Кафта ширет (1933)/2-1

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Кафта ширет  (1933)  by Безбородов, Михаил Ильич, edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
2-це налхкомась, 1-це картинась
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшонь литературно-художественнай журнал. Нолдаец ВКП(б)-нь обкомсь, облисполкомсь и облпрофсовець. Лисенди ковти кафксть. — 4 (48) № февраль, 1933 к. — с. 31—33; — 5 (49) № март, 1933 к. — с. 21—22

[31]

Михаил   Безбородов

КАФТА  ШИРЕТ
(Ушотксонц вантк 2-це номерста).
 

Колхозонь эряф, 4 (48) № февраль, 1933 к.: [31]

2-це налхкомась
кафта картинаса
1-це картинань налхкихне:
Гриня — 29 кизоса, башка эряй.
Наста — сонь авац
фкясь Афсодаф ломатть,
Омбоцесь ворхт, Гринянь ялганза.
Суксунь Келюсь
 

1-це картинась.
(Гринянь ширеса. Сяка жа илятть 10 частт)
1-це лисемась
(Наста кштирди)
Наста
Кафта неделят вов йотась
Пря изь няфне куду йофси...
Тусь йоткшиста... Течингя йоткши
Пелян пови? Седизя аф лоткси...
Кати мес сон течи шави?
Шетка козонга ни шавовсь?..
(арьси)
Аля, аля! Кода ломатть,
Тееть улемс сетьмя ломанькс...
Салеть реставалить Дьомань
Улихть козят, кода Сьомась,
Эряйхть, токсисна синь аяш,
Эряйхть сякокс, кода баярхт.
Эх, эх, эх, эх, э—эх!
Беглай пинекс, аля, арнят,
Няймок тошна улемс марняс?
Иордайть кутцень, авацень и иттцень...
Мес прянь сезикс сембонь каршес молемс?
Парста эрязь, эряфце аф колель.
А тени? Лебонц таргат кицень.
Туть, и... воронь слава кандат,
Эвфнефцамак милициятнень кяцта.
Тяфта эрязь, аля, курок ландят,
Аф эсь пинькста пяля киса лекстат.
„Калхозсь воронь“ шоват кяльцень эса,
Мес Артемти тосонга пяк пара?
Сире кити меки сонь аф вяцак —
Сон тонь лацот вестеньгя аф арай.
Налхксемат ли? Кафта кизос,
Кевонь куц, судендафат суца.
Шетка тонць улелеть куца,
Тяшкава аф сускольхть эзот?
(стяй, ваны вальмяти)
Илець нингя аф пяк позда.
Пцтай сембонь палыхть толсна.
Сельмя сялк — аф неят, шовда...
(Стукайхть. Маряви вайгяль)
Вайгялсь
Наста! Наста!! Марят?!
Наста
Ой, сай!
(Ласьки кенькшти)
2 це лисемась
(Сувай Гриня и кафта ялганза)
Гриня
Шумбрат „Наста! Изеть учсе?
Наста
Учень—учень — учемадок йотань. Сюдуф...
(Кшмордай, палай и сяконь шовор аварьгоць)
Гриня
Вай, вай! сави потамс!
Тяфта палсихть аньцек оцта,
Мзярда салмокссь паньии ямсеть
Инь шуваня мокшонь котфка.
Наста
(Аварьгоды)
Тиеть рахсемат, а...
Гриня
Наста! Инжихть авардезь аф васфнихть!
Марейть? Вальметьня эрявихть пандомс,
Танга пирьфста кескавнеконь кандомс.
(Ялганзонды)
Мес аф йотамс? Мезя тинь учтада
(Настя Панцыня авальмятнень, ялганза озахть).
Фкясь
Няймок авать обжай кажнайсь,
Сяс и аварьгоць сон лажназь?,
(Наста лиси)
3 це лисемась
(Сякотьня, Настафтома)
Гриня
Кия обжай вов тя атять аванц?
(Шави мяштенц)
Сон вдь канни гальцят сеель кедень.
Катокс обжайть кеньчса сезян шаманц,
Али варчсы пеелезя сединц!
Омбоцесь
Ой, ой!
Фкясь
Собственниксь тон кодамат!
Гриня
(Таргай наган)
Ся аф саты, лазсы конянц пулясь
Фкясь
Шетка шарфтомс омба шири темать?
Кода тяни корстафть мархта улемс?
Омбоцесь
Тянь катк Гринясь азсы.
Ванцаськ, кода пуляц лазсы...
Ванцаськ, кода пови цельти?..
Фкясь
Гринясь эсонок аф келькши.
Гриня
Гринясь келькшесь, мзярда уленць йолма,
Мзярда эряфть шарьхкочнесь фкя ширенц.

[32]

Тянинь эряфсь теень лия тол макссь,
Конань ззда сиресь куйгоркс киренць.
Келькнян, шаван, конатнень аф кельган,
Конат кяцтон норгозь воля шитнень!
Аньцек сятнень! Панян сятнень мельгя.
Штоба перямс теест сембе китнень.
Тяда арьсе эряфть мон аф кельган,
Тяда арьсе, сембонь каршес молян.
Унжань котфнень врагонь кундамс кодан,
Вракнень йоткс мон порухонень йорян.
Пинкне сахть — порухне крвязихть,
Бомбань гайфса лазы сетьмя венельть,
Киень каршес аноклафт — сянь сязихть,
Эста мярьган: „сялкф седизонт пеельсь!“
А тя пинкти лядонди аф лама,
Эста монга властти улян ялгакс.
А сянь самс, аноклама колма...
Якамс пелезь вень вельхтямать алга.
4-це лисемась
(Сякотня и Настась. Наста сувафты кескав)
Гриня
Тоса котфкя, конань тееть туйня.
Наста
Муйня
Самоварнять тяни путомс штоли?
Гриня
Аф. Качамть аф эряви нолямс.
Сизефс „горькайсь“ симомс сяда моли,
Конань инкса Келюнь ширес молят...
(Моли Настанди)
„Горькайть“ макссы авац, Проса.
Кда ломатть улихть тоса,
Меляфтк, аф эряви азомс,
Кинди тяфта позда рамат.
Азсак, мезя арьсень — лазовсь...
Ласькозь. Ця, вов ярмак.
Наста
Киет мархтот? Мес аф корхтат?
Кали мархтост мезгя кальдяв арьсет?
Няйса, няйса танга йорат торхтат
Валомс прязот...
Гриня
Валхнень марьсеськ.
Архт коза кучтядезь!
Наста
Аля, кулхцонтт!
естькя прязот путк авацень валонц.
Саты, сюдуф, кяжень толса паломс...
Кафта кизос ваяфтонзе улхконць...
Кали танга сяда алу йорат?
Куца итце, аваце нужасот.
Пиштихть кшисна неделянь аф эрей...
Пингя арьсемс, коза пилькнень нолят?
Али аш ни ару уйхтькя прясот?..
Гриня
(Кяжда)
Ласьконтть, мярьгонь! Саят азсайть валхнень!
5-це лисемась
(Сякотьня, Настафтома)
Фкясь
Тени азонтк, коза нолдамс налхнень?
Меляфтк, шовдавати улемс васца!
(Озсихть моркшть пирьф)
Гриня
Мзярда тунь тинь эздонт, веле песта,
Налсь ульсь нолдаф Суксунь Келють ширес.
Токась ортать — ортась фталда пекстаф.
Эста сон вальманзон алу киренць.
Ваны, тоса сембе пизось пуроптф,
Шрась йотксост, кода шарам куротф.
Лувсть газета, коса колгаст сьорматф,
„Мезя тиемс“ — валхнень пелезь лятьфнихть.
Няймок, газець мяшцнон кеньчса нефти,
Няймок, тялявсть пулфне тинькстост.
Аф ужяльдихть большевикне ворхнень.
Мезень колга, теенть корхнень,
Течи тиевихть. Аньцек инксост
Маштозь келес килькшне йорямс.
Фкясь
Ну, а кода? Кода йорат?
Гриня
Теест аф улемс колхозса,
Кода суронень — тянь содан.
Тоста алашать аф нозат!
Вов кулаксь и арси, кодаб
Ускомс сонценетнень меки?
А „сонцень“ лама: алашац,
Нурдоц, вожиянза, ашкоц...
Вов минь и ... „рамасаськ“...
Омбоцесь
Ай да, Гриня!
Фкясь
Аф стак шалхкоц,
Шаманц ланкса нюрги цьотмаркс.
Гриня
Тьфу! Сельмя вийцень потмарс!
Да, кулаксь йонюдонга—йоню.
Аньцек мзярда пондахть поюс.
Фкясь
Корхтак тев, пинксь аф учи.
Гриня
Кинди авазень мон кучинь,
Сон завхозкс работай тяса.
Лемоц Келю... Кулхцонтт лацкас.
Мзярда вальманц пачк мон цильфса,
Содамс максонь, Келюсь кенянць...
Ламос корхнемя минь пирьфса.
„Тев тихтяма, —“ валоц мяненць.
Ворьфтемс алашанц сон йорай,
Танга марстонь пяньготьф сура.
Суроть марама эсь цьоранц
Кучсы пери. Коста курок
Мрдай меки. Тени питнеть
Молемс ладямс...
Фкясь
Молят тонць.
Омбоцесь
Меляфтк, ярмаконекя аф кишнихть...
Фкясь
Тянкса оцю сон тяз уля
Сембе вийса тапаряк мийть мяленц.
Азк, питнеть тячиек фкя пеленц
Макссаськ. Мзярда ладят, кулемс
Тейнек макссак, штоба содамс,
Мзяра сави максомс ярмак.
Омбоцесь
Васькафтт маштозь, улхка кода,
Станя тячиенгя тон кармак
Гриня
Ярмак тяниок эряви сявомс.
Келюсь эське лятьфнесь ни задатка.
Сон вдь йоню, кода сире эвось,
Пуста картас мзярдонга аф налхфцак.
6-це лисемась
(Сувай Наста, путы моркш ланкс кафта пяле
литрат вина)

Наста
Саят, аньцек ласькфтат седис, Кода идь якаф-
тат мельгат.
Гриня
Сянкса тееть сединь петикс.
Курок аран. Эсот кельган...
Мезе няеть Келюнь ширьдя?
Улихть куцонза ли инжихть?

[33]

Наста
Аяш.
Аньцек Просась сюци мирденц.
Ююргоманкса. Цьорац кильди.
Пирьфса алаша...
(Макссыня посудатнень и туй пенакуд инголи)
Фкясь
(Лифцы пасудать пропканц)
Мезгя сускомс путт, кудава!
Гриня
Танга стопка!
(Фкясь сими, тоса канды Гринянди)
Фкясь
Сипть, сяльдя штоба лоткамс.
Гриня
(Сими)
Да, арьсеф тевть удаламс.
Омбоцесь
Штоба марса ялгакс эрямс.
Кирдемс фкяфкянь мархта соткс.
сельмя веца начфни акша палянц.
(Сими)
Гриня
Штоба кинеськ афоль перяв —
Шорсихня люпштамат лоткс.
Танга нельгомс эряфть кяцта,
Тюрезь салазь, сембе цебярть.
Вирьса, паксяса и веца
Аф пелезь эстейть ки пяльхть.
Фкясь
(Гринянди)
Кулхцонт, винать мельга валхне мазихть,
Конат прязот яцихть сембе ширя.
Но, вдь часттне пяле вети лазыхть
И, тонь мархтот тейнек синь аф кирдемс.
Кли саме, пинкть юмафнемс менди?
Менди учемс атякшть кукоряманц?
Али прокс тон арьсесамасть инжикс?
Пингя молемс, кда мяльце рамамс...
Гриня
Тяда лажна, весь нингя кувака.
Кафтти усфонькя аф улихть стакат.
(Стяй)
Ну, а тяни ярмакт дайте
Задатканди савихть максомс...
Фкясь
(Максы Гринянди ярмакт)
Мярьган сатыхть алу прайти?..
Гриня
Сатыхть
Омбоцесь
Эрязданя ласьконтть!
7-це лисемась
(Някотне Гриняфтома)
Омбоцесь
Пяле литрать симоськ. Мярьган саты?
Фкясь
Саты. Омбоцесь ки ланкса симови.
(Настанди)
А тяни, щакай, мезгя азонт,
Кона срафтоль аф азомшка скукать,
Кона ламос лядоль минне прязонк
Наста
Теентть йофкскат, авантенди мукат.
Тяфта штоли йоратада эрямс?
Няймок, тяфтама семиянтя трямос
Сяда тьождя?
Омбоцесь
Ха, ха, ха, ха! Сяда тьождя!
Коста, кода? Ату афи стака.
Штоба сатомс, щакай, тьожятть,
Аф стак Гриня мархтонок вдь якай.
Наста
Ах, тя Гринясь! маштоль Гриня лемськя.
Мес сон гевярьсь, коса ашель васьця?
Али тяфта, йорай вай пееськя
Мумс эряфста? Содан ластяхть...
Фкясь
Саты, щакай, саты пелемс, охиемс,
Валхне шавос куд кучкати лопиихть.
Минь кинеськя, кода вармать, вольнай,
Эряфть эса мяльнеськя минь фкя:
Тюремс, кода даволть каршес волнась.
Ялгань соткссь: поват — лихття.
Омбоцесь
Няймок, пелят щакай, Гринянь инкса?
Наста
Щеняй, пелят, кда куцот кшице...
Тонь аф эряй. Ранги вача итце...
Молемс анамс? А тя пинкста,
Киень почфоц, розенза сусеконь?
Фкясь
Наста вов и тянкса эряви вдь сяскомс.
Век парода тяза няе Келюсь, кона
лебонц таргась Демань алянц Тяни ольксекс
кода сире келу...
Наста
Эсон пицихть ащемантя тяса...
Содан, содан сюдуфть пряса
Оцю, рдазу, кальдяв тев.
Содан прязонт прай пси кев.
Омбоцесь
Колганок дят пичедь, щакай.
Келихть китне тейнек якамс.
(Ушеста маряви пурдонь читорф, алошань паркс-
нема и тарксемат
)
Фкясь
Састь.,.
8-це лисемась
(Сувасть Гриня и Келю. Келюсь ирецтоне нарчи
Пильгонзон Наста туй пенакуд инголи
)
Гриня
Вов и минь
(Тоса салава ялганзонды
Ярмакне максфт.
Ниля кескафт сура... алашацка тяса
Эряскоданс прафканкса... дясть юткста...
(Келюнди, кона моли шрать вакс)
Йотак, йотак
Келю
(Гринянди)
Кода, литране утятам?
Гриня
Тейнь аш йотка. Ялгане тейть кандыхть.
Синь и ярмакценьгя пандыхть.
Келю
Шумбра ве, аф содаф ломатть
Фкясь
А тяни вов ульхтяма содафт!
(Шумбрахть Келю озай)
Келю
Видя келаськясь ни тонаць,
Калу эрьхти, кона нолдаф...
Фкясь
Аф весть шетка сави васьфтемс...
Гриня
Да. Фкяфкянь содаматне кастофмс
Тейнек эрявихть.
(Серьгяцы кенькш ланкс фкят)

Колхозонь эряф, 5 (49) № март, 1933 к.:

[21]

Гриня
Кескафнень тинь явштость кафту.
Кафттнень минцень нуртти путость,
Омбоце кафттнень — рамафти.
А винанкса Настань кучесть.
Эсконтть монць эсь мархтон севсан
Председательть кургоц кельги сепоть
Вов винаса и... лепя кяльса
Архцан, кода улхка Кяпоть.
Мзярда симдеви моркш вакссось,
Алашатнень веле пети панесть.
Мон улян ся ригать ваксса...
Келю
(Гринянди)
Гриня, авазе тейть. Стопка каннесь?
Гриня
Каннесь!
(Фкяти)
Эряскочнеда кулить?
Пяле вети иляць фкя част ни,
Мянихть часттне — позда ули
Фкясь
Тисаськ. Инксонок дят пичедя.
Варьхмодемать аф учсаськ
Сон нингя вдь ичкозя.
Гриня
(Сявсы пяле литрать. Лисемста Келюнди,
Кона салаване корхни омбоцеть мархта)
Келю, учт, мон курок саян.
Симомс вов тя цьорась рамай.
(Лиси)
9-це лисемась
(Сякотне, Гриняфтома)
Фкясь
(Моли Настанди)
Ласьконтть, танга сатт фкя литра.
Парцень аф юкстасан куломс...
Келю
(Пяк)
Мярьгат, аньцек сардонят силитра,
И... шудавас лядихть кулуфт?
Омбоцесь
Недьля йотай, вастонцка аф содат.
Сянкса тонь ни сединяце озай.
Киндигя аф шувомс алот лотка.
сизнамдавок тон лоткат.
Келю
Тяфтаня и сави, сват, тиемс
Кода эряви, пинетнень пидемс.
(Наста туй винанкса)
10 це лисемась
(Сякотне Настафтома)
Келю
Тяфтак сацазь, инякуйхне, пезень
У э-ух, тячи кода сезе—энь.
Фкясь
Ну, а тяни, Келю атя,
Озан ваксозт лацкас ванття,
Нармонць тон, кодама пизонь.
(Озай)
Келю
Нармонтть ниленькемонь кизоц.
Мезя ванат ни монь эсон...
Фкясь
Азк, мзяра ярмакт зепсот?
Келю
Ха, ха! Ярмак! Коста сяван?
Мзярда макссасть, эста мярьган:
„Вов синь косот! Ця вантт!„
И четверть, конань кельган...
Омбоцесь
Тяни оцю кяцот кассазь.
Содаф, сяфтома тонь ширдет.
Келю
Ласькан, ласькан анцек макссасть...
Фкясь
„Аньцек максасть“. Саты кирьдень!
Азк, мзяра норготь Гринянь кяцта?!

[22]

Келю
(Абондозь ваны лангозост)
Шутятада? Али корхтада видеть?
Фкясь
Тейть корхтахть, мзяра? Лятьфтак!
Келю
Фкявок трьошнек сон изь макса.
А тинь кяцтонт сави ветя сотнят
(фкясь и омбоцесь ваныхть абондозь фкяфкянь
ланкс)
Молсть эльбядень, эряволь кафкса.
Омбоцесь
Саты кштирдемс мелянь моцькат!
Азонтк видеть, Келю атя!
Келю
(эводезь)
Вай, мон тяни аньцек фатень!
Гринясь васькафць! Вазть монь!
(Вешенди вазенц)
Кали алашанек тусь сон?!
Аф стак орталанксон кулхцонць.
(Йорай тумс. Фкясь таргай наган, Келюнди)
Фкясь
Кяттнень вери! Ащек васцот!
(Омбоцети)
Ушу! Алашатнень варжайть.
Кда тосот, пикскат варжак,
Штоба кемот улест.
(Омбоцесь лиси,
11-ця лисемась
(Фкясь и Келю ащихть каракаршек, фкять кяца на-
ган; тяфта ащихть омбоцеть сувамс)
12-лисемась
Омбоцесь
Алашатне тязкот, це пикскятнень.
Фкясь
(Келюнди)
Куркцень келептьк! Фталу кяттнень!
(Омбоцети)
Кяднек, пильгонек, инекуйть сотнек,
Катк, меляфцы вете сотнять.
(Келюнь сотнесазь, панцазь кургонц и прафцазь)
Фкясь
Семае? Зепонзон щупайть.
(Омбоцесь щупасы Келюнь)
Омбоцесь
Аш мезгя!
Фкясь
А тяни, утикай!
(Лисихть, маряви нурдонь читорф)
13 це лисемась
(Сувай Наста)
Наста
Ах!
(Тятерди, прафцы посудать, ласьки Келюнди,
и юкссесы?
Келю
(Стяй)
Кашт, тят моля, сембе содаф,
(Занавес).