Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/129

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
123
отъ Луки.

церькавэнь начальникненьди да сире атятьненьди, конатъ пурэмсть Сонь каршэзэнза, Іисусъ мярьгсь: тинь лиседя Монь сявэмэнъ кода разбойникень каршэсъ палажъ марта да пеель марта, 53 Монъ ярь шиня уленьдень церькавса тинь мартэнэнтъ, тинь ашіеньть кепся кяденьтень Монь лангэзэнъ. Тяни сась тинь пиньгэньтя да шобдань воляньтя. 54 Кундазь Сонь да вятезь первосвященникть пяли. Петръ сельмя песа (ичкези илядэзь) мольсь мельганза. 55 Мзярда синь пирьфь кучкавъ пуцьть толъ, да озсесьть марсъ, озась Петръ-га синь ёткэзэстъ. 56 Фкя уре-ава няезя сонь толть ваксса озада ащемста, ванць лангэзэнза да мярьгсь: тя-вэкъ ульсь Сонь мартэнза. 57 Петръ сёпэзь мярьгсь: ава, монъ афъ содаса Сонь. 58 Самельде эста-кигя няезя сонь иля ломань да мярьгсь: тонъ-га синь эздэдэстъ. Петръ мярьгсь ся ломаньти: афъ. 59 Частчкада меля тага фкя ломань верьгетевэзь кортась: афъ ёру тя-вэкъ сонь мартэнзэль; веть сонъ Галилей-эряй. 60 Петръ мярьгсь ся ломаньти: афъ содаса мезьть тонъ кортатъ. Сонь станя кортамстэнза-кигя морась атёкшъ. 61 Эста Іисусъ шарфтэзь варжаксьць Петрань