Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/131

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
125
отъ Луки.

Глава 23-я.

Сяда кеменьце пакшъ.1 Сяда мэля стясьть сембя, мзярэнестъ синь ульсьть да вятезь Сонь Пиладэньди. 2 Тоса кармасьть Сонь мувэргэфтэмэнза, мярьгезь: Минь муськъ, Сонъ мутендай минь народнекень, — афъ мярьги Кесареньди тацькянь пандэмда, Эсь прянцъ лувэнцы Христозксъ оцьазэрксъ. 3 Пилатъ кизефтезя Сонь: Тонъ Іудеянь оцьазэрсьатъ? Сонъ мярьгсь каршэзэнза: Тонъ станя кортатъ. 4 Пилатъ мярьгсь первосвященникненьди да народти: монъ афъ мушенданъ тя ломаньть ланксъ кодамэ-вэкъ мувэрксъ. 5 Синь сядэн-га пякь кемекстэмэзь кортасьть: штэ Сонъ мутендай ломать, тонафтэзь сембя Іудеять эзга, Галилеяста ушэдэзь тя вастти пачкэдемсъ. 6 Кода Пилатъ кулезя Галилеять кувалмэва, кизефць: тэряй Сонъ Галилеянь эряй? 7 Коста содазя, штэ Сонъ Иродэнь мастэрста, кучэзя Сонь Иродэньди, кона ся шитьнень станякъ ульсь Іерусалимса. 8 Иродъ Іисусэнь няезь пякь кенярьгаць, — сонъ кэнара-кигя ёразя Сонь няемсъ; Сонъ лама Сонь ланганза куленьць, да учьсь няемсъ Сонь эздэнза кодама-вэкъ чуда. 9 Сонъ лама ланга