Колхозонь эряф/1933/17/Кафта ширет

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 17 № Сентябрь ков edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Кафта ширет by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф. Мокшонь литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитетсь. Лисенди 6-це кизось эрь ковти кафксть. — 17 № Сентябрь ков 1933 киза. — с. 16—20

[16]

Михаил Безбородов

Кафта  ширет
(Ушодксонц  ванк  2,  4  и  5-це  номерхнень  эса)
Омбоце  налхкомать  2-це  картинац
(Сяка жа веть пяле вешкада, Том Петровичень куца. Матя озадо арьси)
 

1-це лисемась

Матя

 

Тя веть танга поздазя Петровичсь,
Няемс няренц валонцы винаса.
Содаф симцы оцю сакалть овоц,
Тоса марса ризфснон синь ризнасазь.
Тячимс арьсесть, сяскисна синь аяш,
Кода мяльсна шарфнесть тефнень эса.
Тяни курок, аля, курок ваят...
Йорцазь мельгат сорхнень вельсовецста.
Сязезь пряцень аф ужелят йофси,
Кули тевса марстон эряфть синдеть...
Ну и кинди тон ужяльдемс, кинди?..
Аф тонь инксот седиезя шокши.

(Уфкстай)

Фталу йотасть арьсеф ипгольпяльхня,
Конань инкса палонцть эсон толхне,
Мзярда монга, стакат, стакат лятфнемс,
Сатомс йорань эрек комсомолхнень
Оцю мяльса кунцень, книга, сьормас,
Стакальхть путнемс букватне пецек.
Арсесь прязе, стакати, пси толмаркс,
Апак утцек йотнесть тялонь ветьня.
Сяськом ланкса ульсь ни стака книгась,
Мельшань арамс сьормас содай рятти;
Пингонь арьсень: шовдась тейн ки каць...“
Пингя сась киста мон гурякстонь...
Сембонь нельгозь тундань сетьмя ветня,
Мзярда ковсь эсь лофца валдонц пяярць.
Ульцять эзга гармонць оттнень вятнесь,
Стирень потмос кайсесь кельгинь сяряткст.
Кия кирди, мзярда пижя паксясь?
Мзярда лаймось штафцы васень панчфонц?
Вов тя шитнень монга ульцяв яксень,
Палы мяльса фатнень тундать таньфонц.
Монга кштикшнень пеечнесть трваня.
Пингонь юкснень кельгома книгатькя.
А тоса... велети сась Ванясь...
Яксесь мельган... кельгозь эзон фатнесь.
Кельгозь, ладязь лембя кизось йотась,
Кизоть мельгя сьоксесь кожфонц таргась.
Сьоксеть мархта Ванять тумац токась...
Ах, ся шитня! кода эсон кардась:
„Матя, учт... тят кулхцонда кингя...“
Тусь. Келмось, эряфозя — шамсь.
Шитня мольсть. Сась пяк стака пингя.
Седи алдонь марень... вайме... шавсь...
Мезя тиемс?.. Алезя изь келгя
Стамат цьорат конат комсомолецт.
А седись таргась Ванять мелгя,
Корхнесь: „сави, Матя, тейть молемс...“
Сталгоць прязе. Оттне эсон рахсесть...
Куца машфнезь эряфозень... тюренцть...
А тя шитнень Моць ширезнок яксесь...
Оцю ялгакс алязти сон уленць.
Лама сьормат учсень Ванять ширдя,
Но синь ашельхть, няймок юкснесь Матянь.
Тюрезь, вихца, азозь тейн мирдекс
Аеркс Томть... кода? афи фатянь.
Эх Мотть мархта стакаль эряфсь, стакаль,
Люпштась эсон аф кирдемшка горясь.
Сяконь ланкс шинкатнень ланга якаль,
Коза мялец, тоза прянц и йорясь.

(Эрекста)

Ну а тяни, мзярда калхозсь пуромсь,
Марстонь тефне зеренцть мадонтф толхнень,
Панжевсь кизя марстонь авань пуромксс,
Тяштекс няфтихть эрек комсомолхне.
Тага тяни мрдась меки Ванясь...
Ащи инксонк! Вов кия ужяльдемс!
Но, аф Мотть, кона лебонц ваясь,
Шямонь эрьхконь шямонькс тярьгомсь.
Танга йорай шорямс марстонь эряфть...

(Уфкстай)

Ваня, Ваня, макста тейнь павас...
Ванфтте сельмокс...

(Маряви Томть вайгялец)

 

Вайгель

Ареф! пялень веляфтт!
Сиптяма! А тоса ни шудавась...

 

Матя

Сайхть!..

(И эрязста лиси)

[17]
 

2-це лисемась

 

(Сувайхть Томсь и Пропкась, кафцке ирец-
тот
).

 

Пропкась

 

Том! Том Петрович... учакс...
Ульхть сетмя... тейнь ялгат?!.
Ялганкса... прязень пуцан...
А Каворсь... Каворсь сволоч!
То-ом...

 

Томсь

 

Э-э! оцю сакалть овоц?
Сон аф канды ни лишнай’
Ваец ули, а шяняфкст рястась,
Пинесь, вайфтема...

 

Пропкась

 

Улхка шнайть!
Азолить, што цьорась ряса,
Мон ба таргалия ваенц!

(Озай моркш вакс)

Ну, сиптяма тифтенянь?

 

Томсь

 

Сиптяма! анцьек Келюнь паенц.,.
Кадома...

(Лифти вина)

Ареф, лифтень!

 

Пропкась

 

Ха, ха, ха! содак, сипть!

(Бокти)

Кефня шарыхть почфня пяярихть.

(Томти)

А тон, Петрович, парат типсь!

 

Томсь

Тяфта, Араф и эряви.

(Нюрьхтяй вина, сими)

Э-э... кхе! кяжи, кода зелия...
Клдормати педи кода перець.
Кда симоль эздонза лиясь —
Стопкняти иредель... кода ирець
Каворсь...

(Нюрхтяй Пропкати)

Це, Арефи цяпотьк!

 

Пропкась

(Сими и шукади прянц)

Бррр! Да а! аф эськонтть эзда...
Ну а тейнь сон сембе сякокс...

(Аф ламос кашт аф молихть. Томсь
уфкстась)

Пропкась

Надияк, Петрович! Арефсь лезды...
Шири ризфнень!

Томсь

(Аф весяласта)

Эх, Ареф, кда улель авась лацон,
Кда ялганя коряван улельхть —
Лият панчфне ка улельхть сацон,
Эряфть таньфонзовок мувольхть.
А тяни? Сембя ливкснихть эздон,
Шиста шис мон кельми потмонь псизя.
Кода эрямс? Эряфть кона песта
Эряви кундамс? Аф содави, сизень.
Ащихть кисон, кемя, кевонь стенакс,
Тя аф саты, авазень синь нельгихть...
Эх, Ареф седиезень шеняфцть,
Сяс и тяфта пильгоне монь пяльнихть.

(Сими)

 

Пропкась

Да, стакат, Том, юмафксне.
Но, аш месть синь инксост ольксемс.
Стакань кирдезь сатневихть вдь сатфксне.
Мезе тият кда, лама нингя сави няйемс?

(Эрэкста)

А сянь самс пяшкотьк тейнь стопкать!
Конань симсы аф ужялдезь Пропкась.

 

Томсь

(Нюрхтяй)

Тон, Арефи, няймок эряфть кельгат?
Шутонь валхне шарыхть кяльцень пряса
То винать, то аватнень эк шнасайть
и монь кизя сембе ширьдс перяф.

 

Пропкась

(Сими, сяда меля комоти ки-
яксть кунчкас и морай)
 

Вина! Ават! седизя тинь инксонт,
Кафту колму сязевомс сон йорай.
Мзярс пяльди шяярезя инксокс,
Кельган эсонт, инксонт моран.
Мзярс пяльди шяярезя инксокс,
Кельган эсонт, инксонт моран.

(Томти)

Том! Арьсят, мон пяк пелян?

[18]

Арьсят, кистон курок велян?
Аф! А сень самс!

(Кшти)

Груа, труа!
Мезя тейнь учема?
Тяса кальдяв тов тума!
Эх, труа, труа, труа!
Тячи, Арефсь, идь нула
Ванды ули дранцякс,
Шарсь эряфсь масланьцякс!
Эх, эх, эх, эх! ха, ха!
Од авань рубаха!
Ава рядонь кукшинь,
Кельгомазень учсинь!
А сон сукась, кадомань!..
(Кшти сиземс, тоса лоткай, тятерьди)
Шары прязе... мадома...

(Озай)

Фу-у! Том. То оом...

(Нувазеви)

Томсь

(Аф весяласта)

Маць. Симсь топоць и пара...
А монь? Монь седиезя сязеви кафту.
Ух, мзяра тя винатне марасть
Лангозон...

(Бойкаста)

 

Кирдихть, сянкса синь и лафтуфт!
Няйса, вожиятнень норгихть.
Нельксазь, инякуйхне, содаса!

(Аф весяласта)

А седись сялги, бта моргу.
Коза, коза мон эсь кизень содаса?..

(Кяжда)

Аф! Томти шавонь кятть ли яцемс?
Тейнь кундайти велети ли шачемс?
Пуромсть Ванят, Мишат, комсомолецт —
Синь кргазьти йорайхть путомс петьля,
Йорайхть норгомс кяцтон тянинь волять!
Аф! тейст тянь мзярдонга аф учемс!

(Сетьмоста, пялес нувазь)

А мезенкса, кизефтемс, пишкодонь?
Васькафнемат сельмоненди кодан?..
Вандыкигя ланкти сембе лиси...
Газетась кяцост... седиезя псити...

(Арьси сальде шарьхкоди)

Да, да, да! Гриняти ни самаль.
Ах, мзяра йоньда Келюнь! Эх, и лама...
Корхтай: „Кулесть йоткстонтт сире атять...
Мзярда стакась мяштезт пинекс фатяй,
Сави тюремс... тюремс, штоба йордамс..,
Гринясь сась? Тя павас? Нолдамс?
Гриняти алаша максома.
Мзярня ули сура марамс.
Но меляфтость, йонюста ащема —
Кда мялентя алякс арамс...
Ну вов, мзярда макссазь питнеть,
Гринять спрафканкса Томть ширес...
Моли Томти — няренц петнемс...
А Арефись фталда пилес.
Мон ся пингти Гринять ширдя —
Ушу. „Караул!“ Стяфтомс велеть...
Вагот ворхне! Лацкась кирдесть!!!
Тяфта... Келюсь... йорай петнень,,.
Кяшемс ветти... цьорась питни...
Гри-и ня... Гри... и...

(Пряц нежеди моркш ланкс и матодови)

 

3-це Лисемась

 
(Сувай Гриня Аф ламос ваны Пропкать и
Томть ланкс).
 

Гриня

 

Вов кит норгозь кяцтон волять!
Вов кит панихть эсон велеть эзда!
Салсесть синць, а монь ланган нолязь
Сембонь. Вятьнесть суттнень эзга.
Судендамазь. Тяни пелезь кяшентть,
Кода пинеда кяшенди эрь нумолсь
Арьсесть Гринясь пеньок ташта пяшень.
Конань питнесь воронь лемса куломс.
Аф! мон срафца сембя пизоть!
Келюнь ширесь — аф минь ялгань мяльхня!
Аф тейн, а тейст лебонц пезомс!
Штоба ашусь пильгя ланкста праза
Кона лама паксянь тевса уронць,
Келюсь йорась алашать прважамс,
Танга саламс калхозть сембя суронц.
Тяни монь синь йорай шалхкта вятемс,
Вешфтыхть спрафка алашать прважамс,
Конань вельдя китнень йорайхть кяшемс,
Штоба сюлмось улель кемя, таза.
Норак, тячи пови Келюсь!
Тячи оцю пользатненди козкстай.
Мезя арьсень — аньцек тяни келевсь...
Аф аф улемс пизоти колхозса!

 

(Няфни зепонц)

 

Мархтонь сайхнень ярмаксна вов тясот,
Тяни учсест эсон веле песа...
Тячи, вестькя, веснень мон утясайнь,
Тапарьксть эзда лихтема ни кесак.

 

(Вальмава ваны Матя и туй, Гриня няезя)

 
[19]

Матя, ваноть? тя пяк пара, пара...
Содак, тоньгя сединязоть ласькфтозь.
Пинесь лангозт лама сталмот марась...
Ласьконтть азонтт...

(Эряскоды)

 

Кона стяфтомс?

Томть!

(Моли Томти)

 

Норак, коса спрафкась?
Малатькя ланкс юмафцак,

 
(Таргай каготкя, пуцы моркш ланкс.
Лифцы наганонц и вишкста вачкоцы Томть
щека ланга)
 

Томсь

(Эводезь)

Ой! кия? кия монь токамань?

 

Гриня

(Кяжда)

Нингя байдекса ирдьхсне лочамат!
Тя мон, Гриня! содамайть?

 

(Макссы каготкять)

Ця вов! путк печатть.

 

(Томсь эводезь ваны Гриня ланкс)

Эк, сельмонза! Ну, кодаман?

 

Томсь

(Пелезь)

 

Гриня, мес тон тяфта?..

 

Гриня

 

Лоткак! муят кафта.
Путк печатть! ланксот тевсь...

 
(Тя пинкть стяй Пропкась Шарьхкоди
йорай тумс, но Гриня сурса няфтезь озаф-
тозя моркшть ваксс)
 

Томсь

 

Аре-э-фи, коса печаць?

 

Поропкась

(Маккссы печатть)

Карьксокс шуди эздон ливссь...

Гриня

Курок, курок пряцень пецак.

(Томти)

Ну-у! курок?

Томсь

(Морафцы гаготкять)

Что Сеникинць эряйсь ашу...
Сьорось сонцень... Колхозса член.
Максф колхозста алаша... ошу
Мимс. Вов, спрафкать, тянь
Кемок тсы печаць совець...

 

Гриня

(Бокти)

Аф совець а подлецсь!

 

Томсь

Гринянди

И пуцы кяденц председательсь...
Аф пован?...

Пуцы печаденц

 

Гриня

 

А кинди—на вастрокса ащем?!

(Сявсы справкать, Пропкати)

Нука, Пропка, шашта Мотти!
Кядензон эсь шнасот сотыть!

(Пропкась соцыя Мотть кядензон)

Ну а тяни сака малав,
Штоба оду тяда салав,
Фталу кяттнень!

 
Соцыня Пропкать кядензон, сонць кармай
сьормадома Тя пинькть марявихть вайгяльхть
Перьфи, перьфи! Панжесть ортать!
Гриня кацы сьорматф каготть и спрафкать, эряз-
да лиси Томсь и Арефсь арайхть копта—
копс, йорайхть юксемс фкяфкянь кятть),
 

4 це лисемась

 
(Сувай Ванясь мельганза фкясь и омбоцесь
Сятьнень мельгя Зафур и Мишась, кяцост
ружият
 

Ваня

(Фкяти и омбоцети)

Корхтатада Келюсь миньзя тейент?
А кода содасасьть сонь? коста...

Няйсыя Томть и Пропкать)

Вай, вай мезя, ялгат, неян!

[20]

Кафта азорнеконь пиксса сотфста
Кия сотодязь?

Нувайсь

Кия председательть?

 

Миша

Ха, ха! тяфта велесонок ашель

 

Томсь

(Пеняндазь)

Зафур, кулхцонтт, тяза сувсесь Гринясь,
Кафцькя кядьга кирди кафта нагатт.
Йорась шавомс монь, Арефить, пинесь...
Пишкоць: „Косат?“ „Ваган!“
Кулевсь вайгяль...

 

5-це Лисемась

(Сувай, Матя ляки Ваняти)

 

Матя

 

Мон тинь инксонт...
Но изь сатос кигя куду.
Гринясь ашни? Кона пинкста
Ворьгаць?

Ваня

(Няфни Томть.)

 

Сон и сотнезя тя сюдуфть.

 

Матя

 

Станя тяса кати мезя пди ули.
Гринясь ладей монеть мархта...
Э эх, тя аф стак!

Ваня

Матя кулить?
Минь вдь вел песта кафта
Нармоньтт фатяме. Синь вагот!

 

Нувайсь

Чуть исть розаря колхозть
Салсезь суроть и „Гроз“
Айгорть...

Ваня

 

(Кона моркшть ланкста ванонць каготт)

Норак, Гринянь ширьдя кагод!
Ага! спрафканяськя ульсь анок.

 
Миша (Марса)
Матя
 

Лувить, лувить, мезя сьормаць!
Кати-мес Томть коняц сормась...

 

Нувайсь

 

Шетка фанокть

 

Ваня

 

Кулхцонтт, Зафу. Тевсь аф пара.
Суроть Келюнь цьорац марась...
Куледа!

(Морафты)

„Кельгоме ялгат!
Улень мон Томть ширеса...
Кона ашунь каршес сялгатф,
Кона инь аеркссь минь велесонон.
Сон и суксунь Келюсь — кафонест,
Тячи кодлость тиемс йорасть синь
Тевсна лисель но аф тейест
Путнемс стальхть! Гринясь йордасы
Петьлять сяда цебярьста. Куледа
Матясь няемань... Анокт уледа.
Велесонок лама врагон раштафкст,
Конат салайхть, мийхть и макссихть спрафкат.
Моньгя суцесамасть ялгат? содаса.
Ну курок шарьхкоцасть мес тяфта и кода сань...
Ули суд, тоса мон улян...

Ваня

(Нувайти)

Зафур, кулят?

(Морафты)

...Келюсь мизя суроть и алашать.
Ласькозь ушу! лисесть велеть
Ворхня нигя улихть малас.
Сембонь колга сяда меля...
Кода ялга и брат,
Уледа шумбрат!

Гриня

Ваня

(Сембоди)

Пара? а тяни ваность спрапкать

(Сембя ванонцазь Моць, Пропкась и кафт-
тне ширесот)

Нувайсь

Том, тон тяфта?

Мишась

Салайхнень нюряфнят?!.

6 це Лисемась

(эрязда сувай Келюсь)

Келю

(Эвотьфста)

Велеса ворхт! во о о р...

(Абондозь ваны кафттнень ланкс)

Ваня

Кундай Келюнь мяшц)

Да! велесонок улихть ворхт!
А вятись тон...

(Нувай Зафурсь Мишась Матя кяжда ван-
ыхть Келюнь ланкс. Салаваня таргави зана-
везсь)

(ЗАНАВЕС)

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse