Колхозонь эряф/1935/06/Обжаев

From Wikisource
(Redirected from Обжаев)
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1935), № 6 (24) Июнь ков edited by Илькинов И. Д., Бебан М. А.
Обжаев by Чекашкин, Андрей Яковлевич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисеньди кавксоце кизось, эрь ковти весть. — № 6 (24) Июнь ков, 1935 к. — с. 15—21
 
[15]
Обжаев
АНДРЕЙ  ЧЕКАШКИН
 

Сентябрь ков. Шовдава

Шись лиссь пиче вирьть фталда. Васенда сон валдоптсь Шувар велеста исатнень, а тоса Обжаевть жестьса вельхтяф кафта кудонзон.

Велесь сыргозсь. Постуфне панезьни жувататнень луга ланкс Мокша ляй берягу. Турбатнень эзда лиси паргана качамсь и кепеди видеста столбакс менелти

Митярясь лиссь эшити веденкса. Нежедсь ведарканц мархта Тишкарясь соседкац.

— Коза Ваня цераце сенемь валдонястокиге пялес ласькезь етась? — Кизефтезе Тишкарясь Митярять. — Колхозу модамарень таргама, тячи ерасазь аделамс таргамада, сяс пяк эряскады.

— Трудошиденонт лама?

— Сембец вете сятт; Ваня церазень кафта сятт, аляняськень сяда сизьгемень, ды моньцень сяда колмагемень

— А кшида лама сави? Трудошис

— Трудошись пяк питьни. Кульхть, вага мезе сон тин: вете килограпт розь, килограм сура и тифтень пяле килограм снав, шича, тозер. Тяни лувк тонць вете сятт трудошить инкса сави кафта сятт путта лама.

— Вай ава-ня-яй, кода сняра трудошить тиеде?;.. Да коза сьняра кшить тисасть?!. — ширептезе боку прянц и лападезень кядензон Тишкарясь.

— Вастта, сусед бабай, кшити лама: государствати митяма, а ярмакть лангс тракскя да одежат рамамат. А тинь?

Тишкарясь местьке ашезь кашторда, думандась, кувакаста таргазе вайменц и кармась корхтама:

— Эх, баба ялгай, мярьгендеть тейне тят пифтемда, а мон Даря бабань кулхцендонь. Максим,. церазень кучине Мурманув работама, кучсь сяда пяле цалковайне и сембе работнаецка тозк, а курок вдь якшама тялось сай-ни?, — путозе кяценц щеказонза и корхтась нолдаф нярь авась. — кучан сьорма тячикиге, терьдьса куду и сьормадфтама колхозу — Кнаркигя тяфта эряволь, — пшкядсь Митярясь, — ули валмуворкс „колхозу суват — Эряф муят.“.

эшить ваксска йотась Обжаефсь кооперацияв торгавома. Ломанць сон хуть йомланя, но ерганя, серай сельмензон ванфцыне шодати, но содаф ломанензон мархта синь пяк весялат. Шамац акшеста штаф сапонца. Пильксонза равжа брюкат, тюжя ботинканяса. Сенем сатинонь панароц пиндолтсь шить каршеса

— Вана ломанць, — няфтезе Тишкарясь Обжаефть, — Шувар велесонок аш сонь лацонза эряй; И кода анцек пря шарфты аф содаса: мезевек аф тият сафцы ломанць!

— Содаф пади, што лавкать эса шокши, сафтомаське пяк хитрай, — пшкядсь Митярясь. — Сонь аляцка, Сафрон, ломань шейса эрясь. Федорате чай од пингонц сонь пялонза йотафтозе. Козяста эрясть аш месть корхтамска. Попсь пяльденза афи лисеньдель. Тя церанц вдь попсь креснай аляцель. Нинге Ярмансяй войнать пинкста часыхнень церькав кучкаса морафнель, ды прасвернятнень куду карманцонза кацнель. Советскай [16]власть пинкста кярозь Сафронтть пацянзон, сонць кулось, церац нинье аф пяк маштоль хозяйствать вятема, стане валомня солсесь паршисна А венемсь няйсак Обжаефкясь и танга козякадсь Ну, адя-ни куднеконь явафтома, катк танга илять калякондатама.

И тяфта эрь шиня, эрь эши и орта ланкса корхнесть Шувар велень аватне Обжаевть колга.

 

* * *

Обжаефсь панжезе лавкать, путсь портфелезонза эрявикс каготт и учсь ялганц эса, конань мархта исяк ульсь корхтафсна.

Аф ламос ащезь, ардсь алашаса лавка ингели Каргинць.

— Аха, сать, — сятявняста пшкядьсь Обжаевсь. Пякстазе лавкать, озась крандазу и мярьксь Каргинтти алашать айдямда.

Курок етазь синь кота вайгяльпеть и пачкодсть райпотребсоюзу.

Конторать ваксса васьфтезь синь кафта содаф ломатть, кафцьке синь ульсть середнай сересот. Наряжафт сенем костюмса, фкять пильксонза хромовай кямот, омбоцеть тюжя ботинкат и кафцькень прясост сенем кепкат. Васенцесь ульсь няемс аф пара: сельмонза кода тюжя кштрялкст, кургоц кели и пеедемстонза мярьгат лазови церяпкашка пилензонды молемс.

Омбоцесь ульсь равжа сельме, круглай шама, уряднай шалхка, кафта улоса. Сялдазоц ровнай шовоненц мархта, пекоц аф ламода кубарня.

— Шумбрат, куманек! мес исякиге ашеть са? — пшкядсь васенцесь.

— Каргинтти ашель йотка, а иляньди ярмакне пандомс ужальхть — парандозе прянц Обжаевсь Каргинтть ингельде.

— Ну, кода, Увар Сафронович ревизияце лац лиссь? — пеедезь пишкядьсь омбоцесь, шумордазе кургонц и учсь мезе азы каршезонза Обжаевсь.

— О, Якшин ялгай! чай ревкомиссиясь танга-ни кядь алон повсь, — низелдозь отвечась Обжаевсь.

— Ся цебярь. Тяни вага мезе; Лужайкинць — избачсь и Милайкинць комсомолонь ячейкать секретарец макссть заявления: што тон цебярь товархнень магкссесайть роднятненьди, усксесайть — Тарбееву эзнацень пяли, мишенцайть базару и касфнят товархнень питьнеснон. Но тят пель синь мезевок аф тиихть, минь тя каготкаснон прдасаськ. А тон темпнень тяйть ноля. Но ванода кафцькень мархта, чертсь содасы мезе ули, Пялдот арьзять, молемда меле, прдак седялу модамарьхнень алу. Тоньцке лишнайхнень прдайть-урядайть и тонга Ворзяев ялгась.

Синь корхнемода меле тусть складу товаронкса.

— А кульхтя, Сафронович! — пшкядьсь Ворзяевсь, — тонь вельпо-зт сьоронь аноклаеньди састь кафта велосипедт, тон фкять дай тейне, а омбоцеть сявк эстить. Мон питьненц панца и максан нинге ветешка пуд тозер почф.

— О кум, теть хоть кафцькень! Каргин — марайть товархнень крандазу, почфнень путыйть яхянь алу, а велосипедть ланкти. Да юкстакшнине азомда, тячи обязательно моледа пялон, обязательно! — озась Обжаевсь крандазу и мярьксь Каргинтти алашать айдамда.

Станциять ингеле пешкодсь 74-це пассажирскай поездсь и рохазь сырхкась Рузаевка шири.

— Лоткафтк алашать, Каргин! Аф кенерьхтяма кить туркс ётамс — мярьксь Обжаефсь, а эсь прясонза мольсть арьсемат „Ну, ну, етак, етак... тон тейня аф пяк эряват, тейня эрявихть сят поездтне, конат якайхть Торбеи шири веть“

Шувар вели кись ащесь поселкать пачк, больницать вакска, ярмаконь вантфтома кассатть, „бригадир“ газетать редакциянц, госбанкать и почтать ингельге „Ух, тя редакциять, сивомс ерасаммань“ — думандась эсь пачканза Обжаевсь и цятордозь порьсь пеензон эса.

Лиссть поселкаста. Кись мянцеф локшекс ащ есь паксять эздга Щувар вели. Фкя фкянь мархта бта серьцек-серцек ащисть стрна столбатьне, конатнень прява нингя апак повфтакт пролопт. Кяржи ширеса ащесть поликань калмотне. Калмотьнень фтала, аф ичкезе няевсь пиче вирьсь, сон бта таватф сенем качамса

— А курок вдь Шувар велесь районтть мархта ули сотф телефонца. Тя [17]недялять наверна пролопненьге повфтасазь — кенярьдезь корхтась Каргинць и весяласта ванць столбатьнень ланкс.

— Да курок, — кяжиста корхтась Обжоефсь, — Лужайкинтть мархта Милаев Ванять учемшкасновок аш, корхтайхть:

„Куроконя пролопнень-ни повфтальхть, сяда кржксть саволь молемс району“ — У-у-ух, пчкясь алу вармат уфалийне окояннайхнень,, — цяторфтозень пеензон и чаксесь клокса мяштенц эса.

Нежедесть-ни тинкнень фталу. Тимонь Васясь эрязста мольсь ведь боцькять ваксса, конань ускозе паксянь стану. Сон шарфнесь вожия нучкнень эса и кати мезе морась.

— Пиже прахсь сявольхце, шаба прясонза колхозу сувась. Танга нинге морай, кода оцю ломань, — ширем сельмеса варьжаксць Обжаевсь Васять ланкс и мотярьдьсь кяжденза.

Пачкедьсть вели. Обжаефсь валхтозе йотам пачк куду велосипедть и тусть лавкав товархнень шамдома.

Лаькаса Обжаевсь лихць портфельстонза кафта пятеркат и максозень Каргинтти.

— На, сьорматт расписка комсь цалковаеньди.

— Сьормадомать ина-ни сьормадан, Сафроныч, да тейне пади вете цалковайське сатоль. Васць аф ичкезе, пинкта аф лама иотафтонь.

— Прдайть, прдайть оцю пря тят тарксе, — Каргинць сермаць расписка и максозе Обжаевти, — „кемень цалковайхть бокаваряса ули“ — думандась эсь пачканза Обжаефсь. — А тяни адя куду.

Обжаефть каршезонза лиссть кафта цьоранза, Мишкась и Гришкась. Кафцьке синь равжа кепканясот, сенем сатин панорнясот, трусанясот, ботинкканясот. Синь вяри комотьнезь ласьксть аляснон каршес, ивадьсть фкя-фкянь етазь, — аляй, аляй, обедама, обедама. — Дуборфса креленцява аляснон мельге сувасть куду.

— Ну, Софа, дайте обедатама; — весяласта пшкядьсь Обжаефсь урьванцты и озась шрать ваксс.

— Тейне, аляй, стихотворение макссь тонадомс Василь Павлович, — весяласта корхтась Мишкась, кульхть азсан. Арась киякс кучкав и кайги вайгяльса ушедозе стихотворениять: „Микита тракторист“

„Толмаркс кепець
Шинясь вирьнять фталда.
Дуборфса тракторсь лиссь
лапаскять алда.
Вишкя дуборфса
Кармась сокама.
Межатьнень мархта
Кяжи кодама.„

— Лоткак, поганай! — топстадезе пильгонц аляц, Мишкась нльня вяри комоць сяшкава эводьсь. Сон нолдазе няренц и озась эзем ланкс — Ми-и-и-ки-и-та трак-тори-и-и-ст, мон теть няфтянь тракторист. Аф кельксайне мон трактористтнень.

— Ня морхнень эзда хуть пилетьненге пандыть, — пшкядьсь урьвац тя Гришкась тонга Кати мезень “Кулак и ашу“ фалу морай.

— Ну, саты. Дайка литрать! — урьвац максозе аксялда, Обжавесь нюрьхтясь фкя чяйнай стакан и симозе сембень кафта копорксса.

— Акша кши пицек эрь шине, почфня сатыхть, ванды кумсь ненге максы. Ярхцада, яркхцада, таргаентть палхнень, танга сюцеводя, — кошардозень Обжаефсь цьоранзон.

Лямть мельге молсь лофца мархта ямсянь мельге тозеронь лапшат, сяда меле алхт, лопафтф марьхть и мекпяли варения и чяй.

— Эх, Софа, сюцат фалу эсон, мес сидеста кудса аф эрян, илять позна сашендан... кода ина тя козяшись тейнек сатоволь?

Арьзятьне куфцихть парашихнень эзда, ярмаконеке кемень тьожяньц пчкодькшнихть-ни. А ватта тон, кинь Шувар велеса тяфта наряжафста якайхть шабанза, киньге аф, кия Шувар велеса тяшкава таньцьтиста ярхцай? Аньцек минь.

— Тя стане, а апак сюцек тон танга колят-каладат.

— Монь тямак тонафта тон. А мзярда колхозу тяштьфтень, тон, эстонга сюцеть эсон а тяни няйсак: вестенге, работама аф лисендят, эрят шкайть повса. Эчкцевок пяремаса аф фатяви. Колхозу афолень тяштьфте тя эряфть афолить му. Эх, конашкава ярцавонь, мяк ваймозе аф тарксеви. Молян мадан ингельде куду, кафта часца стяфтомасть.

[18]Сувась Обжаефсь горенцязонза. Стенаса часттне пикссть кемгафгува. Сон яфодезе занавезть, конань эшксса ащесь вастоц, лаподьсь понацамть ланкс, куфцесь кода антф тува и курок крназевсь

 

* * *

Шись кунара-ни етась обедга.

Кооперациять ингеле кемоньшка ава учсесть Обжаефть эса

— Вона, вона сай! — эрязста азозе Эфимонь Костярясь

Обжаефсь ульсь наряжаф тяни эхярь акшеса, нльне ботинканзонга ульсть акшет. Неждьсь малати, етась аватьнень вакска алу ванозь, кода мелянь кяжи буканя

Сон панжезе кооперациять и сувась, мельганза сувасть и аватьневок.

— Увар патяй, кулеськ сапоннят ускеть! — пшкядьсь Костярясь

— Да, усконь.

— Мезе питьнесна?

— Килоть питьнец ниле цалковайхть и кафта цалковайхть пай.

— Вай, конашкава питьнихть! — лаподезень бокозонза кядензон и кафта пяли шерьфць прянц эса Костярясь.

— Питьни, тят сявоньде, мон штоли вихца мишеньцайне теть! — шарфтозе копонц Костярять каршес Обжаефсь.

— Тяфта ламоксть афи рамат. Дай ина тейне фкя кило! — Обжаефсь сявозе ярмакть, сялксь пеель нярьса ящикста сапонь кусок и путозе прилавкать ланкс, Костярять ингели.

— А каготкя ашкодомксонза?

— Комсь трешнек, каготкявок максан.

Костярясь лихць повстонза лоскоткя потмоста комсь трешнек и ердазе Обжаефть ингели.

— На, ашкофтк тоньць, монь кядьне кастявихть, — максозе кагогть Обжаевсь.

Аватьне варьчсезь—тиезь, ужальчнезь тиезь ярмакснон и сембе рамасть тифтень кило

— А тя штана котфть мезе питьнец? — кизефнесьть аватьне.

— Тянь? Ниле цалковайхть и цалковай пай „Ну тяста ина кафта цалковайхть карманозон прдан эрь метраста, Софа мярьгенць хуть колма цалковайхть кяшемда, ну тявок саты“ — арьсесь эсь пачканза Обжаевсь.

Рамамда меле нят аватьне тусть куду, кшмарязь шава руцаняснон курмозьсост, конатьнень потмос сотнефтельхть ярмаксна.

Обжаевсь лавкав лядсь ськамонза

— Тя вага сон, фкя люкамаста карманозон сувась векхсагемонь акша, — арьсесь Обжаефсь. Лихць портфельстонза пусма ярмак и кармась лувондомост. Сидеста сон варжакснееь кенкшть шири, кода колай ката штоба кивок афоль сува лавкав апак няйхть.

— Кеветие шити вете сятт цалковай. Нинге ковть етамс танга тьняра сязян. эх! монь тевняне молихть, кода вай ланга. А Лужайкинць.. ...А Минаефсь?... Мезевок синь аф тиихть. Аф вярьган, аф алган, — корхтась эсь пачканза Обжаевсь. Радовандась, прясонза марявсть бта морамань вайгяль, кштимань дуборф и ся веселай шумть коряс кармась кокшкодкшнезь кштиме. Сонь пряц нултыесь прилавкать эшксста, кода акша футбол. Лоткась кштимде, озась табуретка лангс и ляксь кода пси пинкть уча.

Лавкав сувась велень учителесь Василяй Павлович.

— Увар Сафронович! Монь почф паекозень эзда ашезь лись мянь ниле килограпт. Мон куца весендакшнине.

— А-А, Василь Павлыч, видеце; видеце! Весне коленьтсть. Мон молексолень нинге пялот азомонза. — Васькафнесь учительть эса.

— Мес Сафронович, эсь ширецень ашеть обижа, а монь ширезень киськордать.

— Ну, ладна Павлыч, тят сере, сичас весендан.

Учительсь сявозень почфтонзон и лиссь лавкаста.

Аф лама еткта меле сувась лавкав вельсоветонь председательсь Смелкин?

— Шубрат, Семеныч! Мес ефси аф сашендат варьжамон?

— Тевден пяк лама, Обжаев ялгась, — отвечась председательсь, — ваймама етка аф мушендан. Мес прейскурантце аш?

— Прейс—курантозе, Семеныч, ульсь серматфоль якстерь жесткя ланкс акша краскаса. Аф кунара сувсесть лавкав, шабат, наверна синь и валхтозь машеникне. А прейс—курантфтома рази можна торговамс, мезденьге сянь аф тиса [19]пади ненге енцен ащан. — „Тявок васькафтовсь“ — арьсесь Обжаефсь, мзярда няезе, што Смелкинць верондась.

— Дайка тейне папироскат. — лихць карманцтонза колма гемень ветие трешнек и максозень Обжаефти, Ожаефсь пуць ингеленза кафта пачкат

— Амес мяк кафта?! — дивандазь мярьксь председательсь.

— Ну тоса-ни лама ярмак, монь вага трешницань тиихть улихть — венептезе пачкать председательти и корхтась ляпе кяльняса Обжаевсь.

— Монь ярмакозе тяни самай аш.

— О, Семеныч, пади мзярдонга панцак.

— Дай ина варчсайнек, нинге тяфтамда ашень тарксе, ярмакцень мон вандыкиге максса, — сявозень папироскатнень Обжаефть кядьста.

— Цебярь материят састь, Семеныч, аф сяват?

— Аф, аш мезь ланкс.

— Мо-ни теть учан ина. — бта келась лапазе пулонц председательть ингеле Обжаефсь.

— Аф, аф эрявихть и киндиге аф мярьган ярмакфтома макссемде. Ну, лацкас торговакшнек, мон туян, пяк ни аш ётка, — фатязе портфеленц и эрязста лиссь кооперацияста прздседательсь

Эстакиге лавкав сувась колхозонь завхозсь Егоровсь.

— Мон, Сафроныч, ярмаконь пандома сань, исяконь рамаф товархнень инкса. Лувка мзяра сави!

— Шичас. Кульхть вага, — кармась лувома счеца:

— 203 килограмм кяше, 63 трешник эрь килограммть инкса = 126 цалковай 20 кяскав колмонь цалковай эрь кяскавть инкса = 50 цалковай, 5 ведаркат, 6 цалковахть 20 трешнек эрь ведаркать инкса = 31 цалковай. И сембец = 217 цалковай.

Сяка-жа йоткова прясонза лувсь: «лишнай да карманозон прдан: кяшеть эзда 10 тр. эрь килограмста = 20 ц. эрь кясковть эзда 1 цалковай = 20 ц. эрь ведаркать эзда 4 цалк = 20ц. сембоц 60 цалковай. Да аватнень кядьста 90 цалковай. Тоса лисенди 150 цалковай. Тячи планць пяшкодевсь 200%».

Лувомда меле венептезе кяденц и шерьфтезень суронзон кода авась тердьсь бта нюрямняста шабанц.

Егоровсь лувозень танга весть ярмакнень и максозень Обжаевти.

Обжаевть тийхтедьсть прязонза бта танга сяка кштимя-морама вайгяльхне. Сон пчкясь кштиль танга, но шорясь ярмаконь пандысь.

— Эрь сьорматт ина счет!

Обжаефсь кармась сьормадома. Види пилесонза бта корхтась: „тят сьормачне, содатядязь, тевце кальдяв ули“, а кяржиса корхтась бта: „сьорматт, сьорматт, кивок аф шарьхкоди, чай аф васеньцеть сьормадат“.

Егоровсь сявозе счетть и лиссь кооперацияста.

 

* * *

Шинясь-ни арась валгома вастозонза и куттнень вельфке валдопнесь кооперациять кяржи ширьде стенанц. Сонь сильфенза мольсть-ни модать вакска и варянятьне илячнесть апак валдоптт.

Обжаевсь пякстазе лавкать и пара мяльса тусь ульцять кувалма куду. Сон ванць сери шуваня сильфонц ланкс, и радавась, тангодста кирьць кядьсонза портфеленц Йотам-пачк сон сувась оцянц пяли. Оцяц куца ськамонзоль.

— Тяни вага мезе танга азан, оцяй, аньцек кулхцондомак. Филянь эздот еру явфтк Пинксь няйсак кодама. Вайгяльста валхтядязь—тихтядязь хоть сон пади иляды. Карьхцямс мезевок аф сави. Мон нолдаса правления куду эряма. Максан кагод, што сон рамазе Вельпо-нь правлениять кядьста. А счетоводсь тевонзон сявсыне эсь пялонза. Вов, тяфта катк вандыкиге йотай тоза эряма.

— Да ся пароль, мзярс нинге сельмос аф повонттама, ату пажалай куттьке мяк срафнесазь, Софа урьвянять алянц, лаца.

— Ну, ладна, Филя сай, азк теенза, мезе мон корхтань, мон тунь, — нят валхнень азомда меле Обжаефсь лиссь кудста.

 

* * *

Весь шовда, шовда. Сетьме. Цифтордсть менельса тяштьтне. Шувар велеряйхне баняса эшелямда меле тангодста матодовсть. Ашезь уда аньцек Обжаефсь. Сон стясь лангозонза, щась равжа панархт-понкст, сявсь сардонят и лиссь [20]кудста. Кульхценды, аш кашт моли. Аньцек марявсь шяйала тинкнень эса пешкодкшнесь корш.

Обжаефсь молсь валомне комада, пильгонь путозьня, кода тигрась шуфтнень ёткова добычанкса.

Йотась лотконять туркс, комотьсь илятентть вельфке, кода равжа ката и тусь латотнень фталга паделхнень туркс.

Тангодьста крмоштазе сардоня коробкать курмозьзенза, сускозень пеензон и тошказь корхтась: У-у-у окояннай! Мон теть няфца кодама монь лангозон жалбань макссемась.

Лоткась Милаев Ванятьнень лата фталост. Кульхцендсь аф ламос. Кркштадьсь сардоня, токафтозе крышкати и мезе ули виец тусь лоськозь падельхнень кувалма, тинкнень йоткова шяи.

Якстерь атьокшекс куцьсь толсь шужярьхнень вельде фалу вяри. Валдомсь сембе ся йотконясь.

Ванясь шаронць ружьяц мархта колхозонь утопнень перьфкя. Сон няезе валтть, шарьхкодьсь, што палы синь кудсна, но утомсь ашель кода кадомс. Ляцьсь кафксть ружьяса вяри. Аш, кивок ашезь са.

Аф ламос ащезь Ванясь маряй вайгяль: „Тя мон, Федянь Митась, нежедян малазт“.

— Дай ружьять, — кжназь корхтась Мишась — архт куроконя.

Ванясь ашезе маря пильге алдонза модать и бта лиезь лийсь пожарти, сяшкава эрязста ласьксь.

Зойнясь пажарнай лапазть ала пайксь. Перьфь пяле ювадьстъ. „Пажа-а-ар, пажа-а-ар“ и лия аф шарьхкодеви валхт. Толсь псить мархта пяльдезь куцьфнезень пури—натьнень мякь менельти. Пирьфса марявсь траксонь парама вайгяль. Ниле-вете аля ведь ведарка мархта ащесть куд пряса Алятьне эрязста срафнесть латтнень эса кшницянкса. Аватьне — канфса каннесть шири шужярьхнень. Стирьхне и од аватьне ласькезь каннесть ведаркса ведь маластонь эшихнень эзда. И ветть валомс макссезь алятьненьди. Ветешка алаша апак лотксек усксесть боцькаса ведь эшиста. Эрекста налхксь насос рукафсь Ванять эсь кядьсонза. Ведьсь ляцсь турбанява и тжназь цяподьсь толть ланкс.

Обжаефсь лотка кувалма куцьсь меки вели. Тусь ласькозь ульцять кувалма и сонга ювадьсь: „Пажа-а-ар! Пажа-а-ар“.

Мзярда Обжаефсь пачкодьсь малати и няезе, што кудсь нинге аф палы, сон эводезь-эводьсь. Ласьком пачк сон кармась фатьнеме шяярензонды и кайндась мес аф кудть инголи кирьвясьтсь.

Сон ласьксь пажарть ваксс, яфиесь кядензон эса и кайги вайгяльса ювадьсь: „Аваня-ят! ве-е-е-дь, дайте ве-е-дь“. Фатязе Ефимонь Костярять кядьста ведь-ведаркать, валозе пряванза и ушедсь сонга матома. Ведьть валондозе коза аф эряви, кона ведаркать русяцы модати плетентть ваксс, конань валсы лата уголу, кона апак маттонга мадоль „Мон теентть матан пажар“ — арьсесь Обжаефсь.

Увфть, шумть йоткса марявсь Митярять явсема вайгялец: „Вай тядяняй аваней кода тиян, ков молян, илядоме танга тракскафтома“.

— Петька-а-а! Арт куроконе кильтть танга фкя алаша колхозста! — жилфть ёткса марявсь Мейкинтть вайгялец.

Лужайкинць и танга ветешка колхозник багорса срафнесть латтнень эса, усксесть шири палф олкнень.

— Давай еще раз! Еще давай раз“ — Марявсь Егорофть вайгялец.

Пяля частста дружнайста работазь матозь колхозникне пажарть и аралазь кудть.

Алятне пуромсть марс и кармасть корхнема, кинне тя подлай кядьсь. Аватьненьге сяколь басьняса.

— Эх! конашкава сизень! — вийхца кжназь корхтась Обжаевсь, — кие-ни тяшкава обжаньзе, Дмитрич! Кинь сась седиец? Эх, аля-а-а стак ащемда конашка беда. Кодане-ни, Дмитрич, тракскять ашеде кенерь лихтемс?

— Коста содави, Сафроныч! Аф содамга кирьвясьтфь. Сатомшка бди учсесь тя шовда венять эса, — нолдаф нярьса корхтась Ванясь.

— Ну, Сафроныч, молодецат! Афи лотксеть работамода, ниньге тяниенге мянь лякат. Тонь лацот сембе [21]работаньдеряльхть, кудынгель песта латоське афоль пал, — шнась эсонза Смелкинць.

— Кода мля, Семеныч! Стак нюрьксеме пажарть малас тят и нежедькшне. Шамазт кивок сельги, валцевок аф азови! — виде ваймеса бта корхтась Обжаефсь и арсесь: „Ашемазь шарьхкодь. Кда вандыеньге аф шарьхкодихть, можна мярьгомс, што мянень“.

 

* * *

Весь станяк ульсь сетьме. Времась малачнесь ни шодава пяли. Атьокшне сидеста-ни кармасть кукоряма.

Шовдава кафкса часца Обжаефсь йотась лавкав торговама. Каршезонза васьфць Смелкинтть. Сон ащесь озада крандазса, шамац няевсь ордатфста.

— Шумбрат, Семеныч! Ков тяфта молят?

— Тячи ненге ранакиге, телефонтть вельде терьдемазь району, кшинь анокламатьнень кувалма.

— А кода мля, Семеныч!? Крьвястись таки ашезь содав кие? — Кизефтезе Обжаефсь Смелкинтть и учсь мезя азы сон.

— Коста кулеви, Обжаев ялгась! аш коста кулемс. Кие кяденц кадсы!

— Лавкав аф молят? Исяк селедканят усконть, пачк ваинят! — ласковайста пшкядсь Обжаевсь.

— Аф молян, пяк-ни эряскадан. Сотцак, Сафроныч, тевда, тевда сняра, хоть пачк сязефть.

— Ну, арт ина кули пяк эряскадат! — Смелкинць явфтезе алашать. И тусь ардозь.

Обжаефсь сувась лавкав и радовондазь арьсесь: „Ашесть шарьхкодь, ашемазь сода! Кяшемань шовда венясь! О веняй, веняй! парцевок аф пандови. пасиба! И сядонга пасиба тяньди-лапазе прянц кядь лапаса, — Киньдиге аф макссамак обижамс. Ашесть шарьхкодь йоньфтопне! Ненге тонь мархтот эрятама, — лапазе танга прянц, — А портфельсь фалу пяшкеди.

Но весть Обжаевтьке еню пряц эльбядьсь и сон мяньдезе кядстонза портфельть.

 

 
This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • its creator fought or worked for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 74-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1950 (more than 74 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1950 (more than 74 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator fought or worked for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 54-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1942 (more than 54 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1942 (more than 54 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1941, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 82 years or less (if applicable), or the copyright term is 88 years or less since publication (if applicable).