Колхозонь эряф/1933/06/Тядясь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1933), 6 № март ков edited by Шестов Н. С., Порватов Т. М.
Тядясь by
авторсь: Максим Горький, мокшекс ётафтозе: Черапкин, Иосиф Григорьевич
Колхозонь эряф. Мокшонь литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Нолдаец Сембе союзонь писателень Мокшэрзянь областень оргкомитець. Лисенди 6-це кизось эрь ковти кафксть. — 6 № март ков 1933-це киза. — с. 26—30
 
[26]
М.  Горький

„Мать“  романць.  (Ушотксоц  1,  2,  3,  4  и  5  номера)
Мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкинць

Синь явондасть почти ковонь йотамок, се тревогада меле. Паволонь пялоль Николай Весовощиков ды Андрей мархта колмонест, синь корхтасть эсь газетаснон ланга. Позналь—ни, пялеве малаль. Тядясь маць — ни вень удомас онц прама лаца марясь заботендазь корхтай, сетьме вайгяльхть. Вага Андрей аф каштордозь асколязь, йотась кухнанять пачк сетьмоняста сьолгозе кенкшть мельганза. Кундынголе калдоргоць ведарка. Ды вдрук кенкшсь келес панжевсь — аськолдась хохолсь кухняв, тангоцта корхтазь тошказевсь:

— Шпорат канзердыхть!

Тядясь комоць удом вастонза, трнаты кяца кармась щамонзон фатьнеме, но комнотанять кенкш ланкс явондась Павол ды спокойнаста пшкяць:

— Тон — мадозь ащек, — тонь аш модаце!

Кудынголе марявсь сетьме каштордома. Паволь мольсь кенкшть малас ды, сонь кяца тостядемоконза, кизефць:

— Кие тоса?

Кенкшти, афшарьхкодем эряскодомаса, комоць сери, уле понда мельганза омбоцесь, кафта жандармат аерфтазь Паволонь ды арасть кафцке, и марявсь шуване, пеедезь корхтай вайгель:

— Аф нят, кинь тинь учендоде, а ?

Нень аззень сери понда шуване ронга офицер шуроняста ащи равжа уса мархта. Тядять вастонц ваксс нажець тостоконь куронянь полицейскайсь Федякин ды, фке кяденц картузонц ваксс кеподемок, а омбоцеть мархта тядять ланкс няфтембачк, страшнайста сельмонзон тиемок, мярьксь:

— Тя, ва тядяц сонь, ваше благородие! — Ды, Павелонь шири кядец яфодемок, лезць: — А тя самай сон.

— Павел Власов? — кизефтезе офицерсь, а сонць сельме понань пачк ванозь, ды, коста Павол афкаштордозь люкакофтозе прянц, сон азозе усанзон кшмордамбачк: — Моньдине тиема обыск тонь пялот... Сире—ава—ломань, стяк Тоса — кие? — кизефць сон комнатати няренц трхцадемк, ды эрязта аськолдась кенкшть шири.

— Фамилиянте тинь? — торазевсь вайгелац.

Кудынгольде лиссть кафта понятохть — сире литейщиксь Тверяков ды сонь пялонза эряйсь, Рыбин кочегарсь, кепаза, равжа алясь. Сон туста ды пяшксень вайгяльхть мярьксь:

— Шумбрат, Ниловна!

Тядясь щаль—каряль ды, штоба мяксомс эрьгя эсьтиенза, сетьмоняста корхнесь:

— Мезень ни тя тев! Сахть веть, — ломатть удома мацть, а синь сахть!..

Комтатанясь тесналь, и мяс — бди пек марявсь вакса шине. Кафта жандармат ды куронянь приставсь Рыскин тангоцта пильгонь топиезь, валхнезь полкать ланкста книгатнень ды путнезь марс шрать ланкс офтцерть инголи. Лиятне кафттне клокса эрьхнезь стенатнень, варжакснесть стулхнень алга, а фкесь офтокс куцьс пенакудланкс. Хохолсь ды Весовщиков фкя фкянь малас нажедемок, ащесть уженяса. Ноколаень рябой шамаце вельхтявсь якстерь пятнаса сонь оржа, йолма сельмонянза апак аертт ванцть офицерть ланкс. Хохолсь усанзон кудерьгофнезень, ды коста тядясь лиссь комнатав, сон, пеетькстамок, ласковайста сюконяфтозе теенза прянц.

Тядясь старандась, штоба эводеманц аф няфтемс, сон шашнесь аф боком вельде, кода прокс, а мольсь виденяста, мяштень стяфтозь, сянь мархта сон [27]ронгоц няевсь смешнойкс и пек важнайкс. Сон якась пильгонь тостиезь, а сельме кунонза трнацть...

Офицерсь эрязта фатьнезень книгатнень, акша кядень шуване суронзон мархта, листонь лист ванондозень, шуказень ды кядь лапканц ловкайста яфодемок йорязень фшири. Иляста книгатне ляпста шлепиест кияксти. Сембонь аш кашт молисна. Марявсть ливось-пар потмоса араф жандарматнень мзнамасна; канзерцть шпоратне, иляста марявсь кизефнема:

— Тяста ванондоть?

Тядясь арась Павол мархта ряцек стенать ваксс, прназень маштенц перьф кядензон, кодане ащесь Паволга, и сонга ванць офицерть ланкс Тядять трнацть плманжанза, а сельмонзон, пта инжань котф вельхнезень.

Вдрук се афкаштордома йоткть кайгозевсь пилень кяры вайгялец Николаень:

— А мезеньди эряви се книгатнень кияксти йорямс?

Тядясь трнатозевсь. Тверяков люкафтозе прянц, бта шовоньти эрьтезь сонь, а Рыбин козкстась ды оржаста варжаксць — Николаень ланкс.

Офицерсь пялес кончаф сельмонзон афламос тетькозень рябой, фкакс ащи шамати Суронза сядонга сидеста кармасть книга лисстнень яфиеме. Иляста сон сяшкава келес тетьколезень эсь оцю уле сельмонзон, пта пяк оцю серятьф марясь ды мялецоль пяшкодемс ся урмать ланкс кяждембачк.

— Солдат! — тага мярьксь Весовщиков. — Кеподить книгатнень!

Сембе жандарматне шарфцьть ширезона, тоса варжаксцть офицерть ланкс. Сон оду кеподезе прянц ды, Николаень келе пондонц сельмоса шаромоконза, шалхдконьбачк таргазе:

— Н-но... кеподесть...

Фке жанармась комась ды, ширем сельмоть Николаень ланкс ваномок, кармась кияксста кочксемость сратф книгатнень.

— Афолемаль кашторда Николаеньди! — салаване тошказь мярьксь тядясь Паволонди.

Сон кеподезе лафтувонзон. Хохолсь нолдазе прянц.

— Кие эздонтт библиянь лувондысь—морафнись?

— Мон! — пшкяць Павол.

— А киньнеть сембе ня книгатне?

— Моннеть! — отвечась Павол.

— Так! — мярьксь офицерсь, сонць нажедезе копоренц стулть копорь нажедемазонза Моцорфтозень шуваня кядень суронзон, венептезень шрать алу пильгонзон, петезень усанзон ды кизефтезе Николаень:

— Те тон Находка Андрейсь?

— Мон! — отвечась Николай инголи лисембачк Хохолсь венептезе кяденц, фатязе сонь лафтуда ды фталу потафтозе

— Сон эльбяць! Мон — Андрейсь!..

Офицерсь кеподезе кяденц, ды йолма сурняса Весовщиковоньди гразямста мярьксь:

— Тон, ватт сяда!

Кармась сон вешеньдеме эсь кагодганза.

Ульцяста вальмава кулонь сельмонза мархта ванць коввалда весь. Кие—бди саворне якась вальмалга, чаторць ловсь.

— Тон, Находка, сявоньфат—ни кизефнемс политическай тевонь кувалма? — кизефтезе офицерсь.

— Ростов—ошса терьнемазь ды Саратовса... Аньцек тоса жандарматне мярьгондельхть тейне — „вы“...

Офицерсь чпордазе види сельмонц шовазе сонь ды, мелкай пеензон кальхцедемок, корхтазевсь:

— А афсодаф—ли теть, Находка, именно теть, — кить не мерзавецне, конат фабрикат эзга йоряхть осалонь тееме терьди сьормат, а?

Хохолсь люкакаць пильгонзон ланкса ды, пяшксень куркт пеедезь, мезе—бди мярьголексоль, но тага кайгозевсь Николаень кяжень сафты вайгелец:

— Минь мерзавецнень васенда киге няйсаськ...

Аш кашт моли, сембе аф ламос лоткасть.

Тядясь шамаста керомкись лофташкаць, ды види сельмя щюрькоц кепоць вяри. Рыбинонь пяк трнатозевсть равжа сакалонза; сон нолдазень сельмонзон, афэряскодозь кармась сурса сакалонзон шешнеме.

— Лифтесть ушу те жуватать! — мярксь офицерсь.

Кафта жандармат кундазь Николаень кафта пяльде кятьта, грубайста лифтезь кухняв. Тоса сон лоткась, нажедезень пильгонзон кияксти, ды пшкяць:

— Норада... одежазень щаса!

Пирьфста сась приставсь ды мярьксь:

[28]— Мезевок аш, сембе васттень ванондоськ!

— Ну, сияк содаф! — юваць офицерсь пеетькстазь. — Тяса содай ломань...

Тядясь кулхцонкшнезе сонь лафча, комотни и синьневи вайгяленц ды сонь тюже шамазонза пелезь ваномбачк, седиса марязе — шархкодезе те ломаньцта ужальдемфтома вракть, конань седиец пяшксе ломань ланкс пезярьдемада.
Сон кржа няенць тяфтама ломаньда и почти юкстазе, што улихть синь.

— Вага кинь тревожась! — думандась тядясь.

— Тонь, господин Андрей Онисимов Находка, натека, мон арестовандате!

— Мезенкса? — спокойнайста кизефць хохолсь.

— Сяннь мон теть меколи азса! — кяженьбачк отвечась офицерсь... ды, Власовань шири варжакстомок, кизефць:

— Тон сьормас содат?

— Аф! — отвечась Павел.

— Мон аф тонь кизефнете! — строгайста мярьксь офицерсь ды тага кизефць — Сире—ломань, — отвечак!

Тядясь седиге сявозе кяж те ломаньть ланкс, аф меляфтом бачк, вдрук, пта кельме вец комоць, трнатомбачк, сон видептезе ронгонц, шамастонза керф кись якстерьгоць, сельме куноцка новольсь.

— Тон тят пешкоткшне! — корхтазевсь сон, каршезонза кядень венептембачк, — Тон нинге од ломанят, тон горяда аф содат...

— Таяскафтк седицень тядяй! — лоткафтозе сонь Павол.

— Норака, Павол! — пешкоць тядясь, соньць шрать малас яци. — Мезеньди тинь ломатьтнень фатьнесасть?

— Се аф тонь тевсь, — лоткак! — пешкоць офицерсь стямбачк. — Сувафтость арестованнай Весовщиковонь.

Ды кармась лувома кати кодама кагот, соньць шаманц ваксса кирьдезе.

Сувафтозь Николаень.

— Вазьцень валхтк! — пешкоць офицерсь, морафтомда лоткамок.

Рыбин нажець Власовань ваксс, лафтунц мархта сонь токазе ды салаване мярьксь:

— Тяк колсе седицень, тядясь...

— Кода мон валхца вазьзень, кда кятьта кирьцамазь? — кизефць Николай, протоколть лувоманц вайгяленц мархта сяськомок.

Офицерсь йордазе каготть шра ланкс.

— Путость кяденьтень!

Тядясь ванць, кода протоколти кяцнон путнезь, седиень короц машць, сельмозонза лиссть кяжень апак артт обидань сельмоветть. Не сельмоветьтнень мархта сон аварьць урьвакс пингонь комсь кизотнень, но мельдень пинкнень почти юкстазень синь салу таньфснон; офицерсь варжаксць лангозонза, ды пезярьдемге шаманц сьормамок, мярьксь:

— Тон пинкфтеме явсят, ава—ломань! Ванфтыть, а то теть аф сатыхть сельмоветьтне мекольденьди!

Оду кяжиямок тядясь мярьксь:

— Тядятьнень сембоньди сатыхть сельмовецна, сембонкса! Улендяряй тоньцень тядяце — сон тень содасы, да?

Офицерсь эрязта маразень кагодонзон пиньделды замок мархта од портфельс.

— Марш! — макссь команда сон.

— Прощай, оду няемас, Андрей, оду няемас, Николай! — кельгомге и сетьмоняста пращсесь Павол, ялганзон кяцнон кунцембачк.

— Именно вага — оду няемас! — пеедезь одунзазе офицерсь Весовщиков стакаста мзнась. Сонь эчке сялдазоц якстерьгоць, вер валгозе, сельмонза кяжса пиньделцть Хохолсь пеедемаса вандолць, люкафнезе прянц и мезе бди корхтась тядяти сон кайсесь крьост ланганза и тожи сияк корхтась:

— Шкайсь пара ломатьтнень няйсыне...

Меколи ули шинельса щаф толпась лиссь кудынголи ды, шпорань канзерфтозь, юмафць. Илядыкс лиссь Рыбин, сон оржаста ванозе Паволонь равжа сельмонзон мархта, думандазь пшкяць:

— Н-ну, — прощайте!

Ды, сакал потмозонза козкснемок, аф эрязта лиссь кудынголи

Павел путозень фталу кядензон ды саворне якась комнатава, аськолясь киякска йоряф книгатнень ды одежатнень вельф, ды вихца корхнесь:

— Ванцак, — кода те тиеньдеви?

Аф шарьхкодезь тядясь ванонць комнатава сей-тов йоряф паршить ланкс, ды тоскавазь мярьксь:

— Мес Николай пяк кяжиста корхтась мархтонза?..

[]— Эвоць, можбыть, — сетьмоста мярьксь Павол.

— Састь, эсьморондасть, сявозь мархтост, — моторць тядясь кядензон яфиембачк.

Цьорац иляць куду, седиец лоткась тотнамда, а мялец ащесь прокс тевть ланкса и ашезь шарькотькшнев сон

— Пееди ланксонок се тюжась, гразяй...

— Лад, тядяй! — вдрук мяль вельде мярьксь Павол. — Давай урядасаськ нень сембонь...

Сон ластязне, седиень петезь кармась корхтама, кода корхнель аньцек эста, мзярда мяльсна фкакс арсельхть. Тядясь нажець ваксозонза, варжаксць шамазонза ды сетьмоняста мярьксь:

— Кярозь седицень тонь?

— Да! — отвечась цьорась — Те стака кирьдемс! Лучи ба моньге мархтост...

Тядяти няевсть, пта сонь тусть сельмеведенза, ды мялецоль лестямс, шарьхкотькшнезе сонь седи урманц, куфксць ды мярьксь:

— Ащек, — тоньге сяфтедезь!...

— Сявсамазь! — отвечась цьорась

Аф ламос ащемок тядясь лажназь мярьксь:

— Кодамат тон, Паша, суроваят! Хоть мзярдонга лястялить тядяцень седиенц! А то мон азан страшнай, а тон сядонга страшнай.

Сон варжаксць лангозонза, нажець ваксозонза ды сетьмоняста пшкяць:

— Аф маштан мон, тядяй! Тонадомс эряви теть тяньди.

Тядясь куфксць ды, аф ламос ащезь, пелемань трнатомань кирьнемок, корхтазевсь:

— А можи синь тоса ломатьтнень муцясазь? Нефцазь теласнон, синьнесазь пакарьснон? Кда карман сень ланга арьсеме, — Паша, идьнязят, страшна!

— Синь ваймоть синьнесазь... Се сядонга оцю сярятьф, коста рудазу кяцнон мархта...

Омбоце шине сембоньди марявсь што арестовандаф Букин, Самойлов Сомов ды тага вете. Илять сувсесь тядять шири Мазин Федя, сонь пялонза тожи обыск ульсь, сянь мархта сон довольнаель, и азозе эсь прянц геройкс.

— Пелеть, Федя? — кизефтезе тядясь.

Сон лофташкаць, шамац оржакстомсь, трнатозевсть шалхка варянза.

— Пелень, эрьхцамань офицерсь. Сон — равжа сакалу, эчке, суронза шяярь потмосот, а шалхконц ланкса — равжа сельмованомат, пта сельмофтеме. Пешкоткшнесь, пильгонзон топиесь. Тюрьмаса наксафтте, мярьги! А монь мзярдорга ашемазь пикссе, аф алязе, аф тядязе, мон — фкянян, синь монь кельксамазь.

Сон аф ламос кончазень сельмонзон, крмоштазень трванзон, кафцке кядензон мархта эрязта памолдазень пря шяярензон ды, якстерьготф сельмонзон мархта Павел ланкс ваномбачк, мярьксь:

— Эрьхтеньдерясамазь монь мзярдонга, мон, марнек, кода пеель, суван ломаньтьэс, — пейса карман пореме, — катк ина сразу шавсамазь.

— Шуваненят тон, осалнят! — пшкяць тядясь. — Коста-ни тага теть тюремс?

— Карман! — сетьмоста отвечась Федя.

Тумдонза меле тядясь мярьксь Паволоньди:

— Тя сембоде курок синьдеви...

Павол эзь отвеча

Аф ламос ащезь валомне панжевсь кухняв вяти кенкшсь. Сувась Рыбин.

— Шумбратада! — пеетькстазь мярьксь сон. — Вага — тага мон. Исяк вятемазь а течи моньць сань! — Сон кемоста шукадезе Паволонь кяденц, кундазе тядять лафтуда ды кизефтезе:

— Чайда симцамак?

Павол аф каштордозь ванондозе сонь смуглай, равжа сакал потмоста кели шаманц ды шобда сельмонзон. Сонь спокойнай сельме варжафкссонза вандолць мезе бди эрявикс.

Тядясь тусь кухняв самоваронь путома. Рыбин озась, вадердазень сакалонзон ды, шрать ланкс кядензон путомок, варжаксць Павол ланкс шобда сельмонзон мархта.

— Вага ина — мярьксь сон, пта лоткафтф корхтамань оду ушодозь. — Тейне мархтот седи вакска корхтамс эряви. Мон кунаркиге мельгат ванондонь. Эрятама почти ряц: няенца — наротта пялот лама сашенкшни, а симоньдема ды осал тефть аш. Тя васеньцесь. Коленьдефтеряхть ломатьтне, синь сразу приметавихть — мес стане? Вот. Мон []моньцьке ломань сельмот пуврян сень мархта, мес ширеса эрян.

Корхтамац мольсь стакаста, но лац, сон сюдерязень сакалонзон равжа кяденц мархта и сельмонь апак чпоряк ванць Паволонь шамас.

— Кармасть тонь корхтафтомот. Монь азорне мярьгихть теть еретик — церькаву тон аф якат. Монга аф якан. Потом явондасть листокня. Синь тон думандайхть.

— Мон! — отвечась Павол.

— Уш ли тон! — пелезь пшкяць тядясь, варжаксць кухняста. — Аф най тон!

Павел пеетькстась Рыбинга мзкстась.

— Так! — мярьксь сон.

Тядясь шалхконьбачк кувакаста вайме кожфонц таргазе ды тусь, аф ламода абижафста сень мархта, мес синь сонь валонзон шири куликс ашесть тий.

— Листокне — нят лац смекафт. Синь наротть беспокоиндасазь. Кевехсыель эздост?

— Да! — отвечась Павол.

[]

(Кармай молема)

 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:
This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was published before January 1, 1929 (more than 95 years ago).


The author died in 1936, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 87 years or less (if applicable), or the copyright term is 117 years or less since publication (if applicable).

Translation:
This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 90 years or less since publication (if applicable).