Колхозонь эряф/1933/10/Тядясь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 10 № май ков edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Тядясь by
авторсь: Максим Горький, мокшекс ётафтозе: Черапкин, Иосиф Григорьевич
Колхозонь эряф. Мокшонь литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитець. Лисенди 6-це кизось эрь ковти кафксть. — 10 № май ков 1933-це киза. — с. 20—22
 
[20]
М. Горьки    

Мать  романць
 

Мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкинць

(Ушотксоц  вантк  ингольдень  №№  эзда)
 

— А мон, вага, аф верондатядязь. — вдруг виде мяльса, мярьксь тядясь. Ды эрязта фартукозонза кядензон нарнем йоткть, седи ваксонь валса лездозе корхтаманц:

— Тинь тиньць аф шарьхкоцасть эсь вераньтень! Кода шкаеньди апак верондак тяфтама стака эрямась кирьдемс?

Кудинголе кати кие тостиезь аськоляма марявсь, тядясь трнатозевсь, стирьаесь курок комоць васцтонза ды эрязяну тошказевсь:

— Тяк панчсе кенькшть! Кда нят синь, жандарматне, тон монь аф содасамак... Мон — эльбядень кутта, сувань ширезт апак содак, йожене машцть ды прань, тон каяфтыть монь одежанень, муйть книганень, шарьхкодеть?

— Идьнязят, мезеньди нянь! — колаф седиса мярьксь тядясь.

— Норака! — кулхцондомак, мярьксь Сашенька.

— Тя, никак, Егор...

Ся сон ульсь, налка потмоса, висца ваймонц тарксезе сиземати.

— Ага! Самоварня? — пяшкоць сон. — Тя сембодонга цебярь эрямасонок, тядясь! Тон, тясат ни, Сашенька?

Сон пяшкодезе йолма кухнянять крнай вайгяльда аф эрязта кайсьзе пальтанц ды апак лотксек корхнесь:

— Вага, тядясь, начальстваньди аф тюштени стирьсь! Сонь ванцак, седиенц кярозе тюрьмань смотрительсь, а сон теенза аззе, што вачеда кулы, анафтеряй прощеньгя соньцтонза начальниксь ды кафкса шить изь ярхца сянь кувалма чуть ашезень венептя пильгонянзон. Аф кальдяв! А пекозе монь кодама?

Корхтамбачк и сияк нюрьхкене кядензон мархта афлац нюрьги пеконц кирьдемста, сон йотась комнатав, пякстазе мельганза кенькшть, тосонга знай кати мезе корхтась.

— Ниушто кафкса шить изеть ярхцсе тон? — дивандазь кизефтезе стирьнять тядясь.

— Стане эрявсь, штоба сон аналь прощеньгя! — отвечась стирьнясь, а соньць палфста кепсезень лафтувонзон. Сонь спокойнайста корхтамац ды упрям шиц кода пта каринадамакс арась тядять седиса.

— Вона кода!.. — эсь потмованза арьсесь тядясь ды тага кизефтезе:

— А кда кулолеть?

— Мезе ина тият! — Салаване пщкяць стирьнясь. — Сон всетаки анась прощеньгя. Ломаньти аф эрявихть стак кадондомс обидатне.

— Да а... — валомне пщкяць каршезонза тядясь. — А вага минь дуганеконь марнек эрямаса обижакшнесазь...

— Мон шукадине! — аззе Егор, кенкщть панжемок. — Самоварнясь анок? Дайте, мон сонь канцан...

Сон кеподезе самоварть, ды сявозе комнатав, а соньць знай корхтась:

— Мон эсь алязе симоньдель шити аф комсь стаканда кржа чай, сяс и эрясь те масторса апак сярятькшнек и мирнайста сизьгемон колмува киза. Пондоц утяль кафкса путт, а ульсь сон Воскресенскай велеса дьячекокс...

— Тон, отец Иванонь цьорацат? — пяшкоць тядясь.

— Самай сон! А коста теть ся содаф?

— Да мон моньц Воскресенекай веленньян!..

— Эсь—веле эряят? Киньнят тоста?

— Шабраньтян! Сергеефненнян.

— Храмой Нилть стирецат? Сон ломаньць тейне содаф, сяс мес аф весть пиле шнанень тарксезень...

Синь ащесть фкяфкянь каршек ды, пеетькшнезь, фкяфкянь кизефнесть. Сашенька пеедезь ванць лангозост ды кармась чаень аноклама. Посудань канзерфсь тядять мяльс лятьфтазень тевонзон.

[]— Вай, простиндамасть, корхтазевонь! Пяк пара ни эсь велень ломанень няемась...

— Тя, тейне анан прощиньгя сянкса, мес тяса азорондан. Но моли—ни кефкиеце часць, а тейне ичкози молемась...

— Коза молема? Ошу? — дивандазь кизефтезе тядясь.

— Да.

— Месть зря? Шобда, начка, — сизеть тон! Удок тязк! Егор Иваноч кухняв мады, а минь тонь мархтот тяза...

— Аф, тейне эряви тумс! — стак корхтазь пшкяць стирьнясь.

— Да, землячка, эряви штоба бары шнясь юмаль. Сонь тяса содасазь. И кда ванды сон няфти пря ульцяса, ся афпара ули! — мярьксь Егор.

— Кода—ина сон? Ськамонза туй?..

— Туй! — мярьксь Егор, мзелдозь

Стирьнясь каясь эсьтиенза чай, сявсь розь кши печфке, салыяфтозе, ды кармась ярхцама, сонць думандазь ванць тядять ланкс.

— Кода стане якафттада? Тонга, Наташавок? Мон афолень моль, — пелькс! — мярьксь Власова.

— Да сонга пели! — приметазе Егор, — Пелят тон, Саша?

— Сияк содаф! — отвечась стирьнясь.

Тядясь варжаксць стирьнять ланкс, Егор ланкс ды потмораста пешкоць:

— Кодаптада тинь... строгахтяда!

Чайда симомда меле, Сашенька апак корхтак пращась Егор мархта, лиссь кухняв, а тядясь, прважакшнемстонза, лиссь мельганза. Кухняса Сашенька пшкяць:

— Няйсак, Павол Михайловичень — аст теенза моньцтонь поклон! Пожалоста!

А коста кярьмоць—ни кенкш кундамати, вдрук меки варжаксць, салаване кизефгезе:

— Паламс можнат тон?

Тядясь апак корхтак кельгозе стирьнять ды танга палазе.

— Спасиба! — сетьмоняста пшкяць стирьнясь ды; сукьнямок, тусь.

Комнатав меки сувамда меле тядясь пелезь варжаксць вальмава. Шобда ушось стакаста пяярьсть ловонь начка пакшне.

— А Прозорофнень изить юкста? — кизефтезе Егор.

Сон ащесь озада, келептезень пильгонзон, ды марямга уфась чай стаканть ланкс. Шамац якстерель, ливозю довольнай,

— Содасайне, содасайне! — думандазь мярьксь тядясь а сонць боком вельде мольсь шрать ваксс. Озась ды, Егоронь ланкс лажнань сельмоть ванозь, аф эрязстса корхтазевсь:

— Ай—ай—ай! Сашенькась! Кода сон пачкоди?

— Сизи! — согласиндась Егор — Тюрьмась сонь пек осалгафтозе. Инголи стирьсь сяда шумбраль... Сяконьди сон тага анеляфста кассь.. Никак — сярятькшнихть—ни тевлавонза...

— Кие сон стамсь? — сетьмоста кизефць тядясь.

— Помещиконь стирь. Аляц — оцю прохвост, кода сонць стирьсь азонкшнесы. Теть, тядясь, содаф-ли, што синь мяльсна урьвакстомс?

— Кинь?

— Сонь ды Паволонь. Но — вага, сембе аф лисенди тевсь, цьорась воляса стирьсь тюрьмаса или меколанкт!

— Мон сянь изине сода! — Аф ламос ащемок отвечась тядясь. — Паша эсь кувалманза мезевок аф азонкшни...

Тяда меле теенза сядонга ужелькс арась стирсь, ды, афшарьхкодеви кяжень пачк инжинть ланкс варжакстомок сон корхтазевсь;

— Теть сон прважамаль!..

— Аш кода! — спокойна отвечась Егор. — Тяса монь пара тевозе, и тейне ванды шобдаваста сявомок иляц сави якафтомс, якама якама. Тевсь аф пек кельговикс, монь отдышказень мархта.

— Пара сон стирьнясь, — сонць корхтазевсь тядясь, сянь ланга мезе азсь Егор, арсембачк. Теенза обидналь, мес тянь марязе аф цьорастонза, а чужой ломаньцта, и сон крмоштазень трванзон тангкоцта, алу нолдазень сельме кунонзон.

— Пек пара стирсь! — пяшкоць Егор. — Няйса мон — теть сон ужяль. Напрасна Аф саты тонь седице, карманьдерят сембонь минь бунтовщикнень, ужяльчнемонок. Виденц азомс, сембонь эряфсна аф шнави. Вага афкунара сась ссылкаста монь ялгазе. Коста сон йотась Нижнайть пачка — авац ды идьняц учендозь Смоленскайса, а коста сон мольсь Смоленскаи — синь пекстафтольхть — ни москувонь тюрьмав. Тяни авать мялец Сибири молемс. Монь тожа ульсь авазе, пяк пароль ломанць, вете кизонь тяфтама эрямась сонь сувафтозе калмос...

[]
Номерть  питнец  30  треш.    

Сон сразу симозе марнек стакан чайть ды сияк азонкшесь Лувондозень кизотьнень, кофнень мзярда тюрьмаса ащекшнесь, ссылкаса уленць, азонць лама беда ланга, кода тюрьмаса пикссезь, кода вачеда эрясть Сибирьса. Тядясь ванць лангозонза, кулхцондозе и дивандась, конашкава простойста сон азондозе се эрямать, конац пяшксе муцямада, и мельгя ванондомада, ломань ланкса пеетькшнемада...

— Но — корхтатама тевть ланга!

Вяйгалец Егоронь покафц, шамац озергоць. Сон кармась кизефнемонза тядять, кода мялец сонь йотафтомс фабрикав книшкатнень, а тядясь дивандась сянь ланкс, коста сон содасыне тевть сембе вастонзон.

Тевонь ланга корхтамать аделамда меле, синь тага кармасть лятфнемонза эсь родной велеснон; Егор шутендазь корхтась, а тядясь думандазь арьсекшнезе эсь тнярстонь эряманц, и неявсь теенза ся эрямась, кода—бди стама полотань пяли похожайста, конань ланга пта йоряфт сильди марнят, эзганза касихть, пелезь трнаты поюфт, алняня кузнят ды сильди марнятнень йоткова эрготьф, акша келунят. Келунятне кассть валомня ды, ветешка киза наксада. Кельме модаса касомада меле, прахть ды наксадыхть. Ванць пта, сон ся картинать ланкс ды мезе—бди пяк ужялькс арсесь теенза. Инголенза ащесь од стирьнянь понда, упрямай шама мархта. Сон тяни мольсь начка ловонь пакшнень йоткова, ськамонза, сизефста. А цьорац ащи тюрьмаса. Можеть, сон нинге аф уды, думандай... Но думандай аф сонь, тядянц кувалма — сонь ули сяда седи ваксстонь эсь ломанец. Сьормав, тапаряф тучакс эцесть лангозонза стака арьсемат ды кемоста кунцезь седиенц...

— Сизеть тон, тядясь! Вень удомс пинге-ни! — пеетькстазь мярьксь Егор.

Тядясь пращась мархтонза ды боком, пта пелезь тусь кухняв, седисонза канць, шапамкс пори, мялень колай арьсема.

Шобдава, чайда симма йоткть, Егор кизефтезе тядять:

— Кда тонь кундатядязь — кизефттядязь, коста тон сявить ня еретиконь книшкатнень — мезе эста азат?

— Аф тонь тевсь, азса! — отвечась тядясь.

— Синь сянь мархта мезьденьге аф согласиндахть! — отвечась Егор, — Синь пяк надияхть, што ся тевсь — самай синь тевсна! Ды кармахть кизефнемот виде мяльсь, ламос!

— А мон аф азса!

— А тонь тюрьмась сянкса!

— Ну, мезе—ина? слава богу — хоть сяньди яраштан! — мярьксь сон кувкстом йоткть — Киньдинге аф. А муцяма аф кармахть, мярьгихть..,

Миназевсь Егор, соньць виде мяльс варжаксць тядять ланкс. — Муцяма аф кармхть. Но пара ломанць должен эсь прянц ванфтомс...

— Тиньцтонт сянди аф тонадат! — пеедезь мярьксь тядясь.

Егор лоткась корхтамда, йотась комнатать туркс, тоса нежец тядять ваксс ды мярьксь:

— Стака теть, землячка! Шарьхкотькшнесан мон — пяк стака теть.

— Сембоньди стака! — кядень яфодезь мярьксь сон. — Можеть аньцек няньди, конат шарьхкодихть, теест — сяда тьождяне... Но монга афламда шарьхкодян, мезе мяльсна пара ломатьнень...

— А коли тянь тон, тядясь, шархкоцак, значит, сембонди теест тон эряват! — серьезнайста мярьксь Егор.

Тядясь варжаксць сонь лангозонза ды апак корхтак пеетькець.

Обетшкада тядясь спокойнайста и тевонь содазь маразень мяштенц перьф книшкат ды тиезе сянь сяшкава лац и удобнайста, што Егор кенярьдезь лкштадезе кяленц, мярьксь:

— Зер гут! пек пара, кода мярьгонди пара немецсь, ведра пивань симомок. Тонь, тядясь, литературась изиньзе полафта: тон няеват станяк паронь арьси, эряф ломанькс, эчкат, серият. Белаоазась тонь ушеткс тевцень нефтеме шкайхне!.

(Кармай молема).


Ответ.  редакторсь  Н.  С.  ШЕСТОВ. Лит.  редакторсь  Т.  М.  ПОРВАТОВ.

РЕДКОЛЛЕГИЯСЬ:  Шестов,  Леонтьев,  Черапкин,  Порватов,  Макулов.

Обллито  №  496.  Мордгиз  №  342.  Тираж  1748.  Журнал  №  10  Заказ  №  1476  Сдано в производство
20  мая,  подписано  к  печати  8  июня.  Об‘ем  2  печатных  листа.  Знаков  в  1  печатном  листе  54965.
г.  Саранск,  типография  „Красный  Октябрь“.
 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was published before January 1, 1929 (more than 95 years ago).


The author died in 1936, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 87 years or less (if applicable), or the copyright term is 117 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse