Валда ян/1929/05/Народнай образованиясь вете-кизонь плантть коряс

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Валда ян (1929), № 5 (9), Май ков edited by Шотин И. В.
Народнай образованиясь вете—кизонь плантть коряс by
авторсь: Луначарский, Анатолий Васильевич, мокшекс шарфтозе: Аф содаф (аноним)
Валда ян. Эрьковонь общественно-политикань и веле-хозяйствань журнал. „Светлый путь“, ежемесячное приложение к газете „Од веле“. — № 5 (9), Май ков 1929 киз. — с. 8
[8]
Луначарскайть доклацтонза

Народнай образованиясь вете—кизонь плантть коряс
Минь культурнай революциянь задачанекя
 

Штоба йотафтомс эряфс вете-кизонь плантть станя, кода арьсезя совецкай правительствась и партиясь, тейнек не маластонь кизотнень, эряви анокламс лама од культурнай вийхть: инженерхт, техникт, агрономт, учительхть и ст. тов.

Ленин ялгась корхнесь, што оцю шьорсиксокс социализмань тиемста арси миннь аф культурнай шинькя. Троцкистне Ленинть нят валонзон толкавакшнезь станя, што фкя странаса аф тиеви социализма. Но тяфта-ли Ленин арьсекшнезя те кизефксть? Сон корхнесь: шьоряфкс ули, но миннь сонь машфцаськ валомня, народнай хозяйствать кеподеманц мархта марса.

Кода тейнек эряви ладямс тевсь

Минь эсь инголенок путомя задача — сатомс и йотамс капиталистонь странатнень. Штоба йотафтомс те задачать эряфс, эрявихть лама миллиардт и лама кизот, аньцек эста кепоцаськ минь культурнай шиньконь западнай Европать коряс. Но минь йофсикс аф йоратама молемс сокорста Европать культуранц мельге. Минь мольхтяма иля кига. Минь сявоньцайнек европейскай культурать аф сембонь, минь йорясаськ эздонза сембе тейнек аф эрявикснень и шьорсикснень. Классовай интерезонкса, европейскай ученайхне эрь аськолкссост молихть наукать каршос. Сявомс Америкать, коса ученайхне тюрихть дарвинизмать каршос. Минь-жа мольхтяма марксизмать коряс, конань вельде кирьттяма кяцонок вии оружие культурнай эряфонеськонь кеподемста.

Культурно-просветительнай работась оцю, но киньге
аф сатомшка

Культ-просвет. работась совецкай влассть пингста, можна мярьгомс, лац ушотф аньцек 1922 кизоста сявомок. Сяс аськолксне, конат улихть тяни народнай образованиянь тевса, тийфт аньцек мекпяльдень. 7-8 кизотнень эзда.

Кодама-жа тийфть улихть культурно-просветитильнай работаса? Васенце образованиясь, кона революцияда инголе фатнесь аньцек 50 процентт, тяни фатни 89 проц. школань пингонь шабатнень эзда. Ученикнень лувкссна васенце ступенень школатнень эса кепоць 1914 кизоста сявомок 1927 кизоти — 45 процентта ламос. Сьормас содама шись РСФСР-са кепоць 31 проценцта 44 процентти.

Пяк кепоць и среднай образованиясь (пцтай 54 процен.), кона фатясь тяни 955 тьожень ученикт. Тяни фкя среднай школань ученик сашондови 14 васенце школань ученик ланкс. Англияса те цифрась ащи тяфта: 1:5. Сокайнь од ломанень школаса лувондови тонафни шобада 79 тьожень. Шинь и илядень рабфакнень эса тонафнихть 35.955 ученикт, фабзавучень школаса — 46.914, пунктнень и неграмотностень и малограмотностень ликвидациянь школатнень эса — 805 тьожень., морафтома пунктта пцтай — 14,3 тьож. Оцюазорть пингста сембе васенце профтехническай школатне фатнесть 100-шка тьожень ломань, а тяни сиця учебнай заведениятнень эса тонафнихть 270 тьож. ломаннь.

Пяк вишкста моли и йомбла народтнень культураснон кеподемасна. РСФСР-са (автономнай республикафтома) тяни нацменскай школатне лувондовихть-ни тьоженьца. 1927—28 кизоня 1-це ступ. школада ульсь 514 и 7-кизонь сокайнь од ломанень школада — 10, коса тонафнемась мольсь башкиронь кяльса, казакскай кяльса — 1.851 васенце ступ. школава и 23 сисемь-кизонь школава, чувашскай кяльса — 950 васенце ступ. школава и 12 сисемь—кизонь школава и ст. тов. Культурно-просветительнай учреждениятнень лувксснон касомасна йомбла народтнень йоткса йотнесы-ни рузонь учреждениятнень касомаснон.

Вете-кизонь планць и народнай образованиясь.

Вете-кизонь народнай образованиянь планць тийф станя, штоба маластонь пингть вииняста кеподемс, васенце, йомбла народтнень культурнаснон и велеть культурнай шинц, штоба маладкстомс сойнь ошть культуранцты. Вете-кизонь планць тейнек стяй 8-шка миллиардц. Ярмакта лама, но кда сявомс сембе 5-кизонь плантть марс, то, эряви мярьгомс, культурнай эряфонь ладямс ярмакта нолдаф кржа, странать аф марстонь задачанзон коряс. 5-кизонь плантть пестонза тейнек максови аф 50 процентта лама народнай хозяйстватти специалиста. Сяс, — мярьксь Луначарскийсь XIV Сембяроссиянь советнень пуромксса — тейнек эряви 5 кизонь планць ваномс оду и нолдамс народнай образованиянь тевти сяда лама ярмакта.

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1933, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 90 years or less (if applicable), or the copyright term is 94 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • it was anonymously published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • it was anonymously published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

This anonymous or pseudonymous work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term of anonymous or pseudonymous works is 94 years or less since publication.

Public domainPublic domainfalsefalse