Йӧй пи

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Йӧй пи  (1914) 
by Цембер Андрей Андреевич
Гижан кад: 1914, Йӧзӧдан во: 1914. Ӧшмӧс: Коми мойдан и сьылан кывъяс. Сыктывдінкар, 1914.

Олісны-вылісны гозъя. Налӧн чужи пи. Коркӧ пи быдмис, толькӧ дзик йӧй лои. Батьыс кулі и йӧй пи мамыскӧд коли. Мам кутіс сур пуны и писӧ ыстіс тьӧтка ордӧ тагла.

— Мун ветлы, — шуӧ, — вай таг.

Йӧй пи мунас, тьӧткалысь таг корас и мӧдӧдчас гортас. Таг сылӧн кыш-кышмунӧ.

— Эн бара кышӧдчы, босьта да койышта, — шуӧ йӧй.

Таг бара кыш-кышмунӧ. Сійӧ босьтас дай койыштас. Гортын мамыс юалӧ:

— Вайин тагтӧ?

— Кышӧдчӧ да койышті.

Коркӧ сёйны пуксясны, налӧн паньяс абу.

— Мун, — шуӧ мамыс йӧйлы, — ветлы тьӧткаыд ордӧ паньла.

Пи мунас, тьӧткалысь корас пань и бӧр мӧдас.

Мунӧ дай аддзӧ: туй вылын ракаяс косясьӧны.

— Мый нӧ ті, ракаяс, паньтӧг сёянныд? Налӧ инӧ паньястӧ.

И сійӧ босьтас дай ракаяслы шыбитас. Гортӧ воас. Сылысь мам юалӧ:

— Вайин паньястӧ?

— Ракаяс сёйӧны паньтӧг туй вылын, да ме налы сеті.

— Ок, тэ йӧй, йӧй! — шуас мамыс.

Оласны, оласны, да мам пӧжасьны кутас. Кватитчас, сов налӧн бырӧма. Мам пиӧс ыстас тьӧтка ордӧ совла.

— Мамӧ сов корис, — шуӧ йӧй тьӧткалы.

Тьӧтка сетас сов, и сійӧ мӧдӧдчас гортӧ. Мунӧ дай аддзӧ: туй вылын мӧс коктуйысь пон ва лакӧ.

— Понмӧй, понмӧй, мый нӧ тэ дубыднас васӧ лакан? На инӧ ме тэныд солала.

Босьтас да став совтӧ мӧс кок туйӧ кисьтас.

Гортас мам шуӧ:

— Вайин совтӧ?

— Эг, туй вылын пон дубнас ва лакӧ, да ме сылы васӧ солалі.

Мам сійӧс зэв видас, видас, да мый йӧйлысь босьтан, сідзи и эновтас.

Оласны, оласны, коркӧ мам пондас юм гудравны, налӧн гырничыс абу. Мӧдӧдас пиӧс тьӧтка ордӧ гырничла. Пи мунас и корас гырнич. Тьӧтка сылы сетас. Гортӧ мунӧ и видзӧдӧ туй бокӧ, а сэн сулалӧ мыр.

— Мырйӧй, мырйӧй, тэнад пельыд оз-ӧ кынмы? Кынмӧ кӧ, на, шапкаӧда, — шуӧ йӧй.

Сэсся босьтас дай мырйӧс гырничӧн шапкаӧдас.

Воас гортас. Мам юалӧ:

— Вайин гырничтӧ?

— Эстӧн мыр сулалӧ, сылӧн пельыс кынмӧ, ме сійӧс гырничнад шапкаӧді.

Мам видас, видас да сьӧвзяс и ыстас йӧйӧс вӧв юктавны, а вӧв кутас вийсьыны.

— Эн, бара, вийсьы! Регыд ме тэнсьыд ныртӧ керала.

Вӧв век вийсьӧ. Сійӧ босьтас чер да вӧвлысь нырсӧ и керыштас. Керкаӧ пырас. Мам юалӧ:

— Юкталін вӧвтӧ?

— Вийсьӧ, да ме сылысь нырсӧ керышті, — шуӧ йӧй.

Мам сійӧс зэв ёна видас дай нӧйтас.

Сы бӧрын коркӧ мам ыстас писӧ мӧсъясӧс юктавны. Йӧй петас. Мӧсъяс зэв баксӧны.

— Энӧ, бара, баксӧй. Регыд ме юръяснытӧ керала, — шуӧ йӧй.

Мӧсъяс оз дугдыны, век баксӧны. Сійӧ босьтас чер дай мӧсъяслысь юръяссӧ кералас. Керкаӧ пырас. Мам сылысь юалӧ:

— Юкталін мӧсъястӧ?

— Баксӧны да, ме юръяснысӧ налысь кералі, — шуӧ йӧй.

Мам зэв скӧрмас пи вылӧ, босьтас дай вӧтлас гортсьыс. Ӧні на сійӧ олӧ-вылӧ да йӧйталӧ.

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1959 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2030 году.

The author died in 1959, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 60 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%99%D3%A7%D0%B9_%D0%BF%D0%B8