Колхозонь эряф/1933/05/Кафта ширет

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 5 (49) № март edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Кафта ширет by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшонь литературно-художественнай журнал. Нолдаец Совецкай писательень Союзонь облоргкомитець. Лисенди 6-це кизось, эрь ковти кафксть. — 5 (49) № март, 1933 к. — с. 21—22

[21]

Михаил   Безбородов

КАФТА  ШИРЕТ
(Ушотксоц  2  и  4  №№  эса)
 
[21]

Гриня
Кескафнень тинь явштость кафту.
Кафттнень минцень нуртти путость,
Омбоце кафттнень — рамафти.
А винанкса Настань кучесть.
Эсконтть монць эсь мархтон севсан
Председательть кургоц кельги сепоть
Вов винаса и... лепя кяльса
Архцан, кода улхка Кяпоть.
Мзярда симдеви моркш вакссось,
Алашатнень веле пети панесть.
Мон улян ся ригать ваксса...
Келю
(Гринянди)
Гриня, авазе тейть. Стопка каннесь?
Гриня
Каннесь!
(Фкяти)
Эряскочнеда кулить?
Пяле вети иляць фкя част ни,
Мянихть часттне — позда ули
Фкясь
Тисаськ. Инксонок дят пичедя.
Варьхмодемать аф учсаськ
Сон нингя вдь ичкозя.
Гриня
(Сявсы пяле литрать. Лисемста Келюнди,
Кона салаване корхни омбоцеть мархта)
Келю, учт, мон курок саян.
Симомс вов тя цьорась рамай.
(Лиси)
9-це лисемась
(Сякотне, Гриняфтома)
Фкясь
(Моли Настанди)
Ласьконтть, танга сатт фкя литра.
Парцень аф юкстасан куломс...
Келю
(Пяк)
Мярьгат, аньцек сардонят силитра,
И... шудавас лядихть кулуфт?
Омбоцесь
Недьля йотай, вастонцка аф содат.
Сянкса тонь ни сединяце озай.
Киндигя аф шувомс алот лотка.
сизнамдавок тон лоткат.
Келю
Тяфтаня и сави, сват, тиемс
Кода эряви, пинетнень пидемс.
(Наста туй винанкса)
10 це лисемась
(Сякотне Настафтома)
Келю
Тяфтак сацазь, инякуйхне, пезень
У э-ух, тячи кода сезе—энь.
Фкясь
Ну, а тяни, Келю атя,
Озан ваксозт лацкас ванття,
Нармонць тон, кодама пизонь.
(Озай)
Келю
Нармонтть ниленькемонь кизоц.
Мезя ванат ни монь эсон...
Фкясь
Азк, мзяра ярмакт зепсот?
Келю
Ха, ха! Ярмак! Коста сяван?
Мзярда макссасть, эста мярьган:
„Вов синь косот! Ця вантт!„
И четверть, конань кельган...
Омбоцесь
Тяни оцю кяцот кассазь.
Содаф, сяфтома тонь ширдет.
Келю
Ласькан, ласькан анцек макссасть...
Фкясь
„Аньцек максасть“. Саты кирьдень!
Азк, мзяра норготь Гринянь кяцта?!

[22]

Келю
(Абондозь ваны лангозост)
Шутятада? Али корхтада видеть?
Фкясь
Тейть корхтахть, мзяра? Лятьфтак!
Келю
Фкявок трьошнек сон изь макса.
А тинь кяцтонт сави ветя сотнят
(фкясь и омбоцесь ваныхть абондозь фкяфкянь
ланкс)
Молсть эльбядень, эряволь кафкса.
Омбоцесь
Саты кштирдемс мелянь моцькат!
Азонтк видеть, Келю атя!
Келю
(эводезь)
Вай, мон тяни аньцек фатень!
Гринясь васькафць! Вазть монь!
(Вешенди вазенц)
Кали алашанек тусь сон?!
Аф стак орталанксон кулхцонць.
(Йорай тумс. Фкясь таргай наган, Келюнди)
Фкясь
Кяттнень вери! Ащек васцот!
(Омбоцети)
Ушу! Алашатнень варжайть.
Кда тосот, пикскат варжак,
Штоба кемот улест.
(Омбоцесь лиси,
11-ця лисемась
(Фкясь и Келю ащихть каракаршек, фкять кяца на-
ган; тяфта ащихть омбоцеть сувамс)
12-лисемась
Омбоцесь
Алашатне тязкот, це пикскятнень.
Фкясь
(Келюнди)
Куркцень келептьк! Фталу кяттнень!
(Омбоцети)
Кяднек, пильгонек, инекуйть сотнек,
Катк, меляфцы вете сотнять.
(Келюнь сотнесазь, панцазь кургонц и прафцазь)
Фкясь
Семае? Зепонзон щупайть.
(Омбоцесь щупасы Келюнь)
Омбоцесь
Аш мезгя!
Фкясь
А тяни, утикай!
(Лисихть, маряви нурдонь читорф)
13 це лисемась
(Сувай Наста)
Наста
Ах!
(Тятерди, прафцы посудать, ласьки Келюнди,
и юкссесы?
Келю
(Стяй)
Кашт, тят моля, сембе содаф,
(Занавес).

 

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse