Ичкиздень масторхня/02

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
2-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 9—14

[ 9 ]

2.

Васькась Петькать мархта молсть урокс. Вреднай Серёжкась лиссь воратанява и юваць:

— Эй, Васька! А ну-ка, лувк. Вася мон тонь колмоксть маття сялдазть ланга, а тоса ненгя ветексть мзяра тоса сембода?

— Адя, Петька, шавсаск сонь, тердезя обижаф Васькась. — Тон весть мацак, да мон весть. Кафоннек ладятам мархтонза. Мацаск вест-весть да тутам.

— А тоса сон тифтень кундасамязь да шавсамязь, — отвецясь сяда осторожнай Петькась.

— А минь аф карматам тифтень, минь карматам валда марса. Тон марса, и мон марса. Давай Петька мацаск весть-весть ды тутам.

— Аф эряви, — атказась Петькась.

— А то тюрьма ёткста книгатнень сязендемс можна. Сай кизось, минь няфцаск теенза. И штоба афоль, дразя и штобы минь нерятастонок калхнень афолхцень таркся.

— Сембя сяка кармай тарксемост, — куфкстась Васькась.

— Аф кармай. Минь тяфтама васц нерятанесконь ёрдасаск, што сонь коданга аф мусы.

— Мусы, — аф весяласта азозя Васькась. — Сон хитрай, да и «катоц сонь» хитрай, оржа.

— Мезя кда хитрай. Минь минць тяни хитрайхтям. Тонь ни кафкса кизотня моньгя кафкса, значит, кафоннек тяни мзяра?

— Кимготува, — лувозя Васькась.

— Ну вов, тейнек кимготува, а теенза вехса. Значит минь сяда хитрайхтям.

[ 10 ]— Месь кимготувсь сяда хитрай вехсоть горяс? — дивандась Васькась.

— Непременна сяда хитрай. Кона ломанц сяда сиря, сон сяда хитрай. Сявка Припрыгин Павлихть. Теенза ниля кизот, кодама сонь хитрозец. Сонь кяцтонза мезя повсь можна анамс или саламс. А сявка тон хуторской Данил Егоровичть. Теенза ведькемонь киза, и тяфтама хитрай, што сяда хитрай аф муят. Лангозонза пуцть налог кафта сятт пуд. А сон стяфц алятненди вина, синь теенза ирецтаста кодама-бди грамотас путозь кяцнон. Тусь сон ся грамотать мархта району, теенза сятт пялет пуд кирьфтасть.

— А ломатня аф тяфта корхтасть, — пшкяць Васькась.

— Ломатьня корхтасть, што хитрай аф сянкса, мес сиря, сянкса, што сон кулак. Кода думондат, Петька, мезя тя тяфтамсь кулаксь? Мес фкя ломанць — кода ломань, а омбоцесь — кода кулак?

— Козя, вов и кулак. Сявмос кепотьксонди: тон ашуват, тк тон и аф кулакат. А Данила Егоровичсь — кулак.

— Мес тяфта мон ашуван? — дивандай Васькась. Миннь алязя кафксонькемонь сисем монетт получандай. Миннь пурхценеск ули, да казанеск, да ниля саразнекя. Кодамана минь ашуфтам?

Монь алязя рабочай ломань, а аф кодама-нябудь, кода юмаф-араф Эпифон, конац Христа-ради кочкай.

— Ну, катк тон аф ашуват. Тк тойнь аляця сонць работай, и мойнгя сонць, и сембонь синць. Данил Егоровичть переса кизонда ниля стирхть работасть, да ненгя кодама-бди племянник сашонц, да ненгя, кода бта, кодама бди сваяк, да ирецта Ермолайсь сивочнесь садонь ванма. Ляди мялезт, кода Ермолайсь палаккса тонь пиценза, мзярда маренкса минь яцекшнемя? Ух, тон и пишкодоть эста! А мон ащан калхнень потмоса и думандан: вов кемоста Васькась пишкоц. Аф лия, кода Ермолайсь палаккса пицесы.

— Тон цебярят, — cёрмозя конянц (нахмурился) Васькась. — Тонць оргодеть, а монь кадмяйть.

— Неужели учсемс, — кельмоста отвецясь Петькась. — Мон, брат пирфть вельф, кода тигра комотень. Сон, Ермолайсь,

[ 11 ]
кенерсь мойнь аньцек кафксть таргамс илиса. А тон шувондоть, кода индюк, вов тейть и повсь.

Кунара мзярда-бди Иван Михайловичсь ульсь машинист. Революцияда инголя сон улсь простой паровозса. А мзярда сась революциясь и уйфць гражданскай войнась, то простой паровозста ётась Иван Михайловичсь бронированнайс.

Петькась и Васькась лама всякай паровозда няенцть, Содазсь синь паровозть «С» системать — сери, теждя, вишкя ся, што якай скорай поездть мархта ичкиздень странав — Сибири. Няезь синь и пяк оцю колма цилиндровай паровоснень «М», сят, што машцть ускома стака, кувака состафт крута кеподьмас (под’емс) и аф манерна маневровайхт «О», конатнень и сембя кисна аньцек сувама симофорста лисема симофорти. Всякай паровост няенцть цёртня. Но вов тяфтама паровос, кодама улсь Иван Михайловичть фотографияса синь исть няендь ненгя мзярдога, и паровос тяфтама исть няендь и ваготт исть няендь.

Труба аш. Колёсатня аф няевихть. Стака, стальной паровозонь вальматьня панфт прокс. Вальматьнень васц кувалмос ётконят, конатнень эзга нюрьгийхть пулемётт.

[ 12 ]Таваткс аш. Таваткс васц алня круглай (покаряв) башнят и башнятьнень эзда лиссть артилерийскай орудиянь стака жерлат.

И мезецка бронепоезть аф пиндолды: аш валдоптф тюжя кундамат, аф мази архтфт, аф валда глянцят. Сембя бронепоездць, стака, кели, кода бта пыштетьф релецненди, красиндаф серай и пиже цветса.

И кигава аф няеви. Аф машинисць, аф кондукторхня фанарь мархта, аф главнайсь вяшком мархта.

Коса-бди тоса, потмоса щитть фтала, стальной обшивкать фтала, массивнай рычакнень тейса, пулеметнень тейса, орудиятьнень тейса, кулхцондозь пыштецть (притаились) красноармеецня, но сембя тя пякстаф, сембе кяшф, сембя аф корхтай.

Аф корхтай мянь эсь пингозонза. Но вов салава сай веть гудокфтома, вяшкомфтома пронепоезць тоза, коса маласа враксь, или мяни паксяв, тов, коса моли валда бой якстерхнень акшетнень мархта. Ух, кда уйфтихть тоса шовда ётконяста вшикя пулеметня!

Ух, кда грохайдихть эста шаронды башнятьнень эзда сырьгозф оцю орудиятнень эзда залпня!

И вов весть бойса вачкоць упорс пяк стака снаряд бронированнай поездть ланга. Сязезя снаряц обшивкать, и пялккса сязезя воннай машинистть, Иван Михайловичть кяденц.

Эстонь педа Иван Михайловичсь аф машинист-ни. Получандай сон пенсия и эряй ошса сиря цёранц ширеса — токорь паровознай мастерскойса. А раз’езду сон сашонды инжекс эсь сестранц шири, кона туф ирьвакс ки лангонь мастеронди. Улихть тяфтама ломатть, конат корхтайхть, што Иван Михайловичть аф аньцек кяденц сязезя, но и токавсь снаряца пряц и тянь эзда сон аф пяконя... ну кода азомс, аф-шта хорай, а тяфта, страннай кодама-бди.

Но аф Петькась, аф Васькась тяфтама кяжи-вреднай ломатьненди вохси исть веронда, сяс мес Иван Михайловичсь улсь пяк цебярь ломань. Фкя аньцек: курендась Иван Михайловичсь пяк лама, да цють-цють комотьнесть сон сельмя шюрхконза, мзярда азонды сон мезя-нябуть пяк интереснай ингольдень кизотьнень колга, стака войнатьнень колга, сянь колга, кода акшетня синь уйфтезь, да кода якстерхня синнь машфтозь.

А тундась сась кода-бта курок. Кодак ве, то лямбя пизем, [ 13 ]кодак ши, то валда маниня. Ловсь солсесь курок, кода вай сускопт пачкалга ланкса.

Тусть шюдема шюдеркст, тапавсь. Тихай ляйса эйсь, пухляндась вервась, лийкстасть грацня и кырхтяксня. И сембя кода-бди курок. Ётась аньцек кемонця шись, кода сась тундась, а лов ашель-ни вохси, и рдазсь кить ланкста косксь. Вов весть урокта меля, мзярда цёранятьня и стирьнятьня вешсть ласькомода ляйть ланкс, штоба варжамс, ламода-ли машць вець, Иван Михайловичсь кучемязь:

— Цёранят аф ласьконтяд-ли Алёшинав? Теень эряволь-ба. Егор Михайловичти сёрманя кучемс. Кандость теенза доверенность сёрманять мархта. Сон моньксон ошса пенсиязень получандасы и сей усксы.

— Минь ласьконтям, эзкигя отвецясь Васькась. — Минь пяк даже вишкста ласьконтям, видеста, кода кавалерия.

— Минь содасаск Егорть, — ненгя пшкяць Петькась. Ся Егорсь, кона председатель? Сонь иденза улийхть: Пашка да Машка. Минь ётай кизонда сонь идензон мархта вирьса инезийхть кочкамя. Минь целай лукошкат кочкамя, а синь аф ламня потмаккскаса, сяс мес ёмблат ненгя и коданга миньдоднок инголя аф кенерийхть...

— Вов ширезонза и ласькондеда, мярксь Иван Михайловичсь.

— Минь сонь мархтонза сиря друктам. Мзярда мон броневикса машинист улень. Сон, Егорсь, ненгя од эста цёраня улсь, кочегаркс монь теень работась. Мзярда сязевсь снаряца обшивкась и сязезя осколкаса мойнь кядезень, минь марса ульмя. Вэрыфта меля мон ненгя минут кафта ёнцон лядондонь. Ну, думондан юмась тевсь. Цёранясь ненгя аф смышленай. Машинать пцти аф содасы, скамонза ляц паровозть эзда. Страфцы сон и юмафцы сембя броневикть.

Шаштонь мон, штоба фталдонь ход максомс и машинать бойста лифтемс. А ся пингоня командирть эзда сигнал: «Пяшкся инголи» (полный вперед). Сяряфтомянь монь Егорсь ужети нарнема пакля марть ланкс, а сонць кда ёрдац пря рычагть тейс: «Ули полнай ход инголи:»! Тяса сёлгиень мон сельмонень и думондан: «Ну, юмась броневиксь».

Сргозень, мзярса — сятяв. Бойсь шюморсь. Варжакстонь — [ 14 ]кядезя монь щчамса содонф. А сонць Егоркась пялес галыш... Начка потмоса, губанза лазондовсть, теласонза — пицеф вастта. Ащи сон и шерхки — вов-вов пдай.

Целай кафта частт скамонза бойса машинать эса правондась. И кочегартькса и машинисттькса, и монь мархтон шарсь лекокорь васц...

Сельмя шерхконза Иван Михайловичть шерхсть, сон лоткась и шерфтезя прянц, кати мезень-бди колга кармась думондама, кати мезя-бди ляць мялезонза. А цёранятьня салаваня ащесть, учийхть, аф азонды-ли Иван Михайловичсь ненгя мезя нябуть и дивандасть пяк, што Пашкать и Машкать аласна, Егорсь тяфтама герой, сяс мес сон вохси аф шави сят геройхнень шири, конатнень няезь цёранятьня картинкаста, конат пондафт якстеря уженяса раз’еца.

Сят геройхня — оцюфт, и шамасна синь гордайхть, а кяцост синь якстеря знамят или пиндолды саблят. А Пашкать да Машкать алясна улсь аф оцю, шамац сонь улсь карунь сярентф, сельмонза тяйнят, пялес сёлкфт. Каннесь сон простой равжа щам и серай клетка мархта кепка. Фкя аньцек, што упрям улсь, и кда мезя ладяй, то стак и аф кацы, мзярс мезя эряви аф саты.

Тянь колга цёранятьня и Алёшинаса алятьнень эзда кулезь, и раз’езца тожа кулезь.

Иван Михайловичсь сёрмац сёрманя, максь цёратненди тифтень ляпошка, што-ба велеса афолхть вачь. И Васькась Петькать мархта синьцть илинят пяшкотьф сокса ракитнекста, вачкияезь эсь пилькснон ланга, дружнай увфса тусть пандонять алу, ляйть фталу, Алёшинав.