Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/31

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
25
отъ Луки.

ярьке ширеса. 2 Няйсь Сонъ, ярьке ширеса ащихть кафта венешть, калэнь кундайхня эздэстъ лисезь штасьть афтэмаснэнъ.[1]3 Сонъ сувась фкя венешти, кона Симонэнель, да мярьгсь теенза афъ ламда перякста уемьда. Сонъ венешса озада тонафць ломатьнень. 4 Тонафтэмда лоткамда меля мярьгсь Симонэньди: уйхть кырка вастцъ да ёрдакъ афтэмацень (калэнь) кундама. 5 Симонъ мярьгсь Теенза: Тонафты, минь кунцемя вень перьфь, да мезевэкъ ашемя кунда. Тонь валцень квалмува ёрдаса афтэмать. 6 Станя тіезь, синь кундасьть вельфъ лама калхтъ, афтэмасна нэлнатай кармась сезювмя. 7 Пачфсьть куля ялгаснэньди, конатъ омбэце венешсэльть, сальть-бэ теестъ пособляма. Синь сасьть да кафцкя венешнень станя пяшкедезь, нэлнатай кармасьть ваяма. 8 Кода няезя сянь Симонъ Петръ, прась Іисусть пильгэзэнза, да мярьгсь: ворьть монь эздэнъ, Шкабавасъ, монъ ломаньсь крефуванъ. 9 Сонъ пелезевсь тя лама калэнь повомать эзда; (пелезевсть) сонь мартэнза улихня-вэкъ. 10 Станя-же (пелезевсть) Симонэнь ялганза Іаковъ марта Іоанна-вэкъ Заведеень цёранза. Іи-


  1. сѣти.