Мезэ эряви содамс эрь дэяти/Кода шчамос иднэть?

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Мезэ эряви содамс эрь дэяти  (1926)  by Сперанский, Георгий Несторович, translated by Чигина М.
Кода шчамос иднэть?
Г. Н. Сперанский. Мезэ эряви содамс эрь дэяти. Перевод М. Чигиной. — Москва: Центральное издательство народов СССР, 1926. — 28 с.: илл. — с. 22—23
 
[ 22 ]
Кода  шчамос  иднэть?

Иднэть эряви шчамос лэмбоняста. Щамнянза улест кемонят, тэлезь люшцта теланянц.

Вердэ пэленц ронгонянц ланкс шчафтт шчамнэ (шчамнэсь улеза аф тэйнэ, ды пачк керьф инголдэ). Сяда башка шчафтт лангань шчамнэ. Шчамнэтнэ улест шуванят, ды лэпонят. Шчафнек фталда, а инголдэ мэштенянц ланкса содонтк лэпэ киленяса. Лангань шчамнесь алгать горяс сяда нюрхькэ, сонь шчафтк ялгань шчамнэть ланга инголдэ и сотк фталу копонянц ланк соткскяса лангань щамнэсь эрэй понаннь ы̆лэ гумаганнь сюрень.

Алулда пэленц теланянц иднэть ашкоряк тяфта: путт котэннянц алу ембла нуланэ. Фкэ ужэнянц нуланэть вэри тияк рюцэнякс. Тоса мэнь кавалалнянзон сатыйть-ашкотк шюванэ нуланяса, а кэдьнянзон иднэть кадыйть ушу. Нингэ весть, кыда кельгат, ашкотк лэмбэ нуланяса, ылэ велхтяк вата мархта нуласа. Танга анцек кавалалняс, а кеднянзон кадыйть ушу. Нуланэтнень ёткс лияста путнек аф оцю клеенканэ — штоба дэлхть начка сембэ нуланэтнэ, ды иднэти тэль уль якшама, мызярда начфцы нуланянц.

Кода эряви шчамос иднэть ды кода ашкодмос иднэть, нэйви рисунканэтнень эзда.

Мызярдонянга тэйть содит иднэть кяднянзон ды пильгонянзон. Сондейнза эста ули осал лэкомс, ваймонц тарксемс. Станэ иднэсь осалста кармай касома. Тяк кулхцонт киннгэ кие мэрги: „кыда аф содонцак иднэть пильгонзон, синь кичкоргодыйхть“ нят ломатнэ пэк васькафнихть, ылэ синць мезевок аф содайхть. Кыда ланга шчамнэть ожэнянза [ 23 ]кувакат, иднэть кэденза аф эйндахть, сядонга куц улеза аф пэк лэмбэ. Апак содонтф кэднетнень эзда сон курок лоткай пельмода, тонады тейст. Кода тонафцак, стама ули. Лац тонафцак иднэть, лац кармай касома, цебэрь ули; осалста тонафцак — тонцень тарвафттанза.

Станэ-жа иднэть пряс аф эрявихть щафнемс вазьнят, содондомс рюцэнят. Синь эздодост анцяк иднэть прэняц ливськоды да ырдаськоды.

Тяк велхнэ иднэть пэк кемоста, ливськодмос. Ливсть эзда коли иднэть кедняц, тийвийхть лангозонза покольнят, якстерьгоды. Пэк калдяв ули иднэть тевоц, кыда, тяфта пэк псиста валхьнесак кизонь кучкаст,а. Кизонда иднэсь анцек нуласа ашкорямоста, сяконь ватт урмаськады.

Тяк арафнэ иднэть пси пэнкуд ваксс ату тейнза пэк пси ули. Пэк псись - тейнза кальдяв.

Кыда куц лэмбэ, эста кафксть шизонза кадонтк иднэть аф ламняс ашчема вохсю кырхтапа

Нейсак, кода сэ туй мэлезонза, кода сон сэнь кельксы.

Шчамнянза, нуланянза иднэть улест эрь шинэ арунят. Аф ару шчамнэтнэнь, нуланэтнень шовайть сапоньца, тоса локафтыйть пэнкуца, ды лацкас муськийть. Кыда нуланэть анцяк начфтозэ иднэсь эста пачкануланэть эряви лопафтомс ведняса, пувордамс, тоса тяда мелэ косьфтамс. Кона нулатнень эса ули сэрьма шинэ, сят коласазь иднэть кедьнянц, лисийхть эзонза покольнят. Сяда иднэсь кармай рангома.

Нуланянзон иднэть полафнийть эрь андомода инголэ, а мелэ, анцек эста, мы̆зярда аф уды, ранги, ы̆лэ сэрьсь.

Нуланянзон полафтомода инголэ тейтьюкста штамос кэтнень.