Тяфта молсть несколька аськолкс.
— Тон мярьгат и нерятанеськонь изийть сявонть? аф* веродондазь кизефтезя Васькась, сонць косойста варжаксць Серёжкать лангс.
— Аш изинь сявонть — атказась Серёжкась, но тяни шамац арась хитрайста и пеедиста.
— Кода станя ашийть сявонть? — кяжиясь Васькась. Минь* вешендемя потмаксть эзда, а сон аш. Ковона сон молсь?
— Осалста вешендедя. А тинь вешендеда сяда лацкас, — Серёжкась рахазевсь, и ванць Васькать лангс. Тяни* синнь эсост пяк лама калда ули, синь ащийхть тоса аф содасазь мезя тиемс!
— Омбоця* шиня шудавакия сявозя крюкть мархтонза и тусь Васькась ляйти. Но сон прокс изь веродонда Серёжкати.
Колмоксть сон нолязя крюкть и сембя шава. Но нилецеда пикссь кемоста пякставсь.
«Афкукс ли сон исця сявонть? — арсесь Васькась эсь пачканза, сонць вишкста таргась добычать эзда. — Ну афкукс исця сявонть. Вов, вов сон... А минь арсемя... Эх пяля ётт!»
Стака нерятась няевсь ветть лангса. Сон потмосонза мезя бди шаркснесь и комотнесь, конань вельдя Васькась кеняндезь-кенянць.
Вов сон нерятась, перьф пяльдя песокса и лангоц пяшкся кельмя тинтть эзда, лапоць сон беректи и Васькась сяда курок кармась варчсемонза эсь добычанц.
Но варжазя тиезя нерятать, а тоса калхнонь васц кафтошка десятка лягушка. Кяжиясь Васькась прокс.
«И коста проклятайхня сей кочкавсть? — корхтась Васькась, сонць ванц кода лагушкатня кармасть комотнема сей и тов. — Ну лияста фкя или кафта сувай, а тяни ватть-ватть, фкава кал аш, а аньцек лягушкат».
Путозя сон нерятать меки ветти и тусь куду, сон арсесь, што компазть, может быть, Серёжкась исця сяв, но нерятась улсь путф эсь вастозонза лягушка мархта аньцек исяк илять.
Васькась ласксь склацта и каннц мастерокрй ашкоркс проволок. Вальмять эзда лифтезя прянц мамац и терьдезя сонь, но
68