Ичкиздень масторхня/13

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
13-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 64—70

[ 64 ]

13.

Ичкиздень масторхня, сят, конатнень колга сидеста думондакшнесть цёранятьня, сяда кемоста и кемоста сурксть содондозь, шашцть лемфтема раз’езтть ланкс № 216.

Ичкиздень масторхня оцю вокзал мархта, оцю завод мархта, оцю и сёри куд мархта улсть коса-бди аф ичкизя.

Ненгя станя-жа, кода и инголя, ётнесь ваксска аф кырдемшка скорайсь, но лотксесь пасажирскайсь ниленкемонь омбоцесь и почтовайсь комсьнилицесь.

Ненгя ашель мезевок и улсь галош шувф лоткса заводонь васць, но ланксонза шарсть лама сятт рабочайда, шашнесь ни ланксонза, модати яцезь (сускозь) кшниннь нярьсонза, шави тонафтф чудовища ланкс, диковиннай машина — экскаваторсь.

Танга лийсь патредонь вачкодьма аэроплан. Эрь шиня сембя кассть од баракт, склатт, лезды мастерскойхть.

Сась кинопередвижкась, вагон-баня, вагон библиотека.

Корхтазевсть радио-установкань рупорхня, и мек пяли лафту ланксост винтовка мархта, састь часовойхть Якстерь армиянь и салава арасть эсь постозост.

 

Ётамста Иван Михайловичть шири Васькась лоткась тоза, коса ненгя аф прокс кунара ащесь синнь ташта буткасна.

Сотцесы сонь вастонць аньцек лядыкс столбатьнень колга, сон шашць сяда малас и, релецнень ланкс ванозь, думондай сяннь колга, што вов тя пиндолды релецсь ётай ся ужеть ланга, коса улсь синнь пянакуцна, конаннь ланкса синь пяк сидеста эженцть рыжай катт Иван Иванычть мархта, и што, кда-ба сонь краватонць стяфтомс ингольця вастозонза, сон араль как рас клёк крестовинать ланкс, видеста машина кинь полотнать туркс.

Сон варчсезевсь. Переваст толхмиязь товарнай ваготнень, ляксезь шашнесь ташта маневроцай паровозсь.

Моцорды куяр пантнень эзда исть ляд и пильгя кит, но модамархня, песокть и мянь лазондови щебенть пачк кой-коса упрямайста лисенцть вяри пылнай соку пижя тараткакс.

Сон тусь сяда тов, ляденди мялезонза ётай кизось, мзярда нят шудавань частнень пинькста ульсь шава и тиха. Шуроста

[ 65 ]
аньцек гагакшнесть мацийхня, звокади жестень пайгоняса кольяс сотф казась да галдордозфти эшить тейса ведраса веденкса лиси ава. А тяни...

Глухойста бахачнесть стака кувалдатня, шавонцть пяк оцю шочкт Тихай ляйть берекс. Галдорцть шамневи релецня, галдорцть слесарнай мастерскойса молотокня и пулемётнай дроп лаца лакшторцть аф лоткси кевонь тапайхня.

Васькась ётась ваготнень алга и васець Серёжкать мархта шамаста шамас.

Вадентьф клею кяцонза Серёжкась кырць коловорот и, комафтф, вешенць мезя-бди нарть потмоса, почетф каричневай ваи песокса.

Сон вешенди, кода няеви, кунара ни, сяс мес шамаць сонь улсь пичедикс и растроеннай.

Васькась варжакссь нарть ланкс и апак учт няезя сяннь, мезя юмафць Серёжкась. Тя улсь кшниннь пёрка, конаннь путнесазь коловоротти, штоба тиймос варянят.

Серёжкати изь няев, сяс мес сон улсь шпал фтала Васькать ширеса.

[ 66 ]Серёжкась варжаксць Васькать ланкс и танга комась вешендема.

Кда Серёжкать варжафксса Васькась няель мезя-нябудь кяжи или аф пяконя рахсема, то сон ёталь-ба эсь киганза, кадолхця Серёжкать вешендема хть веть самос.

Но мезевок тяфтама Серёжкать шамаса сон изь няй. Тя улсь кода сембя ломатьнень шамасна, пичеди юмафтфткса эрявикс инструментькса и обижаф мес вешенди, а аф мусы.

— Тон аф тоса вешендят, — апак стрянендак пшкядезевсь Васькась. — Тон песокть потмоса вешендят, а сон ащи шпала фтала.

Сон кеподезя пёркать и венептезя сонь Серёжкати.

— И кода сон лийкстась тоза? — дивандась Серёжкась. — Мон ласьконь, а сон ляцсь и вов тов лийкстась.

Синь анокт-ни улсть пеедезевмос и уйфтемс корхтама, но ляць мялезост ся, што синнь ётксост сиря, аф лоткси кяжь, кафцкя цёра морхня сёрмозь коняснон и цебярьста ванцть фкя фкянь ланкс.

Серёжкась улсь аф ламода сяда сиря, сяда сери, и сяда шюваня. Сонь улсть шяярнза тюжат, сельмонза серайхть озарнойхть, и сонць сембя пяльдя улсь ёжу, корхтакшу и пелькс ломань.

Васькась улсь сяда кели, сяда кемя, а пожалуй сяда вию. Сон ащесь, цютькя алу прянц нолдазя, анок сянди, штоба тумос мирнайста, и анок сяньди, штоба тргадомс, хотя сон и содазя, што кда тргадыйхть то тейнза сяда лама саты эсь противнеконц коряс.

— Эй тётьмакт — юваць платформать ширеста ломанць, конаннь (вайгяльнц колга содазь, што сон улсь главнай мастер механическай мастерскойса. — Сада сей. Лездода аф ламняс.

Тяни, мзярда кочкамкст исть лядонт и тргадомс, — тя няфнель атказамс лездомати, конань вешезя мастерс, тётьмакня явштозь коморснон и курокста куцстть панжада платформать лангс.

Тоса маднцть кафта ящикт, конат страфтфт кшнень балкать аф лац праманц вельдя.

Ящекнень эзда платформаста, кода снафт кескавста, пяярьсть и геворсть аф оцюня и оцю, нюрьхкяня и кувака, кели и эчкя гайкатьня.

Тётьмакненьди макстть кота кескафт — колма эрь [ 67 ]тётьмакти — мярксть тейст кочкамс гайкатнень сортова-сортова. Фкя кескавс — механическай гайкатнень, омбоцети — газовайхнень, колмоцети — метровайхнень.

И синь уйфцть работама стама вишкста, конац няфтезя сяннь, што тюрмать исть тюрь фкяфкяннь мархта, но арасть работама фкяфкяннь инголдазь. Эрь тётьмаксь шавсь пря тиймос эсь пяльксонц клёк инголя.

Мзярс синь работасть платформать шашфнезь васцта васц, киста омбоця кити, сявондезь фкя вастцта омбоця вастти.

Сембя тя улсь пяк весяла и сех кемоста эста, мзярда Семён сцепщексь арсесь, што тётьмакня куцстть платформать лангс кольндемангса и вешезнь сязьмода синнь илиса, но няезя тиезя, што синь работайхть, ювачнезь и мзназь комоць платформать лангста.

Мзярда синь шумордазь кочкамать и тусть азмос мастерти, мастерсь изь веродонда. Сон арсесь, што тётьмакня изезь кочка гайкатнень сортова-сортова, а валязь аньцек фкя марс, сяс мес синь пяк курок шумордазь работать.

Но сон исця сода, што синь старадондасть и шнафцть пря эсь вишкя работафснон колга сяс, мес синь исть вешь фкяфкяннь эзда лядмода.

Мастерсь изь верондонда эсь сельмонзонди, мзярда варчсезень тиезнь канф кескафнень: гайкатьня улсть лац сортова-сортова кочкафт. Сон шназнь синнь, мярксь тейст сашондома мастерскойхненди и лездомс мезса либа, мезя маштыхть и мезга тонафнийхть.

Синь улсть довольнайхть, синь молсть куду, кода цебярь фкя-фкянь кельги ялгат. И аньцек фкя минуташка танга цють изь кырвязь синнь кяжсна.

Тя лиссь эста, мзярда Васькась кизефтезя Серёжкать сявондозя или аш компазть.

Серёжкать сельмонза кяжиясть, суронза улсть кышморндафт, но кургоц пеець.

— Компазть? — кизефтезя сон кяжиста, кона ляць лятфтави шавмада меля. — Тейть сяда содаф коса ащи компазссь. Тон вешенделить сонь эсь ширестонть.

Сон вешсь ненгя мезя бди азмода, но кяжиста сёрмозя конянц и лоткась.

[ 68 ]Тяфта молсть несколька аськолкс.

— Тон мярьгат и нерятанеськонь изийть сявонть? — аф веродондазь кизефтезя Васькась, сонць косойста варжаксць Серёжкать лангс.

— Аш изинь сявонть — атказась Серёжкась, но тяни шамац арась хитрайста и пеедиста.

— Кода станя ашийть сявонть? — кяжиясь Васькась. — Минь вешендемя потмаксть эзда, а сон аш. Ковона сон молсь?

— Осалста вешендедя. А тинь вешендеда сяда лацкас, — Серёжкась рахазевсь, и ванць Васькать лангс. — Тяни синнь эсост пяк лама калда ули, синь ащийхть тоса аф содасазь мезя тиемс!

 

Омбоця шиня шудавакия сявозя крюкть мархтонза и тусь Васькась ляйти. Но сон прокс изь веродонда Серёжкати.

Колмоксть сон нолязя крюкть и сембя шава. Но нилецеда пикссь кемоста пякставсь.

«Афкукс ли сон исця сявонть? — арсесь Васькась эсь пачканза, сонць вишкста таргась добычать эзда. — Ну афкукс исця сявонть. Вов, вов сон... А минь арсемя... Эх пяля ётт!»

Стака нерятась няевсь ветть лангса. Сон потмосонза мезя бди шаркснесь и комотнесь, конань вельдя Васькась кеняндезь-кенянць.

Вов сон нерятась, перьф пяльдя песокса и лангоц пяшкся кельмя тинтть эзда, лапоць сон беректи и Васькась сяда курок кармась варчсемонза эсь добычанц.

Но варжазя тиезя нерятать, а тоса калхнонь васц кафтошка десятка лягушка. Кяжиясь Васькась прокс.

«И коста проклятайхня сей кочкавсть? — корхтась Васькась, сонць ванц кода лагушкатня кармасть комотнема сей и тов. — Ну лияста фкя или кафта сувай, а тяни ватть-ватть, фкава кал аш, а аньцек лягушкат».

Путозя сон нерятать меки ветти и тусь куду, сон арсесь, што компазть, может быть, Серёжкась исця сяв, но нерятась улсь путф эсь вастозонза лягушка мархта аньцек исяк илять.

 

Васькась ласксь склацта и каннц мастерокрй ашкоркс проволок. Вальмять эзда лифтезя прянц мамац и терьдезя сонь, но [ 69 ]Васькась кенордась; сон шюкадезя прянц и сонць сяда курок тусь сяда тов.

Мамац юваць лангозонза ненгя сяда вишкста и грозидондась сонь шавмос, кда сон аф мрдай куду.

И афкукс, кда веродондамс сонь маманц валонзонди, кда аф мрдай Васькась куду, сон «шавсы», «сязсы», «пилензон нефцыйнь» и стак тов, но сембя тевсь ащесь сяннь эса, што Васькась аф пяк веродондась маманц кяжияманцти, и тяда башка тейнза ашель мзярда, сон кенордась. Сон вешсь сяда тов ласкомода, но мамац кармась тердемонза сонь аф кяжиста, а сонць яфиясь кяцонза кодама бди гаготькя.

Васькать улсть цебярхть сельмонза, и сон эзк няезя, што гаготькясь тя аньцек тяни получандондаф сёрма. А сёрмась улсь аньцек Павел альняканц эзда, конац работась ичкизя слесаркс. А Васькась пяк кельгозя эсь альняканц и кеняньфста учсь отпускс саманцти.

Тя тевсь полафтозя сонь кинц. Васькась пондазя проволокть пирьфт лангс, сонць тусь куду, а нярнць арафтозя станя бта мярьгат сон тии вихця услуга маманцти.

— Морафтк, Васька, — мярьксь мамац кяжиста, но нюрхкяня кельгома вайгяльса, сяс мес содазя, кда кяжияфцак Васькать то мезнява эздодонза аф сяват.

— Тоса ломантть тевоц, а сон... морафтк да морафтк — корхтась аф довольнай вайгяльса Васькась, сонць сявозя сёрмать и апак кенордак кармась панчсема сёрмать. — Морафтолить ба тонць. А то мзярда якань Иван Михайловичти тонафнема, то сон корхтась: ковда тон сембя шяйтадондат? А тяни... морафтк да морафтк.

— Мон Васька урокненгса тонь изийхтень ювачня. — Корхтась мамац. — Мон ювачнень сянгса, што тоя туят куцта аруняста, а саят рдаз потмоса... Да морафт сяда курок, идол! — Юваць мекпяли мамац, няезя-тиезя, што Васькась панжозя-тиезя сёрмать путозя моркшть лангс, а сяда меля молсь сявозя кеченят симсь ветта и аньцек сяда меля лац озась моркшть ваксс, бта срхксь озамс моркшть ваксс мянь иляц.

— Тяни морафца, орть, валдть дяк крня.

Павел альнякац кулезя што синнь раз’езцость тиихть завод и што тоса тейст эрявийхть слесархть.

[ 70 ]Постройкась, коса сон работась шуморсь и сон сёрмац, што курокста сай куду. Сон эняльць, штоба мамац якаль суседканцти, Дарье Егоровнати и кизефтелхця, аф макссы ли сон эсь комнатанц тейнза аванц мархта хотя-ба кизонда. Сяс мес тялоти завотть сонцень улихть комнатанза, сон вешенць квартира аньцек кизоти.

Тя сёрмась кеняньфтезя кода Васькать стане жа и маманц.

Сон арсесь аф весть, кодонга эрямс марса эсь сембя семьянц мархта. Но инголя, мзярда раз’езца ашель работа тяннь колга ашель мезя и арсемс.

Тяда башка Павел альнякац аф кунара ирьвяясь, сембя вешезь варжамода, кодама сонь авац.

Кодамова Дарье Егоровнаннь колга мамац изь вешь и арсемода.

— Ненгя мезя? — Кизефнезя сон, сонць сяда курок сявозя Васькать кяцта сёрмать и ванц сёрматф букватнень лангс пяк кельгозь. — Или минь минць Дарье Егоровнать коряс сяда осалхтам?.. Миннь тяни аф ингольця куднянеськ, а кафта комнатанекя, да инголя ащи комнатанеськ, да кухнянеськ. Фкять эса минц карматам эряма, омбоцеть Павлушкати максаськ. Мезенди тейнек омбоцесь?

Счастливай эсь церанцкса, гордозь мархта, сяс мес сон курок сонь няйсы, сон прокс юкстазя, што ненгя, аф кунара сон ижяльдезя сиря будкать, ювачнезя од кутть, а сяннь мархта и сембоннь сятнень, кие тяннь арсезя — калафтомс, лиякс тиемс, одукс тиемс.