Колхозонь эряф/1941/01/75.000

From Wikisource
(Redirected from 75 000 (мокшень))
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1941), № 1 Январь edited by Игнатьев Г. А.
75.000 by
авторсь: Чехов, Антон Павлович, мокшекс ётафтозе: Аф содаф (аноним)
Колхозонь эряф. Эрь ковонь литературно-художественнай и общественно-политическяй журнал. Мордовскяй Советскяй писателень союзть органоц. — № 1 Январь 1941. — с. 37—41
 
[37]
    А.   Чехов    

75.000

Веть, кемгафтувошка частста, Тверской бульварга мольсть кафта ялгат. Фкясь — сери, мазы брюнет, офта кедень ташта орса и цилиндра шляпаса, омбоцесь — ёмла, рыжайня ломань, пакарень акша пуня мархта рыжай пальтаса. Мольсть, и кафцьке исть кашторда. Брюнетсь саворне вяшкондезе мазуркать, рыжайсь пичедезь ванць эсь пильгонзон лангс и коль сёльгондсь боку.

— Аф озатама ли минь? — мярьгсь меколи брюнетсь, мзярда кафцьке ялгатне няезь Пушкинонь шобда силуэтонц и Страстной монастырть ортанзон вельксста толнять.

Рыжайсь апак корхтак согласиндась, и ялгатне озасть.

— Монь ули тейть аф оцю эняльксозе, Николай Борисыч, — пшкядсь брюнетсь аф ламос ащемда меле. — Аф максат ли тон, друг, тейне учемс кемоньшка-кеветиешка цалковай! Недяляда меле максса...

Рыжайсь изь кашторда.

— Мон афи кармалень ба тонь и беспокоиндамотка, кда ба аф нужась. Судьбась мархтон сквернай штука тячи налхксь... Авазе максозе тейне тячи шобдава залогс путомс эсь браслетонц... Эрявсь тейнза сазорнянц инкса гимназияв пандомс... Мон, содасак, максыне сонь и вов... тонь пингстот тячи стукалкаса апак фатяк налхкине...

Рыжайсь сей-тов шашнесь вастсонза и козкстась.

— Пустоят тон ломанць, Василий Иваныч! — мярьгсь сон, ширептемок кургонц, кяжиста пеедезь. — Пустой ломанят! Кодамоль тонь праваце озамс барынятнень мархта стукалкаса налхкома, кда тон содайть, што ся ярмакне аф тоннет, а лиянь? Ну, аф пустоят ли тон ломанць, аф юмаф-арафат ли? Норак, тямак эльбафне... Дай, мон тейть раз навсегда азса... Мезенди ня вечна од костюпнень, тя вов булавкать галстукти? Тейть ли, нищайти, фасонць? Мезенди тя дурацкяй цилиндрать? Тейть, авацень счетса эряйти, пандомс кеветие цалковай цилиндрать инкса, мзярда пяк цябярьста, осалфтома фасонти и эстетикати, тон мог ба ётамс колма цалковайнь тии вазьса! Мезенди тя вечнай фалендамать эсь несуществующай знакомстватнень мархта? Знакомаят и Хохловонь, и Плеваконь и сембе редакторхнень мархта! Мзярда тон тячи васькафнеть эсь содафнень колга, тонь инксот монь сельмоне и пиленевок палсть! Васькафнят и афи якстерьгодат! А мзярда тон [38]налхксят ся барынятнень мархта, налхкондсайть тейст авацень ярмаконзон, тон стане пошлайста и глупайста мзолдат, што проста щёкацти кядьлапшське ужяль!

Ну, катк, катк... Тонь мяльце колаф тячи...

— Ну, катк тя фатовствась ули шабаннекс, школьниконнекс... Мон согласнаян кадомс тянь, Василий Иваныч, тон нинге одат... Но аф кадса мон... фкя вещать... Кода мог тон, налхкомок ся куклатнень мархта... подлость тиемс? Мон няине, кода тон, явондомок картат, сявоть эстейть картатнень алда пиковай тувоз!

Василий Иваныч якстерьгодсь, кода школьник, и ушедсь эсь прянц оправдандакшнема. Рыжайсь ащесь эсь валонзон лангса. Спорясть кайгиста и ламос. Меколи кафцьке аф ламнянь-аф ламнянь лоткасть и арьсезевсть.

— Тя виде, мон пяк кальдявста кармань вятема прязень, — мярьгсь брюнетсь куватьс аф каштордомда меле. — Виде, сембонь мон карьхцяйне, сувань шумос, юмафтонь-арафтонь кой-мезе лияньге и тяни аф содаса, кода орадовомс. Содасак ли тон ся аф кирдемшка, сквернай чувствать, мзярда сембе телаце китни и мзярда тонь аш средстваце тя китнемать эзда? Кодама-бди тяфтама чувства мон кирдян тяни... Марнек пиле видева эцень лебонц. Визькс ломаньдонга и эсь эздонга. Инь ёмла побуждениянкса тиендян лама глупостть, гадостть и сяка жа пингть коданга аф лоткаван... Скверна! Получандярялень мон наследства или картаса сявондярялень, так кадолине ба, улема, светста сембонь и шачелень ба оду... А тон, Николай Борисыч, тямак суденда монь...тят ёря кев... Лятфтак пальмовскяй Неклюжевть...

— Мяляфтса мон тонь Неклюжевцень, — мярьгсь Рыжайсь. — Мяляфтса... тетькозень лиянь ярмакнень, маразе пеконц и обедта меле ёрась покейфовать, стирнянь инголе расхныкался!.. Обедта инголе, небось, не похныкал... Визькс писательхненди идеализировандамс тяфтама подлецнень! Афоль уле тя Неклюжевть павазу наружностец и галантнай манеранза, афольхце кельге ба сонь купеческяй стирь, и афоль уле ба каендама... Вообще подлецненди судьбась максси павазу наружностть. Сембе вдь тинь купидоттада. Тинь кельктядязь, тейнть влюбляются... Тинь страшна моли тевонте аватнень колга!

Рыжайсь стясь и кармась якама скомнять вакска.

— Тонь рьвяце, сявомс... честнай ава... Мезенкса кельговоть тон тейнза? Мезенкса? И тячиеньге вов целай илядь, ся пингть, мзярда тон васькафнеть и синневоть, ашезень сявонде тонь эздот сельмонзон мазы бпондинканя... Тинь, Неклюжефнень, кельктядязь, тейнть жертват тиендихть, а тяса сембе эряфцень работат, вачкият, кода калсь эйти... Честнаян, кода сонць честностсь, и — хоть ба фкя павазу минутаня! А нинге сянь... Мяляфтсак? Улень мон женихокс тонь рьвяцти, Ольга [39]Алексеевнати, мзярда сон нинге ашензе сотце тонь, улень цютьке павазу, но эвондать тон, и... мон юмань...

— Ррревность! — мзолгодсь брюнетсь. А мон афи сотцине, што тон тяфтама кунят!

Николай Борисычень шамава ётась досадямань и гадливостень чувства... Сон машинальна, сонць сянь аф шарьхкодемок, венептезе инголи кяденц и... яфодезе сонь. Щёкас керомань звуксь колазе вень сетьмоть... Цилиндрась лийкстась брюнетть прястонза и кеворсь тапаф ловть ланга. Сембе тя тиевсь фкя секундаста, апак учсек, и лиссь глупайста, нелепайста. Рыжайти эстокиге жа арась визькс щёкас кероманкса. Сон навазе шаманц пальтанц олаф воротникозонза и аськолясь бульварга. Пачкодемок Пушкинонь малас, сон варжакстсь брюнетть лангс, ащесь минуташка фкя вастса и, кода мезьда-бди эвотьфста, тусь ласькозь Тверскойть шири...

Василий Иваныч ламос ащесь апак каштортт фкя вастса. Сонь ваксканза ётась кати-кодама ава и рахазь венептезе тейнза сонь цилиндранц. Сон машинальна азсь тейнза спасиба, стясь и тусь.

„Тяниёк анзяма ушеды, — арьсесь сон пяле частта меле, куцемок кувака куцемава эсь квартиразонза. — Саты тейне рьвязень эзда налхкоманкса! Веньберьф кармай проповедь лувома! Шяйтанць ба сонь сявольхце совсем! Азса, што ярмакнень юмафтыне“.

Пачкодемок эсь кенкшенц ваксс, сон пелезь цингорфтозе пайгонять. Сонь нолдазе кухаркась.

— Поздравляем тонь! — мярьгсь тейнза кухаркась, пеедезевомок пяк пара мяльса.

— Мезь мархта тя?

— А вов няйсак! Шкайсь милость макссь!

Василий Иваныч шерьфтезень лафтубрянзон и сувась спальнязонза. Тоса письменнай шрать ваксса ащесь сонь рьвац Ольга Алексеевна; ёмла блондинканя, шяярьсонза ульсть папильоткат. Сон сёрмадсь. Инголенза ащесть несколька анок конвертс путф ни сёрмат. Няемок мирденц, сон стясь и ашкодсь сонь кргазонза.

— Тон сать? — корхтазевсь сон. — Кодама паваз! Тейть сон афи арьсеви, конашка павазсь! Монь мархтон историяня ульсь, Вася, тяфтама апак учсекть эзда. На, лувк.

И сон, комотемок шрать ваксс, сявсь газета и кандозе сонь мирденц инголи.

— Лувк! Монь билетозе выиграл 75.000! Вдь монь ули билетозе! Честнай вал, ули! Мон пртцыне сонь тонь эздот, сяс мес... Сяс мес... тон ба путолить сонь залогс. Николай Борисыч, мзярда ульсь женихокс, казендезе тейне тя билетть, а сяльде, ашель мялец сонь сявомс меки. Кодама пара ломанць тя Николай Борисычсь! Тяни минь ужасна козятама! Тон тяни петеват, аф кармат беспорядочнай эряфонь вятема. Вдь тон [40]афи янксеть и васькафнемайть монь аф сатыкснень, ашушить эзда. Мон тянь шарьхкодьса. Тон ёнюват, порядочнаят...

Ольга Алексеевна ётась комнатать эзга и пеедезевсь:

— Вов апак учсексь! Якань мон, якань ужеста ужес, сюцихтень тонь распутствацень инкса, аердафолень эздот. Сяльде озань пичедемада газетань лувома. И вдруг няйса... Сёрмадонь сембонди сёрмат... сазорненди, тядязти... То-та кенярдихть, беднайхне! Но коза жа тон?

Василий Иваныч варжакстсь газетати... Абонтфста, олаф шамаса, аф кулхцондомок аванц, сон ащесь аф ламос апак каштортт, кати-мезень арьсезь, сяльде путозе цилиндранц и лиссь кудста.

— Большой Дмитровкать шири, НН номерхненди — ювадсь сон извозчикти.

Номерхнень эзда сон ашезе сата сянь, кие тейнза эрявсь. Тейнза содаф номерсь ульсь пякстаф.

„Сон, улема, театраса, — арьсесь сон: — а театраста... ужнама тусь... Учан аф ламос...“

И сон лядсь учемонза... Йотась пяле част... ётась част... Йотась сон коридорга и корхнесь нувси лакейть мархта... Алува номернай часттнень эса шавсть колма... Меколи ашезь кирде: ушедсь валомне валгома алу ушу лисема кенкшти... Но судьбась ужяльдезе сонь.

Йофси подъездть маласа сон васедсь сери, осал брюнетка мархта, кона кутандафоль кувака боас. Сонь мельганза мольсь кати-кодама господин сенем сельмованомаса и мерлушковай вазьса.

— Виноватан, — шарфтсь Василий Иваныч дамать шири. — Могу ли мон беспокоиндамс тонь фкя минута?

Дамась и алясь срмазь коняснон.

— Мон сейчас, — мярьгсь дамась аляти и тусь Василий Иваныч мархта газовай рожокть ваксс. — Мезе тейть эряви?

— Мон тейть... тейть, Надин, тев мельге, — ушедсь, кялень повондозь, Василий Иваныч, — ужяль, што мархтот тя господинць, а то ба тейть сембонь азондолине...

— Да мезе стамось? Тейне аш мзярда!

— Кочкать эстейть од якай ялгат, — да и аш мзярда! Цебярят, аш мезе азомс. Мезенкса тон панемайть монь эздот Роштувань карша? Тон изеть ёра монь мархтон эрямс, сяс мес... сяс мес мон тейть ашень сатне сатомшка средстват эрямс... Вов тон и аф видят, кода няеви... Да... мяляфтсак тон ся билетть, конань мон максыне тейть именинатнень пингста? На, лувк! Сон выиграл 75.000!

Дамась сявозе кядезонза газетать и жаднай, кода эвотьф сельмоса, ушедсь вешема телеграмматнень Петербургста... И сон музень...

Сяка жа ёфси пингть лия сельмот, конат авартьфтольхть, ношкатольхть горять эзда, пцтай ёньфтоптольхть, ванцть [41]шкатулкав и вешсть билетть... Веньберьф вешендсть ся сельмотне и ашезь му. Билетсь ульсь салаф, и Ольга Алексеевна содазе, кие салазе сонь.

Сяка жа самай веть рыжай Николай Борисычсь коварясь фкя боконц эзда омбоце боконц лангс и старандась матодовомс, но изь матодов мянь шобдавать самс. Тейнза ульсь визькс ся щёкас керомать эзда.

1884.


 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work was published before January 1, 1929, and is in the public domain worldwide because the author died at least 100 years ago.

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • it was anonymously published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • it was anonymously published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

This anonymous or pseudonymous work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term of anonymous or pseudonymous works is 82 years or less since publication.

Public domainPublic domainfalsefalse