Безбородов М. И. Сочиненият 1-це томсь (1939)/Колма пинкт, или колма морот/Алдуть эряфста

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Сочиненият 1-це томсь / Колма пинкт, или колма морот  (1939)  by Безбородов, Михаил Ильич
Алдуть эряфста
Михаил Безбородов. Сочиненият. Васенце томсь. — Мордовскяй Государственнай Издательствась, Саранск, 1939. — с. 127—135

[ 127 ]

АЛДУТЬ ЭРЯФСТА


Вай, шитне йотнесть,
Йотнесть недлятне,
Недлятнень мельге
Йотнесть кизотне.
Йотнихть кизотне —
Эряфсь полафни,

[ 128 ]

Лиякс эряма
Народсь тонафни.
Коса вирьхть улендсть—
Тоса паксят ни,
Лангаст сьоротне
Пряснон комафнихть.
Тяфта Алдутьке
Эряфкац полафтсь —
Йомла стирьняста
Оцю стирькс арась:
Мази келунякс
Петевсь ронгоняц,
Алянь сельме вий
Салсесь мяштеняц;
Крфазне крфась
Сонне шаманяц,
Парьхцинь сюренякс
Цифтордсь шяярняц.
Касомань шовор
Полафтсь прявицка,
Пингонь юксневкшнесь
Кулоф тяряцка.
Ся кизотнень сась
Кельме Сибирьста
Анна аканяц,
Родной сазорняц.
Кинди азови
Кеняндемасна,
Кинди морави
Радовамасна!
Корхтайхть, авардихть,
Рахсихть — пеедихть.
Кеняндезь, ялгат,
Месть аф тиендихть!..
Сяка шинятнень
Весялгадсь Алдусь,
Лия кинява

[ 129 ]

Эряманяц тусь.
„Вай, цебярь Алдусь,
Серецка сери,
Содаф, козянди
Урьвянякс моли,”—
Тяфта корхнекшнесть,
Аньцек эсть сода
Соньге йонензон,
Потма думонзон.
Зря кизефнезь
Козя кудатне,
Велень азорхне,
Веронь потяйхне.
— Тядде аф туян.
— Мес, ши валдоня?
— Кенерян нинге,
Пара щаканяй.
— Мяньцак вастонять,
Сяльде пеняндат...
Азк ляды валцень,
Тядде аф туят?
— Аф, аф, щаканяй,—
Корхтай Алдунясь,
И лиси кудста
Тевонь якайнясь.
Кяжсна сашенкшнесть
Ляй велень стирьхнень,
Мес паньцесыне
Алдусь кудатнень;
Нльне латцекшнесть
Морот ланганза
Ульцяв яксекшни
Сонцень ялганза:
„Алдунясь цебярь,
Алдунясь мазы,
Урьвянякс арай —
Казьнет аф кази...”

[ 130 ]

Но курок йотась
Весяла сьоксесь.
Эрязста ласькозь
Сась кяжи тялось,
Вельхтязе паксять
Ляпе ловняса,
Ляйхнень седязень
Эчке эйняса.
Кармасть увнама
Кяжи варматне,
Урокодсть вирьге
Эи тараттне.
Эень кудряса
Ацавсть вальмятне,
Морасть вармати
Соду турбатне.
Вай, юкставсть кизонь
Лямбе шинятне,
Юкставсть паксяста
Стака тевнятне.
Юксневсть стирьхненди
Сьоксень ульцятне;
Аф эрявихть ни
Ульцянь моротне.
Эряви кундамс
Тялонь тефненди,
Кайгиста морай
Келунь кштирьхненди.
Вов тя тялоня
Яксесь Алдути
Семкань Ванянясь,
Кудряв шяярнясь,
Кона шабакска
Алдуть кельгозе,
Седи кучкаса
Лемонц кирдезе.
А тя тялоть ни

[ 131 ]

Мяленц азозе,
Лямбе трваса
Алдуть палазе.
„Алду, кельговат,
Лия аф кельган,
Вай, куломозон
Эздот аф яван.”
Мзярда пейдезевсь
Лямбе тунданясь,
Сиводсь постуфокс
Семкань Ванянясь.
Гайнязевсь локшец
Паксять келева,
Вяшкозьне увнась
Пиже лаймова.
Сон эсь воляса
Сиводсь ванома,
Вай, траксонь стада
Мельге якама.
Ванозьне йорай
Ярмакт добувамс,
Штоба улеза
Мезьса урьвяямс.
„Йотай тунданясь,
Йотай кизонясь,
Кизонять мельге
Ласьки сьоксенясь.
Сьоксенда йордса
Кядьстон локшезень.
Эряфс йотафтса
Арьсеф мялезень:
Мазы Алдунять
Урьвакс васькафтса,
Кресналянц кядьста
Рамазь рамаса...”—
Думсекшнесь Ванясь
Кели паксяса

[ 132 ]

Обедонти кантф
Кшида ярхцамста.
Весялаль тундась
Лямботольхть шитне,
Опананятольхть
Сетьме иляттне.
Морсекшнесть илять
Стирьхне, цьоратне,
Вай, велень — сядонь
Од вий ломаттне.
Алдусь, Ваняське
Лисендсть юргома,
Вай, кафта-колма
Валонь азома.
Исаня алу,
Вай, синь озсекшнесть
Ши йотконь кулят
Марса корхнекшнесть.
— Надияк, Ваня,
Урьвясь тонь улян.—
— Эх, аф надиян—
Козянди туят.—
— Лоткака, Ваня,
Козят аф кельган,
Козя цьоранди
Урьвакс аф молян...—
Варьхмодема лангть
Куду тушенкшнесть.
Пара мяльняса
Сьоксеть ученкшнесть.
Эх, думафкасна
Эряфс эзь йота.
Вай, цьолак слава
Алдути токась.
Шятьта морафтысь
Кунарки шарьхкодсь,
Кодама осал

[ 133 ]

Алдути вачкодсь.
Но мон азондса —
Кирдеза мяльце,
Кирдеза мяльце,
Хоть морафтомста
Синневи кяльце...
Пяк тят пенянда —
Цьолак аф ули,
Кда морозе
Сембе лувови.
Вай, исяконь шись
„Шкаень” празнеколь,
Сиренек-однек
Народсь церькавсоль.
Алдуське йорась
Молемс церькаву,
Пильцкомня арамс
„Спаситель” алу.
Акша панарса
Щазе ронгонянц,
Кельме ведняса
Штазе шаманянц.
Вай, лядондсь сотнемс
Руця прязонза,
Мзярда кресналяц
Рангстась фталонза.
— Ков тяфта молят?
Ков эряскадат?
Ков шовдавати
Тяфта наряжат?
Тееть тев ули —
Ковга тят яка,
Од карьхнень эса
Зря тон тят тапа.
Баярть паксяста
Сурось варжама,
Меки виреста

[ 134 ]

Пенгат кандомат.—
Мзярда эждезе
Шинясь моданять,
Курок косьфтазе
Кельме расанять.
Срхкась Алдунясь
Сура варжама,
Штоба кресналяц
Лоткаль лажнамда.
Велеть лисезе,
Нльне пелезевсь:
Кели паксяста
Кивок эзь няев;
Аньцек сьоротне
Кожфкяти люкасть,
Алдуть палянцты
Пряняснон шукасть;
Тага нармоттне
Морасть моронят,
Бта кизефнесть:
„Алду, ков молят?”,
Мзярда вирьти
Алдунясь сувась,
Панчфонь кочказне
Морама кармась.
Марясы: вирьса
Пине увазевсь,
Тоса ружиянь
Вайгяль гайнязевсь.
Эводсь Алдунясь,
Седиц тотназевсь.
Кульсы: фталонза
Ломань корхтазевсь:
„Кие тееть мярьксь
Панчфонь кочкамда,
Кие тееть мярьксь
Тишень тапамда?”

[ 135 ]

Шарфтозе Алдусь
Каршонц корхтайти,
Кона кяжда ванць
Панчфу модати.
— Салаюфть цьорац,—
Алдуть валоц мянць...
Цьорать сельмонза
Пиндолдсть, кода глянць.
„Мон тонь содате...
Тон пяк мазият...
Норак... ков курок
Маластон туят?”...
Акша ловкс арась
Алдуть шаманяц,
Нльне эзь мярьгов
Цьорати валняц.
Пинекс Салаюфсь
Кундась эзонза,
Ашкодозь ронгонц
Таза кяденза.
Кода гулюнясь
Карьхциганть карша,
Тргадсь Алдунясь
Визьксфтомоть мархта...
Эх, аф сяськови
Авати алясь.
Акша келунякс
Алдунясь велясь.
— Эх, юмать, Алду!—
Модась уфкстазевсь,
Пиже лопатне
Пелезь тошказевсть.
— О—ой, арелямасть!..
— Асть,— вирьсь гайнязевсь
И сюдуф стирьти
Шинясь шовдалгадсь.