Священная история Ветхого завета (мокшень)/B/38

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Священная исторія Ветхаго завѣта на Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка  (1900) 
by Евсевьевъ, Макаръ Евсевьевичъ
38-це главась.
Священная исторія Ветхаго завѣта на Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка. Изданіе Православнаго Миссіонерскаго Общества. — Казань, типо-литографія Императорскаго университета, 1900. — с. 46—49
[ 46 ]

38. Пророк Самуил.

Еврейхнень мельдень судіясна Самуилы̃ль. Самуилы̃нь алянц дӑ тя̈дянц ламы̃с ашельть ицна; синь пя̈кь лажнасть ся̈нь кувалмы̃ва (ся̈ пиҥкть итьфтемя̈ ломаттнень кувалмы̃ва мя̈рьгы̃льть: Шкайсь аф ёрасы кады̃мс синь роцны̃н). Весть Самуилы̃нь тя̈дяц озы̃нды̃мста надіяфць, кы̃да сонь шачи идец, максы̃мс сонь Шкайти служы̃ндама.

Шкайсь кулезя̈ сонь молитванц: сон шачсь цёрац, конанди сон пуць лемь Самуил (Шкаень кя̈цта анаф). Мы̃зярда Самуил кассь, тя̈дяц вя̈тезя̈ сонь Скиніяв дӑ максы̃зя̈ первосвя̈щенникти — Иліенди, кона ся̈ пиҥкть первосвященникы̃ксы̃ль дӑ [ 47 ]судіяксы̃ль. Самуил иляць скиніяв дӑ кассь Иліень кя̈дь-алы̃нза. Иліень цёранза Офни дӑ Финеес тіендельть аф цебя̈рь тефть Шкайть иҥгы̃ля̈; ся̈ тевсны̃н мартя синь вя̈тнелезь ломатненьгя̈ грѣхс. Самуил тусь Иліень мя̈льс цебя̈рь тевы̃нзы̃н иҥкса; сон кармась тонафнемы̃нза дӑ лацьсемы̃нза Шкайти служы̃ндама.

Самуил нагы̃ль уцсель Скиніяса, аф ичкы̃зя̈ Иліень уцсемя̈ васты̃нц эзда. Весть Самуил уды̃м-бачк кульсь вайгя̈ль: Самуил, Самуил! Теенза арам терьцы̃ сон Илій да ласьксь теенза. Илій мя̈рьксь: мон ашихтень серя̈ тонь. Ся̈ вайгя̈льсь кулювсь Самуилы̃нди колмы̃ксть; колмы̃цеда меля̈ Илій шарькы̃ць дӑ мя̈рьксь Самуилы̃нди: кы̃да вайгя̈льсь терттянза неҥгя̈, тон мя̈рьккь: культя̈, Шкабавас, кортак теень. — Самуилсь тусь эсь васты̃зы̃нза, кулезя̈ вайгя̈льть дӑ мя̈рьксь: кульхтя̈, Шкабавас, кортак теень. — Шкайсь мя̈рьксь: Мон имафца Иліень куды̃нц сонь цёранзы̃н аф цебя̈рь тевсны̃н иҥкса; Илій сонць ня̈йсы̃ ся̈нь, дӑ мезевы̃к аф кортай теест. Шобдава Илій кизефтезя̈ Самуилы̃нь, мезь кортась теенза Шкайсь, Самуил азы̃нды̃зя̈ сембы̃нь мезь кульсь Шкайть эзда, Илій мя̈рьксь: Сон Шкай, мезь Теенза эряви, ся̈нь тіи.

Куры̃к топы̃ць Самуилы̃нди Иліень куды̃нц кувалмы̃ва азы̃нтфсь. Филистимлятня̈ апак содак я̈рцть [ 48 ]Израильтятнень войскасны̃н лаҥкс дӑ ся̈ськы̃зь синь. Эста Израильтятнень сиря̈ атясна мя̈рьксть: ся̈всаськь Силомста[1] Ковчег Завѣтть. сон моли минь ётксы̃ны̃к дӑ ванцамазь минь. Синь анасть Иліень кя̈цта Ковчег Завѣтть марта молемя̈ Офніень да Финеесы̃нь. Израильтятня̈ кеня̈рдезь васьфтезь Ковчег Завѣтть, а филистимляттня̈ я̈вы̃цть. Я̈ведемь бачк синь сяда пя̈кь кармасть тюремя̈ дӑ тага ся̈ськёзь Израильтятнень: Ковчегть ся̈вы̃зь плѣнц, а Офніень дӑ Финеесы̃нь шавы̃зь. Сяка шиня̈ тюремя̈ васцта сась ломань Силому дӑ азы̃нды̃зя̈ ся̈нь Иліенди.

Илій кулезя̈ ся̈нь, прась кунтф дӑ кулы̃сь. Сон судіяксы̃ль ниля̈гемы̃нь кизы̃т.

Филистимлятня̈ пя̈кь кеня̈рцьть Ковчегкть ся̈вы̃манц кувалмы̃ва: теест арам, Ковчегсь Еврейхнень Шкайсна. Синь ся̈везь сонь эсь ошы̃зы̃ст, Азоту дӑ путы̃зь эсь шкайсны̃н куды̃зы̃ст. Омбы̃ця̈ шиня̈ мольсть шкай куцны̃н ваны̃ма: шкайсна праф Ковчегть иҥгы̃ли. Синь ся̈вы̃зь шкайсны̃н дӑ путы̃зь васты̃зы̃нза Омбы̃ця̈ шиня̈ музь сонцень (шкайть) Ковчегть иҥгы̃льдя̈, а прянц, кя̈дензы̃н дӑ пильгы̃нзы̃н кеньчкс лаҥкста. Сембя̈ Азоцта эря̈йхня̈ ся̈ря̈тьксцьть [ 49 ]вяры̃ покы̃льса, а сёры̃сны̃н кармасть сивы̃мы̃тс шя̈я̈рхня̈. Синь канды̃зь Ковчегть иля̈ ошу. Тосы̃ҥга ульсть ня̈ аф-цебя̈рьхня̈; канды̃зь колмы̃ця̈ ошу — тосы̃ҥга станя̈. Эста филистимлятня̈ кильцть кафта од тракст, путы̃зь крандазть лаҥкс Ковчегть дӑ нолдазь тракснень, коза ня̈ихть сельмы̃сна. Траксня̈ ускы̃зь Ковчегть Еврейхнень масты̃ру. Еврейхня̈ кеня̈рьдезь васьфтезь Ковчегть. Попня̈ кя̈рсезь крандазть, дӑ канды̃зь ся̈ тракснень Шкайти жертвас.


  1. Силомсь — ош.