Эрзянь ёвкст (М. Е. Евсевьев, 1928)/35

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Эрзянь ёвкст  (1928) 
Эрзя ломанть, edited by Евсевьев, Макар Евсевьевич
Ёвкс 35
Эрзянь ёвкст (скаскат). Пурныньзе М. Е. Евсевьев. СССР-энь Наротнэнь Центральной Издательствась. Москов, 1928
[ 106 ]

КОЛМОНЕСТ БРАТИНИКИ.

Эрясть-айшть колмонест братиники. Кавтотьне превейть, колмоцесь дурак. Кильцть лишме и тусть вирев. Кармасть тосо тумонь керямо. Прась тумонть прясто лишменть ланкс сэря и лишменть пачк кайсь менельстень тумо.

Дураксь куйсь тумонть пряс и яки менельсть ланга. Менельсть ланксо скалтнэ вельть дёшуват, карвотьне питьнейть. Валксь сон масторов, кунцесь карвот и куйсь таго менельс карвотьнень скал ланкс полавтлеме. Максы карво левксэнзэ марто, саи скал вазонзо марто. Истя полавтнесь сон знарыя скалт и арцесь мекев масторов валгомо.

Мольсь верьгис, повизе лишменть. Тумось сяворць и дурак кадовсь менельцтень. Валгомс тензэ а кода.

Сон печксинзе скалтнэнь и скалонь кетьнестэ понась пикс. Нолдызе алов, пиксэсь масторов а саты. Недлячистэ аватьне уштызь кудост. Качамось куйсь менельс дураксть вакс. Сон кармась качамосо пиксэнть поладмо. Кудотне явасть, а сонзэ пиксэзэ масторов а саты. Понедельникстэ дураксь арась сюпав ломанень тинге вельксэс. Сюпавсь понжавты тов-зюро. Вармась сэтьме. Сюватьне вицтэ кузить менельс, дураксть вакс, а дураксь куньци эснэст и полады сюватьнесэ пиксэсэнзэ.

Токась пиксэсь масторов. Кармась дураксь кувалманзо валгомо. Пувась варма и кармась дураконь [ 107 ]эснэ чаравтомо. Эзь сезевть качамонь пиксэзь, эзь сезевть сюваньзесь, — сезевсь кшнаньзесь. Дураксь прась болотас и пезнась болотастень лавтомо видьга. Прязонзо тейсь яксярго пизэ и алыясь кемгавтово ал. Мольсь верьгис алтнэнь сэвинзэ. Кармась верьгизэсь туйме, а дураксь кундызе сонзэ пулодо и ранкстазь. Верьгизэсь тандаць и тандадмонзо пачк таргизе дураксть болотасто. Таргамсто верьгизэсь лись кедензэ поцто и кетьсь кадовсь дураксть кец.

Дураксь лись болотастонть коське таркас и тусь ютамо. Ютась, ютась — симезэ сась. Мусь эрьке. Ведь ули, симмекс а мейсэ. Дураксь путызе пря колганонзо и сень эйсэ симсь. Симсь и эрьке чирестень пря колганонзо стувтызе, соньсь таго тусь ютамо.

Ютась, ютась — мусь тумо. Тумонть прясо пивцыть кснав. Олкнэ певерить масторов, кснавтнэ кадоввить тумонть пряс. Дураксь мери тенст: „Мон истят пивсыцят эзинь некшнэ.” Пивсыцятьне мерить дуракстень: „Минь истят ломать эзьнек некшне.” Дураксь авцордась прязонзо и удемезэнзэ пезнасть суронзо. Мурдась мекев эрьке-чирестень. Муизе пря колганонзо, путызе прязонзо и таго тусь ютамо вирьга.

Неи тумо. Прязонзо левксыясь туво. Левкснэ таратнэнь ланга артнить. Дураксь куйсь тумонть пряс тулевкснэнь кунцеме. Тумось ундов. Сон прась ундостень и эрясь тумонть поцо колмо иеть.

Мольсть вирев цёрат и кортыть вейкест-вейкест марто: „Дайте те тумость керясынек.” Вейкесь мери: „Те тумось мезекс-как а маштови.” Омбоцесь мери: „Керясынек, мезекс-как яла маштови.” И кармасть керямонзо. Дураксь сергець тумонть поцто: „Илимизь керя”. Керицятне тандацть и чиезь тусть. Туймедест мейле тумось сяворць и дураксь лись поцтонзо. Керицятьнень узерест кадовсь тумонть алов. Дураксь саизе узеренть и тусь братонзо вешнеме.

Мольсь, мольсь — мусь эрьке. Эрькеванть уйни яксярго. Сон ёртызе узерензэ яксяргонть ланкс. [ 108 ]Яксяргось эзь чавовт, а узерезэ ваясь. Дураксь нолдась тол и курвастизе эрькенть. Эрькесь ды узересь палсть, узере кечкесь кадовсь.

Дураксь таго тусь вирьга. Мольсь, мольсь — муинзе братонзо и мери тенст: „Давайте ям пидитянок, азьдо толонь кис.”

Тусь толонь кис покш браць. Мусь тол. Толсть вакснэ атя. „Покштяй, тука монень тол.” Атясь мери: „Мон тенть тол стяко амаксан, — ёвтлек бобаске, максан тол, а ёвтнят бобаске, пивцыма кшна копорьстэть ваткан.”

— Мон бобаскень ёвтнеме а маштан.

— Мон-гак тол тенть а максан.

Атясь ваткась копорьстэнзэ пивцыма кшна, и цёрась толтомо тусь мекев.

Братнэ кевстизь: „Мейсь эзить кант тол?”

— Мон эзинь мук тол.

Тусь омбоце браць. Мольсь секе атястень и мери: „Покштяй, тука тол.”

Атясь мери: „Мон тенть тол стяко а максан, ёвтнек бобаске, максан тол, а ёвтнят бобаске, копорьстэть пивцыма кшна ваткан.”

— Мон бобаскень ёвтнеме а маштан.

— Мон-гак тол а максан.

Атясь ваткась теньгак копорьстэнзэ пивцыма кшна и мурдась теяк толтомо.

Братнэ кевстизь: „Мейсь эзить кант тол?” Сон мери: „Мон эзинь муйть тол.”

Дураксь мери: „Моньсь молиньдерян, кандан тол.” И тусь. Муизе сон-гак секе атясть и мери тензэ: „Покштяй, тука тол!”.

Атясь мери: „Мон тол стяко а максан, — ёвтнек бобаске, максан тол, а ёвтнят бобаске, — пивцыма кшнат копорьстэть ваткан.” Дураксь мери:

— Пожалуй, покштяй, мон ёвтлян тенть бобаске, ансяк илямак ильвецтя. Ильвецтясамак, копорьстэть колмо пивцыма кшнат ваткан, а тонсить машттан.

[ 109 ]Кармась дураксь бобаскень ёвтнеме: „Колмонек братиники молинек вирев — лишмесэ. Карминек тумонь керямо. Тумонть прясто прась сэря лишменть ланкс. Лишменть пачк кайсь тумо менельс. Мон кузинь тумонть прява менельс. Туинь якамо менельсть ланга. Тосо карвотьне питнейть, скалтнэ дёшоват. Валгинь мон тосто карвонь кисэ; саинь карвот верев и карминь карвотьнень ланкс скалонь полавтнеме: максан карво левксэнзэ марто — саян скал вазонзо марто.

Арцинь масторов валгомо, валгомс а кува, мольсь вергис, лишменть повизе, и тумось сяворць.

Печксинь скалтнэнь и кедест эйстэ понынь пикс. Нолдыя алов — пезэ а саты. Недлячистэ аватьне уштлизь кудост. Качамось куйсь монь лангозон. Карминь мон качамонть эйсэ пиксэнть поладомо. Кудотьне явасть, пиксэм таго масторов а саты. Понедельникстэ мон арынь сюпав ломанень тинге вельксэс. Сюпавсь понжавты товзюро. Вармась сэтьме, сюватьне вицтэ кузить монь вакс менельс. Ломаньсь понжавты, мон куньцян сюватьнесэ и пиксэнь эснэ поладан. Карминь пиксэнть кувалт алов валгомо. Кепетець варма и кармась пиксэсэнть чаравтомо. Эзь сезевть качамонь пиксэсь, эзь сезевть сюваньзесь, сезевсь кшнаньзесь. Мон прынь болотас и пезнынь болотастень лавтомо видьга. Прязон яксярго тейсь пизэ, алыясь кемгавтово ал. Мольсь верьгис, алтнэнь сэвиньзе. Кармась вергизэсь туйме, мон кундыя сонзэ пулодо и ранкстынь. Верьгизэсь тандаць, и тандадмонь пачк таргимем монь болотастонть. Вергизэсь лись кедензэ поцто, кець кадовсь монь кедезэнь. Мон лисинь коське таркас и туинь ютамо. Молинь, молинь — симемь сась. Муинь эрьке. Ведь ули, симемс а месьне. Мон лутыя пря-колганом и симинь эснэнзэ. Эрьке чирестень пря-колганом стувтыя, моньсь туинь ютамо. Молинь, молинь, — муинь тумо. Тумонть прясо пивсыть кснав. Олкнэ певерить алов, кснавсь тумоньть пряс кадови. Мон меринь [ 110 ]тенст: „Мон истят пивсыцят эзинь некшне.” Пивсыцятьне мерить тень: минь истят ломать эзьнек некшне. Мон авцордынь прязон, удемезэнь пезнасть сурон. Мурдынь мекев эрькенть чирес. Муия пря колганом, путыя прязон и таго туинь вирьга. Ванан: тумо прясо туво левксыясь. Левкснэ таратнэнь лангга артнить. Кузинь мон тумонть пряс и карминь тулевкснэнь кунцеме, тумось ундов. Мон туинь ундостень и эринь тосо колмо иеть. Мольсть вирев цёрат и кармасть эсь ютковась кортамо: „Давайте те тумоньть керясынек.” Вейкесь мери: „Те тумось мезекс-как а маштови.” Омбоцесь мери: „Керясынекдеряй, мезекскак ды маштови.” И кармасть керямонзо. Мон тумонть поцто пшкадинь: „Илимизь керяк.” Керицятьне тандацть и тусть чиезь. Туймедест мейле тумось сяворць и мон лисинь поцтонзо. Керицятьнень узерест лияць тумонть алов. Мон саия узеренть и туинь братон вешнеме. Молинь, молинь — муинь эрьке. Эрькеванть укшны яксярго. Мон ёртыя узеренть лангозонзо. Яксяргось эзь чавовт, узересь ваясь. Мон нолдынь эрькестень тол. Эрькесь ды узерсь палсть, узере кечкесь кадовсь.” Атясь мерсь: „Кенгелят!” — „Э! покштяй, меринь илямак ильвецтя, — копорьстэть ваткан колмо пивцыма кшнат а тоньсить машттан.”

Дураксь ваткась атянть копорьстэ колмо пивцыма кшнат, соньсинзэ маштызе. Сайсь тол и мольсь братонзо вакс. Пидесть ям и ярцасть. Кавто пивцыма кшнатьнень педявтынзе братонзо копорьс, колмоценть кадызе эстензэ. И тусть колмонест кудов.