Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/128

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
122
Святое Евангеліе

ваксканъ! аньцякъ афъ кода Монь мялезя, кода Тоньсь ёратъ, станя улеза. 43 Тихтець Теенза менельста Ангелъ, да кемекстаптэзя Сонь. 44 Теенза пякь стака улемста, Сонъ сядэнга пякь озэнць. Ливезенза пэтьнясьть эсдэнза мастэру вяръ путерьксэксъ. 45 Озэндэмда лоткамда меля, мольсь Сонъ тонафнефэнзэнъ ваксъ, да музень синь удэзь, — синь каньдзедемаснэнъ пачкъ матэдувсьть. 46 Сонъ мярьгсь теестъ: месъ тинь удэтада? стяда, озэндэда, коданъ-га афэледя повъ снардэмасъ. 47 Сонь станя кортамстанза-кигя сасьть ломать, синь ингэлестъ мольсь фкя Сонь кемгафтувэ тонафнефэнзэнъ ёткста, Іуда. Сонъ мольсь Іисусть ингэли Сонь паламэнза, — сонъ ломатьненьди стама валъ мярьгсь: конань монъ паласа ся — Сонъ. 48 Іисусъ мярьгсь теенза: Іуда, али паламацень марта макссакъ Ломанень Цёрать? 49 Іисусъ марта улихня ваныхть коза моли тевсь да мярьгсть Теенза: Шкабавасъ, афъ ярьтема ли теенекъ палажса? 50 Фкясь синь ёткстэстъ ярьтезя первосвященникть фкя уренцъ, да кяразя сонь видя пиленцъ. 51 Эста Іисусъ мярьгсь: кадыеньть — саты; Токась пилети да пчкафтызя сонь. 52 Первосвященникненьди, да