Page:Пици палакст (А. В. Дуняшин, 1930).djvu/79

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

ле верьгизэнть маштызь. Цёрась кадовсь урозокс. Сонзэ кундызь вирьстэнть и ускизь велев. Кувать сон эзь тонадо лома ютксо эрямо. Пельсь эйстэст. Вансь яла пиже виренть ланкс. Мейле — тонаць. Стувтызе зверь ютксо эрямонзо. Теевсь эйстэнзэ истямо мазы ды шумбра цёра — а ёвтавияк! Истямо те цёранть историязо.

Кода сон маризе странникенть моронзо, курвайсь чокшнэнь зорякс. Кундызе странникенть лавтомодо ды мери:

— Покштяй! Пек тусь мелезэнь морот, курвастик седеем... Толкувик монень, кода муемс Эфигениянь. Молян чиявтомонзо... Кулан эли эрян — Эфигениянь сайса козейкакс...

Варштась лангозонзо странникесь и мизолк пейдезевсь.

— Эх, цёра, цёра! Нать превстэ лисеме кармить, коли истят валт лисить куркстот. Тонеть ли думас* Эфигениядо! Сонзэ чиявтыксэлизь туркань инязорось — Мустафа-Керим эзь кортаяк мартонзо. Кучнесь „покш кудат“ монголонь князесь — Мустафа-Керим позоризе нищейсэ, „покш кудатнень“ ланкс кисканзо узавтынзе... Тонеть ли думамс теде мейле Эфигениядо! Эх, цёра, цёра...

Махмуд нолдызе прянзо ды тусь велестэнть. Ков тусь — киненьгак эзь ёвта. Кияк эссе кевксть. Махмуд киненьгак эзинзе ёвтне поцо валонзо. Махмуд тусь Эфигениянь вешнеме.

Кува якась Махмуд, месть ютасть пряванзо ки ланксо — кияк а соды. Соды народ ансяк седе, кода сон муизе Эфигениянь. Астяк Махмуд эрясь вирьсэ сисемь иеть верьгиз марто, тонаць бойкасто чийнеме, пандо ды чувто прява кузнеме, скокаеме.

Учизе Махмуд венть самонзо. Куйсь сэрей чувто пряс, тосто кирнавць стенанть ланкс ды истя валксь кардазонтень. Тосо се шкане кияк арасель. Стражась весе удыль. Муизе Махмуд Эфигениянь кудонть. Совась. Нянькатне удыльть. Састо ютась Махмуд ютковаст, совась Эфигениянь комнатантень. Эфигения эщо эзь мадне удомо. Кодак неизе Махмудонь — лондаскаць, прок тарканзо пачк тусь: и тандаць, и радувась. Цёрась пек мазы. Эфигения тетядонзо башка цёра эзь некшнэ...

75