Васенцэ аськолкс (1925)/Мэненць - танга повсь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Васенцэ аськолкс. Мокшонь пьессат, эрзянь кэльста ётафтозень И. Бондяков.  (1925) , translated by Бондяков, Иван Яковлевич
Мэненць — танга повсь (Фкэ лисемаса) by Чесноков, Фёдор Маркелович
Васенцэ аськолкс. Мокшонь пьессат. Эрзэнь кэльста ётафтозень И. Бондяков. — Москва: Центральное издательство народов СССР, 1925. — с. 47—56
Эрзянь кяльса: Совсем менькшнесь — таго понгсь, 1 действиясо (газета «Якстере теште», № 10, 6 апреля 1924 г.)

[ 47 ]

МЭНЕНЦЬ —
ТАНГА  ПОВСЬ.
(ФКЭ  ЛИСӖМАСА).
[ 49 ]
Наԕкси  ломатнэ.
Галдо̆ру Сёма — 30 кизо̆са алэ. Колма недэлят, ёта ы̆рьвэесь. Авань пула...

Дунэ — авац. Тусь ы̆рьвакс пекиста.

Марэ — сяка велэнь сирэ стӗрь. Шачфць аф кунара Галдо̆ру Сёмань эзда.

Ивано̆рэсь — сусед ава, идь маԗта.

Тевсь Галдо̆ру Сёмань куца, шинь кучкада.

 

 
[ 51 ]
Мэнӗнец — танга   повсь.
(ФКЭ ЛИСЕМАСА).

(Тевсь улсь Галдо̆ру Сёмань куца, шить. Сувай Сӗма, кэцо̆нза нула потмо̆с ашкотф пиже иднэ).

Сёма. Коста тэ? Кода тяза повсь? Кие бы̆ди теень ёрдазэ. (Ваннды идьморть шаманяс). Мезэ-шта — цёранэ ы̆ли стӗрнэ? Ох, ципканэзэ, кие бы̆ди тонь деяцэ. (Ваны вальмава). Тэ сон... тэ Марэ ёрдазэ... Уԕка гразэсь сембэ, што̆ ёрдасы идьморть вальмэ ало̆н. Сянгса тэчи якай сембэ тияк. Монцӗнь бабазэ тэни нэендерясы — юмань... пондасамань. (Ваннды идьморть лангс). Уло̆няц — монь, во чисты пэчатӗндаф. Эх, цёранэй, тонь алэцэ вӗдь монан, тон ведь иднэсь моннят... Кода тэни азса Дуняшанди? Шаво̆нцамань... Мезэ тяза уль, а сонь аф ёрдасак, сон моньцӗнь. Анан авазӗнь кэцта пращение. «Дуняша, мэрьган, шумуван... прастиндамак.... иднэсь монь, мэрьган, трясаськ дай...» Ох, пэк и кэжией. Аделасамань, видэ ваймо̆с. Уԕкацӗнь лаца тяза кэжие... Коцькаргать прязо̆н кайсесы!... (Кие-бы̆ди кеньчкс фтала маряви сама). Сай-ы̆лэ, эряви кэшӗмс. (Кэши идьморть эса цюлану). Аяф, тяста сон сразу мусы... Юмань... (Канцы кравади, пуцы ор потмо̆с). Тяза пижакад — юмафцамань эста.

(Сувай авац Дунэ. Сёма ты̆рнаты).

[ 52 ]Дунэ. (Кэжиста). Ломатть работахть, а тон куца ловажацень таросесак. Тефненди сельмэ марёкне аф нэихть. а аватнэнь мелэ паньцӗма тонь кы̆рьдӗдэзь. Ах, авань пула, усксеви пинэ!... Омбо̆цесь вона — сукась Марэ... Тэчи шиньперьф тяса шаро̆нды. Анцяк марс содо̆ндо̆мсо̆тада ди оматти прэннтень лангс. (Ивади). Коцькаргать прязт синнеса, сатана...

Сёма. (Салава варжаксны итть шири). Тяза пижакад... эста хуть вальмава комо̆тть и сяда мелэ вестенгэ тят сашо̆нда.

Дуня. Танга якать Марэнди. Праклятай! Мзярда тон лоткат, урадмась сэво̆нза, ава ланга якамо̆да! Юмань маԗто̆нза... (Аварьгады).

Сёма. Дунэ, Дуняша, прастиндамак... Мон пандэ, тяда башка ково̆нга аф молян. Изень яка...

Дунэ. Изеть яка... А месть-ы̆на тяса сэ стамсь-тяфтамсь сембэ шаро̆нды? Мон саян-ы̆лэ, а сон тусь вальмэ алда... Мон, пово̆ндэрэй тяста, фкаво̆к прязо̆нза аф кадан шэерьнэ, казьфо̆нзо̆н калафцаень...

Сёма. (Салава). Господи, юмань... Тяза пижакадь идьморсь, ну... эста мон тяста ласько̆зь тэйса.

Дунэ. Нать прязт ётт — прэвийхть-кэ аф сэввихть копо̆на прэ...

Сёма. Дунэ! Дуняша, прастиндамак! Пандэ, ково̆нга тяда башка аф молян. Шэкс сотф пинекс карман эряма... Анцяк тэни прастиндамак. (Прай пильго̆зо̆нза). Дунэ, минь ули-ни идьнэнӗськэ, сон тяса... кандо̆зь... Трясаськ... идьнек сембэ сяка аш.

Дунэ. Ах, тосто̆нга тов шуво̆нза! Итть кандо̆зь? Мон тейть нэфтян идь! (Кундасы Сёмань прэ-понада и ускси эсонза). Тон итть перьф-пэлдэ каннят, а мондеень синь трямо̆с!... Мон тейть нэфтян тряма! Цэ-во, цэ, цэ... сатана!

[ 53 ]Сёма. (Мэнць). Дунэ, Дуняша, прастиндамак... Ор потмо̆са иднэсь... Понац-ка монь... Уло̆няц-ка, шаԕко̆няц-ка монь лацо̆н. Вӗдь сон монь, Дуняша, сонь аф ёрдасак!

Дунэ. Уло̆няц-ка, шаԕко̆няцка... Мон нэфтян тейть шаԕко̆нэ! (Сувай цюлану коцькарганкса.)

Сёма. (Веши ворьго̆дьмо̆да). Дунэ, Дуняша. прастиндамак.

(Сувай Ивано̆рэсь, сусед ева).

Ивано̆рэсь. Оспо̆ди сусу христе, тинь месть воевандатада? Шумбратад—эрятад!

Сёма. Ватт, Ивано̆рэсь, томбай эсо̆н.

Дунэ. Праклятай! Танга Марень маԗта улсь. Ломандӗнгэ аф-ы̆лэ визди. Юмань маԗто̆нза! Шинек-венек марса усксевихть.

Ивано̆рэсь. Пандяда-ни, сирэ ётт-прэвихть сэво̆да-ни. Дунэ, тон монь идьморо̆зень изийть нэй? Идь-ваннизэ кадо̆зэ, мезякай, тинь вальмэ ало̆нтт, сонць, синдись синьца, тусь наԕксема. И юмась идьморсь... Пелян тува нефцы.

Сёма. (Кенэнць. Пеедезь Дунэнди). Эх шава прэ! Эсо̆т васькафнӗнь, а тон ецят тюрьма. Разди тиян мон станэ... Идьморть, Ивано̆рэсь мон кепо̆дие. Вона сон, краваца ор потмо̆са.

Ивано̆рэсь. Вай, Сёма, спасиба! А мон сэшкава эво̆день, сяко̆нь вантт ы̆ли тува ыли пинэ сэзӗнцы. Кувать ы̆ли. (Кравацта сэвсы итть и туй).

Дунэ. Пэльдись пэльдӗнза! Анцяк траво̆ндат эсо̆н. Работама сельмо̆тнэ аф нэихть! Идол!

Сёма. А тон коцькаргать скарей кундайть. Мон рахсян, а тонь проксцэ. (Озай моркш ваксс).

Дунэ. Цебэԗть рахсематнэ. А месть ы̆на Марэ тияк ниԕьцэй. Визьксо̆ц-ка аш. Мон пови кэдӗзо̆н...

[ 54 ]< Cтр. 54, которая отсутствует в скане книги. — примечание редактора Вики-библиотеки. >

[ 55 ]< Cтр. 55, которая отсутствует в скане книги. — примечание редактора Вики-библиотеки. >

[ 56 ]
лисӗндихть синь эсо̆нок. Эрэсь маԗтот ши ди каттанза. Тэ разди эряф!.. Авадо̆нза кемонь, сембо̆нь маԗта эрэй. А тон идӗнзо̆н трякшнийть... (Сы̆ԗкай, кочкасыень паршиензо̆н).

Сёма Дунэ, тяда башка мон аф карман тяфта тиендема. Пандэ...

Дунэ. Ворть тейстон, тува! Тоньфто̆мо̆т-ка прэзэ тряви. Туян эздо̆до̆т. Эсь прэзэ тряви, а итть трямо̆с кармат пандо̆ма. Тэчи-кигэ аде Савету, яфтама. Аф эряват... Аԗт, усксӗвт аватнень маԗта, теень аф эряват.

Сёма. Дунэ, тят тушӗнда... Мон пандэ...

Дунэ. Ворть, тяк паньчсэ пинӗнь куркцӗньгэ. Туян! (Вачкасыень паршиензо̆н мэшокс и туй). Моԕть Савету. Яфтама. Лядыкснень инкса саян алэзӗнь алашаса.

Сёма. Дунэ, Дуняша! Тят тушенда... Тусь... Ох-хо-хо... Кадмань. Кода мон тэ визксть кы̆рьца? Тэни сембэ рахсема кармахть лангсо̆н. Аш кода ули ломань ёткс лисемс... Идьмоԗнэ кармахть мельгат урёвама... Авазэ монь кадмань! Мес монць сонь изие кад?..

Аф кунара-бы̆ла ы̆рьвэйсӗнь, аньцяк колма недэленят маԗто̆н эрэсь... Тэни аф ы̆рьвэявон нингэ весть. Кие теень тэни моли? Пантфто̆ма итьненди нингэ кармахть! Ох, Сёма, Сема! Пово̆ть васто̆зт...

Спасиба нингэ колмо̆цесь ашо̆ль! Тапсӗльмазь колмо̆ннест!... Куло̆зенгэ мато̆лезь!...

 

Занавес.

 

Пец.

 
 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:
Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1938 году и был посмертно реабилитирован в 1957 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2028 году.

The author died in 1938, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 80 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8D_%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D1%81_(1925)/%D0%9C%D1%8D%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8C_-_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C

Translation:
Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[2]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1938 году и был посмертно реабилитирован в 1958 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2029 году.

The author died in 1938, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 80 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8D_%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D1%81_(1925)/%D0%9C%D1%8D%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8C_-_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C