Page:Эрямос совамо (Т. А. Раптанов, 1936).djvu/71

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
ТАТШО* КОЕСЬ ЧУМО

 

КИЗЭ. Дрига баба умок уш стясь Теке варма, эрьва ков кайсеви. Капши. Тезэнь каподи — ськамонзо, лияс кунды — ськамонзо. Ве тевенть пес а прядсы, омбоцес кунды. Кавто кедь марто коть ков сезевть...

Скалонть потявтомадо мейле кандсь уштомс пенгть. Ертынзе каштом икелев, тусь ведьс.

Ушось сэтьме, лембе. Умарь чувтнэнь кутморясь чевте кошт. Ушосонть парасть скалт. Сеедьстэ морасть атякштнэ. Велесь сыргойсь.

Дриганизэ путызе ведь марто ведранть, нокшстась стадав скалонь панеме.

Пастухось течи такода кувать эзь листь. Скалтнэнь кирдсть окольця вакссо. Аватне промсть куцяс ды евтнить эрьва мень кулят. Мезеяк, костояк кияк чульть-чальть марясь, поладсы, евтасы эсь койсэнзэ, — яла кортамо.

— Я, аля туян, эйкакшом илязо сыргозть, — Дриганинзэ мельс ледсь эйкакшось. Чиезь тусь кудов.

Вере пестэ появась пастухось. Стаданть удало цярадсь локшосонзо, скалтнэ сыргасть ало пе енов, листь велестэнть.

Турбатнестэ лисевть тусто качамось сравтовсь веленть келес. Кардайсэ марявсть стукамот, алашань паркснемат.

Дриганизэ эщо кудонть малав апак пачкодть мари-

69