Ѱалти́рь слѣ́дованнаѧ/Каѳі́сма з҃і

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ѱалти́рь слѣ́дованнаѧ
Каѳі́сма з҃і
Church Slavonic translation of the Liturgical Psalter. This page contains Church Slavonic text. Without proper font support, you may see question marks, boxes, or other symbols instead of letters and diacritics. Click here to download required fonts.



Дв҃да прⷪ҇рка и҆ цр҃ѧ̀ пѣ́снь.


Каѳі́сма з҃і.

А҆ллилꙋ́їа, ри҃і.
[edit]

Бл҃же́ни непоро́чнїи ꙾въ пꙋ́ть꙾[1], ходѧ́щїи въ зако́нѣ гдⷭ҇ни. в҃. Бл҃же́ни и҆спыта́ющїи свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀, всѣ́мъ срⷣцемъ взы́щꙋтъ є҆го̀. г҃. Не дѣ́лающїи бо беззако́нїѧ въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀ ходи́ша. д҃. Ты̀ заповѣ́далъ є҆сѝ за́пѡвѣди твоѧ̑ сохрани́ти ѕѣлѡ̀: є҃. Дабы̀ и҆спра́вилисѧ пꙋтїѐ моѝ, сохрани́ти ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑. ѕ҃. Тогда̀ не постыжꙋ́сѧ, внегда̀ призрѣ́ти мѝ на всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑. з҃. И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ пра́вости се́рдца, внегда̀ наꙋчи́ти ми сѧ сꙋдьба́мъ пра́вды твоеѧ̀. и҃. Ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ сохраню̀: не ѡ҆ста́ви менѐ до ѕѣла̀. ѳ҃. Въ чесо́мъ и҆спра́витъ ю҆нѣ́йшїй пꙋ́ть сво́й; внегда̀ сохрани́ти словеса̀ твоѧ̑. і҃. Всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ взыска́хъ тебѐ: не ѿри́ни менѐ ѿ за́повѣдїй твои́хъ. а҃і. Въ се́рдцы мое́мъ скры́хъ словеса̀ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ да не согрѣшꙋ̀ тебѣ̀. в҃і. Бл҃гослове́нъ є҆сѝ, гдⷭ҇и: наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. г҃і. Оу҆стна́ма мои́ма возвѣсти́хъ всѧ̑ сꙋдьбы̑ ᲂу҆́стъ твои́хъ. д҃і. На пꙋтѝ свидѣ́нїй твои́хъ наслади́хсѧ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ всѧ́комъ бога́тствѣ. є҃і. Въ за́повѣдехъ твои́хъ поглꙋмлю́сѧ, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ю пꙋти̑ твоѧ̑. ѕ҃і. Во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ поꙋчꙋ́сѧ: не забꙋ́дꙋ слове́съ твои́хъ. з҃і. Возда́ждь рабꙋ̀ твоемꙋ̀: живи́ мѧ, и҆ сохраню̀ словеса̀ твоѧ̑. и҃і. Ѿкры́й ѻ҆́чи моѝ, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ю чꙋдеса̀ ѿ зако́на твоегѡ̀. ѳ҃і. Пришле́цъ а҆́зъ є҆́смь на землѝ: не скры́й ѿ менѐ за́пѡвѣди твоѧ̑. к҃. Возлюбѝ дꙋша̀ моѧ̀ возжела́ти сꙋдьбы̑ твоѧ̑ на всѧ́кое вре́мѧ. к҃а. Запрети́лъ є҆сѝ гѡ́рдымъ: про́клѧти ᲂу҆клонѧ́ющїисѧ ѿ за́повѣдїй твои́хъ. к҃в. Ѿимѝ ѿ менѐ поно́съ поноше́нїе и҆ ᲂу҆ничиже́нїе, ꙗ҆́кѡ свидѣ́нїй твои́хъ взыска́хъ. к҃г. И҆́бо сѣдо́ша кнѧ̑зи и҆ на мѧ̀ клевета́хꙋ, ра́бъ же тво́й глꙋмлѧ́шесѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ: к҃д. И҆́бо свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ є҆́сть, и҆ совѣ́ти моѝ ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑. к҃є. Прильпѐ землѝ дꙋша̀ моѧ̀: живи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀. к҃ѕ. Пꙋти̑ моѧ̑ возвѣсти́хъ, и҆ ᲂу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ: наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. к҃з. Пꙋ́ть ѡ҆правда́нїй твои́хъ вразꙋми́ ми, и҆ поглꙋмлю́сѧ въ чꙋдесѣ́хъ твои́хъ. к҃и. Воздрема̀ дꙋша̀ моѧ̀ ѿ ᲂу҆ны́нїѧ: ᲂу҆тверди́ мѧ въ словесѣ́хъ твои́хъ. к҃ѳ. Пꙋ́ть непра́вды ѿста́ви ѿ менѐ и҆ зако́номъ твои́мъ поми́лꙋй мѧ̀. л҃. Пꙋ́ть и҆́стины и҆зво́лихъ и҆ сꙋдьбы̑ твоѧ̑ не забы́хъ. л҃а. Прилѣпи́хсѧ свидѣ́нїємъ твои̑мъ, гдⷭ҇и, не посрамѝ менѐ. л҃в. Пꙋ́ть за́повѣдїй твои́хъ теко́хъ, є҆гда̀ разшири́лъ є҆сѝ се́рдце моѐ. л҃г. Законоположѝ мнѣ̀, гдⷭ҇и, пꙋ́ть ѡ҆правда́нїй твои́хъ, и҆ взыщꙋ̀ и҆̀ вы́нꙋ: л҃д. Вразꙋми́ мѧ, и҆ и҆спыта́ю зако́нъ тво́й и҆ сохраню̀ и҆̀ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ. л҃є. Наста́ви мѧ̀ на стезю̀ за́повѣдїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ тꙋ́ю восхотѣ́хъ. л҃ѕ. Приклонѝ се́рдце моѐ во свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, а҆ не въ лихои́мство. л҃з. Ѿвратѝ ѻ҆́чи моѝ є҆́же не ви́дѣти сꙋеты̀: въ пꙋтѝ твое́мъ живи́ мѧ. л҃и. Поста́ви рабꙋ̀ твоемꙋ̀ сло́во твоѐ въ стра́хъ тво́й. л҃ѳ. Ѿимѝ поноше́нїе моѐ, є҆́же непщева́хъ: ꙗ҆́кѡ сꙋдьбы̑ твоѧ̑ бл҃ги. м҃. Сѐ, возжела́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑: въ пра́вдѣ твое́й живи́ мѧ. м҃а. И҆ да прїи́детъ на мѧ̀ млⷭ҇ть твоѧ̀, гдⷭ҇и, сп҃се́нїе твоѐ по словесѝ твоемꙋ̀: м҃в. И҆ ѿвѣща́ю поноша́ющымъ мѝ сло́во, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆пова́хъ на словеса̀ твоѧ̑. м҃г. И҆ не ѿимѝ ѿ ᲂу҆́стъ мои́хъ словесѐ и҆́стинна до ѕѣла̀, ꙗ҆́кѡ на сꙋдьбы̑ твоѧ̑ ᲂу҆пова́хъ: м҃д. И҆ сохраню̀ зако́нъ тво́й вы́нꙋ, въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка. м҃є. И҆ хожда́хъ въ широтѣ̀, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ взыска́хъ: м҃ѕ. И҆ глаго́лахъ ѡ҆ свидѣ́нїихъ твои́хъ пред̾ царѝ и҆ не стыдѧ́хсѧ: м҃з. И҆ поꙋча́хсѧ въ за́повѣдехъ твои́хъ, ꙗ҆̀же возлюби́хъ ѕѣлѡ̀: м҃и. И҆ воздвиго́хъ рꙋ́цѣ моѝ къ за́повѣдемъ твои̑мъ, ꙗ҆̀же возлюби́хъ, и҆ глꙋмлѧ́хсѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ. м҃ѳ. Помѧнѝ словеса̀ твоѧ̑ рабꙋ̀ твоемꙋ̀, и҆́хже ᲂу҆пова́нїе да́лъ мѝ є҆сѝ. н҃. То́ мѧ ᲂу҆тѣ́ши во смире́нїи мое́мъ, ꙗ҆́кѡ сло́во твоѐ живи́ мѧ. н҃а. Го́рдїи законопрестꙋпова́хꙋ до ѕѣла̀: ѿ зако́на же твоегѡ̀ не ᲂу҆клони́хсѧ. н҃в. Помѧнꙋ́хъ сꙋдьбы̑ твоѧ̑ ѿ вѣ́ка, гдⷭ҇и, и҆ ᲂу҆тѣ́шихсѧ. н҃г. Печа́ль прїѧ́тъ мѧ̀ ѿ грѣ̑шникъ, ѡ҆ставлѧ́ющихъ зако́нъ тво́й. н҃д. Пѣ̑та бѧ́хꙋ мнѣ̀ ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ на мѣ́стѣ прише́льствїѧ моегѡ̀. н҃є. Помѧнꙋ́хъ въ нощѝ и҆́мѧ твоѐ, гдⷭ҇и, и҆ сохрани́хъ зако́нъ тво́й. н҃ѕ. Се́й бы́сть мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ взыска́хъ. н҃з. Ча́сть моѧ̀ є҆сѝ, гдⷭ҇и: рѣ́хъ сохрани́ти зако́нъ тво́й. н҃и. Помоли́хсѧ лицꙋ̀ твоемꙋ̀ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ: поми́лꙋй мѧ̀ по словесѝ твоемꙋ̀. н҃ѳ. Помы́слихъ пꙋти̑ твоѧ̑ и҆ возврати́хъ но́зѣ моѝ во свидѣ̑нїѧ твоѧ̑. ѯ҃. Оу҆гото́вихсѧ и҆ не смꙋти́хсѧ сохрани́ти за́пѡвѣди твоѧ̑. ѯ҃а. Оу҆́жѧ грѣ̑шникъ ѡ҆бѧза́шасѧ мнѣ̀, и҆ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ. ѯ҃в. Полꙋ́нощи воста́хъ и҆сповѣ́датисѧ тебѣ̀ ѡ҆ сꙋдьба́хъ пра́вды твоеѧ̀. ѯ҃г. Прича́стникъ а҆́зъ є҆́смь всѣ̑мъ боѧ́щымсѧ тебє̀ и҆ хранѧ́щымъ за́пѡвѣди твоѧ̑. ѯ҃д. Млⷭ҇ти твоеѧ̀, гдⷭ҇и, и҆спо́лнь землѧ̀: ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ. ѯ҃є. Бл҃гость сотвори́лъ є҆сѝ съ рабо́мъ твои́мъ, гдⷭ҇и, по словесѝ твоемꙋ̀: ѯ҃ѕ. Бл҃гости и҆ наказа́нїю и҆ ра́зꙋмꙋ наꙋчи́ мѧ, ꙗ҆́кѡ за́повѣдемъ твои̑мъ вѣ́ровахъ. ѯ҃з. Пре́жде да́же не смири́ти ми сѧ, а҆́зъ прегрѣши́хъ: сегѡ̀ ра́ди сло́во твоѐ сохрани́хъ. ѯ҃и. Бл҃гъ є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и: и҆ бл҃гостїю твое́ю наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. ѯ҃ѳ. Оу҆мно́жисѧ на мѧ̀ непра́вда го́рдыхъ: а҆́зъ же всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ и҆спыта́ю за́пѡвѣди твоѧ̑. ѻ҃. Оу҆сыри́сѧ ꙗ҆́кѡ млеко̀ се́рдце и҆́хъ: а҆́зъ же зако́нꙋ твоемꙋ̀ поꙋчи́хсѧ. ѻ҃а. Бл҃го мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ смири́лъ мѧ̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ да наꙋчꙋ́сѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. ѻ҃в. Бл҃гъ мнѣ̀ зако́нъ ᲂу҆́стъ твои́хъ па́че ты́сѧщъ зла́та и҆ сребра̀.

Сла́ва:

ѻ҃г. Рꙋ́цѣ твоѝ сотвори́стѣ мѧ̀ и҆ созда́стѣ мѧ̀: вразꙋми́ мѧ, и҆ наꙋчꙋ́сѧ за́повѣдемъ твои̑мъ. ѻ҃д. Боѧ́щїисѧ тебє̀ ᲂу҆́зрѧтъ мѧ̀ и҆ возвеселѧ́тсѧ, ꙗ҆́кѡ на словеса̀ твоѧ̑ ᲂу҆пова́хъ. ѻ҃є. Разꙋмѣ́хъ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ пра́вда сꙋдьбы̑ твоѧ̑, и҆ вои́стиннꙋ смири́лъ мѧ̀ є҆сѝ. ѻ҃ѕ. Бꙋ́ди же млⷭ҇ть твоѧ̀, да ᲂу҆тѣ́шитъ мѧ̀, по словесѝ твоемꙋ̀ рабꙋ̀ твоемꙋ̀: ѻ҃з. Да прїи́дꙋтъ мнѣ̀ щедрѡ́ты твоѧ̑, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ, ꙗ҆́кѡ зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ є҆́сть. ѻ҃и. Да постыдѧ́тсѧ го́рдїи, ꙗ҆́кѡ непра́веднѡ беззако́нноваша на мѧ̀: а҆́зъ же ꙾поглꙋмлю́сѧ꙾[2] въ за́повѣдехъ твои́хъ. ѻ҃ѳ. Да ѡ҆братѧ́тъ мѧ̀ боѧ́щїисѧ тебє̀ и҆ вѣ́дѧщїи свидѣ̑нїѧ твоѧ̑. п҃. Бꙋ́ди се́рдце моѐ непоро́чно во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ, ꙗ҆́кѡ да не постыжꙋ́сѧ. п҃а. И҆счеза́етъ во сп҃се́нїе твоѐ дꙋша̀ моѧ̀, на словеса̀ твоѧ̑ ᲂу҆пова́хъ: п҃в. И҆счезо́ша ѻ҆́чи моѝ въ сло́во твоѐ, глаго́люще: когда̀ ᲂу҆тѣ́шиши мѧ̀; п҃г. Занѐ бы́хъ ꙗ҆́кѡ мѣ́хъ на сла́нѣ: ѡ҆правда́нїй твои́хъ не забы́хъ. п҃д. Коли́кѡ є҆́сть дні́й раба̀ твоегѡ̀; когда̀ сотвори́ши мѝ ѿ гонѧ́щихъ мѧ̀ сꙋ́дъ; п҃є. Повѣ́даша мнѣ̀ законопрестꙋ̑пницы глꙋмлє́нїѧ, но не ꙗ҆́кѡ зако́нъ тво́й, гдⷭ҇и. п҃ѕ. Всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆́стина: непра́веднѡ погна́ша мѧ̀, помози́ ми. п҃з. Вма́лѣ не сконча́ша менѐ на землѝ: а҆́зъ же не ѡ҆ста́вихъ за́повѣдїй твои́хъ. п҃и. По млⷭ҇ти твое́й живи́ мѧ, и҆ сохраню̀ свидѣ̑нїѧ ᲂу҆́стъ твои́хъ. п҃ѳ. Во вѣ́къ, гдⷭ҇и, сло́во твоѐ пребыва́етъ на нб҃сѝ. ч҃. Въ ро́дъ и҆ ро́дъ и҆́стина твоѧ̀: ѡ҆снова́лъ є҆сѝ зе́млю, и҆ пребыва́етъ. ч҃а. Оу҆чине́нїемъ твои́мъ пребыва́етъ де́нь: ꙗ҆́кѡ всѧ́чєскаѧ рабѡ́тна тебѣ̀. ч҃в. Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы не зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ бы́лъ, тогда̀ ᲂу҆́бѡ поги́блъ бы́хъ во смире́нїи мое́мъ: ч҃г. Во вѣ́къ не забꙋ́дꙋ ѡ҆правда́нїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ въ ни́хъ ѡ҆живи́лъ мѧ̀ є҆сѝ. Среда̀. ч҃д. Тво́й є҆́смь а҆́зъ, сп҃си́ мѧ: ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ взыска́хъ. ч҃є. Менѐ жда́ша грѣ̑шницы погꙋби́ти мѧ̀: свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ разꙋмѣ́хъ. ч҃ѕ. Всѧ́кїѧ кончи́ны ви́дѣхъ коне́цъ: широка̀ за́повѣдь твоѧ̀ ѕѣлѡ̀. ч҃з. Ко́ль возлюби́хъ зако́нъ тво́й, гдⷭ҇и: ве́сь де́нь поꙋче́нїе моѐ є҆́сть. ч҃и. Па́че вра̑гъ мои́хъ ᲂу҆мꙋдри́лъ мѧ̀ є҆сѝ за́повѣдїю твое́ю, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ моѧ̀ є҆́сть. ч҃ѳ. Па́че всѣ́хъ ᲂу҆ча́щихъ мѧ̀ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ є҆́сть. р҃. Па́че ста́рєцъ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ взыска́хъ. р҃а. Ѿ всѧ́кагѡ пꙋтѝ лꙋка́ва возбрани́хъ нога́мъ мои̑мъ, ꙗ҆́кѡ да сохраню̀ словеса̀ твоѧ̑: р҃в. Ѿ сꙋде́бъ твои́хъ не ᲂу҆клони́хсѧ, ꙗ҆́кѡ ты̀ законоположи́лъ мѝ є҆сѝ. р҃г. Ко́ль сладка̑ горта́ни моемꙋ̀ словеса̀ твоѧ̑: па́че ме́да ᲂу҆стѡ́мъ мои̑мъ. р҃д. Ѿ за́повѣдїй твои́хъ разꙋмѣ́хъ: сегѡ̀ ра́ди возненави́дѣхъ всѧ́къ пꙋ́ть непра́вды. р҃є. Свѣти́льникъ нога́ма мои́ма зако́нъ тво́й, и҆ свѣ́тъ стезѧ́мъ мои̑мъ. р҃ѕ. Клѧ́хсѧ и҆ поста́вихъ сохрани́ти сꙋдьбы̑ пра́вды твоеѧ̀. р҃з. Смири́хсѧ до ѕѣла̀: гдⷭ҇и, живи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀. р҃и. Вѡ́льнаѧ ᲂу҆́стъ мои́хъ бл҃говоли́ же, гдⷭ҇и, и҆ сꙋдьба́мъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ. р҃ѳ. Дꙋша̀ моѧ̀ въ рꙋкꙋ̀ ꙾твоє́ю꙾[3] вы́нꙋ, и҆ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ. р҃і. Положи́ша грѣ̑шницы сѣ́ть мнѣ̀: и҆ ѿ за́повѣдїй твои́хъ не заблꙋди́хъ. ра҃і. Наслѣ́довахъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ во вѣ́къ, ꙗ҆́кѡ ра́дованїе се́рдца моегѡ̀ сꙋ́ть: рв҃і. Приклони́хъ се́рдце моѐ сотвори́ти ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ въ вѣ́къ за воздаѧ́нїе. рг҃і. Законопрестꙋ̑пныѧ возненави́дѣхъ, зако́нъ же тво́й возлюби́хъ. рд҃і. Помо́щникъ мо́й и҆ застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ ты̀: на словеса̀ твоѧ̑ ᲂу҆пова́хъ. рє҃і. Оу҆клони́тесѧ ѿ менѐ, лꙋка́внꙋющїи, и҆ и҆спыта́ю за́пѡвѣди бг҃а моегѡ̀. рѕ҃і. Застꙋпи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ: и҆ не посрамѝ менѐ ѿ ча́ѧнїѧ моегѡ̀: рз҃і. Помози́ ми, и҆ сп҃сꙋ́сѧ, и҆ поꙋчꙋ́сѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ вы́нꙋ. ри҃і. Оу҆ничижи́лъ є҆сѝ всѧ̑ ѿстꙋпа́ющыѧ ѿ ѡ҆правда́нїй твои́хъ: ꙗ҆́кѡ непра́ведно помышле́нїе и҆́хъ. рѳ҃і. Престꙋпа́ющыѧ непщева́хъ всѧ̑ грѣ̑шныѧ землѝ: сегѡ̀ ра́ди возлюби́хъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑. р҃к. Пригвоздѝ стра́хꙋ твоемꙋ̀ плѡ́ти моѧ̑: ѿ сꙋде́бъ бо твои́хъ ᲂу҆боѧ́хсѧ. рк҃а. Сотвори́хъ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ: не преда́ждь менѐ ѡ҆би́дѧщымъ мѧ̀. рк҃в. Воспрїимѝ раба̀ твоего̀ во бл҃го, да не ѡ҆клевета́ютъ менѐ го́рдїи. рк҃г. Ѻ҆́чи моѝ и҆счезо́стѣ во сп҃се́нїе твоѐ и҆ въ сло́во пра́вды твоеѧ̀: рк҃д. Сотворѝ съ рабо́мъ твои́мъ по млⷭ҇ти твое́й, и҆ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ. рк҃є. Ра́бъ тво́й є҆́смь а҆́зъ: вразꙋми́ мѧ, и҆ ᲂу҆вѣ́мъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑. рк҃ѕ. Вре́мѧ сотвори́ти гдⷭ҇еви: разори́ша зако́нъ тво́й. рк҃з. Сегѡ̀ ра́ди возлюби́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑ па́че зла́та и҆ топа́зїа. рк҃и. Сегѡ̀ ра́ди ко всѣ̑мъ за́повѣдемъ твои̑мъ направлѧ́хсѧ, всѧ́къ пꙋ́ть непра́вды возненави́дѣхъ. рк҃ѳ. Ди̑вна свидѣ̑нїѧ твоѧ̑: сегѡ̀ ра́ди и҆спыта̀ ѧ҆̀ дꙋша̀ моѧ̀. р҃л. Ꙗ҆вле́нїе слове́съ твои́хъ просвѣща́етъ и҆ вразꙋмлѧ́етъ младе́нцы. рл҃а. Оу҆ста̀ моѧ̑ ѿверзо́хъ и҆ привлеко́хъ дꙋ́хъ, ꙗ҆́кѡ за́повѣдїй твои́хъ жела́хъ.

Сла́ва:

рл҃в. При́зри на мѧ̀ и҆ поми́лꙋй мѧ̀, по сꙋдꙋ̀ лю́бѧщихъ и҆́мѧ твоѐ. рл҃г. Стѡпы̀ моѧ̑ напра́ви по словесѝ твоемꙋ̀, и҆ да не ѡ҆блада́етъ мно́ю всѧ́кое беззако́нїе: рл҃д. И҆зба́ви мѧ̀ ѿ клеветы̀ человѣ́ческїѧ, и҆ сохраню̀ за́пѡвѣди твоѧ̑. рл҃є. Лицѐ твоѐ просвѣтѝ на раба̀ твоего̀ и҆ наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. рл҃ѕ. И҆схѡ́дища водна̑ѧ и҆зведо́стѣ ѻ҆́чи моѝ, поне́же не сохрани́хъ зако́на твоегѡ̀. рл҃з. Првⷣнъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, и҆ пра́ви сꙋдѝ твоѝ: рл҃и. Заповѣ́далъ є҆сѝ пра́вдꙋ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, и҆ и҆́стинꙋ ѕѣлѡ̀. рл҃ѳ. И҆ста́ѧла мѧ̀ є҆́сть ре́вность твоѧ̀: ꙗ҆́кѡ забы́ша словеса̀ твоѧ̑ вразѝ моѝ. р҃м. Разжже́но сло́во твоѐ ѕѣлѡ̀, и҆ ра́бъ тво́й возлюбѝ є҆̀. рм҃а. Ю҆нѣ́йшїй а҆́зъ є҆́смь и҆ ᲂу҆ничиже́нъ: ѡ҆правда́нїй твои́хъ не забы́хъ. рм҃в. Пра́вда твоѧ̀ пра́вда во вѣ́къ, и҆ зако́нъ тво́й и҆́стина. рм҃г. Скѡ́рби и҆ нꙋ́жди ѡ҆брѣто́ша мѧ̀: за́пѡвѣди твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ. рм҃д. Пра́вда свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ въ вѣ́къ: вразꙋми́ мѧ, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ. рм҃є. Воззва́хъ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, ᲂу҆слы́ши мѧ̀, гдⷭ҇и: ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ взыщꙋ̀. рм҃ѕ. Воззва́хъ тѝ, сп҃си́ мѧ, и҆ сохраню̀ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑. рм҃з. Предвари́хъ въ безго́дїи и҆ воззва́хъ: на словеса̀ твоѧ̑ ᲂу҆пова́хъ. рм҃и. Предвари́стѣ ѻ҆́чи моѝ ко ᲂу҆́трꙋ, поꙋчи́тисѧ словесє́мъ твои̑мъ. рм҃ѳ. Гла́съ мо́й ᲂу҆слы́ши, гдⷭ҇и, по млⷭ҇ти твое́й: по сꙋдьбѣ̀ твое́й живи́ мѧ. р҃н. Прибли́жишасѧ гонѧ́щїи мѧ̀ беззако́нїемъ: ѿ зако́на же твоегѡ̀ ᲂу҆дали́шасѧ. рн҃а. Бли́з̾ є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и, и҆ всѝ пꙋтїѐ твоѝ и҆́стина. рн҃в. И҆спе́рва позна́хъ ѿ свидѣ́нїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ ѡ҆снова́лъ ѧ҆̀ є҆сѝ. рн҃г. Ви́ждь смире́нїе моѐ и҆ и҆зми́ мѧ: ꙗ҆́кѡ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ. рн҃д. Сꙋдѝ сꙋ́дъ мо́й и҆ и҆зба́ви мѧ̀: словесѐ ра́ди твоегѡ̀ живи́ мѧ. рн҃є. Дале́че ѿ грѣ̑шникъ сп҃се́нїе, ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ не взыска́ша. рн҃ѕ. Щедрѡ́ты твоѧ̑ мнѡ́ги, гдⷭ҇и: по сꙋдьбѣ̀ твое́й живи́ мѧ. рн҃з. Мно́зи и҆згонѧ́щїи мѧ̀ и҆ стꙋжа́ющїи мѝ: ѿ свидѣ́нїй твои́хъ не ᲂу҆клони́хсѧ. рн҃и. Ви́дѣхъ неразꙋмѣва́ющыѧ и҆ и҆ста́ѧхъ: ꙗ҆́кѡ слове́съ твои́хъ не сохрани́ша. рн҃ѳ. Ви́ждь, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ возлюби́хъ: гдⷭ҇и, по млⷭ҇ти твое́й живи́ мѧ. р҃ѯ. Нача́ло слове́съ твои́хъ и҆́стина, и҆ во вѣ́къ всѧ̑ сꙋдьбы̑ пра́вды твоеѧ̀. рѯ҃а. Кнѧ̑зи погна́ша мѧ̀ тꙋ́не: и҆ ѿ слове́съ твои́хъ ᲂу҆боѧ́сѧ се́рдце моѐ. рѯ҃в. Возра́дꙋюсѧ а҆́зъ ѡ҆ словесѣ́хъ твои́хъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣта́ѧй коры́сть мно́гꙋ. рѯ҃г. Непра́вдꙋ возненави́дѣхъ и҆ ѡ҆мерзи́хъ: зако́нъ же тво́й возлюби́хъ. рѯ҃д. Седмери́цею дне́мъ хвали́хъ тѧ̀ ѡ҆ сꙋдьба́хъ пра́вды твоеѧ̀. рѯ҃є. Ми́ръ мно́гъ лю́бѧщымъ зако́нъ тво́й, и҆ нѣ́сть и҆̀мъ собла́зна. рѯ҃ѕ. Ча́ѧхъ сп҃се́нїѧ твоегѡ̀, гдⷭ҇и, и҆ за́пѡвѣди твоѧ̑ возлюби́хъ. рѯ҃з. Сохранѝ дꙋша̀ моѧ̀ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ и҆ возлюбѝ ѧ҆̀ ѕѣлѡ̀. рѯ҃и. Сохрани́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ всѝ пꙋтїѐ моѝ пред̾ тобо́ю, гдⷭ҇и. рѯ҃ѳ. Да прибли́житсѧ моле́нїе моѐ пред̾ тѧ̀, гдⷭ҇и: по словесѝ твоемꙋ̀ вразꙋми́ мѧ. р҃ѻ. Да вни́детъ проше́нїе моѐ пред̾ тѧ̀: гдⷭ҇и, по словесѝ твоемꙋ̀ и҆зба́ви мѧ̀. рѻ҃а. Ѿры́гнꙋтъ ᲂу҆стнѣ̀ моѝ пѣ́нїе, є҆гда̀ наꙋчи́ши мѧ̀ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ. рѻ҃в. Провѣща́етъ ѧ҆зы́къ мо́й словеса̀ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑ пра́вда. рѻ҃г. Да бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ є҆́же сп҃сти́ мѧ, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆зво́лихъ. рѻ҃д. Возжела́хъ сп҃се́нїе твоѐ, гдⷭ҇и, и҆ зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ є҆́сть. рѻ҃є. Жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ моѧ̀ и҆ восхва́литъ тѧ̀: и҆ сꙋдьбы̑ твоѧ̑ помо́гꙋтъ мнѣ̀. рѻ҃ѕ. Заблꙋди́хъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆вча̀ поги́бшее: взыщѝ раба̀ твоего̀, ꙗ҆́кѡ за́повѣдїй твои́хъ не забы́хъ.

Сла́ва:

По з҃і-й каѳі́смѣ, Трист҃о́е. И҆ по Ѻ҆́ч҃е на́шъ:
Та́же тропарѝ, гла́съ в҃:
[edit]

Согрѣши́хъ къ тебѣ̀ сп҃се, ꙳ ꙗ҆́кѡ блꙋ́дный сы́нъ, ꙳ прїими́ мѧ ѻ҆́ч҃е ка́ющагосѧ, ꙳ и҆ поми́лꙋй мѧ̀ бж҃е.

Сла́ва: Зовꙋ̀ къ тебѣ̀ хрⷭ҇тѐ сп҃се, ꙳ мытаре́вымъ гла́сомъ: ꙳ ѡ҆чи́сти мѧ̀ ꙗ҆́коже ѻ҆́наго, ꙳ и҆ поми́лꙋй мѧ̀ бж҃е.

И҆ ны́нѣ: Бцⷣе, не пре́зри мѧ̀, ꙳ тре́бꙋюща застꙋпле́нїѧ твоегѡ̀: ꙳ на тѧ́ бо ᲂу҆пова̀ дꙋша̀ моѧ̀, ꙳ поми́лꙋй мѧ̀.

Гдⷭ҇и поми́лꙋй, м҃. и҆ мл҃тва:
[edit]

Влⷣко гдⷭ҇и вседержи́телю и҆ тво́рче всѣ́хъ, щедро́тъ ѻ҆ц҃ъ, и҆ млⷭ҇ти бг҃ъ, ѿ землѝ созда́вый человѣ́ка, и҆ показа́вый є҆го̀ по ѡ҆́бразꙋ твоемꙋ̀ и҆ по подо́бїю, да и҆ тѣ́мъ просла́витсѧ великолѣ́пое и҆́мѧ твоѐ на землѝ, и҆ и҆сто́ргнена ᲂу҆́бѡ престꙋпле́нїемъ твои́хъ за́повѣдей, па́ки на лꙋ́чшее возсозда́вый є҆го̀ во хрⷭ҇тѣ̀ твое́мъ, и҆ возведы́й на нб҃са̀: бл҃годарю́ тѧ, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆мно́жилъ є҆сѝ на мнѣ̀ вели́чїе твоѐ, и҆ не пре́далъ мѧ̀ є҆сѝ врагѡ́мъ мои̑мъ въ коне́цъ, и҆сто́ргнꙋти мѧ̀ и҆́щꙋщымъ въ про́пасть а҆́довꙋ: нижѐ ѡ҆ста́вилъ мѧ̀ є҆сѝ поги́бнꙋти со беззако́ньми мои́ми. ны́нѣ ᲂу҆́бѡ, многомлⷭ҇тиве и҆ любобл҃же гдⷭ҇и, не хотѧ́й сме́рти грѣ́шнагѡ, но ѡ҆браще́нїѧ ѡ҆жида́ѧй, и҆ прїе́млѧй, и҆́же низве́ржєнныѧ и҆справлѧ́ѧй, сокрꙋшє́нныѧ и҆сцѣлѧ́ѧй, ѡ҆братѝ и҆ менѐ къ покаѧ́нїю, и҆ низве́рженнаго и҆спра́ви, и҆ сокрꙋше́ннаго и҆сцѣлѝ: помѧнѝ твоѧ̑ щедрѡ́ты, и҆ є҆́же ѿ вѣ́ка твою̀ непостижи́мꙋю бл҃гость, и҆ моѧ̑ безмѣ̑рнаѧ забꙋ́ди беззакѡ́нїѧ, ꙗ҆̀же дѣ́ломъ и҆ сло́вомъ и҆ мы́слїю соверши́хъ, разрѣшѝ ѡ҆слѣпле́нїе се́рдца моегѡ̀, и҆ да́ждь мѝ сле́зы ᲂу҆миле́нїѧ на ѡ҆чище́нїе скве́рны мы́сли моеѧ̀. ᲂу҆слы́ши гдⷭ҇и, вонмѝ чл҃вѣколю́бче, ѡ҆чи́сти бл҃гоꙋтро́бне, и҆ ѿ мꙋчи́тельства во мнѣ̀ ца́рствꙋющихъ страсте́й, ѻ҆каѧ́ннꙋю мою̀ дꙋ́шꙋ свободѝ: и҆ не ктомꙋ̀ да содержи́тъ мѧ̀ грѣ́хъ, нижѐ да возмо́жетъ на мѧ̀ бори́тель де́мѡнъ, нижѐ къ своемꙋ̀ хотѣ́нїю да веде́тъ мѧ̀, но держа́вною твое́ю рꙋко́ю, є҆гѡ̀ влады́чества и҆схи́тивый мѧ̀, ты̀ црⷭ҇твꙋй во мнѣ̀, бл҃гі́й и҆ чл҃вѣколюби́вый гдⷭ҇и, и҆ всего̀ твоего̀ бы́ти, и҆ жи́ти мнѣ̀ про́чее по твое́й бл҃говолѝ во́ли. и҆ пода́ждь мѝ неизрече́нною бл҃гостїю, се́рдца ѡ҆чище́нїе, ᲂу҆́стъ хране́нїе, правотꙋ̀ дѣѧ́нїй, мꙋдрова́нїе смире́нное, ми́ръ помыслѡ́въ, тишинꙋ̀ дꙋше́вныхъ мои́хъ си́лъ, ра́дость дꙋхо́внꙋю, любо́вь и҆́стиннꙋю, долготерпѣ́нїе, бл҃гость, кро́тость, вѣ́рꙋ нелицемѣ́рнꙋ, воздержа́нїе ѡ҆бдержа́тельное, и҆ всѣ́хъ мѧ̀ бл҃ги́хъ плодѡ́въ и҆спо́лни, дарова́нїемъ ст҃а́гѡ твоегѡ̀ дх҃а. и҆ не возведѝ менѐ въ преполове́нїе дні́й мои́хъ, нижѐ неиспра́вленꙋ и҆ негото́вꙋ дꙋ́шꙋ мою̀ восхи́тиши: но соверши́ мѧ твои́мъ соверше́нствомъ, и҆ та́кѡ мѧ̀ настоѧ́щагѡ житїѧ̀ и҆зведѝ, ꙗ҆́кѡ да невозбра́ннѡ проше́дъ нача̑ла и҆ вла̑сти тьмы̀, твое́ю бл҃года́тїю ᲂу҆зрю̀ и҆ а҆́зъ непристꙋ́пныѧ твоеѧ̀ сла́вы добро́тꙋ неизрече́ннꙋю, со всѣ́ми ст҃ы́ми твои́ми: въ ни́хже ѡ҆ст҃и́сѧ, и҆ просла́висѧ всечⷭ҇тно́е и҆ великолѣ́пое и҆́мѧ твоѐ, ѻ҆ц҃а̀, и҆ сн҃а, и҆ ст҃а́гѡ дх҃а, ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ, а҆ми́нь.


  1. ꙾въ пꙋтѝ꙾
  2. ꙾размышлѧ́ти бꙋ́дꙋ꙾
  3. А҆леѯ.: моє́ю꙾
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work was published before January 1, 1929, and is in the public domain worldwide because the author died at least 100 years ago.

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work was published before January 1, 1929, and is in the public domain worldwide because the author died at least 100 years ago.

Public domainPublic domainfalsefalse