Колхозонь эряф/1933/06/Матовсь кяжец/Зорят и морат

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 6 № март ков edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Матовсь кяжец. III зорят и морат by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф. Мокшонь литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитець. Лисенди 6-це кизось эрь ковти кафксть. — 6 № март ков 1933-це киза. — с. 4—5

[4]

III зорят и морат
Лядикс валдонц
Шись ни кяши...
Сардокс срафни
Якстерь суронзон,
Бта вярця
Фатямс веши...
Чипорякшни
Сельмя кунонзон
Тоса кепсесть
Якстерь кяльхне,
Туча пакшнень
Ваденцть краскаса,
Палозь—палы
Зорять мяштец,
Ацась Ляйнять
Мази пракстаса.
Тракторсь учи
Ванясь озась...
Кемя кяца
Руленц шарфтозя.
— Кия мархтон,
Стернят озай?
Айгорть ланкса
Киень арфтолень?
— Настань, Настань! —
Пишкоцть стирхне —
Содазь киень
Ванясь вешенцы
Сон кунара
Мяленц лихнесь
„Келькса Настать...
Афи кяшенцан“
Виздезь—пелезь
Настась озась.
„Трат—трат...“ Тракторсь
Переть кадозе
— Стернят мора!
Предколхозась,
Кайги валса,
Мяленц азозя.
Лиссь ниголи
Карунь Агась,
— Моратама? —
Кизефць ялганзон...
„Эх, уш паксяня—я!“...
Валхне таргавсть
Келес лапотьф
Паксять ланганза.
Молихть, морайхть,
Морат лама...
Валхнень эзда
Няевсь эряфсна.
Кона стака
Уленць ламос...
Тяни срафтовсь
Сире перяфокс.
Ульцять песта
Гармонть коряс:
„... Гармония морака...
Тили—тили
Тили—тили —
„... Поколь апак колкат...“
Морак, морак гармония,
Морак кефки ладаса.
Дайти, ялгат, корязонза,
Вайгяльнеконь ладясаськ.
Гармонть коряс йорятама
Кайги сидя моратнень,
Марса вайгяль вийса эрьхцаськ
Трутти шорси нолатнень.
Нолась лезды классонь вракти,
Арси види ширьдень кятькс,
Кона ламаксть пеельхть лихни
Каршозонок шовда веть.

 

* * *
Конат лама шокшенцть верда,
Сякокс мяльсна тянингя,

[5]

Фатясаськ синь пинень нерьда —
Йоткованк тяст кяленьдя.
Йоткованк, тя пинкнень эзда,
Мзярда лакай марстонь тевсь,
Мзярда тевти тевскя лезды
Марстонь, кемя эряфть лемс.

 

* * *
Лакайхть кяжса шобда вийхне,
Пейснон порихть попсь, кулаксь
Инксост подкулачниксь лихни
Кяленц, наксада нулакс.
Комсомолецне минь няйсаськ,
Коза ускихть, коса лотксь
Тяльмоса кулакнень тяйсаськ,
Кода, классонь, машфцаськ прокс.
Вастозост панжема кармай,
Касы кемоксни, колхозсь...
Вийнеке минь налхкихть вармакс.
Аноктама коза повсь.
Морак, морак гармония,
Морак кефки ладаса,
Минь ли комсомолонь вийхне
Марстонь тевть аф ладясаськ!
Лама сатнемя минь сатфкста,
Нингя лама саттама,
Сембе работатнень эзда,
Васень вастть аф макстама.
Тили-тили,
Тили-тили,
. Гармония морака!...
Тяфта оттнень
Ульцять зга
Лийкснесть сидя морасна.