Воддза суддяяс

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Воддза суддяяс  (1923) 
by М. Ульныров
Гижан кад: 1923, Йӧзӧдан во: 1923. Ӧшмӧс: Выль туйӧд. Сыктывдінкар, 1923.

Купеч Ёгор. (Юктасьӧ) Юыштӧ, юыштӧ, бур гӧсьтъяс. Помалӧй тайӧс.

Поп. Тырмас сэсся, вывті лоӧ. Кымын керкаӧ на мем колӧ пыравны. Видчӧны нин кӧнкӧ, воши пӧ пырис да.

Старшина. Мед видчасны. Славитӧмыд оз пышйы, — аски славитан. Ӧткодь ӧд, кор ен кок увсьыд сютӧ босьтны, либӧ пызан вывсьыд тупӧсь-шаньгатӧ.

Урадник. Батюшколӧн оз вош. Мый шуӧма паскальнӧйтӧ, быть сет.

Коннӧй (объездчик). Батюшколы да миянлы уна барышыд воӧ Рӧштво дырйи да Ыджыдлун дырйи.

Купеч. Оз ӧмӧй пыр ӧтмоз тіянлы барышыс во? Мый нӧ торъя праздникъясыс вайӧны? Батюшколы, дерт, праздник дырйи нажӧтнӧджык.

Лесник. Рӧштво дырйи миянлы зэв барышнӧ овны, сӧмын войяснас эн узь. Сэк крестьянаыд тыла сю вайӧны артельӧн. Ӧтикӧс кӧ кутан, сэсся нинӧм оз ков. Во вуджны няньтӧ сетасны, сӧмын куж повзьӧдны. Тулыснад, лым сылігад бара сідз. Тӧвнад кертӧ ваяласны, дзеблаласны лым пиад, а тулыснад найӧ и мыччысьӧны. Он кӧ дышӧдчы, ветлыштан лун-мӧд, сэні и нажӧтка: сӧмын кер помад гижышт да книгаад пасйы. Сідз ӧд, Степан?

Коннӧй. Сідз, другӧ, сідз.

Поп. Ті тай кужад жӧ, вӧлӧм. Ме бара тӧвнад дзик жӧ тырла няньнад да яйнад: руга сэн да, славитӧм нянь да. Ӧд нёльсё керка! Поводнӧя чукӧрмылӧ. Сэсся тӧвнад ёнджыка пӧрысь йӧзыд кулӧны дай. Таво со сизим нин кулі. Сизим мӧс вайисны. Кутшӧмкӧ биависьӧм воліс да, пасибӧ, виалыштіс йӧзтӧ, тырыс мем яй чукӧртіс. (Сералӧны ставныс).

Урадник. Мыйкӧ тай зэв пондід ошйысьны. Мем, чайтад, оз во? Воӧ жӧ ӧд. Мунам гуся кӧлуй корсьны, да гӧснечаласны кӧ, нинӧм вылӧ немтор оз сюр. Пыдӧджык ещӧ туйдан идравны. Унджыкысьсӧ протоколсӧ воштысьысьыс вылӧ вӧчлам. (Ставныс сералӧны). Энлы, ещӧ на висьтала. Тӧндзи зонъяс вӧлі сьылӧны политикан сьыланкыв. Ме ставнысӧ найӧс запротоколиті, юасьны понді. Найӧ повзисны да мем сьӧм: кызь вит шайт шляпкисны. (Ставныс сералӧны).

Старшина. Гашкӧ, чайтад менӧ пайтӧм Макарӧн да? Воӧ и мем.

Урадник. Тэд нӧ кысь?

Старшина. Со кысь. Волостнӧй суд судитас морттӧ тӧлысь кежлӧ кымын, а ме гӧстинеч вылӧ и мезда сійӧс. Неважӧн ӧти мортӧс тӧлысь кежлӧ пукавны судитісны. Локтіс сійӧ ме ордӧ, кевмысьӧ лэдзны: мый пӧ колӧ, сійӧ и босьт. Ме мортыд бур сьӧлӧма. Кыдз он лэдз? Лэдзи. Сійӧ мем дас шайт сьӧм вайис, кык пунт вый, дас пунт яй. Мый ещӧ колӧ? Судитігад кӧ кодкӧ мыйкӧ вӧзъяс, ми мӧда-мӧдлы сӧмын синнаным лапнитам: артмам бара. Йӧйӧсь ӧд йӧзыд, оз гӧгӧрвоны. Уналаысь ӧд босьталам. (Сералӧны).

Купеч. А мем пыр йӧввыв! Сьӧм дугдывтӧг шор моз визувтӧ! Воысь воӧ содӧ (Старшина гудӧкасьӧ, мукӧд йӧктӧны, шуалӧны: «миянлы и овны, миянлы и гажӧдчыны»).

Урадник. Гажа эськӧ тан да, лоӧ мунны. Праздник ӧд. Тыш-кось кӧ пансяс, кужны колӧ протоколтӧ вӧчны.


(Урадник петӧ. Сералӧны: «молодеч тайӧ!»).


Поп. Менам вина дінад ылавсис жӧ. Славитам ӧд. (Босьтӧ крест, епитрахиль).

Коннӧй. Тэ, батюшко, код юрнад эн ылав, ӧти ордас кыкысь эн пыр.

Поп. Ог, ог. (Мунӧ. Крукасьӧ да усьӧ. Купеч колльӧдӧ).

Лесник. Кык пӧвстӧн кӧ ӧд лоӧ, унджык няньыс воас.

Старшина. Лӧсьыд суддя чукӧрыдлы ӧтув овны. Мӧда-мӧдӧ кутчысям, да кӧть кыдз, а кыскам, ог лэдзӧ мыждыны.

Коннӧй. Пыр тадз колӧ овны: мӧда-мӧд дор сулавны. Гӧль йӧзыд эськӧ мый оз шуны да. Мед! Ӧтув колӧ миянлы овны!

Купеч. Менсьым войдӧр ёна уджӧн ньӧбасьлісны. Ӧні сэсся оз кӧсйыны мынтысьны.

Лесник. Кодъяс сэтшӧмыс, вай висьтав! Ме гижала да мӧдысь кернысӧ кута. Сэк не сы мында мынтасны.

Купеч. (Висьтавлӧ. Лесник пасъялӧ книгаас). Йӧвгинь Иван, Сопрон Васька, Мирон Якӧ, Онтон Семӧ... Тайӧяслӧн важся нин уджйӧзыс. Нёльыслӧн шайт ветымын матӧ.

Старшина. Тан тай эськӧ гажа да, лоӧ мунны. (Чеччӧ). Волӧ сэсся миянӧ! Степан, Ӧлексей, пыравлӧ! (Петӧ).

Купеч. Другъяс, ті ӧд узяд талун? (Пырӧ Маръя).

Коннӧй. Огӧ. Аски кытшовтам таті гумлаяс гӧгӧр да вӧлись локтам, пӧкмелитчыны.

Купеч. Этаті лэччӧ горулас (кинас индӧ), сэн зэв уна кер да плака.

Лесник. Бур делӧ, видлам аски. (Пырӧны Микита да Матьвей, кодӧсь).

Микит. Он ӧмӧй талун лавкатӧ восьтыв? Папирос да ӧрӧшки колӧ.

Купеч. Кутшӧм талун тӧргуйтӧм нимлун кузя, да ещӧ крам праздникӧ.

Матьвей. Крам праздник кузяыс и колӧ миянлы ӧрӧшкиыс да папиросыс-а.

Микит. Вай, зонмӧ, Ёгор, петав лавкаад!

Купеч. Ог, мися, шуи нин тай. Нем и теньгыны сэн. Петӧ, мунӧ!

Матьвей. Кытчӧ мунам?! Сет дай мунам.

Купеч. Важ уджйӧзтӧ мынты да вӧлись лок выль вылас ньӧбасьныс.

Матьвей. Коркӧ ӧд мынта на, оз кӧ манипест таляв.

Купеч. Кутшӧм манипест нӧ уджйӧзсӧ талявны вермас?

Матьвей. Вермас бара. Талялас да сымда и босьтан.

Коннӧй. Мый нӧ кӧзяинсӧ пинявны пондінныд горт шӧрас?

Матьвей. Тэ нӧ мый миян вылӧ воан? Абу ӧд ми керъясыд. Эн зэв ышнясь, видзчысь!

Лесник. (Купечлы). Вӧтлы! Горт шӧрад он жӧ лэдз пинясьны.

Маръя. Мунӧ, рӧзбойникъяс! Пинясьны лӧсьӧдчисны, яндысьтӧм синъяс. Бур йӧзсьыс кӧть мед яндысид.

Матьвей. Тайӧяс бурӧсь?! Мыйӧн? Медъёна виртӧ нёнялӧны мужикыдлысь да?

Коннӧй. Ми нёнялам вир?! Эгӧ на некор кертӧ секрестуйтлӧй. Вир нёнялысьяс пӧ!

Лесник. Ветлӧ вайӧ урадникла! Мый, купеч, тайӧяс вылӧ видзӧдан?.. Мун, Маръя, ветлы! Дыр-ӧ тайӧяслысь кывзам увгӧмсӧ?!

Матьвей. Огӧ мунӧ.

Коннӧй. Мунад!

Купеч. Мун, Маръя, ӧдйӧ ветлы!

Маръя. Пырысь-пыр. (Мунӧ).

Лесник. Тэ, пиӧ, вомтӧ зэв эн калькйӧдлы! Кывтӧ пыдынджык кут!

Матьвей. (Йӧткыштӧ). Вешйы сэсь!

Коннӧй. Тэ эн зэв ышнясь! (Матыстчӧ).

Микит. Асьныд тай воанныд.

Матьвей. Эн во, эн! Вешйы сэсь!

Купеч. Мунӧ сэсь! Горт шӧрын ещӧ кось онӧ-ӧ кӧсйӧ лэптыны?

Матьвей. Мед оз воны. Воны кӧ кутасны, со кыдз колӧ тайӧясӧс. (Кучкӧ). Кер вылас мед ыджыдалӧны, а миян вылын немтор.

Коннӧй. Ой, ой, ой! Юрӧс поткӧдіс.

Лесник. Ті тадз кӧсъяд? (Кӧсйӧ кучкыны).

Микит. На, на! Тайӧяс тай збыльысь! (Кисӧ лэптӧ).

Купеч. (Горӧдӧ). Урадник! Урадник! (Урадник пырӧ, шашка кыскӧма).

Урадник. Застрелю, зарублю!


Public domain
This work is in the public domain in the United States but it may not be in other jurisdictions. See Copyright.

PD-US //wikisource.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B4%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%D1%8F%D1%81