Му вежандыр

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Му вежандыр  (1927) 
by Тима Вень
Гижан кад: 1927, Йӧзӧдан во: 1927. Ӧшмӧс: Ордым. 1927. №11.


Уна морт нэм кежлӧ на кольӧ
казьтывлантор миян олана нэм…

.................................

Куим во чӧж
гымгис-муніс
ёрӧм война…
Земля-муыс
адӧ пӧри —
лои шойна.
Уна морт лов
сійӧ нуис
мыжтӧм йӧзлысь.
Уна миллён
кулі, уси
поле вылын.
Уна доймысь,
китӧм-коктӧм
локтіс гортлань…
Кымын дӧва,
ныв-пи коли
батьтӧг бӧрдан…

 * * *

Куим во чӧж
сідзи муніс
сарскӧй бойня.
Уна эмбур
тшынйыв лэптіс
йӧзлысь чӧжӧм.
Уна вир-яй
сёйис-юис
буржуй шайка…
(Будь ті проклят,
кырныш чукӧр,
му нэм кежлас!)

Ог тӧд, кытчӧдз
сідзи муніс
олӧм адыс,
эз кӧ Октябр
лок да дорйы
сьӧд удж йӧзӧс.
Кыськӧ чужи,
петіс-локтіс
выль морт —
большевик.
Локтіс, сувтіс,
гора шуис:
«Коді Гӧрд му
понда олӧ —
Мунам,
огӧ полӧ!
Коді война
думнас ёрӧ —
миладорӧ!..»
«Став му вывсьыс
пролетарийяс,
ӧтувтчалӧй!»
«Сьӧд удж бертысь,
мувыв пиян,
муыс миян!..»
Сідзи шуис.
Кӧсйис — вӧчис!
Важ мир
пусь-пась
керис-вӧчис —
кыз буржуйлысь
«сювсӧ лэдзис»…
.................................

Важлысь лӧпсӧ
тылаӧс моз
ректіс,
кӧрт плуг-гӧрйӧн
пыді гӧрис —
кӧдзис
кӧйдыс выль.
Важ власьтладор
олысь енмысь
дзикӧдз чӧвтчис,
чужӧмбанас
сылы сьӧвзис,
мун пӧ
ас йӧз бӧрсьыд!
Ен пыддисӧ
лозунг лэптіс:
код пӧ уджтӧг
олӧ-вылӧ,
медым пӧ
оз сёй!
Сарствуйтас пӧ
му сяр вылас
медся ыджыд
вежаторйыс —
удж!
.................................

Сідзи уна
джаггӧрӧда
кӧртӧд
Октябр разис.
Посни нима
олысь йӧзӧс
увтыртӧмысь
бертіс…
.................................

Кыськӧ бӧрын
вӧрысь ньӧжйӧн
петіс
жугыль коми морт:
нэмӧвӧйся унсӧ
шыбитіс да
Се-Се-Се-Р-ӧ
тыр праваӧн
пырис.
Водзтуй сійӧ
ассьыс чӧжсьӧм
курыд шогсӧ
бӧрдіс-сьыліс,
сэсся
Коми муӧд
лэдзис
збой, ён
олӧм кыпӧд
ёнт!
.................................

 * * *

Но гундыр чукӧр,
буржуй котыр
дзикӧдз
эз на кув.
Кыдз тай пежгаг
беддьӧн виан
уна пельӧ:
юрыс кулӧ,
бӧжыс кольӧ,
век на ловъя.
Сідз жӧ буржуй
чукӧр рӧдыс
вӧлӧм ловъя:
Гундыр змей моз
лэптіс голя,
кӧсйис бӧр
мырддьыны вӧля,
пондіс быд бок
йирны-пурны
Сӧвет муӧс.
Кольча кытшӧн
гӧгӧртіс да
мӧдіс жмитны…

Лои бара
сӧвет власьтлы
война нуны.
Олӧм лад вылӧ
эз волы
нӧшта
нёль-вит во!
.................................

Война — фронтын,
война — гортын,
война — семья пытшкын,
война — врагкӧд,
война — тшыгкӧд,
война —
олӧм быткӧд.
.................................

Сідзи ногнад,
сизим вонад
овмӧс дзикӧдз
быри.
Эз коль нинӧм,
ставыс киссис…
Пуксис —
сьӧкыд
оландыр!
.................................

Йӧзыс дзикӧдз
килякувлі,
сьӧлӧм вывсьыс
усьлі.
(Ёна гудыр
сэки вӧлі
миян юрным!)
Нинӧм думайттӧм
морт шуліс:
«Мый нӧ таысь,
куш мездлунсьыд?!
Вӧля пӧ
да тшыг!»
Быд лун няргис,
ассьыс кайтіс,
ветліс-вӧйпсис,
кыв-вор бертіс:
«Мый нӧ бурыс
тайӧ власьтсьыд —
дубъя пассьыд?!
Гӧгӧр вурыс,
дӧмас киссьӧ,
сунис кыссьӧ…
— Деньга — тырыс:
эм да абу;
Лыднас кыптӧ
быд лун миллён,
быттьӧ пыктӧ
пыкӧс мылльӧн,
зептад — мыльк!..
А ньӧбны нинӧм:
весиг оз
шед сюмӧд
нинкӧм гоз!»

— Шыдыд пӧ пачад
тэнад тай дуб?
— Сы пыдди олӧмӧй
сир курыд сола!
— Мыйла нӧ пасьыдлӧн
эжӧдыс «дуб»?
— Зато пӧ сы пыдди
долыда ола!
— Мыйӧн нӧ рытъяссӧ
олан тэ пыр?!
— Он ӧмӧй аддзы тэ:
пешалӧн ворйыс
сартасӧн тыр!
— Мый нӧ тэ куритан,
он дугдыв — шпуритан?
Он-ӧ папирос?!
— Раскысь тай кодкӧлун
вайи со… пипу рос!..
— Нинӧм тай эз коль —
кӧрт тув ни пом:
гӧр ньӧртӧ гартыштӧ
кыдз пу ньӧр пом…
— Телега талун ме
сюмӧдӧн шыналі,
кыдз кильсӧ шулялі
да тшыналі
куритчан гумага
пыдди…
— Воис тай оландыр,
му вежандыр!

— Мый вылӧ лачаӧн
сэссясӧ олан?!
— Мый нин тэ керкасӧ
сэні тэ вӧчан?!
Мыйӧн нӧ ӧшиньтӧ,
сюмӧдӧн тупъян?!
Кӧртыд нӧ кӧн? —
Ӧдзӧстӧ пу дзирйӧн ӧшан?
Кутшӧм нин
стрӧитчӧм
ӧнія дырйи!
Мый нин тэ
тӧждысян, ёрт?
Вай лучшӧ вӧч
кувныыд горт!..
.................................

Но вӧлі
биаиз кодь
чорыд
миян ВКП!
И сылӧн
юрнуӧдысь мортыс —
Ленин ёрт!
Налӧн
водзвыланыс туйныс
вӧлі восьса,
синныс
эз вӧв куньса.
.................................

Война эштіс.
Мыйӧн эштіс,
бара шуис:
«Ӧні сэсся
мӧд пӧлӧс
фронт восьтлам —
тшыгкӧд
война панлам!
Овмӧс
крестьяналысь
лэптам!
Киссьӧм заводъяс ми
дзоньтам!
Изъяс, кӧртъяс
муысь перъям…
Изнас —
кӧртсӧ сывдам.
Кӧртсьыс посъяс
карсянь
деревняӧ
дорам…
Мужик мортлысь
тӧвар кӧртӧн
сьӧлӧмсӧ
ми сывдам!
.................................

Сідзи кӧсйис.
Шуис — вӧчис!..
— Коли муртса
нёль-вит во.
И… лои чудо —
дивӧ,
шензьыны оз позь!

Мисӧ тасянь
этша аддзам,
кыдз оз дугдыв,
лун и вой
фабрик-завод
пуӧ уджӧн,
дзенгӧ кӧртӧн, —
мунӧ овмӧс кыптӧм.

Синным-пельным
миян оз кыв,
сӧмын —
зепным кылӧ:
важӧн-ӧ нӧ
миян гӧрйын
вӧлі кӧртыс
муртса
кӧрт зыр ыджда
амысьтор?!
А гӧр ньӧр кӧртӧд,
да и сійӧ вӧлі
кыдз пу ньӧр?!
А ӧні гӧрйыс —
дзоньнас кӧртысь!
Весиг пуыс
шыр гыж ыджда
абу сэні!
Нимыс — плуг,
а сьӧктаыс —
кык пуд!
Паськыд дора
лагыр черыс
кытысь?!
Али ситеч-дӧра
новланторйыс
чорыд?
А урлӧн доныс
вылын вӧлі?
Мыр бердӧдзыс
усьлі-воліс:
ыргӧн к-у-им ур
(истӧг кӧрӧб дон!).
А ӧні? —
Туганӧдзыс
качис.
.................................

Да мый нин
шуан…
Важӧн-ӧ ми
вӧлі «шпуткам»
табак пыдди
пипу рос!
А ӧні —
лавка шӧрӧ
пырас морт
да шуас,
подавай пӧ
папирос!
Да и тонӧ,
со, примерыс:
вӧлі сюмӧд
куритчыны
шулям;
письмӧ —
сюмӧд вылӧ
гижам.
А ӧні, со:
мыйтӧм
талун
ыджыд
праздник
кузя
ме —
кабаласӧ
ляки!
.................................

Дас во чӧжӧн
олӧм миян
ёна вежсис.
Унатор вылӧ
нин воссис
куньса синъяс…
Вӧлі — бар
да раб —
(юкліс йӧзсӧ).
Ӧні кӧть кыдз
сійӧс лыддьы —
водзӧн, бӧрӧн —
кывйыс быри.
Вӧлі ен —
зэв ыджыд, ён.
Ӧні?
Енлӧн чиныс
ёна чині
(уна святлӧн
мощи пиысь
стружчаг сорӧн
«сювныс» петіс).
Поп-дяк йӧзлысь
вытьсӧ чинтім;
юрси пӧла
ёна дженьдіс;
ассьыс бӧжсӧ
сюркняліс да
шуӧ,
ме пӧ тшӧтш жӧ…
— А чӧртыс нӧ пӧ
век на эм?
— Сӧмын куш
шуӧмыс кольӧм.
Чӧртӧс важӧн нин
ми вӧтлім
«к чёрту!»
ас Союзысь,
весиг челядьным
нин миян
оз
сюра чӧртсьыд
повны,
найӧ асьныс ӧні
«гӧрд чӧрт пиян».
Но да теш вылӧ
нӧ босьтлам
сійӧс, сюра плешӧс:
чӧртӧс важӧн нин ми
начким,
юрас черӧн
вачким.
Чегъялім ми
сылысь сюрсӧ,
тшӧтшӧдалім гыжсӧ;
кералім ми
сылысь черӧн
мӧчало кодь бӧжсӧ;
гӧнсӧ лэчыд
пуртӧн вуштім,
яйсьыс
шыблас вӧчим…
.................................
.................................

«Му пӧ вежас»…
коркӧ
мойдлӧмаӧсь
важӧн.
Ӧні нинӧм нин
сэсь повны —
муыд вежсис:
дас во чӧжӧн
миян ёна
олӧм вежсис!
.................................

Коли дас во,
олім —
сё во дон!
Водзӧ овны
выль му вылын
миян сьӧлӧм
пыр на дон!
.................................

Олім дасӧс —
пӧрысьтіс
том верстьӧ йӧзӧс…
Но эгӧ прӧста
сійӧс олӧй ми!
Медым коли,
(миян абу
ыджыд дон).
Но медым
муыс-
мирыс
вексӧ
вӧлі
том.

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1941 году и был посмертно реабилитирован в 1956 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2027 году.

The author died in 1941, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 80 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%9C%D1%83_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%8B%D1%80