Page:Священная история Ветхого и Нового завета на эрзянском (А. Ф. Юртов, 1880).djvu/124

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

— 120 —

41. Іудань Іисусъ Христозонь міемадонзо.

Страстной недлянь Середанть Іисусъ Христосъ чинь чопъ Виѳаніясо ульнесь; Сонъ чинь чопъ тонавтницятне марто кортлесь — тонавсь эйсэстъ. Те шкастонть вейкесь кемкавтово тонавтницянзо ютксто, Іуда Искаріотсто, Іудейской начальниктнэнень сась да ёвтась: „монъ Іисусонь кундазь максса (мійса) тенкь; ламо макстада темъ кисэнзэ“? Сынь колонькемень серебренникть тензэ алтасть максомо. Теде мейле Іуда секень ванось, кода бу Іисусонь народдо салава кундамсъ да сынянстъ максомсъ. (Тень кувалтъ минь эрва середасто постъ кирдтянокъ).

 

42. Іисусъ Христозонь Эсь тонавтницятнень пильгестъ шлямодо да причастямонь*)[1] путомадо.

Великой Четвергъ ламбамодо ярсамо чи ульнесь: те чись Инечинь ревелявскъ печкема чи ульнесь. Іисусъ Христосъ Петра марто Іоаннэнь мерсь: „азеде тынь городсъ. Кодакъ городсъ соватадо, ве кукшинсэ ведь кандыця ломань нейтядо, сонзо мельга совадо да кудазоронтень истя ёвтадо: Тонавтыцянокъ кевстеметь кармавсь: „кона кудосотъ“, мери, „Монъ Эсь тонавтницямъ марто пасхадо ярсамо карманъ“? Сонъ невти тенкъ покшъ парынестэ пурназь, сэрнязь кудо. Тынь се кудосонть пасхань ревелявксонть онокстынкъ“.


  1. (*) Тайной вечеря.