Колхозонь эряф/1933/21-22/Тядясь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 21—22 № Ноябрь ков edited by Шестов Н. С., Путилин Н. М.
Тядясь by
авторсь: Максим Горький, мокшекс ётафтозе: Черапкин, Иосиф Григорьевич
Колхозонь эряф. Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитетсь. Лисенди 6 це кизось эрь ковти кафксть. — 21—22 № Ноябрь ков 1933 киза. — с. 42—45
 
[42]
М.  Горький.

ТЯДЯСЬ
„МАТЬ“  романць  мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкин.
(Ушотксоц ингольдень №№ га)

— Знамять тон канцак? — сетьмоста кизефц стирьсь.

— Мон.

— Ся тевсь, кочкаф ни?

— Да. Тя монь правазе.

— Тага тюрьма!

Павел из корхта.

— Тон щать.,. — кармась стирьсь корхтамада лоткась.

— Мезе? — кизефц Павел.

— Лиянди ся тевть максолить...

— Аф! — вайгялюста мярьксь сон.

— Арьсека, — тяса сембе мельгат молихть, тонь кельктядязь!.. Тон ды Находкась — васеньце ломатьтнетяда тяса, — мзяра тев тийхтядятинь воляса зрямста, — думандака! А вдь сянкса тонь патьтядязь, — ичкози, ламос!

Тядяти марявсь, што стирьть вайгяльса лисеньди содаф седи ризф—тоска ды пелема. Ды Сашань валонза кармасть седиезонза прашендома, кода эйкс ащи кельмя ведень крупнай каплят.

— Аф, мон стане тиян! — мярьксь Павел. — Сяда мон мезденгя аф атказан.

— Даже, кда мон карман эняльдемя?..

Друг Павел кармась эрязта корхтама и кода бди строгайста.

— Теть аф эряви станя корхтамс. — месть тсн? Теть аф эряви!

— Мон ломанян! — сетьмоняста мярьксь стирьсь.

— Пара ломанят! — тожи сетьмста мярьксь Павел, но кода—бди особеннайста, бта ваймоц потмозонза эзь тяльгондя, корхтазевсь Павел. — Тейне пяк ужель ломанят, и — сяс... сяс аф эряви станя — корхнемс.

— Прощай! — мярьксь стирьсь.

Стирьть кочкерянзон тостиемаснон коряс тядясь шарьхкодькшнесь, што сон тусь почти ласькозь, Павел лиссь мельганза пирьфи.

Стака, люпштай пелема матразе тядять мяштенц. Сон лац изезе шарьхкотькшне, мезень кувэлма корхтасть, но седиец марязе, што инголи сон ученцы горя.

— Месть сон мялец тиеньдемс?

Павел мрдась Андрей мархта; хохолсь корхтась, соньць прянц шуказе:

— Эх, Исайка, Исайка, — месть мархтонза тиеньдема?

— Эряви максомс совет теенза, штоба кадолезень тяфтама тевонзон! — кяж вельдя пщкяць Павел.

— Паша, мезе мяльце тиеньдемс? — кизефтезе тядясь, соньць прянц нолдазе.

— Мзярда? Тяниек?

— Майнь Васеньце... Майнь Васеньце шиста?

— Ага: — пяйщкоць Павел, алгак вайгяльхть. — Мон канцан знамянькень, — карман молемя мархтонза сембода инголи. Сянкса щать монь озафцамазь оду тага тюрьмав.

Тядять сельмонза псилгоцть, кургозонзонга явондась афпара коськома, цьорац сявозе кяденц, судердазе.

— Ся эряви, шарьхкотть!

— Мон мезевок аф корхтан! — пщкяць тядясь, валомня прянь кеподезь. Ды коста васьфтезень цьоранц вандолды упрям сельмонзон, меки комафтозе прянц.

Цьорац нолдазе сонь кяденц, куфксць ды кармась кариндазь корхтама:

— Аф лажнамаль теть, а кенярьдемс эряволь. Мзярда улемя кармахть стама тядятьне; конат кулома кучсазь идьснон кенярьдезь?..

— Гоп, гоп!, — ордажста кармась хохолсь корхтама. — Тусь ласькозь попоньке, сумань полонц кундазе!..

— Разве мон корхтан мезевок? — тага мярьксь тядясь. — Мон теть аф шорян. А кда ужелят тейне, — тя—ни тярянь!..

Цьорац аерц ваксстонза, ды тядясь марясь казяма, оржа валхт:

— Ули кельгома, конац шоряй ломаньть эрямаса...

Трнатозевсь тядясь, пельсь, што сон азы тага мезевок седиень аерфты, сон эрязта корхтазевсь:

Аф эряви, Паша! Мон шарьхкоцан — илякс теть аш кода, — ялгатнень инкса...

[43]— Аф! — мярьксь сон. — Мон тянь — эсь инксон.

Кенкш ланкс арась Андрей — сон кенкшта сериель ды тяни, эсонза ащемста, кода рамкаса, афлац мяньдезень плманжанзон, сияк фкя лафтувонц мархта нежець касякти, а омбоцеть, прянц ды сялдалдазонц лифтезень инголи.

— Тон лоткалеть шотнамда, господин! — мярьксь сон, сияк кяжиста лоткафтозень шаманц ланкс эсь лисьф сельмонзон. Сон похожаель кев лазфста няеви нетьказонь пяли,

Тядять сашенць аварьдемац. Сияк ашель мялец, штоба цьорац няелезень сельмя ведензон, сон вдруг моторгоць:

— Вай, авакай, — юкстайне мон...

Ды лиссь кудынголи. Тоса, трхцадезе прянц уголти, ды макссь воля эсь седи ризфонь селмя ведензонды ды аварьць салава, вайгельфтемя, юмсесь эрьгатць станя, кода пта синь мархтост шудель вероц седистонза.

А аф тангоцта пекстаф кенкшть пачка лангозонза мольсть спорямань глухой вайгяльхне:

— Тон мес, — эсь лангозт кенярькшнят, сон муцясак? — кизефнесь хохолсь.

— Тонь аш праватне тяфта корхнемс! — пшкяць Павел.

— Пара улелень мон теть ялгась, кда афолень кашторда, тонь глупай, сявань комотнематнень ланкс ваномок! тон мезеньди сянь азыть? Шарьхкодят?

— Эряви прокс кемоста мярькондемс даськя, афськя!

— Нянь теенза?

— Сембоньди! Аф эряви тейне аф кельгома, аф дружба, конац кярьмотькшни пильгост, кирьнетянза...

— Герой! Нардак шалхкцень! Нардак, ды арт, азыть нянь сембонь Сашеньканди. Нят теенза эрявольхть азомс.

— Мон азыне!..

— Так? Васькафнят! Тенза тон корхтать ласковайста, теенза корхтать лестязьня, мон изине маря, а — содаса! А тядядень инголе геройкс шицень няфнесак,.. Шарьхкоть, сява—боран, — грош питнец тонь героизмацень!

Власова эрязта кармась нарнемост сельмя ведензон эсь шчекаланкстонза. Сон эвоц, што хохолсь обижасы цьоранц, эрязта панжезе кенкшть ды, кухняв сувама йоткть, соньць трнаты, седиец пешкся горяда ды пелемада, оцю вайгяльхть корхтазевсь;

— У—у, якшама! А — тунда...

Тевфтеме вастта васц кухняса разнай вещань путнезь, старандась сон, штоба афмарявикс тиемс комнатаста алгак корхтай вайгяльхнень, сяс сяда оцю вайгяльхть корхтась:

— Сембе васць полафтовсь — ломатьтне сяда псилгоцть, ушесь сяда якшамгоць. Тьнярс, тя пинкть ушесь — лямбе, меньльса аш фкя туцянявок, шиня...

Комнатаса лоткасть кархтамда. Тядясь лоткась кухнять кучкас, кармась учендома.

— Марять? — кулевть салаваня кизефтемац хохолть. — Тя эряви шарьхкодемс, шайтан! Тяса, тонь корязть сяда лама паршида.

— Чайняда сиптяда? — тякатонь вайгяльса кизефць тядясь. Ды ответонь апак учт, штоба сьопомс ся трнатомать, пяйшкоць:

— Мес тя тяфта, конашкава палонь мон!

Теенза валомня лиссь Павел. Сон ванць сельмалга, мзелдозь, конац виноватайста трнаць трванзон ланска.

— Прости, тядяй! — аф оцю вайгяльхть мярьксь сон — мон кингя цьорошкан, — дуракан...

— Тямак токся тон мон! — тоскавазь пяйшкоць тядясь, а соньць сияк цьоранц прянц мящтенц ваксс люпштазе. — Тят корхта мезевок! шкай ванонзат — эрямась тон — тевсь тонь! Но тяк токся, седиезень. Разве кирьди тядясь апак ужяльтть? Аф кирьди. Сембе ужельхть моньдине! Сембе тинь-роднойхтяда сембе достойнайхтяда! И кие ужельттядязь — моньдедон башка?.. Тон няйсак, тонь мельгат — лиятне, сембонь кадозь, тусть... Паша!

Тарсь тядять мящцэнза оцю, пси арьсема, пацяяфнезе седиенц тоскавамань пара мяльса, муцяфонь кенярьдемаса, но сон эзь мушенда валхт ды эсь аф корхтавомань муцявомасонза, кядень яфиема йоткть, ванць цьоранц шамас, маряви оржа урмав, палы сельмоса...

— Лад ина тядяй! простиндамак, — няйсак моньцькя. — моторць сон. прянь нолдазь ды мзелдома мархта, йотамбачк варжаксць лангозонза, лезць, шири ванозь, виздесь, но кенярьдьфста:

— Тянь мон аф юкстаса, честное слово!

Тядясь аерфтазе сонь эсьстонза ды, комнатав варжакснемок, мярьксь Андрееньди эняльдезь-ласковайста:

[44]— Андрюша! Тон тяк урксне сон! Тон, конечно, сяда сирят...

Тядять шири копорь ащезь ды апак срьхкак вастстонза, хохолсь страннайста ды смешнойста уркоць:

— У-у-у! карман сядонга уркснемонза. Да нингя пикссемонза карман.

Тядясь нежець хохолть ваксс, соньць венептезе кяданц, ды корхтась:

— Пара ломанезят,..

Хохолсь шарфць, комафтозе прянц, пта бука, ды, фталонза кядензон курмоштамок, йотась ваксканза кухняв. Тоста кайгозевсь сонь потмова пеедемаса вайгялец:

— Ворьготть, Павел, штоба мон тон пряцен афолине суска! Тя мон шутендан, неньга, тон тят веронда! Ва мон пуцан самоварть. Да! Углят-ни мингя... Начкт, шайтатноньди синь.

Сон лоткась кархтамда. Коста тядясь лиссь кухняв, сон кияксса озадоль, самоварть уфсезе. Сонь лангозонза апак ватт, хохолсь ушедозе тага:

— Тон тят пель. — мон сонь аф токаса! мон ляпан, кода перяф ряпс! ды мон... эй, тон, герой, тят кулхцонда, мон сонь келькса! Но мон жилетканц сонь аф келькса! сон, ванцак, шчась од жилетка, и сон пяк тусь мелезонза, вага сон якай, пеконц лихтезе, и сембонь тутмиесыне: а ваность, кодама пара монь жилетказе!? Сон пара, виде но мезенкса тутмиемс сяфтомонга тесна.

Павел, пеетькстамок, кизефтезе:

— Ламос нингя мотордома кармат? Весть ваткайть киськезень ды сатоль-ни!

Кияксса озда ащезь, хохолсь венептезень пильгонзон самоварть кафцкя бокованза ды ванць лангозонза. Тядясь ащесь кенкш ланкса, ласковайста и лажназь лоткафтозень сельмонзон покаряв шовоненц ланкс Андреень ды кувака, мяньтьф сялдазонц лангс. Сон яфодезь ронгонц фталу, нажедезень кядензон кияксти, варжаксць тядять лангс ды чпряма йоткть, аф пяк вайгялюста мярьксь:

— Пархтада тинь ломатьтне, да!

Павел комась кундазе сонь кяденц.

— Тят тозеря! — потмораста мярьксь. — Тяфта тон монь прафцамак...

— Кинь эзда визделготкшнетяда? — лажназь пшкяць тядясь. — Палаледя фкяфкянь, кельголедя тангоцта тангоцта...

— Мяльце? — кизефць Павел.

— Можна! — отвечась Хохолсь, стяма йоткть

Тянгоцта кельгомя керьмодемок, синь секундашка педезь педьсть — кафта ронкт фкя ваймя, конац псиста палсь дружбань толса.

Тядять шамава шудесть селмя ветьть, тяни-ни тежденят. Синь нардама пачкаст, авась виздезь корхтась:

— Кельксы авась аварьдеманц, горятингя аварди!.. радость-тиньгя аварди!..

Хохолсь тутмадезе Паволонь кядянь ляпе яфодемаса ды тоже сурса сельмонь нарнема йоткть, корхтазевсь:

— Саты! Нальхксесть вазнятне, пинге теест пачкалга лангс! Ну и шайтан углят! уфсень, уфсень, — сельмоненьга пяшкодине!..

Павел, нолдазе прянц, озась валмять ваксс ды сетьмоста мярьксь:

— Тяфтама селме ветьтя аф визькс.

Тядясь мольсь цьоранц малас, озась ваксозонза. Седиец сонь шчавсь лембе, ляпе и эрек мяльса. Лажназь ащесь, но пароль теенза и спокойналь.

— Мон кочкасайне посудатнень, — тон, неньга, ащек! — мярьксь хохолсь комнатав тумста. — Ваймак! Тостиезь тонь мящтьцень...

Ды комнатаса маряфтовсь сонь моразь—морай вайгелец;

— Лац пяк минь маряфтоськ эрямать сейчас, — настоящай, ломанень эрямать!..

— Да! — пшкядць Павел, тядянц ланкс варжакстомок.

— Сембе илякс арасть! — корхтазевсь тядясь. — Горяськя лия, радостьськя — лия...

— Станя и эряви улемс! — корхтась хохолсь — Сяс мес касы од седи, кельгома ненькай, — од седи эряфса касонды. Моли ломаньць, авалдопнесы эрямать содамань валца ды пейшкоды, терьди! — эй, тинь! Сембе масторонь ломатьть, пурнавода фкя семьяс! И сонь терьдеманц вельдя, сембе седихне, эсь шумбра пакшснон мархта марс оцю седис пуропневихть, вии, кайги седис, кода сиянь байге...

Тядясь тангоцта люпштазень трванзон, штоба синь афольхть трната, ды кемоста пекстазень сельмонзон, штоба афольхть аварьдя синь.

Павел кепедезе кяденц, мялецель мезе—бди азомс, но тядясь кундазе сонь омбоце кятьта ды, алу утямсконза, тошказевсь:

— Тят шорься теенза...

[45]— Содасасть! — мярьксь хохолсь, кенкш ланкса ащемста. — лама горясна ломатьнень, инголи, лама вер нингя шумордахть синь эздост, но сембе нят, марнек горязе ды вярозе — йолма питьня сянкса, мезе ули—ни монь мящцон, пря уйсон монь..! Мон — козян—ни, кода тяштя валдса. — мон сембонь кирьцайне, сембоньди саты терьпеньязе, — сяс мес — ули монь эсон радость, конань кивок, мезевок, мзярдонга аф шавсы! Тя радостьса — вий!

Симсть чайда, ащесть шрать ваксса пелевес, вятьсть седи ваксонь корхтама эрямать ланга, ломатьтнень кувалма, ингольценьненть ланга.

Ды коста тядяти лац шарьхкотькшневсь мяльсь, сон, куфкстомок, сявоньдель эсь ингольдень эрямастонза мезевок, прокс стака и грубай, и ся седиста сявф кевть мархта кемскстакшнелезе мяльть.

Лембе корхтамать шудемаса солась тядять пелемац, тяни сон марязе эсь прянц станя, кода ся шить, коста аляц сонь кяжиста мярьксь теенза:

— Аш месть нярце шарфнемс! Мувсь дурак сявоньттянза урьвакс — арт! Сембе стирьхне урвакс тушендыхть, сембе аватне идьть шачфнихть, сембе атятненьди—аватненьди идьтне — горя. Тон мес — аф ломанят штоли?

Ня валда меле сон няезе эсь инголенза аф йотави яннять, конац ответфтома таргавсь шава, шобда вастть перф, и ся, што ковга аф молят ся янцта а молема сонь ланганза, пяшкодезе мяштенц сокор покойса. Станя тенингя. Но од горять саманц шарьхкодембачк, тядясь кинди—бди эсь потмостонзоньди корхталь:

— На ва, сявость!

Тя теждялгофнезе сонь сетьмя седи серятьфонц, конац, трнатозь, морась седисонза, кода тангоцта таргаф струна.

И сонь седи потмосонза, печалонь учемаса кепотьф седисонза, аф вииста, но апак мадонтт, палсь надияма, што сембонц сонь аф сявсазь, аф сязьсазь. Мезе—бди иляды...

 

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was published before January 1, 1929 (more than 95 years ago).


The author died in 1936, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 87 years or less (if applicable), or the copyright term is 117 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 89 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse