вийхть стенатня и галдоргодыйхть кятькня лапаня лянкса. Пиндолгоды валда полса. Кода думан пачк няевийхть вальмятнень пачк кодама бди шамат, панчфт акша моркшкя ланкса оцю вагонца-ресторанца. Пиндолгодыйхть золотакс стака тюжя шюдерксня, мази глянцятня. Ётай поварт акша колпакоц. Вов тейть и аш ни мезгя. Аньцек цють няеви сигнальнай фанарсь мекпяльдень вагонть фтала.
И мзярдонга, вестенгя изь лоткся скорайсь синнь аф оцю раз’ездост. Валда кенордай, арды кодама бди пяк ичкизень странав — Сибири.
И Сибири арды и Сибирстонга арды. Пяк, пяк тя скорай поездть аф спокойнай эряфоц.
Ащи Васькась вальмять тейса и вдрук ваны, што ласки кить эзга Петькась, кати-кода важнайста, а кававалонза* кати кодама, ашкоркс (сверток) канды. Ну, настоящай техник или дорожнай (шлангонь) мастер портфель мархта.
Пяк дивандась Васькась. Вешсь форточкать эзга ювадьмода: «Ков тяфта тон, Петька, молят? И мезя тонь тоса бумагаса ашкотф?».
Но анцек сон панжезя форточкать, кода сась мамац и кармась ювачнема, мес сяряди крга паренц мархта кельмя воздухти яци.
Тяса паразь и галдордозь ётась скорайсь. Тоса озасть обедама, и юкстазя Васькась страннай Петкать* якаманц.
Но омбоця шиня няйсы сон, што танга, кода исяк, сай Петькась кить ланга и канды мезя бди ашкотф газеца.
А шамац тяфтама важнай, ну кода дежурнай оцю станцияса.
Кармась барабанендама Васькась кулаксонза вальмять эзда, а мамац юваць:
Стак и ётась Петькась вакска, эсь киганза.
Васькать сась мяль содамс: мезя тяфта тиевсь Петькать мархта?
То инголя сон шиньберф, или пинетнень меля паньцесь, или ёмблатнень мархта командовандась, или Серёжкать эзда орьгочни, я тяни моли важнайста, а шамац мес бди пяк гордай.
Вов Васькась козкстась валомня и корхтай спокойнай вайгяльса:
— А монь, мамай лоткась крга парезя сярядьмода.
5