Колхозонь эряф/1937/01/Ефкс золодонь атекшкять колга

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1937), № 1 (36) Январь-Февраль ков edited by Купряшкин Т., Бебан М. А.
Ефкс золодонь атекшкять колга by
авторсь: Пушкин, Александр Сергеевич, мокшекс ётафтозе: Аф содаф (аноним)
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическяй журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисенди кемоньце кизось, кафта ковти весть. — № 1 (36), Январь-Февраль ков 1937 киза. — с. 54—56
 
[54]

АЛЕКСАНДР  ПУШКИН

 
Ефкс  золодонь  атекшкять  колга
I

Мон аф содаса ся царствать,
Афи азса государствать, —
Кемень мастор вельф сон ащи;
Тоса ульсь и эрясь-ащесь
Цебярь оцязоркс Дадон.
Одста пяк ни кяжиль сон
И соседонзон эрь мезьня
Апак пеленть бокснон эзьнясь, *[1]
Но вов сиредемя лангс
Кадсь сон ёфси тюреманц: —
Мольфтезь мяленц сонь войнатне,
Машфтозь виенц тюрематне.
Оцю-азорсь тусь покойс;
Но соседонзонды ойсь **[2]
Сась Дадононь лангс врьгятнемс,
Моданц лангс войскаснон вятнемс.
Штоба араламс эсь прянц,
Ваномс нельгомда странанц,
Оцю армия трямс эрявсь.
Воеводанза эсть эряндь:
Эрьсь юкстась мянь удоманц,
Эрьсь странанц Дадононь ванць:
Аньцек стакаль теест кирдемс —
Врагсна яцесть сембе ширде. —
Синь обед пяльде учсайхть,
Ванат, синь Востокста сайхть,
Паньдайть тоста, — тага кялихть
Моря ширде, — кольфнезь мяленц,
Кяжда аварьфнезь Дадонть,
Удоманцка юкснесь сон.
Вастс аф кадыхть — мезень эряф!
Лезкс Дадонти оцю эрявсь;
Тяштень лувить лездыкс мусь,
Сон гонец мудрецти кучсь
И мярьгсь азомда поклон.
Аф пяк ламос учсесь сон —
Сась мудрецсь, Дадонть каршс арась,
Золодонь атёкшкя таргась
Кяскавстонза да и мярьгсь:
„Тон тя нармонть пяль пряс эрь
Стяфтк и надьяк тондеть ули
Цебярь сторожкс, сембень куликс;
Кда перьф пяльсь ули сетьме.
Сон аф либерьгоды вестькя;
Кда ж кивек аноклай
Теть война, аль лангозт сайхть
Апак учсек, апак тернек,
Кда бедась ули серцек,
Эстакигя — аньцек ванк —
Кепедьсы сон сюрьцемнянц,
Пацянь лапамонга кармай,
Кукорязь ся пяли арай“.
А Дадон пасибазь пандсь
Шумонц: надьяфтсь золод пандт.
„Оцю лезксце, аш мезь азомс, —
Кортай кенярдьф оцю азорсь, —
Весень воляцень сяс тонь
Ванца и тиса мон монць“.

 

  1. * Эзнясь — пикссь.
  2. ** Ойсь — очередьсь.
2.

А атёкшкясь пяльня пряста
Вансь границанц, да и тяфта
Озафтсь седиенц Дадонть.
Няфти пря цють пелькссь, а сон
Кодак сыргози, и кодак
Пацянь лапазь, сембень содазь
Шары тоза кукорязь:
„Оцю азор, боком ряст,
Аралайкс путфан вдь теть мон!“ —
И соседонза сонь сетьмость,
Кадозь курок тюремать,
Пельсть атекшта, улема.
Йотась киза, ётась кафта,
А атёкшкясь ащесь тяфтак,
Ну, хоть вестькя шерьхколь сон.
Страшнай шумда весть Дадон

[55]

Сыргозьсь — сонць аф содцы кода.
„Народ азор! — воеводась
Кортай теенза: — тон стяк!
Беда тага! Курок сак!“
Вов Дадон атя нуваргадсь,
Вов Дадон атя кувалгадсь,
Да и кортай: „Мезе? Кинь
Тоса обжайхть? А! Нят тинь,
Господат? Монь пялон саде?
А мон арьсень: монь юкстаде“.
Воеводась азсь куля.
„Та атёкшкясь шави пря,
Пацяняса н‘лта лапай.
Ошса эводемась якай“.
Лаподьсь вальмяти Дадон
И атёкшкять няи сон:
Шави прянянц, ямбарсь иредьсь,
Няренц шарфтсь шинь стяма шири.
— Сяда курок! Пингя аш!
Ломаньт, лишме лангс и марш!
Оцю азорсь кучи вийхть,
Мартост оцю цёранц ви.
А атёкшкясь кашт аф моли,
И Дадонтькя тевец моли...
Фталу кафкса шит илядсть,
А войскаста аш кулят:
Ашель тюремасна, ульсь ли? —
Коданга Дадон аф кульсы.
Вов атёкшкясь терди та;
Омбоцеда кочкай рать
Оцю азорсь — и прважай
Йомла цёранц — сяда ажать. —
Та атёкшкясь ащи кашт.
Синьгя кулемасна аш.
Тага кафкса шит ни велясть,
А народсь т‘рнатозь эрясь.
Вов атёкшкясь терди та,
Колмоцеда серьгядьсь рать
Оцю азорсь, аньцек тяни
Сонць тусь, арьсезь: пади мяни
Врагтнень кядьста, пади аф...

3.

Сонь войсканза мучендафт, —
Молихть шить и молихть ветькя;
Но эсть васьфне ненгя вестькя
Тюрем васта али стан,
Али калма маркурган.
Дивандазевсь мянь Дадон,
Мезень чуда? арьси сон.
Кафкса шит та ётасть фкя шикс;
Вов Дадон войсканзон вяти
Сери пандтнень пряс, орелсь
Коса эряй, и шатер
Няи парьцинь; сельмень тетькезь
Ваны сон, а тоса сетьмесь
Апак эвфнек ащи перьф.
Лотке Дадонть войсканза керфт.
Эряскадозь оцю азорсь
Мольсь шатерти. Кода азомс
Конашкава эводьсь сон!
Кафцьке цёранзон Дадон
Няи ингеленза шавфста;
Ащихть седизост синь сялгфста
Синцень мечсна; аньцек кинь
Инкса сялгондсть фкя фкянь синь?
Якайхть лишмесна лугава,
Лотка крайгя, панда прява,
Танцти тишеняда ярцсихть,
Веры панжам каяст тапсихть...
„Ох, идьняне! Мезе тисть...
Ашезь ёта вакска пистьть,
Кафцьке повсть... Вай, беда теень,
Тяфта шкайсь монь эсон пеедьсь!“ —
Авардьсь, урьнесесь Дадон —
Куломанц мянь тернесь сон.
Сембе мельганза урьнязевсть,
Лоткне ох мольсть, нлта сязевсь
Пандонь седись... Оцю ризф прась...
Шамаханскяень царицась —
Заря тяштекс палы стирьсь —
Вдруг шатеру сась и — кирьсь
Атять ризфоц; сельведь *[1] нарнезь,
Кашт мольсь. Тяфтаня вень нармоньсь
Абонды, мызярда шись
Стяй и сатсы пяля кис.
Лямбя ванфса стирьсь сонь казьзе.
Сюконясь Дадон юкстазень
И шавф цёранзон, эсь прянц:
Сединь элякадозь ванць,
Дивандась, мес дива няи.
Стирьсь Дадононь кядьта сяви.
Озафтсы ш‘раня ваксс.
Мезе седись кельгсь — сянь макссь
Симомс-ярцамс. Тяда меля
Сон парчевай васту веляфтсь
Кельгем инжиенц Дадонть.
Целай недля сальдя сон
Эрь шиня голь пировандась,
Симсь и морась, ярцась ямда
И царицать эса кельгсь,
И царицать эзда пельсь:
Колдавазе, маряк, сон
Мазы шисонза Дадонть!

 

  1. Сельведь — сельме ведь.
[56]
4.

Вов сон лятфтась кудонь ширенц;
Колесницав озафтсь стиренц,
Меки шарфтозе войсканц
Да и тусь. Кулясь же канць
Инголенза сименцятнень:
Ульсь мезь, ашель — сембень сятнень
Вармать коряс вишкста лийфтьсь.
Народсь орта лангу лиссь.
Сембе васьфтихть колесницать, —
И Дадононь, и царицать;
Сембень васьфни и Дадон.
Вдруг толпаста няи сон
Сире ялганц тяштень лувить;
(Кода м‘ля сон аф муви!
Сарачинскяй акша вазь
Канесь атясь, маряк казьф).
Вазенц коряс сон и содавсь.
„А! Шумбранят! Азондк, кода
Эрят-ащат... Кортак эрь,
Мезе ёрат — анак, мярьк!..“
Тяфта вов мудрецсь отвечась:
„Шумоть мельгя, азор, теть сань;
Тячи сась ни пандомс пингсь.
Мяляфтсак? атёкшкять инкс
Надьяфнеть мезь аньцек ёран...
Тя царицась, равжа сёралсь
Пяк ни мялезон тусь монь —
Анан кядьстот аньцек сонь...“
Дивандазевсь пяк Дадон.
„Мезь тон! — уркстсь мудрецонц сон, —
Али пряце тонь ни шава?
Азка, мезенди теть авать?!
Надьяфтомась ширден ульсь,
Но киян мон? вагонь кульк:
Ялгакс тиемать тят кастя,
Ерат, баяр чинца кастя,
Ерат, максан и казна,
Али кардстон лишме—налкш,
А аф ёрат лишме кардстон —
Максан пяля государства“.
„Кельгсек паршицень ни тонць,
Монь м‘зярс эзь када ёнсь.
Макска теень тя девицать...
Шамаханскяйста царицать“...
Оцю азорсь нлта сельгсь,
(Сонць пяк мазы стиренц кельгсь)
Да сон жезланц эрьхти кодак!
„Грефу атя, лама содат,
Али содайкс тиендят,
Аф получат мезьгя, тят
Шорься ингелен, тят яце,
Аль тянек имафтсак пряцень!“
Тяштень лувись ёрась та
Валня азомс, но юкстась
Тефнень мушенды ки марта;
Оцю азорсь кодак архтсы
Пряти жезласонза сонь! —
И имафтсь мудрецень ёнть, —
Атясь вяромсь. — И столицась
Н‘лта сель мольсь, а девицась
Хи-хи-хи да хе-хе-хе-х...
Маряк, афи содай греф!
Стака... — минь Дадоннеськ арьсесь,
Но савсь м‘зылдомс стирьть каршес.
Вов сон городу сувай...
Кожфка валовсь сетьме гайф —
Тя атёкшкясь пяльня пряста
Кепедьсь лиезь либерьфкаса,
А народсь сонь мельгя ванць,
Сон Дадононь шовоньс валгсь,
Лапась пацянзон, пупазе
Пря кучканц — и лиезь штазе...
Эстакигя прась Дадон,
Охкстадьсь весть и — кулось сон.
А царицась вдруг имась,
Б‘та кевнякс ведьти прась.

 

Ефкскясь васькафни, но сон
Рахсесь оцязорть — Дадонть.

 

1937  к.  февраль.

 

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work was published before January 1, 1929, and is in the public domain worldwide because the author died at least 100 years ago.

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • it was anonymously published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • it was anonymously published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

This anonymous or pseudonymous work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term of anonymous or pseudonymous works is 86 years or less since publication.

Public domainPublic domainfalsefalse