Page:Васенцэ аськолкс. Мокшонь пьессат. Эрзянь кяльста ётафтозень И. Бондяков, 1925.djvu/46

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

— 46 —

Попсь. Благословен бох наш, всегда ныне и присно и во...

Дьяконсь. Ааамин... (Аксяла кармась хрюкама туво̆сь).

Сусед авась. Бачка, бачка спаси нас. Микола угоднек. (Цюлан тейса кармасть шеԗько̆ма киякс доскатне).

Попсь. Здесь злой дух. Уйдем, сейчас нельзя. (Сембэ эрэзаста тухть кенчксти).

Гарась. Бачка, крестом его, крестом, ату лиси. Осподи суси христе, да воскреснет бох.

(Сембэ тухть лисема. Кеньчкс лангса васӗдихть Пижэ Федэ-атэнь маԗта. Сон сувай куду. Маԗтонза нингэ кафта алят).

Пижэ Федэ-атэ. Здорова! Здоров, бачка! ы̆ли болеет кто?

Попсь. Да, Федор, несчастье у Герасима, напасть на него.

Федэ-атэ. Грешны мы бачка. А вот у меня пропала свинья-та. Гарась, тонь калдазо̆зт туво̆зэ изь сувсе? Саразо̆нь Фомась нэезэ. Торай, тонь калдазо̆зт сувась.

Гарась. (Лакшто̆дезэ кэдь лапшса эсь конянц). Ды̆, бачка, ведь это свинья-та, его свинья хрюкал. Исяк шить аксялда тарксемэ модмаԗть. Кудть кадо̆ндо̆ськ апак сёлк. Сон, ванат, сувась ды̆ прась аксялу. А минь апак варжак сёлго̆ськ аксялть, туво̆ть-кэ тоза сёлго̆ськ.

Марэ. (Кенэндезь). Ах, машто̆мась сэвса! Мзяра шумда тись...

 

Занавес.