Page:Эрзянь ёвкст (М. Е. Евсевьев, 1928).djvu/111

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.


Кармась дураксь бобаскень ёвтнеме: „Колмонек братиники молинек вирев — лишмесэ. Карминек тумонь керямо. Тумонть прясто прась сэря лишменть ланкс. Лишменть пачк кайсь тумо менельс. Мон кузинь тумонть прява менельс. Туинь якамо менельсть ланга. Тосо карвотьне питнейть, скалтнэ дёшоват. Валгинь мон тосто карвонь кисэ; саинь карвот верев и карминь карвотьнень ланкс скалонь полавтнеме: максан карво левксэнзэ марто — саян скал вазонзо марто.

Арцинь масторов валгомо, валгомс а кува, мольсь вергис, лишменть повизе, и тумось сяворць.

Печксинь скалтнэнь и кедест эйстэ понынь пикс. Нолдыя алов — пезэ а саты. Недлячистэ аватьне уштлизь кудост. Качамось куйсь монь лангозон. Карминь мон качамонть эйсэ пиксэнть поладомо. Кудотьне явасть, пиксэм таго масторов а саты. Понедельникстэ мон арынь сюпав ломанень тинге вельксэс. Сюпавсь понжавты товзюро. Вармась сэтьме, сюватьне вицтэ кузить монь вакс менельс. Ломаньсь понжавты, мон куньцян сюватьнесэ и пиксэнь эснэ поладан. Карминь пиксэнть кувалт алов валгомо. Кепетець варма и кармась пиксэсэнть чаравтомо. Эзь сезевть качамонь пиксэсь, эзь сезевть сюваньзесь, сезевсь кшнаньзесь. Мон прынь болотас и пезнынь болотастень лавтомо видьга. Прязон яксярго тейсь пизэ, алыясь кемгавтово ал. Мольсь верьгис, алтнэнь сэвиньзе. Кармась вергизэсь туйме, мон кундыя сонзэ пулодо и ранкстынь. Верьгизэсь тандаць, и тандадмонь пачк таргимем монь болотастонть. Вергизэсь лись кедензэ поцто, кець кадовсь монь кедезэнь. Мон лисинь коське таркас и туинь ютамо. Молинь, молинь — симемь сась. Муинь эрьке. Ведь ули, симемс а месьне. Мон лутыя пря-колганом и симинь эснэнзэ. Эрьке чирестень пря-колганом стувтыя, моньсь туинь ютамо. Молинь, молинь, — муинь тумо. Тумонть прясо пивсыть кснав. Олкнэ певерить алов, кснавсь тумоньть пряс кадови. Мон меринь

109