Колхозонь эряф/1938/01-2/Колма пингт, или колма морхт/Пиземть ётамс

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1938), № 1—2 Январь-Февраль ков edited by Ежов П. И., Алемаев Н.
Колма пингт, или колма морхт. Пиземть ётамс by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Общественно-политическяй и литературно-художественнай журнал. Мордовскяй АССР-нь советскяй писателень союзонь оргкомитетть органоц. Лисенди кефкиице кизось, ковти весть. — № 1—2 Январь-Февраль ков 1938 киза. — с. 46—48

[46]

Пиземть ётамс

Вай, шава, сетьме
Пиченя велесь,
Видеф народоц
Паксянзон келес
Сокайхть, нуйхть, инзайхть
Ливсь, шинтьф потмоса,
Пяшкотькшихть паксят
Сёронь крёскаса.
Вов ни няеви
Пиченянь церькавсь.
Сюдуф Алдуньке
Паксянь киста явсь.
Велеть маласта
Тусь сон перева,
Сериста касы
Каньфнень ёткова,
Ашезе сата
Куду аканянц,
Стака пингоня
Корхтай ялганянц.
Куду пелезьня
Сувась Алдунясь,
Вай, Ляй велеса
Шида валдонясь.
— Акай, аканяй,
Шкайняй-матаняй,
Тон кудозт сака,
Корхтай ялганяй.
Сака азондса
Стака пиньгозень,
Шамдса потмостон
Оцю ризфозень.
Удалань, акай,
Шачеманяда,
Ашень удала
Касоманяда.
Тумонь тиендезь
Лядонь аляда,
Кота кизоса
Лядонь тяряда.
Эх, акай, акай,
Лятфнемаськя пелькс...
Лама сельме ведь
Эряфсь кядьстонк нельгсь.
Кафкса кизоста
Кштирьс, лапас кундань,
Пачк ломаненди
Кесакт шумордань.
Касонь, козянди,
Акай, покодькшнень,
Крга алганя
Эздост топодькшнень.
Мельган ванондкшнесть,
Исяк ванфтомазь...
Рахама вастокс
У—ух, ух кадомазь.

 

Вай, коза кяшан
Велень ломаньда?
Вай кода, лисян
Цёлак славада?“ —
Тяфтаня Алдусь
Кармась явсемя,
Ольксезь-аварьдезь
Валонь ладьцемя.
А ся пингоня
Акац паксяса,
Веляфтсь сери розь
Оржа тарвазса.
Сон аф содасы
Мезе кудсонза,
Лад мялезонза:
Лама пулфонза.

 

— Танга пулф нуян, —
Корхтай мирденцты, —
Молян варжакстан
Цёра идезьти.
Молян потяфтса,
Пеконц топафтса,
Сяка ёткова
Сизефть йтафтса.
А тон, мокшаля,
Нук, нук пяконя,
Эк, розьнясь тячи
Кяромс ляпоня. —
И тусь нюрямса
Ранги иденцты.
— Нук, — мярьгсь тумстонза
Иван мирденцты.
А Иван алясь
Эськи сизесь ни.
Мянтьф карязонзон
Уфкснезь видепни.
Сон, кода илят
Ашу ломаттне,
Покси козянди,
Козянь пизонди.
Одста, одняста

[47]

Тазаль, мазыель,
Фкя кядьса, клокса
Кевень лазыель.
Тяни ашу шись
Виенц нельгозе:
Нужась, простудась
Сельмонц сельгозе.
Тяни покодемс
Эрьгац аф сатни,
Кувать паксяса
Афи ащекши,
Вов и тянингя
Тусь аванц мельгя,
Озась межать ланкс,
Идь нюрямнять ваксс.
Кармась уфкснемя,
Аванц учсемя,
Мзярда танга сон
Кеподи нума.
— Кулхцондта аля, —
Авац корхтазевсь, —
Корхтайхть козятнень
Эряфсна сязевсь;
Бта сокайхне
Волгать малава
Кармасть баяронь
Модань явома.
Корхтайхть, сокайхне
Шавихть баярхнень,
Види—сокайнь
Виень салайхнень.
Етай шитнень мон
Якань Ляй вели
Эсь сазорозень
Крёсналянц шири.
Етамс пуромксснон
Вакска теень савсь.
Вов мезе, аля,
Пилезон марявсь:
„Саты кирьдемя
Кяжензон эса!
Айда пенц сасаськ
Велень келеса.
Кярсаськ вирензон,
Моданц явондасаськ,
А соньцень ляйгя
Алу ведьть нолдцаськ“
Вов тяфта, аля,
Корхтасть пуромксса;
Салаюф баярть
Шавомс ёрасазь.
Шятька эряволь
Мингя велети,
Аля, шоворемс
Тя оцю тевти.
Эх, кржа мода
Веленьконь ала,
Кизонь перьф кирьнек
Тракскять латала.
Коза нолдасаськ —
Модась баяронь,
Тага эсь велень
Коза ломанень“.
Мзярда ня валхнень
Мирьдец кулезень,
Аванц лафту ланкс
Кяденц путозе
Пшкядьсь эводезь:
„Лоткак, Анюта,
Ня валхнень инкса
Вастрогу тутам“...
— Эх, аля, аля!
Мезень тон алят,
Пелезь куломозт
Козянь тефт тият.
Марса эрявихть
Баярхнень панемс,
Кудснон, утомснон
Ровнайста явомс.
Аля, шарьхкодят,
Мзярда Ляй велесь
Салаюфть моданц
Явондцы сембонь.
Тоса мярьгихть синь:
„Ашедя лезда...
Эста визьдедя
Салаюфть эзда.
Минь миньць келесонк
Нельгеськ моданзон,
Сери вирензон,
Цебярь кудонзон“.
Уфкстазевсь Иванць,
Варжакстсь менельти,
Коса равжа соткс
Туцясь келемкшни;
Туцясь нолдазень
Алу крайнзон,
Сёроса пяшкотьф
Модать штайнзон.
Венельсь вармаськадсь,
Кеподьсь вяри пульсь,
Ендолсь кяждонза
Туцять мархта тюрьсь.
Модась шерьхкозевсь,
Ранкстась атямась,
Вишкста менельгя
Уфазевсь вармась.
Пряснон комафтозь

[48]

Коське розьнятне,
Модать лангс шудесть
Стака товнятне.
Эрязста йордазь
Нуйхне тарвазснон,
Кармасть марама
Капаняс пулфснон.
Кона пулфт канни,
Кона марасынь...
Эх, сякокс вармась
Росьнень тарнафтсынь.
Шумордазе ни
Иванць капанянц.
Авац сявозе
Идень урямнянц.
Маластонь вирьти
Эряскодозь тусть,
Туцять ётаманц
Шуфта ала учсть.
Кармась шавома
Пиземсь модати,
Шуфта тараттне
Увнасть вармати.
Стакаста шарфты
Иванць думонзон,
Аф шарьхкодькшнесынь
Аванц валонзон.
Содасы Иванць:
Мода эряви,
Модаса эряфсь
Курок петеви.
Аньцек стака пяк
Сонь ки нельгомац,
Хоть сокайти сон
Арси кельгомакс.
Лия думт думай
Анюта авац,
Мяштенцты люпштаф
Потяй цёраняц.
Анютань мяльса
Баяронь модась,
Баяронь вирьхне
Баяронь лугась,
И кода пиксомс
Вяронь потяйхнень,
Ломань вий вельде
Шиса эряйхнень...

  .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
  .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .