Колхозонь эряф/1938/09-10/Захаронь Трофимсь/2

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1938), № 9—10 Сентябрь-Октябрь edited by Руськин Ф. С., Пинясов Я. М.
Захаронь Трофимсь, 2-це главась by Чекашкин, Андрей Яковлевич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Литературно-художественнай и общественно-политическяй журнал. Мордовскяй АССР-нь советскяй писателень союзонь оргкомитетть органоц. Лисенди кефкиице кизось, ковти весть. — № 9—10 Сентябрь-Октябрь 1938 киза. — с. 31—32
 
[31]

* * *

Трофимсь тя веня вестенге ашезь сргозькшне и удось ламос. Шовдава кульсь тядянц вайгяленц. Сон ащесь мирденц ваксса, конац кодась карьхть, и пеняндакшнесь тейнза.

Трофимсь тийсь пря удыкс.

— Ломаньда визькс. Мярьгихть, ашезь кирдев-кардав цьорасна. Мизе прянц антихристтненди. Вдь тона шиста инксонза сави отвечамс. Мон вдь тейть мярьгондень, што тяк кад пяк воляс, кошяряк озондома, тяк ноля читальняв — шайтан куду. Коршунонь цьорать аф парсь лонадельхце, трьхконь-трьхконь сязендельхце, сон чорттненди мифтезе цьоразень ваймонц. Колхозуга сон васькафтозе, тяни тага комсомолкс арафтозе. Мес тяни, сире пине, местьке аф корхтат?! — кяжденза ивадсь бабась.

— Аш месть корхнемс зря. Оттненди минь аф указчиктама. Да хоть указовак, аф кулхцонттядязь. Монь мяльсон, Трофимсь виде тейнек корхни. И пинге ни кулхцондомс сонь. Саты, муцяфтоськ цьорать. Наверна, родной цьораньке кальдяв тейнек аф арьси, — бойкаста корхтась Захар атя.

Трофимсь кулезень ня валхнень и кенярдемать эздя комотелексоль вастстонза. Но сон кирдсь и учсь, мезе ули сяда тов.

— Тонга сяка чортсят! — тага ивадсь бабась. — Эрь, месендема?.. Синь тяни кафоннест, а мон ськамон, аф сяськовихть. Панемс кудста — ужяль. Да афи паневи. Хоть паневоза, аф эвфтьсак.

Кроватть ваксса, коса удось Трофимсь, стяда ащесь Мишкась, сонь йомла браткац и мстыесь шалхконц эса, авардсь. Сон кулезе, што тядяц йорасы панемс кудста сонь кельгома батянц, и йорась тянь колга куроконя пачфтемс тейнза куля. Бабась тусь ведьс. Мишкась курокста куцсь кровати Трофимть ваксс. Токазе валомне сонь боконц и авардезь тошкась пилезонза: «Тляфим патяй, а Тляфим патяй! Тядязе кудста йолатанза панемс. Моньге мальхтот сявомак“.

— Тят аварде, Мишка, мон аф паневан. — Трофимсь ашкодозе братканц и люпштазе лямбе мяштезонза. Кельксемок Мишкать, сон стясь, курокста щась-карясь и тядянц кядьста анась завтрак.

— Аш тейть завтрак, — кяжиста отвечась тядяц, — Арт колхозу ярхцама.

— Курок тоса карман ярхцсема. Марса ярхцамаське цебярь.

— Ну, и архт, архт! Листь кудста Весть пидемста ни пидек вярозень, аф эрь шиня.

[32]Штоба бабась оду тяшкава афоль сюце, Трофимсь щазе пинжаконц, сявозень кавлалонза ужеста книганзон и тусь кенкшти. Млшкась кайги вайгяльса авардезь кярьмодсь пинжак полозонза.

— Вай, шкабавас-кормолець... Да коза тон, Трофим?! — эводезь корхтась бабась и мольсь цьоранц мельге, — Тяйть пеетьфте ломаттнень. Тят тушенда, лефкскяй. Мон оду аф карман сюцемот. Воляце, месть тят тиенде.

— Коза тон, Трофим. Месть кулхцондсак сире дурать, — Стясь вастстонза атясь.

Трофимсь мрдась. Мишкась лоткась авардемда. Тядяц сувась седялу лангонкса, штоба лацкас андомс цьоранц, конань сон обижазе, и йотафтомс сонь кяжензон.

— Ну, кода, аляй? Сьорматтама, штоли заявления колхозу? Али нинге думондакшнят? — кизефнесь Трофимсь.

— Думондакшнемс, пожалай, цьорай, саты. Да пелян тевоньке аф лиси. Пяк кржанек ни ульхтяма. Ошень эшка велеста нильгемоньшка куд, колмогемоньшка алаша. Мезень кшма тя? Модада лама, афи соксеви. Да нинге аф ладят фкя-фкянь мархта. Да мон ина, ножалай... — атясь варжакстсь бабанц лангс, сонць сюдердазень равжа туста сакалонзон. — Тядяце, няйсак, аф йорай.

Тяни кенярдемать эзда мрдась мяк Трофимть ярхцамацка.

— Тинцень волянте, а монь лемозень тясть сьорматфне, сиредень пяльхть тямасть грешиндафта. Мон сембе сяка кудса ащекшнян.

— Аф сьорматфттядязь, тядяй. Верондамак, сай пинге, тонць сьорматфтат.

Трофимсь вишкста сьормадсь заявления алянцты и тусь сонь мархтонза правленияв. Трофимть тяни тага сатозе оцю радость. Сон эряскодсь, ашезе маре кода комотнесь шудеркскятнень вельф. Аляц тейнза мярьгондсь молемда сяда валомня, ату аф кенери мельганза. Трофимсь йолмалгафнезень аф ламос аськолксонзон и эстейнза апак шарьхкодть тага вишкомкшнесь. Мольсь кядень яфчазь, кеме аськолксса, кода якстерьармеец; голубой йоню сельмонзон весяласта ванфтозень инголи; круглай акша шаманц нинге сядонга мазепнезь полнай щекастонза варянятне, конат тяни афи машнесть, сяс мес сон фалу мзелдсь. Кода аф мзелдомс, кода аф радовамс Трофимти: вдь колхозти сон канды пяк питни казьне.