Колхозонь эряф/1938/09-10/Захаронь Трофимсь/3

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1938), № 9—10 Сентябрь-Октябрь edited by Руськин Ф. С., Пинясов Я. М.
Захаронь Трофимсь, 3-це главась by Чекашкин, Андрей Яковлевич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Литературно-художественнай и общественно-политическяй журнал. Мордовскяй АССР-нь советскяй писателень союзонь оргкомитетть органоц. Лисенди кефкиице кизось, ковти весть. — № 9—10 Сентябрь-Октябрь 1938 киза. — с. 32—33
 
[32]

* * *

Восток ширеста горизонтсь таватф бта якстерь полушальса, лиссь майскяй шовдавань зарясь. Громаднай розовай хрусталень куполкс ащесь менельсь велеть, вирьть и паксять вельксса. Велеса единоличникне нинге удость, а од колхозникне паксясот ни. Синь тядде нинге васенцеда лиссть сокама. Межав паксять кучкаванза уськокс таргавсть сокайнь колма звенат, штоба тиемс од, колхозняй ума, кодама тя паксяса нинге ашель вестенге. Васенце звенать инголе ульсь сире Шаловсь, колхозонь председательсь; омбоцеть вятезе Коршуновсь, бригадирсь; колмоцеть инголе сокась Трофимсь, щетоводсь.

Кафта лемехса плукне курок юмафнезь нару межатнень; сокайхнень мельге кели лентакс тарксевсть бораздатне; калмосевсть алу коське сортишетне; сокафсна келемкшнесь и келемкшнесь.

Весяласта, дружнаста сокасть колхозникне. Конац молембачк вяшкондсь, конац морась, конат фкя фкянь мархта рахсесть. Аньцек Захар атянь, Трофимть алянц, мес-бди нолдафоль нярец. Сон мезе-бди йорась азомда цьоранцты, но ашезь сатне совостец. Пельсь обижави цьорац.

Трофимть прясонза ульсть эсь арьсеманза. Сон пельсь сянь эзда, кода ба аф лядомс ялгада. Визькс ули, кда алянц звенац сокай сяда кржа лия звенатнень коряс.

Перьф пяльге паксянь китнень эзга, тяйняня уманятцень ланга, кода панжам пизоста эрьготьф панжапт, тифтень-кафтонь шерьхксть башка эряйхне шуфтонь сокаснон-инзамаснон мархта. Захар атянь звенанц эзда аф ичкозе сокась ськамонза Каргонь Михалсь. Лангозонза мянь ширеста ванозьге няйсак, што сокать усксезе аф алашась, а сонць вию, оцю Михалсь. Михалсь пяк кельгсы работаманц, модать цебярьста инзаманц-сокаманц, но тя тейнза тиемс ашель кода. Пяк аф пара ульсь сонь мялезонза, мзярда сидеста сашендовсь тейнза тушендомс фкя аськолксшка уманянц лангста омбоцети и вешендемс сонь паксять келес. «Шиньберф аньцек якак, прьгафнек и кильнек алаша лоскотцень, куломшка сизьсек, а работаф аш» [33]— илять рьванцты корхнесь Михалсь. Исяк сон апрякакшнесь эсь прянц эса, мес сокась ломань ума, йофси стак юмась трудоц.

Михалти, марявсть колхозникнень рахсема, морама вайгяльсна. Вов, работамбачк морайхть, — дивандакшнесь лангозост. Мзярда няезень, што колхозникне лоткасть ваймама, сон нежедсь ваксозост и шумбракстсь.

— Шумбрат, Матвеич. Сак мархтонк таргама, — пшкядсь Захар атя, сияк трубказонза марась табакт.

— Тарган кда сань. Тинь тячи тнярть айлдасть? — дивандазь кизефнесь Михалсь.

— Марса панда веляфтови, Матвеич. Ломаттне марса — оцю вий, а ськамонза...

— Минь аф тинь лацонт — лоткафтозе Трофимсь алянц. — Звенась круг шары — пяле га сокави. А бораздатнень няйсайть? Тейть шуфтонь сокацень мархта кулок аф мольфтевихть тяфта. А сокатама налхксезь. Илядьс тя площадть сембонь вальштьсаськ. Ашеть соксе вдь тяфтамса? На, варжак. — Максозень Трофимсь вожиятнень михалти. Тонац сявозень, и алашатне эрязста тусть борозда прява. Михалть мельга ушедсть сокама сембе. Михалсь йоразе аньцек варжамс, кодама плугса сокамась, и афи шарьхкодсь, кода йотась круг.

— Содасак, Матвеич, мзяра сокать ськамот весть шаромста? — Пцтай сажень! Вот и ну. Лувк тонць. Кда мяльце, сак ванды. Машинаса видема тонафттядязь! — ювадсь Трофимсь туйть мельге.

Шаловть и Коршуновть ваксстонга прянь ангорязь тусть кафта алят. Синь, наверна, тожа якасть таргама.

Захар атянь седийц сганяк таки ульсь аф озада. Сон ашезь кирде, сатфтозе совостенц и сокамбачк корхтазевсь:

— Тон, Трофим, монь арьсемасон, зря работат. Мес, мес? Максимыч тейть ашезь мярьгонде сокама самда, а тон ашить кулхцонда. Счетоводствась вдь тожа аф ярашты кадондомс вандыенди, да омботенди.

— Тят лажна, аляй. Трофим тозонга кенери... А Максимычсь монь содасамань, кяженза аф сайхть. Дряй можна тяфтама пингоня шрать ваксса карамс! Теень колхозникнень эзда пяк визькс. Мон лучи илять тиса тевозень.

Сокайхне таргама лотксесть шуроста. Илядьс колма звенатне сокасть ведьгемонь гектар, ичкози сяда лама, кода синь арьсесть. Куду тусть мяк шоподема йоткть. Конацка синь эздост ашезе маря прянц сизефста. Сякокс, кода и шить, ульсть веселайхть, радостнайхть. Сембе морасть. Синь моросна кайгсь паксять эзга, куцендсь вяри менельти. Сокайнь боевой моронь вайгяльть йоткса пайгокс горнясь Трофимть теноронь кайги вайгялец. Сон морась и морась. Мезевок ашезь сода сянь колга, мезе йотай сонь ланганза тя веня.