Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/138

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
132
Святое Евангеліе

зэнъ; да дивандазь эсь потмэсэнза сембя тіефти, тусь меки. 13 Сяка шиня кафта синь эздэстъ мольсьть Эммаусъ лемса велесъ, кона Іерусалимста кемгафтува вайгельпе васцэль, 14 да кортасьть эсь ёткэвастъ сембя ня тевтьнень ланга. 15 Синь эсь ёткэвастъ кортамстэстъ да арсемстэстъ, Соньсь Іисуссь шашць малазэстъ да тусь мартэстъ. 16 Аньцяк синь сельмэсна кирьдьфтельть: синь ашэзь сода Сонь. 17 Сонъ мярьгсь теестъ: мезе ланга тинь молемста кортатада, месъ тинь каньксуфтада? 18 Фкясь синь эздэстъ, конань лемэцъ Клеопаль, мярьгсь Сонь каршэзэнза: али тонъ ськамэтъ Іерусалиму сайхнень эзда афъ содасакъ, мезе тіювсь тоса ня шитьнень? 19 Сонъ кизефтезень синь: мезень кувалмэва? Синь азэндэзь Теенза, мезе ульсь Назареянь Іисусть марта, кона пророкэль, віювэль тевса, валса Шкайть ингэля да сембя народть ингэленъ-га. 20 Кода максэзь Сонь минь первосвященникенекя да начальникенекя кулэма судендамсъ, да яськептезь Сонь. 21 Минь надіякшнемя, штэ тя Сонъ, конаньди эряви Израилень идемсъ; вага ни колмэце шись, кода сембя тя ульсь. 22 Аньцякъ кона-кона минь аванекень эзда явэфтемазь минь: синь