Тюлэй/1

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Тюлэй  (1927)  by Мокшони, Алексей Ильич
I-це главась.
А. Мокшони. Тюлэй. — Москва: Центральное издательство народов СССР, Москва, 1927. — с. 3—9
 

[ 3 ]...Вачода шись пэерць ломатнень эса мезь ланкска изь ван...

Кулось Тюлэйнь аляц, кулось и мамац. Лиссь сон сисем нежеса нежетьф куднястонза, да тусь велетнень ланга шотонц каннема...

Сембэ козэ шиц соннь тэни — алянц шумбзон[1] кедняста стаф так‘яц[2] и атянц (деданц) шнаса арнофт ташта каренза...

Якась Тюлэй велетнень ланга, да кочкась сускомнят прянь трямос.

Лангозонза щаф тафшта суманнэ — эхэрь панкс лоскоцта ащи — аш фкавок кемэ сюренэ эсонза. Пильксонза атянц карьнза, прясна — кода шура сюфтепт, а кувалмосна сюмашкат. Курксна келихть, лебонь пингста пэшкодихть, нльнэ аф канневихть. Щамоц ланксонза содпотмоса, нльни пиндолды — станэ вадямсь сотты. Шэерец ащи стяда, кода щетона. Пряц кунара ни апак пест. Ситнэ прясонза лакайхть тов и сей, кода унжат.

Лоткась марямода ёжоц ситнень эзда. Машць ёжоц прэ кеденц: аф марясы ни, кода ситнэ сускихть эсонза. Шамац содпотмоса, а сельмонянза, кода пачк няи ожнат пиндолдыхть.

Пачкоць Пичелой велети. Лоткась кить кучкась, кеподезя соду кэдац шёвонезнза и ангордазэ шёвонь лотконянц.

[ 4 ]— Осалста максыхть, — пшкэць эсь пачканза Тюлэй, — молян нингэ тяряфтан, — и эзкиэ тусь кутнень ланга.

Коза аф моли, сюдыхть эсонза:

— Мес тон анат? —

Кятнэ пилькнэ кода айжат! Шамацэ братинашка, урдазу пракстат коськихть эсонза! —

Шуфтошка — кандошка серцэ!.. Шэерь сукст седихнень-максотнень севолезь!..

Мес тон анат? Аш кэтнэ пилькнэ штоли работамс?..

Кода тула манца Тюлэйнь нят валхнэ матнесазь. Аф марясы сонцкэ, кода, эсезост пильгонза тухть сэ вастть эзда, коса тяфта сюдыхть.

Сяконь лангс листть цёратнэ да взафтозь пинетнень лангозонза. Аф содасы Тюлэй, ков варчсемс — и тэпэльдэ, и толда пинетнэ...

Якась шимберьф и мезнявок исть макс.

Рэц ломатнэ ярхцахть марш мархта кшеда. Косьфтазь перэ фталда сембэ ваз пулотнень и келу утюфнень. Вачетт сембэ ломатнэ, кода врьгаст.

Коськсь кургозонзна сельгоняц. Машцть сельмя озорконза. Сединц эса, кода сюзялхть потэсть.

— Шкайнэсь!.. Кучт цебэрь ломаннэ кшенэ мархта!... Дямак кад кулома!.. — моторфць эсь пачканза Тюлэй. Уторозонза (каршосонза) киговок мезнявок из пшкэдь.

Кутнэ велеть эса ащесть стак, кода инголэ, ванцть синь ши стяма шири.

Пачкоць Тюлэй церькуть тейс. Ваны попсь манашка мархта лиссь церькуста. Кэцост кептернят пэшксэ пачада и ям пэрякада Сяда курок Тюлэй ласьксь попть инголи, прась плманжа (калена) [ 5 ]лангс, венептезень кэднянзон инголи и сэтявняста пшкэць:

— Бачка!.. Колма шит изень ярхца!.. Пеконэзэ вачсь!.. Дямак кад вачода кулома. Макст аф оцю сускомнэ сединэзень архтомс... Бачка!.. Ульхть ни цебярь алэ!..

Попсь кшмадезэ Тюлэйнь ингольденза, и сонць аф ломань вайгэльса ырназевсь:

— Архт!.. Шкайсь максы... Эряви покодьмос... Тиннь эздодонт лама!.. Эряви покодьмос...

Сонць кода ёндол ётась Тюлэйнь вакска, анцяк марявсь, кода пулоц вж-вж-вж выжнась.

Шуфтомсь Тюлэй вастозонза, кода кев. Кодак ащесь модать лангса, стак и пезсь шамац. Сельмостонза снавкс кармасть гуворьма сельмя ветня. Исцэ сода — мезэ и тиймос тэни...

— Мес станэ? — аф лама ётка меля кизефтезэ Тюлэй эсь прянц, — синць попнэ тонафтыхть фкэ-фкэнди лоздома, фкэ-фкэннь кельгома, сэтявняста прянь вэтема, ломань аф абижама, сирэ авань-алэнь кулхцондомя, а синць ломантти кшэ ужонэ аф максыхть. Ижэль арась сускомняц. Валсост ломантть солафцазь. Цюпясазь-лапасазь лэпэ валнса, лэпэ кэльняса, вадерясазь прэняда, штоба сятавнэ улель...

Сельмэ веденза, ков мезэ, тусть сяда вишкста и исть крдев ни.

— Ох, мамакай шкайнэзят! — юваць сон, — мезенди мойнь шачфтомэйть, мезенди мойнь касфтомэйть!.. Кодак штчфтольмэйть, эзкие шюди ведняс ёрдальмейть: шюди веднэсь шюдельмэнь, шары песокс ардольмэнь... Эди маштоль пичефксозэ.

[ 6 ]

*   *   *

Менельсь валом-валом ацавсь равжа туцяса. Вармась, ков мезэ, вийнць и вэшксь, кода нюди почкса. Дуцэтнэ, ков мезэ, тустомсть и увнасть, кода лэйняса шада вець. Шинясь шопочнесь. Кожфть эзда яфоць пизем шинэ.

Стэсь Тюлэй васцтонза и тусь велеть шири. Варжась менелти, а менелсь, кода равжа копона нюрьксь велькссоннза. Пиземсь вов-вов туй. Дуцятнэ лакасть тов и сей. Кифчець ёндолсь. Валдомсь менелсь. Цяторгоць атямсь и кармась путьксема эчкэ пизем...

— Ков тэни молян удома? — кизефтезэ эсь прянц Тюлэй, — ков, тэни молян удома?

Цють исть ту танга Тюлэйнь сельмэ веденза, но тяни крдезень. Кармась аськоляма сон оцю аськолксса велеть кувалмос.

— Аф нолдасамэсть удома? — марявсь шюванэняста вайгэлец.

— Архт сяда тов, — марявсть уторозонза эчкэ алэ вайгэльхть, — тиннь эздодонтт лама.

Етазь сембэ велеть, а удома васта изь му. Машцть ёнза, аф содасы мезэ и тиймос. Пиземс, ков мезэ, виенць. Изь ляд коськэ сюренэ лангозонза, станэ валондозэ. Ашкодозэ зырнатомась (вачкатомась), кода маштыкс урмаса. Чакорфса марявсь, кода пейнза фкэфкась вачкиихть. Виец машць. Пильгонза вихца аськолэсть.

— Ков тэни молян? — вихца пшкэць истейнза.

Вармась, ков мезэ, вийнць негнэ сяда вишкста, уфась нльнэ куд стенатнэ вжнасть. Исцэ марэ сонцкэ Тюлэй кода вармась кармась сэряфтомонза тингэ фтальт шири. Кода пульфонь яфодезэ латальт орхтанц алу.

[ 7 ]Вихца эцевсь латалу и исця марэ сонцкэ, кода шашць тишетнень потмос.

Кирендезнь пильгонзон и сембэ вастонзон кода сель. Марясы — валом-валом кармась эжма и эжмоть лангс матодовсь,..

Тифтець бта „по белому“ куд. Потмоц урядаф-урядаф, костонга фкэ сорнэ аф нэят. Стенанза кутть акшот-акшот, кода тялонда ловсь. Азорсь озаф моркш (шра) ваксс и кинига морофты, а иденза озсофтфт перьфканза и кульхозондыхть.

Алэть сакалоц акша, шэерец прэ кеденц ланкса аш, вадяв пряц кода сиэнь зага пиндолды.

Азор авась акша щамса (панарса) пэнокуд инголэ шары — пачат пици. Морафць тийсь атэсь, озсость сембэ моркш ваксс пачада ярхцама.

Тюлэй ваны да сельгонянзон эса нилнди.

— Вов кда озафтолемэзь пачада ярхцама, — мэляфты эсь пачканза.

Ваны — ашка сакал атэсь стэсь эсь васцтонза и моли теезонза. Кундазэ кэттэ и сонць лэпэ валняса пшкэць.

— Озак, цёранэй, пачада ярхцама!..

Пачатнэ ватьфт кафта пэльдэ — эхэрь тракс вайхть. Тюлэй кода вачода чавка, кармась нилендема пси пачатнень эзда.

Ваксозонза улсть озафтфт азорть иднянза. Сэшкат-жа конашка и Тюлэй. Шамасна вадяфт акшет. Прясна сейнтьфт ваднявста и вайса ватьфт. Ярхцахть синь и аф ваныхть Тюлэйнь ланкс.

Азор авась изь кенерь пси пачань каннема. Тюлэй синди, да лофцти навасы пача пенц.

Эх, и танцти тяфта! — арьси эсь пачканза, — эряви цэпозон путомс.

[ 8 ]Синди пача пэлькс, суски эздодонза весть, а лядыксть пуцы цепозонза, и сонць шарфцы прянц бокс, варчси кафта пэли — аф ваныхть ыли лангозонза.

Азорть иденза кунаргиэ стэсть и мацть полатяв ваймама, а Тюлэй сембэ ащесь моркш вакса и вачкась цэпозонза пача пэлькснень эса.

Тифтець лятьф лангс. Паньчфнэ, кода ожнанят пиндолцть и сюконякшнесть вармати. Озась Тюлэй паньчфкэтнень ёткс и кармась вэноконэ понама. Сэзенди паньчфкятнень эзда, а шинэсь валда ваны лангозонза, пееди и жильфасонза вадерясыйнь сиянь шэерензон.

Парьфканза лийндихть мази мелавнят. И тэпельдэ, и толда лиихть мелавнэтнэ лангозонза. И копозонза и прязонза шэтнихть синь и налхксть мархтонза. Варманэсь сетмэ-сетмэ, уфай валомнэ и лэпэ кожкасонза вадерясы Тюлэйнь прэняда.

Ваны — аф ичкизэ лэйненэ. Стэсь и тусь ласькозь лэйнэнэти. Сяда курок каезень щамонзон-понксонзон и комць ветти.

Бризфнэ лэцсть менелти, кода сиень загат. Уйнди да пыркси ветть эзда, кода аф оцю калнэ.

Комоць ветть эзда. Ваны — лэтьф лангсь ломанндэ пэшксэ. Сяда курок щазень щамонзон-понксонзон и ласькозь тусь ломатнень шири.

Лэтьф лангс ульсь пяшксэ од цёрода и стерьда. Эряскаафтфт акша щамса, а стерхнэ туркс алгаса и сембоннэ пряса венокт.

— Тройцень шись штоли? — пшкэць Тюлэй эсезонза.

Цӥратнэ и стерхнэ кштисть и морасть.

[ 9 ]Синди пача пэлькс, суски эздодонза весть, а лядыксть пуцы цепозонза, и сонць шарфцы прянц бокс, варчси кафта пэли — аф ваныхть ыли лангозонза. Тифтець бта вирь кучкас и моли такор кинява. Молсь-молсь, а кинэсь пефтома. Варжакць фталу-фталонза ащи кати мезэ понав. Сонць тракршка, а кургоц, кода тувоннэ.

Ваны Тюлэйнь лангс да низельгафнесыйнь пейнзон. Машць ёжоц Тюлэйнь, а понавсь паньжозэ кургонц ненгэ сяда келиста и шашць севмонза. Кургоц кода пэнокуд паньжада, а пейнза кода цянга пейхть нюрксть, оржа оржат, кода, салмокст.

Сельмэ озорканза Тюлэйнь машцть. Сельмостонза, кода толхт кармасть комотнема. А понавсь шашць сембэ сяда малозонза, келэптезэ кургонц ылэ-ни нильсы.

— Ой!.. ой!.. ой!.. — юваць мезэ прят Тюлэй и сргозсь

— Господи, — пшкэць салаванэ. Афлама ёткта мелэ моразевсть пецек-пецек атякшнэ. Лафчомс телац, кода эшлемода мелэ. Ваймоц арась вастозонза.

— Тэни аш мездэ пельмос: атякш морамода мелэ сэмбэ шэйтатнэ орьгоннихть, — арьсесь эсь пачканза Тюлэй. Киредезнь ненгэ сяда кемоста сембэ вастонзон и сиземать ланкс танга курокста матовсь.

Пиземсь пэцарфса цэерсь кутнонь лангс, и кати коса сувонць пинэ лефкскэ.

 

  1. Нумолонь
  2. Вазец