Колхозонь эряф/1933/15/Тядясь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 15 № Август ков edited by Шестов Н. С., Макулов Л. Ф.
Тядясь by
авторсь: Максим Горький, мокшекс ётафтозе: Черапкин, Иосиф Григорьевич
Колхозонь эряф. Мокшонь литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитець. Лисенди 6-це кизось эрь ковти кафксть. — 15 № Август ков 1933 киза. — с. 15—17
 
[15]
М.  Горкий  

(„Мать“   романц   ушотксоц   ингольдень   номер   га)
Мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкинць
XIX

Тядясь колмоксть якась—ни Павел мархта васедемань анама, и эрь пинкть жандармскай генералсь, якстерь щека, оцю шалхка, шаржу атянясь, аф кяжиста атказакшнезе сянь теенза.

— Неделяшкада меле, матушка, аф сяда курок! Неделянь йотамок — минь ванцаськ, а тянийок ашкода...

Сон, атянясь, покаряволь, топоцтоль ды ляфтнель тядять мяльс кенерьф слива, афламос ащеф и вельхтяф—ни аф пяконе ляпе „пинень понаса“. Сон прокс карал акша, мелкай пейсонза оржа тюжя палканяса, сонь афоцю, тюжя сяньгярьаза сельмонза ласковайста пеедельхть, вайгялец марявсь лястяйста, ужальдикс.

— Мяль аф колай! — Думандазь корхнель тядясь хохолти, — прокс мзельды...

— Да, да! — Пшкяць хохолсь. — Синь — стапт, ласковахть мзелдыхть. Теест тярьгихть: а ну, вага тя йоню и честнай ломань, сонь тейнек шоряй, пондасть—ка сонь! Синь пеетькстлыь и пондасазь, а сяда меле — тага мзелкшнемя кармахть.

— Ся, кона ширесонок обыск тиенць, сон сяда шарьхкодеви, — ладцезень—рядьцезень тядясь. — Сразу неяви, што пине...

— Сембе синь — аф ломатть, а стак, молаткат штоба кабошнемс ломатьтнень. Инструментт. Синь мархтост минь ялганькень дураськафнесазь, штоба лад улель минь мархтонок теест. Синьць синь—ни тиевсть пароньди минь оцюнькень кяца — сембонь тинсазь, мезьс синь кошарцазь, апак арьсек, апак кизефтт, мезенди ся эряви.

Вага макссть—ни тядяти Павел мархта васедемовок, ды фкя неделяшиста сон скромнайста ащесь озада тюрьмань канцеляриять уголса. Соньдедонза башка тага, ся тесна и рудазу комнатаса, алняняста ащи поталак мархтоса, ульсь ниньге аф ляма ломань, конат ученцть васедькшнема Няемс коря синь аф весть—ни тяса ульсть ды содасть фкяфкянь: йотксост ленивайста и валомня сотнекшневсь сетьме педезь моли, кода инжань котф, корхтама,

— Марясть! — Корхтась полнай ава, новольф шамакедец, плманжа ланксонза саквояжец. — Тячи ранняй обедня йоткть соборнай регенць певчай цьоранять пиленц сязезе...

Эряф ломань, отставной военнаень мундир ланксонза, козкстась ды мярьксь:

— Певчахне — прянь сязихть!

Концеляриява ласьконць алнене, лысай ломань пильгонза нюркенят кяденгз кувакат ула пяльксоц лисьф инголи. Апак лотксек сон корхтась пелезь моли трнаты вайгяльса:

— Эрямась питьниякшни, сяс и ломатьневок сяда кяжихть, омбоце сортон сиволсь — кемнилие трьошнек фунц, кшись тага кепоць кафта тршнекть пяле мархтос...

Пингонь пиньгя сувсесть арестаттне, улет, сембе фкакс шчафт каряфт, кедень стака башмакт пильксост. Пялес шобда комнати сувомок, синь чпрязь сельмоснон. Фкять пильгонзон ланкса канзерцть цюнзерхть.

Сембе, мязе няевсь, афшарьхкодевикс покойнахтельть и аф мяльс сявови простохтельть. Няевсь пта, што сембе кунаркигя эрфста тяфтама положенияти тонацть: финцне — спокойнаста озада ащихть, омбонцне — афмяль вельдя крауляхть, колмоцетне — аккуратнайста и сизефста сашенкшнихть пякстафнень васьфнемост. Тядять седиец трнаць ламос учемати, сон апак шарьхкотть ванць перьфканза, дивандакшнесь тя стака простой шить ланкс.

[16]Власова мархта ряцек ащесь озада йолма сире бабаня, шамац сонь шаржуволь, а сельмонза одоньтеть Шуваня сялдазонц кафта пяли яфиемста, сон кулхцонкшнесь, мезе корхтахть ды ванць сембонь ланкс пта аф пелезь.

— Тонь ширьдет кие тяса? — сетьмовяста кизефтезе сонь Власова,

— Цьоразе. Студент, — эрязта и эрекста пяшксень вайгяльхть отвечась бабанясь — А тонь кие?

— Тоже цьоразе. Рабочай.

— Кода фамилияц?

— Власов.

— Ашине маря. Кунара ащи?

— Сисемце неделясь...

— А моньнесь — вехсоце ковс! — мярьксь бабанясь, ды марявсь Власованьди сонь вайгяльстонза мезень—бди аф шарьхкодевама, прянь шнамань шири похожай.

— Да, да! — эрязта корхтась лысай атянясь. — Терпениясь юмси.. Сембе машнихть, сембе пейшкодыхсь, сембень питьнесна касы. А ломатьтне, тянь коряс, уцескоткшнихть. Мирендай вайгяльхт аф марявихть.

— Скрось видеце! — мярьксь военнайсь — Безобразие! Эряви, штоба кайгазеваль кемя вайгяль — лоткада! Ва мезе эряви. Кеме вайгаль...

Корхнемась тиевсь марстоньнекс, эреклась. Кажнайсь эряскаць эряфть кувалма эсь мяленць азома, но сембе корхтасть пяле вайгяльса ды сембоста тядяти марявсь мезе—бди чужой. Кудса корхтасть илякс, сяда шарьхкодевиста, простойста и марявиста.

Эчке надзирательсь, каймокс ащихть рыжай сакалонза, пяшкодозь тяпять фамилиянц, пильктя-пряс ванозе сонь аы кокольдезь тусь, мярьксь тядяти:

— Адя мельган...

Тядясь аськолясь ды сашенць мяль тутмадемс копорьти надзирательть, штоба сон эрязта сяда молель. Йолма комнатаняса ащесь Павел, мзелдозь, кядень венептезь. Тядясь эрязта кундазе ся кятьть, пеедезевсь, сидеста кармась сельмонзон чпряма, ды, аалонь аф мума йоткть, сетьмоняста корхнесь:

— Шумбрат... шумбрат...

— Да тон, тядяй, таяскафтк седидень, — каденц кшмордама еткть корхтась Павел.

— Аш мезевок.

— Тядяц! — куфкстомок мярьксь надзирательсь. — Тияк азсан, фкяфкада аердода, — штоба шава васта йотксононт улель...

Ды келептезе кургонц. Павел кизефнезе тядать шумбра шинц кувалма, кудть кувалма... Тядась ученць кати кодама лия кизефкст, вешеньдезень синь цьоранц сельмоста ды изизень мушенда. Сон, цьорась, кода прокс, спокойнаель, аньцек шамац лофташкаць, ды сельмонза, кода-бта, арасть сяда оцюста.

— Саша поклон кучсь теть! — мярьксь соньць.

Паволонь трнатозевсть сельмя кунонза, шамац сяда ляпомсь, соньць пеедезевсь Мезе бди тядять седиенц кярозе.

— Курок ли налдатядязь синь — корхтазевсь тядясь кяжень пачк ды обижафста. — Мезенкса озафтодязь? Вона, вдь тага ня каготкятне эвондасть...

Павелонь сельмонза кенярьдезь пинделгоцть.

— Тага? — эрязта кизефц сон.

— Ня тефнень кувалма аф мярьгихть корхнемда. — Аф мяльвельдя мярьксь надзирательсь. — Можна корхтамс аньцех семиянь тефнень колга...

— А тя рази аф семиянь тев! — пшкяць каршезонза тядясь.

— Мон аф содаса ни. Анцек — аф мярьгихть, — аф виде мяльс пщкяць надзирательсь.

— Корхтак, тядяй, семейнаень кувалма, — пшкяць Павел. — Месть тиенькшнят?

Тядясь, маряфць эсьстонза кодама-бди одонь эрьга, отвечась;

— Каньнян фабрикав няда сембода...

Лоткась, ды, пеетькстазь, тага корхтась:

— Лям, ям Маринань всякай стряпнянц ды лия корма...

Павел шарьхкоць. Шамаць трнатозевсь кирьтьф пеедемати, сон пзргофгозень шеярензон ды ласковайста, стама вайгяльса, колама нингя тядясь эзь марься соньцтоза, мярьксь:

— Пара ся, што тонь тевце ули, — аф скучандат!

— А коста ня листоконятне эвондасть, моньгя перьфкан кармасть вешеньдемя! — прянь аф апак шнак аззе тядясь.

— Тяга сяконь ланга! — мярьксь надзирательсь, пта обижафста — Мярьгонь — нянь ланга — аф мярьгихть корхтамда. Ломаньть волянц сявозь, штоба сон мезевок афоль сода, а тон — гага сяконь. Эряви меляфтомс, мезе аф мярьгихть корхтамда.

— Ну, тядяй, кадыть нянь! — мярьксь [17]Павел — Матвей Иваноч пара ломаньць, аф эряви сон кяжияфнемс. Минь сонь мархтонза дружнаста эрятама. Сон тячи случайна угадавсь васедема еткова — прокс ащекшни начальникть помошникоц.

— Васедема пингоньте аделавсь! — азозе надзирательсь, часттне ланкс ванома йоткть.

— Ну, спасиба тядяй! — пшкяць Павел. — Спасиба, авакай. Тон — тят лажносе. Курок монь нолдасамазь...

Павел кельгомгя ашкоць тядять сялдаззонза, палазе, ды сянь мархта седиец авать колавс, павазчиста, сон аварьгоць:

— Аердода! — мярьксь надзирательсь ды, тядять прважама йоткова, моторгоц:

— Тят аварьдя, — нолдасазь! сембонь новлясазь... Тесна, аш коса кирьдемс...

Кудса тядясь корхтнесь хохолти, а соньць сяка йоткть пеедезь ды эрекста якафтозень сельмя кунонзон:

— Хитрайста мон теенза азыне, — шарьхкоць сон! — Ды лажназь куфксць.

— Шарьхкоць! А то афоль корхта кельгомгя мархтон, афолемань пала, — мзярдонга сон сянь изизя тиеньдя!

— Эх, тядясь! — пеедезевсь хохолсь. — Кие мезе веши, а тядясь — прокс лястямат учи,

— Аф, Андрюша, — ломатьтне, мярьгонь! — Вдруг дивандазь мярьксь тядясь. — Ведь кода тонадсть! Сявозь ваксстост идьснон, озафтозь тюрьмав, а синь — пта аш мезевок, мольсть, озсесть, учихть, фкяфкянь мархта корхнихт, — а? Кда—ни стане образованнахне тонатхшнихть, мезе ина корхтамс простой наротть кувалма...

— Ся шарьхкодемшка, — пеедькстазь мярьксь хохолсь, — теест законць все таки сяда ласковай, минь корязонок, и теест сон сяда эряви, минь корязонок. Так што, коста сон синь коня ланга кабошнесые, симь хоть и сермасезазь коняснон, да аф пяк Эсь манць сяда тежтеняста эрьхти...

Весть илят тядясь ащесь озада шрать ваксса, цулкат кодась, а хохолсь мярямга лувсь книга римонь уретнень восстанияснон колга, кие-бди вийста канзерфтозе кенкшть, ды, ксдак хохолсь панжезе кенкшть, сувась Васовщиков, кавлалонза соткскац, вазець шовонезонза-тутматьф плманжава рудас потмоса.

— Саян, — ванца толоньте палы. Сувань шумбрань паронь арьсемя. Видеста тюрьмаста! — азозе сонць страннай вайгяльса ды, фатязе Власовань кяденц, вииста шукадезе, соньць корхтась:

— Павел теть сюкняй...

Сяда меле, виздезь—пелезь озась стулть ланкс, ванозе комнатать оржа селмоса, вещема сельмя ваномаса. Сон аф туфоль тядять мяльс, сонь нараф прясонза, йолма сельмонясонза прокс ульсь мезе—бди стама, конац тядять пеленьфнезе, но тяни авась кенярьць ды ласковайста, пеедезь и эрязта корхтась:

— Комакодоть тон! Андрюша, симцась сонь чайда...

— А мон путан—ни самовар! — отвечась хохолсь кухняста.

— Ну, кода тоса Павел? Кингя тага нолдазь, или аньцек тонь?

Николай нолдазе прянц ды отвечась:

— Павел ащи, — кирьди. Нолдамазь монь ськамон. — Соньць кеподезень сельмонзон тядять шамас ды шуроста, пеень пачк, мярьксь:

— Мон теест мярьгонь — саты, нолдамасть монь воляс!.. А то шавсан кингя, эсьпрязенгя тоже. Нолдамазь.

— М-м-да-а! — ваксстонза аердом йоткть таргазе тядясь, ды апак трьхтянтьть чпрдазень сельмонзон ся йоткть, коста ваномста васьфтезень Николаень тяйненя оржа сельмонзон.

— А кода эряи Федя Мазин? — пяшкоць хохолсь кухняста. — Моронят серматкшни?

— Серматкшни. Сянь мон вага аф шарьхкоца! — прянь лукафтома йоткть мярьксь Николай — Мезе сон — цефкс? Озафтозь клеткас — морай! Мон вага аньцке сянь шарьхкоцан — куду молемазе аф сай

— Да мезе тоса, куцот, пялнонт. — думандазь пта мярьксь тядясь. — Шава, пенакудсь апак уштт, сембе васць кельмось...

Весовщиков мезевок из кашторда, кончтазень сельмонзон. Таргась зепстонза коробка папироса, аф эрязта крьвястьсь фкя ды, уле качамть ланкс ваномста, конац сраткшнесь сонь инголенза, пеедезевсь кяжи пинень пеедемаса.

— Да якшама улема. Киаксса эендаф тракатт валяндахть. Шеерхневск эендасть. Тон, Пелагея Ниловна, нолдамак пялот удома, — можна? — кизефць соньць, тядять ланкс апак ватт.

— А, конешна, цьорай! — эрязта мярьксь тядясь. Эс тиенза авати афладоль,

(Пец моли)

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was published before January 1, 1929 (more than 95 years ago).


The author died in 1936, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 87 years or less (if applicable), or the copyright term is 117 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse