Page:Евангелие от Луки на мокшанском (1891).djvu/137

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
131
отъ Луки.

ляфста, 3 калмэти сувазь ашэзь му Іисусэнь тѣланцъ. 4 Коста синь ашэзть сода мезяма арьсема тянь кувалмэва, тихтецьть синь ингэлестъ кафта пинделды адэжаса ломать. 5 Аватьня явецьть да сельмэснэнъ мастэру комафтэзь; (тихтетьфня) мярьгсть теестъ: мезть тинь вешеньцасьть яректь кулэфнень ёткста? 6 Сонъ ашъ тяса, Сонъ яреклась; мялявтэсьть, кода Сонъ кортась тееньть Галилейса улемстэнза, 7 мярьгезь: Ломанень Цёрати максэфъ улемсъ эряви крефу ломатьнень кяцъ, яськетьфь улема Теенза, да колмэце шиня яриклама. 8 Эста мяляфтэзь синь Сонь валэнзэнъ. 9 Калмэть вакста мрдазь, синь азэндэзь сембень нянь кефкіе тонафнефэнзэнды да илятьненьди-гя. 10 Снятъ (аватьня) ульсть: Марія Магдалина, Іоанна, да Марія Іаковэнь тядяцъ, да илятка синь мартэстъ, конатъ азэньцьть сянь кувалмэва тонафнефэнзэнды. 11 Синь валсна тонафнефэнзэнди няювсьть афъ видексъ да ашэзь верэнда синь.

Сяда кемголмувэце пакшъ.12 Петръ стясь да ласькезь тусь калмэть ваксъ; тоса комазь, сонъ няезень аньцякъ Сонь ашкэдэма котфэн-