Page:Ичкиздень масторхня (А. П. Гайдар, 1933).pdf/26

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

хотт эса уихть синь Петькать мархта пяк ичкиздень и пяк цебярь мастору.


4.

Ветешка шида меля, сяда меля кода ласьконцть цёратьня Алёшинав, абетта меля синь тусть Тихай ляйть ланкс, штоба варжамс, изь пов-ли синь нерятанязост кал.

Пачкоцть ся вастти, синь куваць вешенцть крюкса потмакстонза, лиякс азомс аф оцю якорьса, мянтф эскста. Цють изезь сязь пикокять, кундазь кечказса стака нерятать. Таргасть берякть ланкс целай мар валазя, тинань духу веца касыкст (водорослят). А нерата ашель.

— Сонь Серёжкась сявозя! — аварьгаць Васькась. — Мон тейть корхтань, што сон сонць ванонцямязь. Вов сон и няймязь, Мон тейть корхтань: давай лия васц ёрдасаськ, а тон изийть тий станя.

— Тк вдь тяни лия васць. — Кяжиясь Петькась. — Тон тонць тя вастть кочкайть, а тяни сембонь лангозон кайсесак. Да дят авардь тон пажалуйста. Эсьтеенгя ужаль, а мон аф авардян.

Васькась лоткась, но аф куваць.

А Петькась мярксь:

— Ляди мялезт, кода минь Алёшинав ласькондемя, то Серёжкать ляйть тейса палф тумоть тейса няеськ? Адя тов да вешсаськ. Пади сонь нерятанянц таргасаськ. Сон — минь, а минь — сонь. Адя Васька. Да дят, авардь тон, пажалуйста.

Тяфтама оцю и ечкя, а аварди. Мес мон мзярдонга аф авардян? Ляди мялезт, мзярда монь фкя пингоня колма мешт кяпя пилькт сускомязь, и то мон изень авардь.

— Вот-тк изеть авардь! — нолдаф нярхть пшкяць Васькась. — Кда паразевоть эста, мон мянь лукошказень ксти мархта эводьма пачк прафтые.

— Вохси изень паразев. Парайхть — тя мзярда сельмя ветьня шюдийхть. А мон ювадень, сяс мес эводень, да и сяряць. Ювадень колма секундат и лоткань. А вохси мзярнява изень пара и изень авардь. Ласьктяма, Васька!

Пачкоцть беректь тейс, конац улсь палф тумоть тейса, синь куваць вешенцть потмаксть эса.

22