Колхозонь эряф/1933/05/Работницатне и колхозницатне эряфть-ащефть одукс тиеманц фронца

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 5 (49) № март edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Работницатне и колхозницатне эряфть-ащефть одукс тиеманц фронца by
авторсь: Смидович, Софья Николаевна, мокшекс ётафтозе: Аф содаф (аноним)
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшонь литературно-художественнай журнал. Нолдаец Совецкай писательень Союзонь облоргкомитець. Лисенди 6-це кизось, эрь ковти кафксть. — 5 (49) № март, 1933 к. — с. 13—14
 
[13]
С.  СМИДОВИЧ

 
Работницатне  и  колхозницатне  эряфть-
ащефть  одукс  тиеманц  фронца.
 

Сире башка эрямань-ащемань бытть, кона основаф частно—собственническай эряфонь уклонть вельде, общественнайкс, социалистическайкс одукс тиемац голь арсесь и арси фкя инь оцю задачакс минь партиянеконь програманц пяшкодемаса.

Частнай собственность производствань средства ланкс полафтоманц и сонь общественнаенди шарфтоманц эрявихть ладямс сянди, штоба путомс пе всякаень эксплоатацияти сяконь потмоса и кудонь мелкай хозяйствать эзда авать раскрепощениянцка.

Омба ширде, бытть одукстиеманц марса ярхцамань пуроптомась, марса иттнень. тонафтомасна, материальнай сталмотнень эзда авать освобожденияц, сире эряфонь хозяйствать эзда авать освобожденияц — макссихть минь социалистическай государстванеконди возможность трудяй аватнень таргамаснонди всякаень производительнай труц.

Опора производственнай трутти трудяй аватнень тиемаса макссь оцю аськолкс васень пятилеткась. Работницатнень лувкссня, конат заняфт фабрикава и заводга кассь 1928 кизонь — 404200 ломантть эзда 1720700 ломаньц 1932 кизоня — нилексста ламоксть. Рабочай классть марнек лувксонцты аватнень лувкссна, конат заняфт производстваса, тяка жа пинкти 28,1 проценцта 33 проценц молемс.

Аньцек 1931-32 кизотнень пинкста таргаф народнай хозяйствати 3 миллиот ава. Тяни авань труць тарксеви промышленностень стама пялькснень эса, коса инголи сон прокс апак тарксеколь кассь квалифицированнай работницань лувкссь всякаень специальностень китькска (слесарьхть токарьхть, трактористт) Работницатне аф аньцек аф лядыхть рабочайхненть эзда производственнай дисциплинать эса, а мекиланкс, лама случайста молихть инголи Социалистическай фкяфкянь йотамась и ударничествась келиста фатязь аватнень, лама эздост арасть цебярьдонга цебярьхнень йоткс, сятнень йоткс, конат пяк ценнайхть производстваса, конат тонафнихть работницань и рабочаень кадрат трутти социалистическайкс ванома тевти эсь цебярь кепотьксснон вельде.

Вага мес фкя инь эрявикс задачакс производстваса авань кадратнень кемокстамаснон мархта: квалифицированнай работаса авань лувксть касфтоманц мархта вихцок, синь труцнонды условиятнень цебярьгофтомасна и культурно-бытовой учреждениянь строительствась.

Оцю работа тя тевса тиф васень пятилеткать питательнай общественнай столовайхнень обслуживанияса ульсь 730 ломань, нолясть 220 тьожань блюда, 1933 кизонь 1-январста обслуживанияса сатневи ни 15500 тьожань ломань и эрь шиня ноляви 36 миллион блюда.

Нинге сяда оцю касфкс дошкольнай учреждениятнень эса, конат фатнихть 3 кизоста ушедомок 7 кизос молемс итть. 1927-28 кизоня дошкольнай учрежденияса итта фатневсь 808400 ломань, а 1931 кизоня 2755000 идь 1927 кизоня нят учреждениятне дошкольнай кизоса итта ошса фатнесть аньцек 1,7 проценгт, а 1931-32 кизоня ни — 12,6 процентт. Велеса 1927-28 кизоня дошкольнай учреждениятне фатнесть дошкольнай иттненъ лувксснонды 0,5 проценц, а 1931-32 кизотнень пинкста ни 9,9 проценц

Дошкольнай учреждениятнень пуроптомаса сембода оцюста лездыхть работницатне и колхозницатне. Ошка пуропневихть подсобнай хозяйстват дошкольнай учреждениява работницатнень, кудонь азораватнень и синцень идетнень маластонь лезксснон мархта. Минь станажа оцюста кассь яслянь лувксонековок. 1927 кизоня СССР-ть эзга лувондовсь ошка 4920 яслят и 1932 кизоня ни — 879700 яслят. Велева 1927 кизоня лувондовсь 35000 ясля, 1932 кизоня 6340000 яслят.

Тоса, коса работницатне и кудонь азораватне оцюста лездыхть яслятнень [14]пуроптомаса, стака шитне сяськондевихть и яслятне кирдевихть образцовайста.

Няевишкаста кассь велеса трудяй аватнень рольсна. Сьоравиди трудяй аватне няфнихть оцю активность аф аньцек культурно—бытовой строительствать эса, но инь ответственнай васца колхознай и совхознай строительствать эса. Авать минь няйсаськ ингольдень тюрихнень йоткса велень хозяйствать коллективизациянц инкса, сонь техническайкс переворужениянц инкса, кулачествать кода классонь машфтоманц инкса, общественнай социалистическай) лама собственность ванфтоманц инкса, паксятнень урядамаснон эса социалистическай ударнай метоттнень инкса и ст. тов Колхозник—ударникнень сембесоюзнай с‘ездцост минь няема тя од армиять инь цебярь представителензон, сьоравиди аватнень, конат большевиконь вийса тюрихть колхознай стройть инкса

Оцюфт аськолксонеке улихть национальнай областька и республикава колхозницатнень—аватнень работаса. Работницатнень и сьоравиди аватнень руководящай совецкай посц путомасна няфнесь ся отть, конань тейнек максозе революциясь. Тянди тейнек эряви шарфтомс оцю мяль. Сон оцюста аф капиталистическай масторга работницать и сьора види авать положенияснон мархта.

Оцю значения кирдихть од бытонь строительстваса делегацкай пуромксне.

Синь арсихть авань массатнень духса тонафтомаснонды школакс, кирдихть оцю значения од бытть инкса фронца тюрема тевса 1932 кизоня минь лувондовсь 2200 тьожань делегатка тя пинкть, кода 1923 кизоня лувондовсь эздост аньцек 95 тьожань ломань. Делегаткатне васцекиге лия работницатнень коряс машфцазь эсь сьормас аф содама шиснон. Эрь кизос сьормась афсодай аватнень лувкссна кири.

Трудяйхнень келиста пуроптомасна советтнень перьф максси возможность аф аньцек ошса работницатненди но и кудонь азораватнендинге шоворькшнемс марстонь работаса социализьмань строямаса, рабочай классть и трудяйхнень эряма—ащема шиснон одукс тиемаса и цебярьгофтомасонза. Мекольдень кизотнень пинкста предприятиява пуроптфт депутатскай группат. Лама предприятиява нят группатне арсить ни ядракс, конань перьф мольфтеви всякаень работа, сяконь потмоса и трудяйхнень бытовой положонияснон одукс тиемац и цебярьгафтомац.

Социалистическай строительствати трудяйхнень таргамаса од формась, кода мярьгихть соцсовместительствась максси сатомшка возможность авати работницати анокламс эсь прянц кочкафонь ответственнай работас арамати.

Омбоце пятилеткась путни основной задачат путомс тевс оцю техническай возможносттнень, конатнень тейнек максозень победоноснай васень пятилеткась, цебярьгафтомс продукциять качестванц, цебярьгафтомс дисциплинась и касфтомс трудонь производительностть, цебярьгофтомс рабочайхнень семьяснон снабжениянц, хозяйственнайста кемокстамс колхоснень. Тя сембось максы кели ки трудяй авать виенц путоманцты классфтома социалистическай обществань тиема тевса.

Педа пес йотафневихть аф юкстави валонза Ленинонь: „Совецкай властть ширьде ушетф тевсь можна машфтомс аньцек эста, мзярда сядонь авать васц сонь эсонза примайхть участия миллиотт и миллиотт ава... Эста социалистическай строительствась Росияса кармай ащеме стама кемоста, што кодамовок лия масторста ушаширень враг и СССР-сонга совецкай республикати страшна аф ули“.

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:
This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1934, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 89 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).

Translation:
This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • it was anonymously published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • it was anonymously published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

This anonymous or pseudonymous work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term of anonymous or pseudonymous works is 90 years or less since publication.