Ичкиздень масторхня/01

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
1-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 3—9
[ 3 ]
1.

Тялонда пяк скучна. Раз’ец аф оцюня. Перьфканза вирь. Тяйсыень тялонда, валясыень ловса — и аш ков няфтемс пря.

Фкя аньцек развлечения — панда пряста гурькснемась. Но аф валда, аф шиньберф панда пряста гурькснемс. Ну, гурькстеть весть, ну, гурькстеть омбоцеда, ну комсексть гурькстеть, а тоса сембе сяка моли мяльця, да и сизят. Кда синь, саласкятня, панда прятигя синць куцендельхть. А то панда пряста гурьксти, а панда пряти-конданга аф.

Иття раз’еца кржа: сторожть переезд ланкса — Васька, машинистт — Петька, телеграфистт — Серёжка. Лядыкс итня — вохси ёмбланят; фкяти колма кизот, омбоцети ниля. Кодаптжа нят ялгат?

Петькась да Васькась ялгакснесть. А Серёжкась вреднай улсь. Тюремать кельгончнезя.

Терцы сон Петькать:

— Сак сей, Петька. Мон тейть американскай фокус няфтян.

А Петькась аф моли. Пели.

[ 4 ]— Тон эстонга тожа корхтать — фокус. А тоньць сялдазть ланга кафксть матомяйть.

— Ну, станя простой фокус, а тя американскай, апак матнек. Сак куроконя, ватт кода сон монь комотни.

Няйсы Петькась, афкукс мезя бды Серёжкать кяца комотни. Кода аф молят.

А Серёжкась мастер. Ашкордай байдеконя ланкс сюря, резинка. Вов сонь кяцонза и комотни кодама быди штуковина, кати тува, кати кал.

— Цебярь фокузсь.

— Цебярь.

— Тяни ненгя сяда цебярь няфтян. Шаркстак кополда. Аньцек шаркстай Петькась, а Серёжкась сонь фталда кда дёркяцы каленасонза, тк Петькать пряц эзкигя пезсь пянда пряти.

— Вов тейть и американскай...

Повонць и Васькати тожа... Мзярда Васькась и Петькась кафоннест налхконцть, то Серёжкась синь исцень токсе. Ого! Токайть аньцек. Кафоннест синь синць храбрайхть.

 

Сярятькстась весть Васькать кырга парец, и исть мяргондь теенза лисендемс ульцяв.

Мамац сусецнон шири тусь, аляц — переезду, скорай поезть каршес. Аш жалф куца.

Ащи Васькась и думондай, мезя-ба стама интереснай тиймос. Или фокус кодама-нябуть? Или тожа кодама-нябудь штуковина? Якась, якась ужеста ужес аш мезега интереснай.

Путозя стулть шкафть тейс. Панжезя кенчкскять. Варжаксць вярьдя лапаняти, коса ащесь сотф банка медь мархта, и каразя сонь сурсонза.

Афкукс цебярь-ба панжомс банкать да амолдамс медь оцю куцюса...

Но куфкстась и валксь, сяс мес ненгя инголя содазя, што тяфтама фокузсь маманц аф мялезонза. Озась сон вальмять алу и кармась учема, мзярда арды скорай поезць.

Ужаль аньцек, што мзярдонга аф кенерят ваномс, мезя тоса потмосонза скорайть тиендеви.

Паразеви сонць ёряй искрат. Паразеви станя, што [ 5 ]шерхкозевийхть стенатня и галдоргодыйхть кятькня лапаня лянкса. Пиндолгоды валда полса. Кода думан пачк няевийхть вальмятнень пачк кодама бди шамат, панчфт акша моркшкя ланкса оцю вагонца-ресторанца. Пиндолгодыйхть золотакс стака тюжя шюдерксня, мази глянцятня. Ётай поварт акша колпакоц. Вов тейть и аш ни мезгя. Аньцек цють няеви сигнальнай фанарсь мекпяльдень вагонть фтала.

И мзярдонга, вестенгя изь лоткся скорайсь синнь аф оцю раз’ездост. Валда кенордай, арды кодама бди пяк ичкизень странав — Сибири.

И Сибири арды и Сибирстонга арды. Пяк, пяк тя скорай поездть аф спокойнай эряфоц.

Ащи Васькась вальмять тейса и вдрук ваны, што ласки кить эзга Петькась, кати-кода важнайста, а кавалалонза кати кодама, ашкоркс (сверток) канды. Ну, настоящай техник или дорожнай (шлангонь) мастер портфель мархта.

Пяк дивандась Васькась. Вешсь форточкать эзга ювадьмода: «Ков тяфта тон, Петька, молят? И мезя тонь тоса бумагаса ашкотф?».

Но анцек сон панжезя форточкать, кода сась мамац и кармась ювачнема, мес сяряди крга паренц мархта кельмя воздухти яци.

Тяса паразь и галдордозь ётась скорайсь. Тоса озасть обедама, и юкстазя Васькась страннай Петькать якаманц.

Но омбоця шиня няйсы сон, што танга, кода исяк, сай Петькась кить ланга и канды мезя бди ашкотф газеца.

А шамац тяфтама важнай, ну кода дежурнай оцю станцияса.

Кармась барабанендама Васькась кулаксонза вальмять эзда, а мамац юваць:

Стак и ётась Петькась вакска, эсь киганза.

Васькать сась мяль содамс: мезя тяфта тиевсь Петькать мархта?

То инголя сон шиньберф, или пинетнень меля паньцесь, или ёмблатнень мархта командовандась, или Серёжкать эзда орьгочни, я тяни моли важнайста, а шамац мес бди пяк гордай.

Вов Васькась козкстась валомня и корхтай спокойнай вайгяльса:

— А монь, мамай лоткась крга парезя сярядьмода.

[ 6 ]— Ну, и цебярь што лоткась.

— Прокс лоткась. Ну мянь мызярняга аф сяряди. Курок теенгя ули кода якамс ульцяв.

— Курок можна, а тячи ащек, — отвецясь мамац, — тон вдь ненгя шудава кырнать.

— Станя шовдава, а тяни илядь-ни, — мярьксь Васькась, думондазь, кодага повмос ульцяв.

Сон якась валомня, симсь ветта и валомня кармась морама морот. Сон моразя сянь, конань кулезя кизонда ётай комсомолецнень эзда, сянь колга, кода сидя галдорды гранатнень разрыфснон ала, пяк геройста сражандась коммунаронь отряц. Мярьгомс изь вешь сон морамода, а морась сон валомня, што мамац кулсы сонь морамода, верондай сянди, што сонь крга парец аф сяряди-ни, и нолдасы ульцяв.

Но сяс мес мамац улсь заняф кухняса изь макс сонь лангозонза внимания, то сон моразевсь сянь колга, кода коммунархня повсть пленц кяжи генералти и кодама мученият тейст аноклсть.

Мзярда и тя изь лезд, сон мезя прят моразевсь сянь колга, кода коммунархня исть эводь азф мучениятьнень эзда, уйфцть шувма сери калма.

Морась сон афышта пяк цебярьста, но сянкса пяк вишкста, и сяс мес мамац мезняви изь корхта, то Петькась арсесь, што мялезонза сонь морамась и сон тяникигя нолдасы сонь улцяв.

Но цють сон почкоць аньцек клёк торжественнай вассты мзярда шумордазь эсь работаснон коммунархня и дружнайста кармасть проклятый генералт обличама, кда мамац лоткась кятькнень галдорфтомода и навазя кенчксти кяжи и удивленнай шаманц.

— И месть тон, идол, пишкодат! — юваць сон. — Мон кулхцондень, кулхцондень... Думондан, или сон ёнцта лись? Пишкоды, кода Марять казац, мзярда эрьгоди.

Абидна арась Васькати, и сон лоткась. Аф ся обидна, што мамац путозя сонь Марять казанц мархта, а ся, напрасна сон аньцек старандась, а ульцяв сонь сембя сяка тячи аф нолдасы.

Уфандаф нярхть, сон куцсь лямбя пянякуд ланкс. Путозя прялонза авцинань оронц и Иван Иваночть, рыжай катть, ровнай мурлыконьянц вельдя думондай пичефкс судьбанц колга.

Скучна. Школа аш. Пионерхт аш. Скорай поезць аф лоткси. [ 7 ]Тялось аф лоткси. Скучна. Хть-ба кизось куроконя саль. Кизонда — калхт, малинат, панкт, пяшть.

И Васькать ляць мялезонза ся, кода весть кизонда, сембонди улсь дива, сон кундась ульмоса оцю окунь.

Тевсь улсь ве шири, и сон путозя окунть кунинголи, штоба шудава максомс (кязьмос) сонь маманцты. А веть кудинголи сувась негоднай Иван Иваночь и тетькоза окунть, кадозя аньцек прянц да пулонц.

Ляць мялезонза тя, Васькась досаднайста вачкодезя Иван Иваночть кулаксонза и кяжиста мярксь.

— Омбоцеда тяфтама тевонкса пряцень пурдаса.

Тюже каць эвотьфста комоць, кяжиста мявкнаксць и ноласта комоць пянакуд ланкста. А Васькась мадонц, мадонц да и матодовсь.

Омбоця шиня крга парец пчкясь и Васькать нолдазь ульцяв. Веть лямбоньфць. Таваткснень ланкста пиндолцть эчкя оржа сасулькат. Уфась начка, ляпя варма. Тундась улсь аф ичкизя.

Вешсь Васькась ласькомода Петкать вешема. А Петькась сонць уторозонза сай.

— И ков тон, Петька якат? — кизефтезя Васькась. — И мес тон, Петька вестенгя ширезнок изеть сува? Мзярда сярятькстась тонь пекця, то мон сувань тейть, а мзярда монь крга парезя, то тон изеть сува.

— Мон сувсень, — отвецясь Петькась. — Мон пачкодень куда-малозонт, да ляць мялезон, што монь мархтон аф кунара тинь ведрандестень ваяфтоск эшити. Ну, думандан, тяни Васькать мамац уйфти ювадьма лангозон. Ащень мон, ащень, да и думандань аф сувамс.

— Эх, тон! Да сон кунара-ни лоткась ювачнемода и юкстазя, а ведрать алязя эшить эзда ненгя колмочесь таргазя. Тон инголи обязательна сувсек... Кодама штуковина тонь газетас ашкотф?

— Тя аф штуковина. Тя книга. Фкясь морафтома книга, омбоцесь — арифметика. Мон колмоця шись синь мархтост якан Иван Михайловичти. Морафтома-ни мон маштан, а сёрмадма аф и арифметикать аф. Вов сон монь и тонафнесаман. Хочешь, мон тейть тяникигя максан задаче? Ну, вов, кунцемя минь [ 8 ]тонь мархтот калхт. Мон кундань кемонь калхт, а тон колма калхт. Мзяра минь марса кундамя?

— Мес тяфта мон кыржа кундань! — Кяжиясь Васькась. — Тон кемонь, а мон колма. А ляди мялезт, кодама окунь мон ётай кизоня кундань? Тейть тяфтама и аф кундамс.

— Так вдь тя арифметика, Васька.

— Ну, и мезя кда, што арифметика? Сембя сяка, кржа. Мон колма, а сон кемонь. Монь ульмосон поплавоксь настоящай, а тонь пробка, да и ульмоце тонь кичкора...

— Кичкора? Вот-тк азозя! Мезста жа сон кичгоргоц? Просто кичкоргоц аф пяконя, так мон сонь кунарани видептие. Ну ладна, мон кундань кемонь калхт, а тонь сисем.

— Мес станя мон сисем?

— Кода мес? Ну, аф ярхцай сяда лама, вов и сембя.

— Монь аф ярхцай, а тонь мес бди ярхцай. Пяк кодама бди дурацкай арифметикась.

— Экай тон кодамат права, — куфкстась Петькась. Ну, катк мон кемонь калхт кундань и тонга камонь. Мзяра сембода?

— А лама, пожалуй, ули, — отвецясь, думондазь, Васькась.

— «Лама». Рази тяфта лувондыйхть, комсь ули, вов мзяра. Мон тяни эрь шиня карман якама Иван Михалочти, сон и арифметикаса тонафцаман и сёрмадма тонафцаман. А то мес! Школа аш, тяфта апак тонафнек дуракокс ащемс штоли...

Кяжиясь Васькась.

— Мзярда тон, Петька, грушанкса куцендить да прать и кятцень веляфтыйть, то мон тейть вирьста свежа пяшть кандонь куду, да кафта кшнинь гайкат, да эрек (живой) сель.

А мзярда монь кргапарезя сярятькстась, то тон моньфтемон жива Иван Михалочти... Тон, значит, улят тонафнеф, а мон проста тяфтак? А ненгя ялгат...

Мяляфтозя Петькась, што Васькась афкукс корхтай и пяштнень колга и селть колга. Якстергоц сон, шаркстась и лоткась корхтамода.

Тяфта исть корхта синь и ащесть.

И вешсть ни страдмода сялондозь. Да аньцек иляць улсь пяк цебярь, лямбя. И тундась улсь маласа, и улцятнень эзга аф оцю иднятня дружнайста кштикшнесть ляпе ловонь бабать инголе...

[ 9 ]— Давай итненди саласькаста поезд тийхтям, — апак учт пшкяць Петькась. — Мон улян паровоз, — тон машинист, а синь — пасажирхт. А ванды марса молхтям Иван Михайловочти и энельгаттам. Сон цебярь, сон тоньгя тожа тонафттанза. Цебярь, Васька?

— Ненгя-ба осал!

Тяфта и исть сялгад цёратня, а ненгя сяда кемоста ялгаксцть. Илядень берьф гуркснесть аф оцюнятненц мархта. А шовдава марса тусть цебярь ломанти, Иван Михайловичти.