Якстере теште/1924/10/Совсем менькшнесь - таго понгсь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Якстере теште, № 10, 6 апреля 1924 г. edited by Васильев, Тимофей Васильевич
Совсем менькшнесь — таго понгсь by Чесноков, Фёдор Маркелович
Якстере теште. Еженедельный орган мордовской секции при Ц. К. Р. К. П. (б.). — № 10, 6 апреля 1924 г. — с. 2
 
[ 2 ]

Совсем   менькшнесь — таго   понгсь.
1 действиясо
 
Тевесь ульнесь Пургов Сёмань кудосо, чить.

(Сови Сема, кецендэ нула поцо тапарязь пиже эйкакш)

Сема. Кода те понксь тезэй? Кие бути каизе? (Ванкшны пакшанть чамандо эйсэ) Мезе бути, - церыне эли тейтерне? Ох, ципакине, кие бути тонь тетят? (Ваны вальмава) Те сонде, те Маря ертызе.... Улко грозясь, што ерцы пакшанть моньдянь. Секс яки як вальмалга. Бабась фатиньдярей, еминь, машцамам. (Ванкшны пакшанть чамандо эйсэ) Поназояк ведь монцинь кондямо. Улынезэ, чок монь печатазь. Эх, церам, ведь тон монь пакшась. Кода ней ефтан Дуняней? Серовно, вешан прощения кедстэндэ. Мерян истя, чуман... простямак.... Пакшась монь... трясынек.. Ох, кежей пек. Машцамам. (Кие бути маряви стуки) Улко лацо илязо кежеяфт, кодскерьганонть яжасы прязон. Кекшемс эряви (Кекше пакшанть эйсэ цюланов) Нет, тестэ сразу нейсы... Еминь.. (Кансы краватов, пуцы одижа поц) Илязо пижакат, - машцамам мейле.

(Сови козяйказо Дуня) (Сема сорны)

Дуня (Кежейстэ) Ломать работыть, а тон кудосо баклат машнят... Ава мельга панцеме теветь анцяк.... Омбоце ведьма Маря тия шаты. Чинек венек вальмалдо атукшны. (пижни) Кодскерьганонть яжаса прязот Сатана...

Сема. (Ваны прават пелев.) Илязо пижакат... мейле загодсь оргодть.

Дуня. Таго кавуненк тесэ ульниде. Праклятой! Знярдо тон лоткат, морось саиндат, ава ланга якамот. Еминь мартот... (аварди)

Сема. Дуня, Дунюшка, простямак, мон пандя кияк тесэ арасель...

Дуня. Кода арасель, анцяк эще вальмалдо тусь Маря. Прекедензэяк сезнесынь тестэ, понгиньдерей.

Сема. (Салава) Осподи. Еминь, илязо пижакат ну, пстидян сестэ.

Дуня. Нать сыре префтькак асаят.

Сема. Дуня! Дуняшь, простямак, пандя, ковгак больчи амолян. Анцяк ней простямак (Пры пульцядо) Дуня, минек ней ули пакшанок, сон тесэ... Трясынек минек, пакшанок арасть.

Дуня. Ах, лядонь сайма! Пакшанок ули! Мон нефтян теть пакша! (Кундасы Семань пря черьде и ускси эйсэндэ.)

Тон пакшат нажоват, а мондянь трямс, пряклятой!.. на вана теть, На, на, сатанаил!

Сема. (Тулкади Дунянь кедензэ) Дуня, Дуняш, простямак.. Пакшась краватсо, поназояк чок монь. Улынезэ, судынезэяк истямо. Ведь сон монь Дуняш!

Дуня. Улынезэ, судынезэ, мон нефтян теть судыне (чии цюланов коцькерьган мельга.)

Сема (сти и хочет оргодеме) Дуня! Дуняшинька! Простямак! (Сови шабрань ава Иваннызэ)

Иваннызэ. Осподи Сусе Христе, тынь месть воеватадо? Здоровте тенк!

Сема. Машцамам, Иваннызэ уряж.!

Дуня Праклятой! Таго Маря марто ульнесь. Те срам ломанде. Еминь мартондо, уряш.! Чинек-венек усксевить кавунест;

Иваннызэ. Пандядо ней уш! чай. сыре превть уш пора саемс. Дуня! Тон монь пакшам эзик ней? Нянькась кадызе тынк крылець ланкс, сонць поганной налксеме оргоць, а ней вана арась.. Пелян тува роздясы.

Сема. (Пяйдезеви. Дунянень) Эх, дура, тонь манчидизь, а уш тюреме эцят. Аразди мон истя теян. Пакшат, Иваннызе уряш, мон кепедия, оно краватсо

Иваннызэ Вай, пасибо Сема батюшка! Ато секень вант туво раздявлисе (Сайсы краватсо покштанть лиси).

Дуня Ах, лядонь сайма! Анцяк травсят эйсэнь. Роботамо арасят идол.

Сема А тон уш сразу кодскерьганонтей кундыть. Мон шуткасо а тон правдой. (озы столь экшс.)

Дуня Парт шуткат, а месть эно Маря тия шатась. Виськсэть куш улевель. Чить кальмави, те уш срам!

Сема Паньдя, паньдя ней пилямс. Мон чай аволь дуракан. Давай пурнак обедамс, пекемь вачсь. (воны вальмава, а вальма оло неяви Маря) (салава) Ана шайтянось, акаттандат. (сови Маря. Сема сти и оргади кенкш пелев).

Маря На злодей! тонь пакшась, тон и трик. Жизням тон емавтык! Монь эйеэ ней кияк ломанькс а лови. Весе тон злодей!! (пуцы пакшанть эземс).

Сема Мон, мон мезеяк...

(Дуня ангорды кудьцкерьган).

Дуня Тон, тон, сатана! (лощасы кодскерьгансо. Сема оргоди кенкшентей, Маря кундасы).

Маря Оргодят! Нет арас, ащек вана-вант мезе теить, беспутной!

Сема Дуня! Дуня! простямак.

Дуня Мон, простятан! Мон простятан, простятан! (шикаи эйсэндэ кодскерьгансо).

Маря (Недя Дунянь эйс) А тон, подлячка, сондэ монь кедстэ нельгик! Тон ведь содыть, мейсь жо молить тендэ, Мейсь! Мейсь!...

Сема Маря, Дуня, Дуня!.

Дуня Вот кие чумось, сон минь жизнянок яжиньдэ. Ды эще, колмоце пакша карми моямо. Сонде, сондэ, мезе чумозо, ней ертнитядо эйсендэ. (Сема панжи кенкшенть эйсэ, Маря анолды).

Маря, Ащек! Ней тон оргодят! Тоньдят мезеяк арась а тень. (Нефти покшанть ланкс) Тень марто моньдянь майсемс! Трик, сон тонь!

Дуня Мон, тонь марто акарман эрямо. Тонь коньдят мон муян. Жизням анцяк яжик!

Сема Дуня, Дуня! сайсынек пакшанть!

Маря Пакшанть! Монь пакшанть. Сон монь и амоксца тындянк. Тон, тон истя теймик! (Няди Дунят эйс) (Сема оргоди).

Дуня (тулкадьсы) Эрядо кавуненк, а мон туян, туян, те адстонть, те а жизня! Сон хужи скотинадо.

Маря (потазеви) Монгак туян! (сайсы покшанть) Прям ськамонгак тряса.

Дуня Минь миньць чумутано, мейсь панцемс, сынст мельга. Сынь минек ялганть ажалить. Эрясь мартот чи и каттандат. А тон жизнянь берть майсек.

Маря Ерца виськсэнть, кодык пейдить, а мон пакшанть тряса. Сон монь и сондэ чумозо арас. (Сови пелезь Сема) Оргодить, виськс теть. Туво! (лиси)

Сема (пры пульцядо) Дуня простямак, мон тонь вечтян.

Дуня Безсовестной! Нет уш, эряк, а мон туян тетянень (пурны одижандо эйсэ).

Сема Дуня, мон акарман истя тейнеме. Мон пандя...

Дуня Мон туян тетянень алаша мельга, усксынь тестэ вештень (лиси).

Сема (ськамондо) Кода мон те виськсэнть кирца. Ней кажной карми пейдеме лонксон. Мекс монць эзия кат!.. Монь кадымизь. Чияк ведь совсем менкшнинь!

Зановес.
Чесноков.
 

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1938 году и был посмертно реабилитирован в 1957 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2028 году.

The author died in 1938, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 80 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5_%D1%82%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%B5/1924/10/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BC_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%88%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_-_%D1%82%D0%B0%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%8C