайгялсь юваць:

Иэ-эха! И ардон, эх-ха-ха!
Вов станя ардонь аха-ха,
И сонь ... Эх-ха-ха!
Эх-ха! Ды аха-ха!

75