Колхозонь эряф/1935/04/Матовсь кяжец/Переса

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1935), № 4 (22) Апрель ков edited by Илькинов И. Д., Бебан М. А.
Матовсь кяжец. Переса by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисеньди кавксоце кизось, эрь ковти весть. — № 4 (22) Апрель ков, 1935 к. — с. 13—15

[13]

ПЕРЕСА

Пересь пяшкся...
Тяляй нароць,
Тялямс сьорось
Курок эряви.
„Молотилкать
Лама пароц —„
Лаврань пилес
Вайгяль маряви.
— Молотилкать,
Тяза, тяза!..
— Цебярь. Тячи

[14]

Скирдась тяляви...
— Эй, Ванюша!
Тракторсь таза?
— Вишкста максомс
Виец эряви...
Кепоць пульсь
Менельти качамкс,
Молотилкась
Сетьмоть лазозя.
Пейю кургонц
Пулфта ярхцамс
Вача ломанькс
Келес панжозя.
— Ваня, оттнень
Тяйте “тюрьфня„,
Тракторть мельгя
Лацкас ванода.
Кятта—кяц
Комотьфнесть пулфнень
Скарей усфти
Кескафт канеда
„Кали сембе
Тяляйхть марса,
Кали ськамон„
Лядонь велети...
Шарыхть дупне
Лаврань пряса, —
— Лядоть, — юваць
Тракторсь пиленцты.
Изь думсекшне
Лаврась тячимс,
Што сокайхне
Марса пуромихть,
Пуворьфу и
Сузу кяцост
Марстонь эряф
Тиймос уромихть.
Кафта недьлят
Валонць пиземсь,
Кирнесь наротть,
Начконцть сьоротне.
Сянкса тячи
Сембе тяляйхть,
Тяляйхть вишкста,
Шерьхкихть капатне.
Якай Яшусь
(Предколхозась)
Атя мацикс
Чекай—пеечни.
Тяни сонь
Седиец озась —
Тяляма пинксь
Келес келемкшни.
— Кода, Коля,
„Ким“ бригадась,
Мярьгат молись
Сон инь инголя?...
Колять инкса
Пшкяць Агась:
— Лафту алус
Капать синдемя.
„Ким“ бригадась,
Яшу батяй,
Комсомолста
Пуроптф, кемокстаф.
Эх, минь вийнеськ
Лама фатяй! —
Шумордазя
Агась кемоста.
Нежець Лаврась
Тинькнень малас,
Палыхть кяжса
Равжа сельмонза.
„Сембонь кяцтон
Колхозсь салась...
Пуроптыенц
Синдемс пильгонза.„
Озась. Арьси
Етась эряфть,
Коцорф ноляйхть
Шура пеенза.
Шинять лембоц
Люпштась, веляфць...
Аф кулихть ни
Вайгяльхть пиленза...
Вов сон ащи
Тингонц ваксса,
Ваны, кода
Тялехть сьоронзон;
Ваны, штоба
Тялельхть лацкас,
Афльхть синня
Мяленц, коронзон
Тингонц перьфка
Озсефт капат,
Прясна сатнихть
Менельть зерензон...
Вона, тьосса
Вельтяхть лапазть...
Каврась сурмась
Сельмя керензон.
Ваны, ава
Велеть ширдя,
Пильгонь синьдезь
Ласьки перети.
Пачкоць. Лякозь
Пшкяць: „Терди...
Куду... пристофсь...

[15]

Пялес иретьф ни„...
„Мон туян, —
Ранкстась Лаврась, —
Шумордасать,
Ворафть понжафнесть
Юфнень лапазть
Алу марасть,
Тялонди синь
Тейнь кондястихть“.
Мярьксь и тусь...
Тусь и Каврась,
Мирьденц мельгя
Моли — кенердай
Ох, ох, ох, ох!
Оцта тарватф...
Пинесь—алясь
Тянь аф верондай...“
Пачкоцть. Куца
Учси инжись,
Кияксть ланга
Каньзерфць кямонзон...
Шумбра, Лавра!
Тейть инжикс“
Озасть, ламось
Азонць мялензон.
Шра ланкс
Появасть шеняпт,
Самоварске
Шинтьфонц ноляй ни.
Вилка эземс
Кяцост шевнят...
Симихть... „Мярьгат,
„Молят Волянди...“
Вов Володяц,
Варшси шашканц,
Повфтась паготт
Лафту прязонза.
Пшкяць: „Аляй,
Мон вдь акшан...
Курок сайхть
Калчакть атрядонза!..“
Тусь... Кули:
Серьгятьк Лаврань“...
„Панчфтость утомть!“
„Яшу марясак?“
Сон эсь воля
Сьора кармай...“
„Келептк куркцень!..“
„Таргасть варяста!..“
Ваны панжозь,
Утомть кенькшнень
Марохть сьоронц
Усфс и кескавга...
Седиц Маряй,
Бта кенчса
Нефтихть... сонцень —
Пси урмась калгай...
„Трах!“
И кудонц
Шобдась таваць,
Ляпияфнихть
Ваймонц качамса...
Тоса толса
Пидевсь шамац...
Менельть лазонць
Кайги атямась...
Сргозсь...
Шись ни валгонць,
Лядыкс валдонц
Педей менельгя,
„Трах—трах!“
Тракторсь
Сетьмоть калги.
„Ах-ах!“ паксясь
Кани ся мельдя.
— „Ким“ бригадась
Васень васца,
Вельф эсь планонц
Сон ни пачфтезя — ,
Корхтай Яшусь...
— Мингя сацаськ! —
Омбоцеськя
Валонц азозя.
Кепси, озси
Пульсь тинкть ланга,
Понжафцть росьнень,
Гайняй веелкась.
Пяшкоцть розьса
Кемонь крандаст...
„Марстонь утомс, —
Пишкоцть, — веляфцаськ!!!
„Йотась пинкнень
Тят монь улельхть, —
Арьси Лаврась
Куду молемста, —
Тяни каршозон
Синь тюрихть...
Шавихть эсон
Комсомолецссна.
Машфтомс тракторть,
Плхтамс переть,
Тяза ляд
Фкявок капаня.
Кемя вийснон
Толса керемс!
Шава кяца
Тя вить кацайня...“