Кыдзи поп ворссис кык мӧс

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Кыдзи поп ворссис кык мӧс  (1929) 
by Лебедев Михаил Николаевич
Гижан кад: 1929, Йӧзӧдан во: 1929. Ӧшмӧс: Ордым. 1929. №5.


Вӧтасьӧ поп:
Сюри сылы зарни тыра ноп,
Ыджыд да сьӧкыд.
Кыйис тай батюшӧс грекыд —
Енмӧс вунӧдіс сэн:
„Зарниыд пӧ сэтшӧм жӧ ен!
Ӧні пӧ ме овмӧдча бура,
Куимсё платтьӧ матушлы вура,
Тӧв кежлӧ вӧча кызь кымын пась.
Сӧмын тай, майбырӧй, дась!..“
Кӧсйис на шуны:
„Понда пӧ шампанскӧй юны,
Нывъяскӧд пузьӧдла вир!“ —
Да радысла садьмис дзик пыр...
Вӧтыд кӧ долыд,
Вемӧснад ворслывлӧ лолыд.
Батюш оз бӧрд,
Вашъялӧ, дерт.
Чеччис да гӧтырлы горзӧ,
Висьталӧ сылы вӧталанторсӧ:
„Матушӧй, нинӧм тэ он тӧд,
Кутшӧм ме аддзылі вӧт!
Ме вӧлӧм Ош сиктӧ муна.
Эм сэні уна
Енмӧс радейтысь йӧз.
Кӧсйи налысь корыштны пес.
Ӧдйӧ эськӧ сэтчӧ ме тюри,
Да туй вывсьыс зарни мем сюри
Дзонь ноп! —
Кияссӧ лэптіс поп. —
Ноп водзад ме, матушӧй, йӧйми,
Разьны ни босьтны сійӧс ог слӧймы;
Муртса садьӧй эз быр —
Сулала, быттьӧкӧ мыр.
Мӧвпъяс сэсся юрын пондісны дурны:
Куимсё платтьӧ кӧсйи тэныд вурны...
Да вӧтасьӧмыд сэтшӧм тай со:
Садьми да нинӧм эз ло!
Матушӧй, мый водзын тайӧ?
Мый татшӧм вӧтыд миянлы вайӧ —
Омӧль-ӧ бур?
Вай жӧ менсьым югдӧдышт юр!“
Попаддя гыжйыштіс кынӧм:
„Мӧвпавны тадзи дзик нинӧм,
Зарни тыра ноп
Абу сісь гоб!
Чайта ме, казьтывны кодӧскӧ лоас...
Сьӧмторйыд зептад и воас.
Шаньджык кӧ веськалас йӧз,
Сӧтыштан гашкӧ и мӧс!..“
Поплӧн вежӧрыс югдіс.
Морӧс вылӧ ки сійӧ пуктіс,
Ӧбразлань видзӧдліс меліа сідз:
„Господьӧй, гӧльлунысь миянӧс видз,
Ысты тэ миянлы няньсӧ и совсӧ,
Перйы кодлыськӧ ловсӧ —
Мед эськӧ инас бур вӧт,
Сьӧлӧмным миян гажмыштас мед!..“
Попаддя самӧвар шонтіс.
Батюш тшай юны пондіс,
Киас ичӧтик пань,
Ныр улас небыдик нянь.
Коркӧ — регыд-ӧ, дыр-ӧ —
Керкаӧ нывбаба пырӧ,
Висьысь Сюзь Петырлӧн пӧв,
Ачыс раминик зэв.
Попӧс тувкнитіс матуш:
„Аддзан пӧ, батюш,
Весьшӧрӧ вӧтыд эз вош!..“
Батюш малыштіс тош.
Бӧрддзис Сюзь Петырлӧн гӧтыр:
„Менам пӧ кувсьӧма Петыр,
Куйлӧ нин кын,
Куньӧма син!..“
Батюш кыз рушкусӧ тасмаӧн зэвтіс,
Сэсся пернапас чӧвтіс:
„Господьӧй, босьт Петыр вокӧйлысь лов,
Эз сійӧ лёк ногӧн ов!
Синватӧ, Ӧдя, нинӧмла лэдзны.
Бурджыка колӧ сьылӧдӧм вӧчны.
Кулысьыдлы медся мусатор,
Сійӧс бура сьылӧдӧны кор!
Ог нин ме дышӧдчы, веськыда шуа,
Соборӧн сійӧс вичкоӧ нуа,
Гуӧдзыс колльӧда звӧнитігтыр.
Звӧнтӧг сійӧ муӧ оз пыр!
Дзебӧм бӧрад Петыртӧ казьтывны ковмас.
Кутшӧм нӧ, Ӧдюк, тэнад овмӧс?
Казьтылӧмсьыд дон
Сетны меным верман эськӧ он?“
Батюшлӧн бугыльыс ёсьмис.
Ӧдялӧн синваыс косьмис,
Улӧник копыртчис коньӧрлӧн мыш:
„Сета тэныд, батюшӧй, ыж!“
Попаддя попӧс тувкнитіс бара,
Пеляс вашнитіс яра:
„Эн ӧні узь, пӧрысь бес —
Кор сылысь мӧс!“
Батюшӧс велӧдны нинӧмла вӧлі.
Кыв сылӧн лои зэв мелі:
„Ыжыдлӧн, Ӧдюкӧй, уна-ӧ яй?
Ыж помсьыд раяд он кай!
Донсӧ кӧ ыжыдлысь арталам-тэчам,
Ӧтик ӧбӧдня ми сы вылӧ вӧчам,
Ӧтиысь казьтылам Петыртӧ ми.
Он тайӧн кусӧд адпытшса би!
Райӧ кӧ кӧсъян тэ мужиктӧ пыртны,
Грекыдлысь гурансӧ ковмыштас тыртны,
Шыльӧдны лолыдлы туй...
Кокниа сійӧс раяд он сюй.
Нелямын ӧбӧдня он кӧ тэ сьылӧд,
Сы вылысь гректӧ он гылӧд,
Апыштас сійӧс адыслӧн вом —
Пуктасны сы улӧ доналӧм шом.
Тшӧктан кӧ, ен водзын сись моз ме ломзя —
Нелямын ӧбӧдня кырссьышта помся.
Абу кӧ сы вылӧ сьӧм —
Мӧстӧ сетыштан мем!“
Ышловзис Ӧдя: „Олам ми гӧля.
Сэтшӧм тай господьлӧн вӧля.
Челядьӧй менам посниыс нёль...
Мӧстӧ кӧ сета — нинӧм оз коль!“
Коймӧдысь тувкнитіс батюшӧс матуш:
„Эн ылав, батюш,
Абу тэ дзоляник уж —
Мый колӧ висьтавны куж!“
Батюшлӧн юрас сӧвтӧма вежӧр,
Абу идзас да эжӧр,
Йӧйлунӧн сійӧ эз ов,
Индалӧм сылы эз ков.
Тэрыба сійӧ кыз нига босьтіс,
Шӧрӧдыс восьтіс:
„Ӧдюкӧй, со, шондібан,
Енмыд мый шуӧма тан.
Гӧльыд кӧть медбӧръя овмӧссӧ сетас,
Пыр сылӧн кынӧмыс пӧтас,
Эмбурыс сылӧн оз чин,
Удж вылӧ содтыштас вын.
Картасьыд тэнад мунас кӧ мӧскыд,
Рай ӧдзӧс Петырлы оз ло нин дзескыд.
Ачыд он ворссьы тэ сэн —
Куим мында сетас тэныд ен!“
„Оз кӧ ло, батюшӧй, сідзи,
Челядьнас ола ме кыдзи?“ —
Юаліс Ӧдя, да поп вӧлі сюсь —
Чужӧмнас няйтӧ эз усь.
„Ӧдюкӧй, господьыд челядьтӧ вердас,
Выль куим мӧс тэнад картаӧ йӧртас.
Эн на тэ та вӧсна пов —
Йӧвтӧг он ов!“
Батюшлысь кывъяссӧ веськыдӧн чайтіс
Сюзь Петыр гӧтыр, дай кайтіс:
„Сэтшӧм кӧ усяс мем шуд,
Мӧстӧ ог кут!“
Мӧдтор эз куж сэсся шуны,
Поп ордысь муні.
Пондіс йӧктыны поп:
„Эз пӧ тай ылӧд зарни тыра ноп!“
Попаддя тшӧтш сыкӧд йӧктӧ,
Ӧдйӧджык гуавны Петыртӧ тшӧктӧ,
Мед пӧ оз ловзьы нин бӧр,
Зіля пӧ, батюшӧй, вӧр!..
Сьылӧдан удж абу сьӧкыд,
Позьӧ сійӧс эштӧдны регыд.
Кодйӧма кӧ гу,
„Со святыми упокой“ сӧмын шу.
Кулысь дінӧ батюш рака моз лэбис,
Дяккӧд сійӧс сьылӧдіс да дзебис.
Вель лӧсьыд вӧлі звӧн
Петыр лов кузя сэн.
Куття панялігӧн сувтісны да гора
Сьылісны нора.
Бӧръяпомас ош моз равӧстіс дяк,
Асьсӧ эз ляк.
Пызан сайысь поп сэсся чеччис,
Картаӧ лэччис,
Сюруклы голяас кӧрталіс гез
Дай нуис Петыр гӧтырлысь мӧс.
Нуигас висьталіс: Ӧдюк, эн шогсьы,
Ёна эн ноксьы.
Господьлӧн милӧсьт оз кӧ быр,
Скӧтыд тэнад лоас карта тыр!“
Поплысь тайӧ шуӧм
Да мӧс нуӧм
Кывліс да аддзыліс унакодь морт,
Тӧдліс весиг исполкомса ёрт...
Мӧстӧг Ӧдя олӧ.
Йӧлыс эськӧ челядьлы колӧ,
Да Петырлы колӧджык на рай.
Мукӧд ногӧн сійӧ раяс оз кай.
Ӧти рытӧ Ӧдялӧн нылыс
Картасьыс мӧс баксӧм кыліс:
„Сюрукыд, мамукӧй, эз-ӧ пӧ во?
Дзик сылӧн гӧлӧсыс, со!“
Ӧдялӧн синмыс паськыда воссис:
„Кытысь нӧ Сюрукыд босьтчис?“
Эз сэсся жуйяв нин дыр,
Картаӧ уськӧдчис пыр.
Видзӧдӧ, аддзӧ: сулалӧ гидын,
Ӧдзӧссяньыс неуна пыдын,
Поплы сетан мӧс, дона юр,
Вылӧ лэптӧма сюр.
Бергӧдчис мӧдарӧ: „Мый нӧ пӧ тайӧ?
Збыльысь тай господьыд милӧсьтсӧ вайӧ!“
Радысла Ӧдя йӧймӧма дзик:
Сы водзын „тайтӧыд“ нӧшта на кык!
Кыкнаныс ыджыдӧсь, быттьӧкӧ йӧра,
Кыкнанлӧн ӧшалӧ йӧв тыра вӧра,
Бокъясыс, майбырӧй, абу тай кос —
Пасьтала гос.
Чеччавны пондіс Ӧдялӧн сьӧлӧм:
„Батюшыд оз на тай ылӧдчы, вӧлӧм,
Енмыд тай, буракӧ, эм,
Мӧсъясӧн тыртіс картасӧ мем!“
Регыдӧн сійӧ пӧдӧнча босьтіс,
Куимнан тайтӧлысь вӧрасӧ косьтіс.
Кӧкъямыс кринчаӧ сӧдзӧдіс йӧв —
Некор на сы мында йӧлыс эз вӧв.
Та бӧрын сиктӧ ошйысьны петіс:
„Меным пӧ господьыд сетіс
Ӧти пыддиыд — куим бур мӧс!“
Шензьӧ, чуймӧма йӧз...
Мӧд луннас попаддя котӧртӧ-тӧвзьӧ,
Видчӧ да сьӧвзьӧ:
„Гусясьны пондін тай, Ӧдюкӧй, тэ,
Веськыда висьтала ме!
Куим мӧс тӧрыт вошисны миян.
(На костын вӧлі Сюрукыд тіян).
Тӧда ме, ставныс картаад тан.
Лэдз найӧс, Ӧдюк, лёк сёрни эн пан!“
Матушӧс Ӧдя бурӧ эз пукты:
„Ланьтышт пӧ неуна, дзизгыныд дугды,
Мӧсъяссӧ менсьым эн кор,
Тайӧ менам енлӧн сетантор!“
Куш киӧн муніс сэсь матуш.
Локтіс да пӧсявтӧдз сёрнитіс батюш:
„Ӧдюкӧй, горшасян гректӧ эн вӧч,
Мӧсъястӧ картасьыд лэдз!“
Ӧдя ӧтитор дольӧ:
„Ставыс пӧ ме ордын кольӧ,
Мый меным мӧдӧдіс ен —
Некутшӧм грек абу сэн!“
Поп Петыр гӧтырӧс ёрис,
Сэсся исполкомӧ сійӧс корис.
Сэні паськӧдіс вом:
„Отсав меным, муса исполком!“
Татшӧм дивӧ сиктын эз на вӧвлы.
„Чӧвлы пӧ, батюшӧй, чӧвлы,
Регыдик тӧдмалам ми,
Кутшӧм ногӧн дзугсинныд ті!“
Недыр мысти исполкомса судыс
Ассьыс шуӧм лыддьыны кутіс:
„Ӧдялӧн абу тані мыж.
Абу сійӧ кутшӧмкӧ шыш.
Попыс уна йӧз дырйи шуис
(Кор Сюруктӧ нуис),
Ӧдялы пӧ енмыс пырысь-пыр
Мӧсъяссӧ сетас карта тыр.
Ӧні поп ногӧн лоис:
Ӧдя картаӧ куим мӧс воис
Енсяньыс, дерт.
Ӧдя найӧс мырдӧн эз йӧрт.
Мед сійӧ повтӧг мӧсъяссӧ видзас,
Вердас налы турун кӧть идзас.
Сэсся и пом!“ —
Шуис исполком.
Ёрччыштіс поп да петіс,
Кабакӧ мӧдіс,
Эз весиг матуш дінӧ мун,
Шогысла юис сизим лун.
Попаддя ен вылӧ скӧрмис,
Кулакӧн ӧбразӧ — зур:
„Абу пӧ тэ, господьӧй, бур!..“
Тадзи поп нажӧтка корсис
Да ассьыс мӧсъяссӧ ворссис.
Ылӧдіс батюшӧс вӧт —
Омӧль кындзи, нинӧм эз сет.

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

The author died in 1951, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 72 years or less (if applicable), or the copyright term is 94 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse