Page:Крещение Руси при святом князе Владимире, на мокшанском (1891).djvu/15

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

13


Васенда састь Владимерэньди болгархня, да кортасть: „тонъ цеберятъ оцьазэрсь, а эрятъ вѣрафтэма; сявэкъ минь вѣранекэнь, озэнть минь шкайнекеньди“. Владиміръ кизефтезень синь: „кодама тинь вѣраньтя?“ Болгархня азэзь: „минь озэнттама виде шкайти, сонъ тіезень менельть, мастэрть. Менельть ланкса лама сонь пророкэнза. Сембеде оцьу пророкэцъ — Магометъ. Минь озэнттама Магометэньди. Кіе тя шиса цебярьста эряй, сяньди тона шиста Магометъ максы эрьваксъ сизьгемень сисемьгя мазы стирьть. Минь законнэкя афъ мярьги ярцамда тувэнь сивельда, афъ мярьги симемда пивада, винада.* Владиміръ думандась да мярьгсь: арда куду, монъ думанданъ, кода тіема.

Болгарда меля састь Владимірэньди Нѣмецьня, да кармасть эсь вѣраснэнъ шнама. Владиміръ кулцэньць, кулцэньць эсэстъ да пшкяць: арда тиньгя куду. Тяда ингэля-вэкъ тинь ламэксьть сашэндыдя эсь вѣраньтень азэндэма, да ки-вэкъ ашэзя прьняндакшня.

Марязь еврейхне-вэкъ, шта Владиміръ кочкси вѣра. Сасьть синь-гя эсь вѣраснэнъ азэндэма. „Минь вѣранекя сембеде виде. Минь озэнттама виде Шкайти, конаньди озэнкшнесть Авраамъ,