Пӧча-пиа

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Пӧча-пиа  (1926) 
by Чеусова Анна Николаевна
Гижан кад: 1926, Йӧзӧдан во: 1926. Ӧшмӧс: Школаын лыддьысянтор : мӧд нига. Сыктывдінкар: Коми нига лэдзанін, 1926

Ӧшинь дорын гажа, кыпыд вежӧсын пукалӧ пӧчӧ, чувки кыӧ.

Сэн жӧ, пельӧсас, стен бердӧ нёриньтчӧмӧн, пукалӧ читкыля юра ичӧтик детина.

— Мый нӧ сэтшӧм жугыль, Ванюк? Пет ворс. Видзӧд, кымын тэ кодьыс котралӧ!

Ваня кияссӧ пуктіс пӧчыслы пидзӧс вылас. Меліа сылы синмас видзӧдӧ.

— Мудер руч! Эз-ӧ нӧ рыська шаньгаыд ковмы? Кос паренчаыд ли? Залавкаын, муса пи, босьт колӧ кӧ.

— Оз мем ков, пӧчӧ, шаньгаыд, паренчаыд ни.

— Мый нӧ эськӧ сэтшӧм мелі, оз кӧ немтор ков? Гашкӧ, кутшӧмкӧ пакӧсьт вӧчин да? Либӧ узигкості эн-ӧ ачыд залавкаад пырав?

— Эг, немтор эг вӧч... Пӧчӧ, тэ меным кӧсйысин быдтор ньӧбны, ог кӧ кут вильшасьны...

— Паметь жӧ ӧд, зонмӧ, тэнад! Мый нӧ эськӧ колӧ, вӧв, али мач?..

— Тэ, пӧчӧ, вӧвсӧ ньӧблін нин. Мачыс эм и. Нига новлӧдлан мешӧк, пӧчӧ, вур. Школаӧ понда ветлывлыны.

— Айда, дона пи! Велӧдчыны кӧсйӧ. Бур мывкыд юрад тэд пырӧма. Сӧмын ӧд тэ зэв на том, оз на школаад босьтны. Лок пуксьы татчӧ, пӧчыскӧд войдӧр велӧдчам. Мойда ме тэд.

— Тэ меным, пӧчӧ, уна мойд нин висьтавлін, мыйкӧ збыльсӧ висьтав. Пӧчӧ, ме тӧрыт пыралі школаӧ. Зэв тай гажа сэн. Челядьыс мыйта! Велӧдысьыс пуксьӧдіс менӧ Опонь Иванкӧд орччӧн, сэсся зэв кузя висьтавліс, комиӧн. Мореяс саяд пӧ тай, пӧчӧ, муясыд бара на эмӧсь. Сэсся ыджыд пемыд вӧр йылысь висьталіс, лёк гырысь зверъяс пӧ сэн олӧны. Уна каръяс серпас вылысь петкӧдліс и. Висьтавліс, мыйта лымйыд усьӧ, мыйта зэрӧ, мыйысь гымыд артмӧ, кыдз войдӧр йӧзыс овлӧмаӧсь, мый новлӧмаӧсь, сёйӧмаӧсь. Сэсся велӧдчысьясыс рисуйтчисны. Быд ныр улын кабала да карандаш. Ме ставныслысь серпасъяссӧ видлалі: коді вӧчӧма син, коді ныр, коді мортӧс рисуйтӧма, коді керка, коді ассьыс дадьсӧ. Аттӧ, кутшӧм мичаа рисуйтӧны! Эштӧм бӧрас ставныс коми сьыланкыв зэв гажа сьылісны. Пӧчӧ, ветлы коркӧ школаас, зэв ӧд гажа. Велӧдысьыс менӧ юрӧд малыштіс: «Велӧдчыны пӧ», — шуӧ: — «лок, вӧзйысь гортсаыдлысь да. Быдман пӧ да, ыджыд аттьӧ шуан.

— Пӧчӧ, лэдз менӧ школаас! Некор ог кут вильшасьны ни, тэнсьыд пыр кывзыны кута и. Велӧдча да зэв мича серпасъяс рисуйтала. Сэсся этатчӧ, стенӧ, ставсӧ ӧшлам, школаын моз, керкаыд мед, пӧчӧ, гажаджык лоӧ. Рытъяснас ме мойдъястӧ ачым кута тэныд лыддьыны. Лэдз, пӧчӧ!

Детина синмас и видзӧдӧ пӧчыслы.

— Мун инӧ, дона пи, велӧдчы, сэтшӧм кӧ окота: велӧдчӧмыд ӧд — югыд. Велӧдчӧм мортлӧн син водзыд пыр восьса. Эн сӧмын ышмы-а; велӧдчӧм бӧрад велӧдчытӧмсӧ эн кут ӧтдортны да.

Детина чеччыштіс лабичысь да ӧдйӧ ӧмӧй эз котӧрт школаад.

— Зарни пи тэ менам! — мӧвпалӧ пӧчӧ.

Аслас нимкодьысла этша синваыс оз пет.

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1967 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2038 году.

The author died in 1967, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 50 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%9F%D3%A7%D1%87%D0%B0-%D0%BF%D0%B8%D0%B0