Page:Ичкиздень масторхня (А. П. Гайдар, 1933).pdf/72

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

Тяфта молсть несколька аськолкс.

— Тон мярьгат и нерятанеськонь изийть сявонть? аф* веродондазь кизефтезя Васькась, сонць косойста варжаксць Серёжкать лангс.

— Аш изинь сявонть — атказась Серёжкась, но тяни шамац арась хитрайста и пеедиста.

— Кода станя ашийть сявонть? — кяжиясь Васькась. Минь* вешендемя потмаксть эзда, а сон аш. Ковона сон молсь?

— Осалста вешендедя. А тинь вешендеда сяда лацкас, — Серёжкась рахазевсь, и ванць Васькать лангс. Тяни* синнь эсост пяк лама калда ули, синь ащийхть тоса аф содасазь мезя тиемс!

 

— Омбоця* шиня шудавакия сявозя крюкть мархтонза и тусь Васькась ляйти. Но сон прокс изь веродонда Серёжкати.

Колмоксть сон нолязя крюкть и сембя шава. Но нилецеда пикссь кемоста пякставсь.

«Афкукс ли сон исця сявонть? — арсесь Васькась эсь пачканза, сонць вишкста таргась добычать эзда. — Ну афкукс исця сявонть. Вов, вов сон... А минь арсемя... Эх пяля ётт!»

Стака нерятась няевсь ветть лангса. Сон потмосонза мезя бди шаркснесь и комотнесь, конань вельдя Васькась кеняндезь-кенянць.

Вов сон нерятась, перьф пяльдя песокса и лангоц пяшкся кельмя тинтть эзда, лапоць сон беректи и Васькась сяда курок кармась варчсемонза эсь добычанц.

Но варжазя тиезя нерятать, а тоса калхнонь васц кафтошка десятка лягушка. Кяжиясь Васькась прокс.

«И коста проклятайхня сей кочкавсть? — корхтась Васькась, сонць ванц кода лагушкатня кармасть комотнема сей и тов. — Ну лияста фкя или кафта сувай, а тяни ватть-ватть, фкава кал аш, а аньцек лягушкат».

Путозя сон нерятать меки ветти и тусь куду, сон арсесь, што компазть, может быть, Серёжкась исця сяв, но нерятась улсь путф эсь вастозонза лягушка мархта аньцек исяк илять.

 

Васькась ласксь склацта и каннц мастерокрй ашкоркс проволок. Вальмять эзда лифтезя прянц мамац и терьдезя сонь, но

68